Постанова № 29592474, 06.02.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2013 р. Справа №805/355/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13:20

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.,

при секретарі судового засідання Пономаренко В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтей» про стягнення коштів з платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтей», яке має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу по податку на додану вартість та по податку на прибуток в розмірі 39 083,74 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кривець Д.А. - за дов. від 26 вересня 2012 року;

від відповідача: Помялової Я.О. - за дов. від 23 жовтня 2013 року

ВСТАНОВИВ:

Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтей» про стягнення коштів з платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтей», яке має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу по податку на додану вартість та по податку на прибуток в розмірі 47 450,20 грн.

Під час розгляду справи позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій він вказує, що відповідачем було сплачено заборгованість по податку на додану вартість в повному обсязі, тому станом на 29.01.2013р. податкова заборгованість складається тільки з податку на прибуток в розмірі 39 083,74 грн. З урахуванням викладеного, просить стягнути кошти з платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтей», яке має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу по податку на прибуток в розмірі 39 083,74 грн.

Правовою підставою стягнення коштів з банківських рахунків представник заявника під час розгляду справи вважає приписи ст.ст. 14, 16, 191, 20, 41, 57, 59, 88, 89, 95 Податкового кодексу України. Зазначає, що податковий борг у відповідача виник на підставі поданих податкових декларацій, податкових повідомлень-рішень та в результаті нарахування пені по податку на прибуток та податку на додану вартість. Відповідно до пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Звертає увагу, що відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Враховуючи викладене, просили суд задовольнити позов.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення, в яких вказує, що ним було подано до податкового органу уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за три квартали 2012 року від 22.11.2012р., в якій вказано суму податкового зобов'язання в розмірі 2 509,00 грн., таким чином, сума боргу за податковою декларацією з податку на прибуток від 06.11.2012р. в розмірі 23 509,00 грн. станом на день розгляду справи не існує, а тому її стягнення є неправомірним.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтей» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Красноармійської міської ради Донецької області 30.01.2009р., про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ідентифікаційний код 36144882, перебуває на податковому обліку в Красноармійській ОДПІ Донецької області ДПС з 02.02.2009р. (арк. справи 7 - 14).

Підпунктом 191.1.1 п. 191.1 ст. 19 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 191.1.15, 191.1.33 п. 191.1. ст. 19 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно із п. 152.1. ст. 152 розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПК України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Відповідачем до податкового органу була подана податкова декларація з податку на прибуток від 06.11.2012р. № 9068937116, в якій визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 23 509,00 грн. (арк. справи 35 - 38).

22.11.2012р. відповідачем у зв'язку з самостійно виявленою помилкою було подано до податкового органу уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток, в якій у зв'язку з самостійно виявленою помилкою визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 2 509,00 грн. (арк. справи 71 - 73). Позивачем не надано суду документів або інших доказів, що підтверджують невизнання вказаної уточнюючої декларації податковою звітністю платника податків, тобто, вказана декларація прийнята як податкова звітність, що підтверджує й її відображення в обліковому рахунку платника податків (арк. справи 64).

Підставами стягнення суми податкового боргу за податковою декларацією з податку на прибуток від 06.11.2012р. без врахування уточнюючої декларації, в розмірі 23 509,00 грн. позивач вважає п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України та вказує, що зменшення суми податкового боргу у зв'язку з поданням уточнюючої податкової декларації відбулось по особовому рахунку платника податків у в порядку черговості погашення податкового боргу, а тому, сума належна до стягнення правомірно визначена в початковому розмірі 23 509,00 грн.

Дослідивши вказане питання, суд встановив наступне.

Згідно з п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Вказаним правом скористався відповідач шляхом подання до Красноармійської ОДПІ Донецької області ДПС уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток від 22.11.2012р., в якій визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 2 509,00 грн.

При цьому, згідно з п. 87.1, 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 87.9 ст. 87 Кодексу, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Виходячи з аналізу вказаних норм, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в розмірі 21 000,00 грн. (23 509,00 грн. - 2 509,00 грн. = 21 000,00 грн.), оскільки, як вбачається з вищевказаного, право на подання уточнюючої декларації закріплено за платником податків приписами ст. 50 Податкового кодексу України та не є погашенням податкового боргу в розумінні вимог Кодексу. За приписами п. 14.1.152 п. 14.1. ст. 14 Кодексу, погашенням боргу визнається його зменшення, підтверджене відповідним документом. За приписами п. 87.9 ст. 87 Кодексу, таким документом є платіжний документ, в якому платником податків визначено призначення напряму сплати.

При цьому, джерелами сплати та погашення податкового боргу Податковий кодекс визначає кошти та майно платника податків. Зараховувати саме кошти, що сплачує платник на погашення суми боргу повинен податковий орган, однак, в даному випадку ніякої сплати коштів не відбулось, платник не подавав документів, в яких визначав напрям сплати, як це передбачено п. 87.9 Податкового кодексу України. Тобто, фактично, погашення боргу не відбулось, а лише самостійно виправлено помилку, яку допущено платником податків у поданій ним податковій декларації.

При цьому, відповідач не заперечує, проти існування податкового боргу за уточнюючою декларацією з податку на прибуток від 22.11.2012р. в розмірі 2 509,00 грн., що також підтверджується матеріалами справи (арк. справи 90).

Відповідно до п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно із п. 58.3. ст. 58 цього Кодексу, повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податковим органом (позивачем у справі) прийнято податкові повідомлення-рішення, якими донараховані податкові зобов'язання за платежем: податок на прибуток: від 01.10.2012р. № 0000112201 на суму 25 108,27 грн., сума за вказаним податковим повідомленням-рішенням частково сплачена в розмірі 14 830,92 грн. - арк. справи 64), від 14.12.2012р. № 0000132201 на суму 2 686,12 грн., які направлені відповідачу поштою та вручені, про що свідчить підпис на поштових повідомленнях (арк. справи 28, 33). В адміністративному або судовому порядку не оскаржено.

Відповідно до п. 129.1 ст. 129 Кодексу пеня нараховується:

129.1.1. після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

129.1.2. у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.3. у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Згідно з п. 129.4 ст. 129 Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Податковим органом згідно з вимогами цієї статті було нараховано відповідачу пеню по податку на прибуток в сумі 2 611,27 грн. (арк. справи 41, 57, 60).

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов'язань за наведеними податковими деклараціями, податковими повідомленнями-рішеннями та з пені утворилась заборгованість у загальному розмірі 18 083,74 грн., яка підтверджується позивачем розрахунком пені, зворотнім боком облікової картки платника податків (арк. справи 41, 57, 60, 62 - 66).

Крім того, між позивачем та відповідачем складено акт звірки, в якому відповідачем визнано податкову заборгованість в розмірі 18 083,74 грн., з яких: 2 509,00 грн. - основний платіж за уточнюючою податковою декларацією; 12 963,47 грн. - за податковими повідомленнями-рішеннями та 2 611,27 грн. - з пені по податку на прибуток (арк. справи 90).

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Станом на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом податкове зобов'язання не сплачене відповідачем, тому є податковим боргом.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідачу податковим органом було направлено податкову вимогу від 26.06.2012р. № 18, яка отримані відповідачем, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні (арк. справи 15).

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що вжиті податковим органом заходи направлені на погашення податкового боргу відповідача не призвели до погашення суми податкового боргу.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позові доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтей» про стягнення коштів з платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтей», яке має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу по податку на додану вартість та по податку на прибуток в розмірі 39 083,74 грн. - задовольнити частково.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтей», в рахунок погашення податкового боргу в сумі 18 083,74 грн. по податку на прибуток - до державного бюджету на р/р № 31110009700060, код платежу 1102 10 00, банк одержувача ГУДКСУ в Донецькій області, код ЄДРПОУ 37803022 МФО 834016.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 06 лютого 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 08 лютого 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.