Ухвала суду № 29593447, 27.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

27.02.13 р. № 5006/19/86пд/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

Розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Дора-Транс”, м. Донецьк

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф”, м.Київ

про визнання недійсним кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-1477/06 від 23.03.2006р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Дора-Транс”, м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф”, м.Київ про визнання недійсним кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-1477/06 від 23.03.2006р.

Ухвалою від 28.09.2012р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/19/86пд/2012.

25 лютого 2013р. до господарського суду Донецької області надійшла позовна заява третьої особи – Товариства з обмеженою відповідальністю „Укр-Нова”, м. Донецьк, що заявляє самостійні вимоги по справі №5006/19/86пд/2012 та просить суд визнати кредитний договір про відкриття кредитної лінії №15-93/17-1477/06 дійсним та чинним.

За змістом ст.26 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), позовна заява третьої особи має відповідати загальним вимогам, які ставляться до позовних заяв. Аналогічну позицію щодо необхідності відповідності позовної заяви третьої особи приписам ст.ст.54-57 ГПК України висловлено Вищим господарським судом України в п.1.5 постанови №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Укр-Нова” та додані до неї документи, судом встановлене наступне:

Відповідно до п.3 ст.57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Нова» до позовної заяви додано копію квитанції №586503-1 від 26.10.2012р. про сплату судового збору в сумі 536,00 грн. з наступними реквізитами: отримувач 31211254700007, УДК у Печерському районі м. Києва, код отримувача 38004897, банк отримувача – ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача 820019, призначення платежу 22030004 «Судовий збір» (ВГСУ 070), символ 254.

Відповідно до підпункту 2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України „Про судовий збір”, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплаті підлягає судовий збір в розмірі 1 мінімальної заробітної плати, яка станом на 01.01.2013р. становить 1147 грн.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги немайновий характер самостійних позовних вимог ТОВ «Укр-Нова» по справі №5006/19/86пд/2012, заявником при зверненні до суду мав бути сплачений судовий збір в сумі 1147 грн.

Крім того, листом Управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Донецька Донецької області №03-49/18г від 07.02.2013р. доведені наступні реквізити для зарахування надходжень до державного бюджету: отримувач: Київське УК/Київський р-н/22030001; банк отримувача: Головне управління державної казначейської служби України (ГУ ДКСУ) у Донецькій області; МФО: 834016; ЄДРПОУ – 38034002; рахунок отримувача: 31217206783006; код бюджетної класифікації: 22030001; символ звітності банка: 206. У платіжних дорученнях зі сплати платежів до бюджетів реквізит “Отримувач” має вміщувати назву органу казначейства, на ім’я якого відкрито рахунки для зарахування доходів та інших надходжень до бюджетів, найменування території, код бюджетної класифікації (приклад: Київське УК/Київський р-н/22030001).

Водночас, відповідні документи про сплату судового збору подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору (п.2 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1260/2012 від 17.09.2012р.)

З огляду на вищевикладені обставини, суд не розцінює надану позивачем копію квитанції №586503-1 від 26.10.2012р. як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку на розмірі.

Згідно з п.2 ст.57 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачеві.

Відповідно до ч.1 ст.56 ГПК України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Як встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Нова» до позовної заяви додано копії фіскальних чеків №7937, 7938, 7938 від 14.02.2013р. Проте, фіскальний чек №7937 від 14.02.2013р. свідчить про надіслання рекомендованого листа на адресу ТОВ «Регионтехстрой», яке не входить до складу учасників справи №5006/19/86пд/2012.

Враховуючи приписи вищевикладених норм та беручи до уваги, що вищевказані фіскальні чеки 14.02.2013р. не можуть підтверджувати надіслання на адресу відповідачів копії позовної заяви з додатками, датованої 22.02.2013р., копії фіскальних чеків 7938, 7938 від 14.02.2013р. не можуть бути розцінені судом як належні докази надіслання на адресу відповідача копії позовної заяви з доданими до неї документами у встановлений законом спосіб, що порушує вищевикладені приписи ст.56, п.2 ст.57 ГПК України.

Згідно з п.п.4, 6 ст.63 ГПК України, неподання доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів є підставами для повернення позовної заяви без розгляду. За змістом абз.1 ч.1 ст.63 ГПК України, ця норма має імперативний характер та покладає на суд обов’язок повернути позовну заяву без розгляду у будь-якому випадку, встановленому в ч.1 ст. 63 ГПК України.

З огляду на викладене, наявність факту неподання належних, у розумінні процесуального права доказів сплати судового збору та доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів є підставами для повернення позовної заяви ТОВ «Укр-Нова» без розгляду на підставі п.п.4, 6 ст.63 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.57, п.п.4, 6 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

УХВАЛИВ:

Повернути без розгляду позовну заяву третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю „Укр-Нова”, м. Донецьк, що заявляє по справі №5006/19/86пд/2012 самостійні вимоги про визнання кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/17-1477/06 дійсним та чинним.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених недоліків.

Додаток для ТОВ „Укр-Нова”: позовна заява від 22.02.2013р. з доданими до неї документами, всього – на 3 арк.

Суддя Демідова П.В.