копія
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2013 р. Справа № 804/1754/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріМединська А.О. за участю: представника позивача представника відповідача Кучеренко Р.В. Михайлишина О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД" до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення Дніпропетровської митниці форми «р» № 16 від 23.01.2013 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач погодився з кодом товару згідно УКТЗЕД та випустив товар на митну територію України, а тому відповідач не мав в подальшому правових підстав для зміну коду товару згідно УКТЗЕД та донарахування у зв'язку з цим додаткових платежів. Позивач зазначив, що надав відповідачу для здійснення митного оформлення документи, які містили відомості про склад товару, під час здійснення митного контролю.
Ухвалою суду від 01.02.2013 року відкрито провадження у адміністративній справі.
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи що позивачем вказано невірний код товару УКТЗЕД, а тому останній повинен відшкодувати до бюджету додаткові податкові зобов'язання.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
Позивачем заявлено до митного оформлення у Дніпропетровській митниці товар:
- лікарські засоби для людей, що містять вітаміни, розфасовані для роздрібної торгівлі, не в аерозольній упаковці, Гербіон Сироп Плюща, сироп, 7 мг/мл по 150 мл у флаконі разом з пластиковою мірною ложкою, діюча речовина : 7 мг сухого екстракту листя плюща із вмістом гедеракозиду.
Позивачем оформлено наступні митні декларації № 110080000/2012/121019 від 30.07.2012 року та № 110080000/2012/124322 від 30.08.2012 року.
Вказаний вище товар, який ввозився позивачем на митну територію України, був класифікований відповідачем на кодом УКТЗЕД 3004501000 - інші лікарські засоби, що містять вітаміни або інші сполуки товарної позиції 2936, розфасовані для роздрібної торгівлі із застосування ставки ввізного мита 0%.
Судом також встановлено, що товар який ввозився позивачем на митну територію України, є лікарським засобом, що підтверджується реєстраційним посвідченням Міністерства охорони здоров'я на лікарський засіб № UA/12176/01/01 від 15.05.2012 року, копія якого знаходиться у матеріалах справи.
Судом також встановлено, що товар був випущений відповідачем на митну територію України після сплати позивачем податків та зборів; відповідач під час митного оформлення товарів погодився з кодом товару, який був вказаний позивачем.
Судом також встановлено, що відповідачем з 24.12.2012 року по 29.12.2012 року проведено перевірку стану дотримання ТОВ «Вента ЛТД» законодавства України х питань митної справи, на наслідками якої складено Акт № Н02/13/110000000/21947206 від 03.01.2013 року.
У Акті № Н02/13/110000000/21947206 від 03.01.2013 року відповідачем зроблено висновок про невірну класифікацію позивачем товару за УКТЗЕД та класифіковано товар за кодом УКТЗЕД 2106909200 - харчові продукти, в іншому місці не зазначені, без вмісту молочних жирів, цукрози, ізоглюкози, крохмалю….
Відповідачем проведено класифікацію товару на підставі тих документів, які були додані позивачем до митної декларації під час здійснення митного оформлення, додаткових документів відповідач не отримував в тому числі і від інших осіб.
На підставі Акту Н02/13/110000000/21947206 від 03.01.2013 року позивачем прийнято податкові повідомлення форми «р» № 16 від 23.01.2013 року.
У відповідності до правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 07.11.2011 року по справі № 21-223а11 (номер у ЄДРСР 21193498) та в постанові від 21.02.2012 року по справі № 21-813во10 (номер у ЄДРСР 22204842) якщо митний орган, приймаючи вантажну митну декларацію, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів.
В інших випадках, за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, митний орган має право продовжити здійснення митного контролю, за наслідками якого донарахувати обов'язкові платежі, якщо протиправні дії декларанта спричинили їх недобір.
У відповідності до ст.69 Митного кодексу України від 13.03.2012 року митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими.
Як вбачається з Акту Н02/13/110000000/21947206 від 03.01.2013 року підставою для нарахування додаткових платежів позивачу є надання ним недостовірних відомостей для визначення коду товару за УКТЗЕД.
Про те, з Акту № Н02/13/110000000/21947206 від 03.01.2013 року вбачається, що документами, на які посилається відповідач, як на підставу зазначення позивачем недостовірних відомостей є документи, які подавалися позивачем разом із митними деклараціями № 110080000/2012/121019 від 30.07.2012 року та № 110080000/2012/124322 від 30.08.2012 року.
Таким чином, вказані обставини підтверджують те, що всі документи були наявні у відповідача під час митного оформлення товару та останній не був позбавлений можливості прийняти рішення про класифікацію товару за кодом УКТЗЕД під час його митного оформлення.
Інших документів, які б вказували на протиправні дії позивача під час класифікації товару відповідачем не надано.
Таким чином, судом не встановлено протиправних дій позивача під час подання документів для класифікації товару за кодом УКТЗЕД.
Відповідачем також не надано суду висновки службової перевірки або рішення суду по кримінальній справі, якими встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів.
Крім того, у відповідності до правової позиції Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 21.02.2012 року по справі № 21-813во10 (номер у ЄДРСР 22204842) та в постанові від 06.11.2012 року по справі № 21-330а12 (номер у ЄДРСР 27483313), якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару, зокрема з посиланням на результати камеральної перевірки.
Таким чином, відповідач не в праві був донараховувати позивачу податкові зобов'язання у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару, оскільки останній прийняв від позивача вантажні митні декларації, відніс товар до певного коду товарної номенклатури та пропустив товар на митну територію України. Крім того, судом не встановлено протиправності дій позивача під час подання відповідачу документів для прийняття рішення про класифікацію товару, а також наявності змови між декларантом і митним органом, спрямованої на заниження обов'язкових платежів.
На підставі викладено суд вважає дії відповідача щодо складання оскаржуваних податкових повідомлень протиправними, а самі податкові повідомлення підлягають скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення Дніпропетровської митниці форми «р» № 16 від 23.01.2013 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента. ЛТД» судовий збір у розмірі 515,13 гривень.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 27 лютого 2013 року
Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 27.02.2013 року СуддяС.В. Златін С.В. Златін
Судове рішення № 29591482, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 27.02.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/1754/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: