Рішення № 29592675, 25.02.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 11/8/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

25.02.13 Справа № 908/334/13-г

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий - суддя Гончаренко С.А., розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватний підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; АДРЕСА_1, 49128),

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сухі суміші» (вул.Фінальна, буд. 1Б, м. Запоріжжя, 69106)

відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_2 - дов. № 792 від 31.07.2012р.;

від відповідача: не з'явився

про: стягнення 10 543,40 грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Сухі суміші» 10 543,40 грн., які складаються з 9 999,99 грн. основної заборгованості за виготовлену та поставлену продукцію, 133,45 грн. втрат від інфляції та 409,96 грн. 3% річних.

Ухвалою від 21.01.2013р. порушено провадження по справі, призначені час і дата судового засідання, сторони зобов'язані надати документи та вчинити дії, необхідні для повного та всебічного розгляду справи.

У зв'язку з неявкою повноважного представника відповідача, з метою витребування додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення судовий розгляд відкладався.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, з підстав, викладених у позовній заяві, при цьому підставою виникнення спору зазначає порушення відповідачем умов договору № 180311 про виготовлення пакетів від 18.03.2011р. в частині своєчасної та повної оплати виготовленої та поставленої продукції. Заборгованість за договором на момент звернення до суду з позовною заявою складає 9 999,99 грн. Тривала затримка сплати лізингових платежів слугувала підставою для нарахування сум втрат від інфляції та 3% річних. Разом з цим, позивач просить судові витрати, пов'язані із розглядом справи віднести на відповідача.

Відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позовну заяву та витребувані докази не надав, в судове засідання повноважного представника не направив, про причини неявки суд не повідомив.

У зв'язку із поверненням кореспонденції, яка направлялась на адресу відповідача, господарський суд зауважує наступне.

До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В п. 4 інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України. порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» викладено правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п. з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Так, за наявними у справі реквізитами, зазначеними, зокрема, позивачем у позовній заяві, договорі, на фірмовому бланку відповідача (гарантійний лист) та у відповідності до інформаційно-пошукової системи у мережі Інтернет відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3. Саме на цю адресу господарським судом направлялись ухвала про порушення провадження у справ та відкладення розгляду справи. Вказана кореспонденція повернулась до суду із відміткою пошти про причину повернення «За закінченням строку зберігання». Неявка представника відповідача до поштового відділення за отриманням кореспонденції не дає підстав сумніватись про те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату і час судового засідання. За таких обставин, справа розглядається в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в матеріалах справи документами за відсутністю повноважного представника відповідача.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

18.03.2011р. між приватним підприємцем ОСОБА_1 (виробник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Сухі суміші» (замовник) укладено договір № 180311 про виготовлення пакетів.

Згідно з укладеним договором позивач взяв на себе зобов'язання виготовити та поставити пакети паперові з білого крафт-паперу, а відповідач, в свою чергу - прийняти та оплатити їх вартість.

На виконання умов договору за період з 01.03.2011р. по 23.12.2011р. позивачем на адресу відповідача була поставлена продукція на загальну суму - 105 462,09 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-159 від 07.04.2011р., № РН-332 від 11.04.2011р., № РН-170 від 13.04.2011р., № РН-181 від 21.04.2011р., № РН-207 від 16.05.2011р., № РН-210 від 20.05.2011р., № РН-222/1 від 31.05.2011р., № РН-220/2 від 01.06.2011р., № РН-238 від 10.06.2011р., № РН-243 від 15.06.2011р., № РН-323 від 10.08.2011р., № РН-333 від 16.08.2011р., № РН-345 від 26.08.2011р., № РН-381 від 16.09.2011р., № РН-386 від 22.09.2011р., № РН-394 від 30.09.2011р., № РН-424 від 14.10.2011р., № РН-436 від 25.10.2011р., № РН-451 від 02.11.2011р., № РН-461 від 09.11.2011р., №РН-466 від 14.11.2011р., № РН-476 від 19.11.2011р., № РН-490 від 25.11.2011р., № РН-505 від 05.12.2011р., № РН-517 від 13.12.2011р., № РН-520 від 19.12.2011р., № РН-526 від 19.12.2011р., № РН-527 від 20.12.2011р., № РН-528 від 22.12.2011р., № РН-529 від 22.12.2011р.

Факт отримання товару підтверджується підписом уповноваженої особи та відбитком печатки відповідача на видаткових накладних.

Відповідно п. 3.2 та 3.5 договору відповідач зобов'язався здійснювати розрахунки за поставлену продукцію шляхом перерахування 100% передплати на розрахунковий рахунок виробника.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач взяті на себе зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманої продукції належним чином не виконував, здійснив часткові оплати, які підтверджуються банківськими виписками на суму 90 871,10 грн.: БВ-0000044 від 18.03.2011р., БВ-0000062 від 13.04.2011р., БВ-0000064 від 19.04.2011р., БВ-0000065 від 20.04.2011р., БВ-0000068 від 26.04.2011р., БВ-0000130 від 03.08.2011р., БВ-0000144 від 29.08.2011р., БВ-0000145 від 30.08.2011р., БВ-0000146 від 31.08.2011р., БВ-0000151 від 12.09.2011р., БВ-0000156 від 19.09.2011р., БВ-0000160 від 26.09.2011р., БВ-0000161 від 28.09.2011р., БВ-0000164 від 03.10.2011р., БВ-0000166 від 05.10.2011р., БВ-0000186 від 03.11.2011р., БВ-0000044 від 18.03.2011р., БВ-0000195 від 16.11.2011р., БВ-0000198 від 21.11.2011р., БВ-0000206 від 01.12.2011р., БВ-0000219 від 15.12.2011р.

17.08.2012р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою погасити заборгованість ТОВ «Сухі суміші» перед приватним підприємцем ОСОБА_1 по Договору № 180311 від 18.03.2011р. в строк до 17.09.2012р.

У відповідь на зазначену претензію, позивач отримав від відповідача гарантійний лист за вих. № 142 від 04.09.2012р., у якому ТОВ «Сухі суміші» визнало заборгованість перед Приватним підприємцем ОСОБА_1 в сумі основного боргу у розмірі 14 554,99 гривень, а також гарантувало виплату заборгованості за викладеним у гарантійному листі графіком.

Проте гарантійні зобов'язання відповідач також виконав частково, в сумі 4 555,00 грн., у зв'язку з чим, на момент прийняття рішення по справі за ним рахується заборгованість в сумі 9 999,99 грн.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідач, в силу вищенаведених норм законодавства, не спростував факт наявності за ним заборгованості, тому заборгованість за виготовлений та поставлений за договором № 180311 від 18.03.2011р. в сумі 9 999,99 грн. підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача суму 3% річних за порушення зобов'язання за період з 23.12.2011р. по 10.01.2013р., яка складає 409,96 грн. Крім цього, до стягнення заявлені втрати від інфляції в сумі 133,45 грн., нараховані за той же період, що і річні. Розрахунок втрат від інфляції відповідає рекомендаціям, наданим Верховним судом України в листі № 62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ».

Розрахунок заборгованості, сум втрат від інфляції та 3 % річних ретельно перевірений в судовому засіданні, позовні вимоги заявлені правомірно, підтверджені зібраними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.

Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сухі суміші» (вул.Фінальна, буд. 1Б, м. Запоріжжя, 69106, ЄДРПОУ 30493238) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) 9 999 (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 99 коп. основного боргу, 133 (сто тридцять три) грн. 45 коп. втрат від інфляції, 409 (чотириста дев'ять) грн. 96 коп. 3% річних, та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.А.Гончаренко

В засіданні 25.02.2013р. оголошена вступна і резолютивна частини рішення. Рішення в повному обсязі складено і підписане 27.02.2013р.