Постанова № 29593833, 19.02.2013, Сумський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 р. Справа № 2a-1870/9419/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.

за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними, визнання незаконними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, який його представник підтримав в судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що 17.07.2012 року держаним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції на підставі заяви стягувача ДПІ в м.Суми відкрите виконавче провадження з примусового виконання судового рішення про стягнення з позивача коштів в розмірі 119734 грн. в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість. Одночасно з відкриттям виконавчого провадження державним виконавцем накладений арешт на все майно, належне позивачеві та накладена заборона на його відчудження. 06.11.2012 року державним виконавцем винесені постанови про накладення арешту на кошти боржника , про стягнення виконавчого збору, про стягнення витрат на проведення виконавчих дій.

Позивач вважає протиправними дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження в частині накладення арешту на майно та постанов про накладення арешту на кошти боржника , про стягнення виконавчого збору, про стягнення витрат на проведення виконавчих дій, просить їх скасувати, зазначаючи, що державним виконавцем порушені вимоги Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, позивач не повідомлений про відкриття виконавчого провадження у визначений законом спосіб, державним виконавцем не перевірено його місце проживання, за яким він зареєстрований, як наслідок позивач був позбавлений можливості виконати судове рішення в строк, передбачений для добровільного виконання. Тому постанови про накладення арешту на кошти боржника , про стягнення виконавчого збору, про стягнення витрат на проведення виконавчих дій також є протиправними.

Представник відповідача проти позову заперечила, пояснивши, що 17.07.2012р. до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції надійшла заява стягувача ДПІ у м. Сумах щодо прийняття до виконання виконавчого листа № 2а-1870/4255/11 від 22.11.2011р., виданого Сумським окружним адміністративним судом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 199734,00 грн. до місцевого бюджету м. Суми. В заяві стягувач просив з метою забезпечення виконання судового рішення накласти арешт на все нерухоме та рухоме майно боржника. 17.07.2012р. державним виконавцем на підставі ст.ст. 18, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на майно боржника, яка надіслана для виконання боржнику за адресою вказаною у виконавчому документі (АДРЕСА_1) та для відома стягувачу.

Постанова про відкриття виконавчого провадження, яка надсилалася боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення повернута до відділу з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Тому у відповідності до ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» боржник був належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження. При відкритті виконавчого провадження державний виконавець не повинен перевіряти правильність адреси боржника.

Враховуючи той факт що в добровільному порядку борг не погашено, державним виконавцем вжито заходи щодо його примусового виконання шляхом звернення стягнення на кошти боржника, шляхом винесення постанови від 06.11.2012 про арешт коштів боржника, яка надіслана установам банків до виконання. Також у відповідності до ст.ст. 28, 41 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесені постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, та постанова про стягнення витрат.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вражає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17.07.2012р. до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції надійшла заява стягувача ДПІ у м. Сумах щодо прийняття до виконання виконавчого листа № 2а-1870/4255/11 від 22.11.2011р., виданого Сумським окружним адміністративним судом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 199734,00 грн. до місцевого бюджету м. Суми. В заяві стягувач просив з метою забезпечення виконання судового рішення накласти арешт на все нерухоме та рухоме майно боржника.( а.с.5) 17.07.2012р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, встановлений семиденний термін з моменту отримання постанови для добровільного виконання виконавчого документу. Також в постанові зазначені наслідки невиконання рішення в наданий для добровільного виконання строк, а саме виконання його в примусовосу порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій. ( а.с.10). Окремо було винесено постанову про накладення арешту на все майно, що належить боржнику в межах суми стягнення та заборону здійснювати відчудження автотранспорту в межах суми боргу. ( а.а.11). 06.11.2012 року державним виконавцем винесені постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 19973,40 грн., постанова про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 42,29 грн. та постанова про арешт коштів боржника на суму 219749 грн. ( а.с. 12,13,14).

Суд вважає, що постанови державного виконавця від 06.11.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 19973,40 грн., постанова про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 42,29 грн. та постанова про арешт коштів боржника на суму 219749 грн. та дії щодо їх винесення суперечать вимогам чинного законодавства з огляду на таке. Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. У постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Частиною 1 ст.27 Закону передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. Відповідно до ч.1 ст.31 Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Частиною 1 статті 35 Закону передбачено, що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

З огляду на зазначені норми, суд приходить до висновку про те, що примусове виконання розпочинається саме пізніше на восьмий день після відкриття виконавчого провадження ( 25 липня 2012 року), але за умови належного повідомлення боржника про необхідність добровільного виконання. Належним повідомленням боржника є надіслання йому копії постанови рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Проте, відповідачем в постанові для добровільного виконання встановлений семиденний термін з моменту отримання постанови. При цьому боржником постанова взагалі не отримана, однак державним виконавцем 06.11.2012 року прийняте рішення про стягнення з боржника виконавчого збору , про стягнення витрат на проведення виконавчих дій, та про арешт коштів боржника на суму 219749 грн.

Крім того, суд вважає, що державним виконавцем не дотримані вимоги закону в частині належного надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику, який передбачає обов'язок надсилати її рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Так, порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначені Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету міністрів України від 05 березня 2009 року №270. Відповідно до Правил рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок "М", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення, реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку. Зразки бланків, що застосовуються у поштовому зв'язку, затверджуються Мінтрансзв'язку.

Пунктом 10 Правил передбачено, що оператори поштового зв'язку зобов'язані забезпечувати надання послуг поштового зв'язку встановленого рівня якості відповідно до нормативно-правових актів, що регламентують діяльність операторів поштового зв'язку, умов договору. Пунктами 91,92 Правил визначено, що поштові відправлення доставляються оператором поштового зв'язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об'єкті поштового зв'язку, підлягають доставці додому рекомендовані поштові картки, листи, секограми, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів. Відповідно до пункту 116 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Із наданої відповідачем копії повідомлення про вручення відправлення ( а.с.46) не вбачається яке саме реєстроване відправлення прийняте оператором поштового зв'язку для пересилання та не зазначена дата його повернення. Крім того, з повідомлення вбачається, що відправлене воно 27.07.2012 року, а прийняте оператором 31.07.2012 року, тобто після сплину терміну для добровільного виконання, встановлений Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно за таких обставин державний виконавець мав вжити заходів щодо відкладення виконавчих дій, про що винести постанову. З огляду на викладене суд вважає, що державним виконавцем не виконано обов'язку щодо належного сповіщення боржника та реалізації його права на добровільне виконання виконавчого документу, відтак підстави розпочинати виконавчі дії, зокрема вирішувати питання щодо прийняття рішень про стягнення з боржника виконавчого збору , про стягнення витрат на проведення виконавчих дій, про арешт коштів боржника шляхом винесення відповідних постанов 06.11.2012 року були відсутні, відповідно постанови від 06.11.2012 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Разом з тим, суд не погоджується з думкою позивача щодо протиправності рішення щодо накладення арешту на майно та заборони на його відчудження при відкриття виконавчого провадження, оскільки відповідно до ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Судом встановлено, що в заяві про примусове виконання рішення суду стягувач просив з метою забезпечення виконання судового рішення накласти арешт на все нерухоме та рухоме майно боржника ( а.а.5). Стаття 31 Закону передбачає надіслання копій документів виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі, перевіряти місце знаходження боржника при відкритті виконавчого провадження закон державного виконавця не зобов'язує. Тому в задоволенні позовних вимог про визнання постанови про відкриття виконавчого провадження в частині накладення арешту на майно боржника суд вважає за необхідне відмовити.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними, визнання незаконними та скасування постанов - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Ліфер О.М. щодо винесення постанов про арешт коштів боржника від 06.11.2012 року, про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 06.11.2012 року, про стягнення з боржника виконавчооого збору від 06.11.2012 року.

Визнати протиправними та скаувати постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 06.11.2012 року ВП №33574272 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій, про арешт коштів боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що містяться на рахунках у СФ ПАТ КБ "ПриватБанк", АТ "УкрСиббанк", ПУАТ "Фідобанк", про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 виконавчого збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.М. Опімах

Повний текст постанови виготовлений 25 лютого 2012 року.

З оригіналом згідно

Суддя Л.М.Опімах