Постанова № 29593701, 17.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/15495/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі Пономаренко В.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора Ленінського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

про стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 11 158,42 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Матеші Ю.С. - за дов. від 07 листопада 2012 року

від відповідача: не з'явився

від прокурора: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурором Ленінського району м. Донецька заявлено позов в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 11 158,42 грн., з них 7 602,27 грн. - з податку на додану вартість та 3 556,15 грн. - з єдиного податку.

Правовою підставою стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках представник позивача під час розгляду справи вважає норми ст. 67 Конституції України, ст.ст. 16, 20, 95 Податкового кодексу України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру». Зазначає, що податковий борг у відповідача виник на підставі наданих податкових декларацій та в результаті нарахування пені. Відповідачу було направлено податкову вимогу. Але податковий борг на день звернення до суду з даним позовом не сплачений.

Під час розгляду справи позивачем подано заяву про зміну позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість перед бюджетом у розмірі 12 648,30 грн., з них 3 640,98 грн. - з податку на додану вартість та 9 007,32 грн. - з єдиного податку.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Оскільки в матеріалах справи наявна розписка про вручення відповідачу судової повістки, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 належним чином про час і місце розгляду справи. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області 17.06.2009р., включене до ЄДРПОУ за номером НОМЕР_1, перебуває на податковому обліку ДПІ у Ленінському районі м. Донецька Донецької області ДПС з 07.12.2007р. (арк. справи 5, 54).

Підпунктом 191.1.1 п. 191.1 ст. 19 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 191.1.15, 191.1.33 п. 191.1. ст. 19 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

При цьому відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Фізичні особи згідно із нормами п. 15.1. ст. 15 цього Кодексу є платниками податків (резиденти і нерезиденти України), які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно із вимогами п. 63.5. ст. 60 цього Кодексу всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом. Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи в органах державної податкової служби згідно з цим Кодексом.

З наведених норм вбачається, що їх приписи не виокремлюють поняття «фізичної особи - підприємця» і поняття «фізичної особи» з огляду на статус платника податків, тому, суд приходить до висновку, що орган державної податкової служби має право на підставі п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України звертатися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу з фізичної особи.

Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення суми податкового боргу прямо передбачено законом.

Згідно з ст. 36-1 Закону України від 05.11.1991р. № 1789-XII «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Таким чином, органи прокуратури в межах своїх повноважень наділені правом звертатись до суду в інтересах держави з позовами стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Згідно із пунктами 203.1., 203.2. ст. 203 Розділу V «Податок на додану вартість» ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідачем до податкового органу були подані податкові декларації з податку на додану вартість: № 9064848451 від 20.10.2012р., в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6 396,00 грн. ( залишок несплаченої суми - 6 396,00 грн.), № 9055360228 від 13.09.2012р., в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 862,00 грн. (залишок несплаченої суми - 862,00 грн.), № 9042702867 від 20.07.2012р., в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 234,00 грн. (залишок несплаченої суми - 276,18 грн.), по єдиному податку: № 9047040409 від 04.08.2012р., в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання по єдиному податку в сумі 3 618,52 грн. (залишок несплаченої суми - 3 546,03 грн.), № 9069295855 від 31.10.2012р., в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання по єдиному податку в сумі 5 451,17 грн. (залишок несплаченої суми - 5 451,17 грн.) (арк. справи 17 - 24). Сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість на час розгляду справи відповідачем частково була сплачена в сумі 4 000,00 грн., що підтверджується зворотнім біком облікової картки (арк. справи 41).

Відповідачу також нарахована пеня в сумі 68,09 грн. - з податку на додану вартість та 10,12 грн. - по єдиному податку за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань.

Внаслідок несплати податкових зобов'язань за наведеними податковими деклараціями та з пені утворилась заборгованість з податку на додану вартість та по єдиному податку у загальному розмірі 12 648,30 грн., яка підтверджується позивачем розрахунком суми боргу, довідкою розрахунків з бюджетом, зворотним боком облікової картки платника податків, з них 3 640,98 грн. - з податку на додану вартість та 9 007,32 грн. - з єдиного податку (арк. справи 36 - 45).

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідачу податковим органом була направлена податкова вимога від 07.03.2012р. № 177, яка направлена відповідачу поштою, про що свідчить копія поштового повідомлення (арк. справи 6 - 8).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Прокурора Ленінського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 12 648,30 грн., з них 3 640,98 грн. - з податку на додану вартість та 9 007,32 грн. - з єдиного податку - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму податкової заборгованості, яка складає 12 648,30 грн.:

з податку на додану вартість - на суму 3 640,98 грн.: на користь бюджету із зарахуванням на р/р № 31117029700009, у ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, одержувач - Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Донецька, код 14010000;

по єдиному податку - на суму 9 007,32 грн.: на р/р № 33215866700009, код 18050401, одержувач - місцевий бюджет Ленінської районної у м. Донецьку ради, МФО 834016, ЄДРПОУ 38033975, банк - Головне управління Державної казначейської служби України.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17 грудня 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 21 грудня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.