Рішення № 29591306, 27.02.2013, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 2507/3547/2012

№ 2/733/89/13

Рішення

Іменем України

"27" лютого 2013 р. м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Овчарика В.М.,

за участю секретаря Пітька І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Нафком-Агро», треті особи відділ Держкомзему в Ічнянському районі Чернігівської області та державна реєстраційна служба Ічнянського районного управління юстиції Чернігівської області, про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона являється власником земельних ділянок площею 4,92 га та 0,48 га. Так, між нею та ДП "Нафком - Агро" були укладені договори оренди на вищезазначені земельні ділянки строком на 5 років, які були зареєстровані в Ічнянському районному відділі Чернігівської регіональної філії Центру ДЗК 10 січня 2009 року, проте, в порушення вимог ст. 15 Закону України «Про оренду землі» у підписаних сторонами договорах була відсутня така істотна умова, як умова передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, що є підставою для визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок площею 4,92 га та 0,48 га.

У судове засідання позивач не з"явилась, надавши заяву про розгляд справи у відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач у судове засідання не з»явився, при цьому від представника відповідача Дуденок О.О. надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, яка також надала заперечення на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки вимога щодо закріплення у договорі такої істотної умови як умова передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки була внесена до земельного законодавства згідно Закону від 05.07.2012 року, який було опубліковано 14 жовтня 2008 року, а тому вона не може впливати на спірні правовідносини щодо укладення договорів оренди від 30 липня 2008 року. Крім того, опорювані договори земельних ділянок повністю відповідають типовим договорам, які були укладені до внесення змін у законодавсто. Також просить при вирішенні спору застосувати строк позовної давності.

Представники залучених до участі в справі в якості третіх осіб без самостійних вимог - відділу Держкомзему в Ічнянському районі Чернігівської області та державної реєстраційної служби Ічнянського районного управління юстиції Чернігівської області у судове засідання не з»явились, надавши письмові заяви, в яких просили справу розглянути без їх участі.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого висновку.

У судовому засіданні встановлено, що 31 липня 2008 року між позивачем та ДП «Нафком-Агро» було укладено два договори оренди земельних ділянок площею 4,92 га та 0,48 га (а.с. 6-11).

Зазначені договори були зареєстровані в Ічнянському районному відділі Чернігівської регіональної філії «Центр ДЗК» 10 січня 2009 року, про що в Державному реєстрі земель були вчинені відповідні записи.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору є: об»єкт оренди (місцерозташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форми платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об»єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об»єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Частиною 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

У ч. 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Оскільки у спірних договорах оренди землі відсутні умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, то вони підлягають визнанню недійсними відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», у зв»язку з чим суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

При цьому посилання представника відповідача на те, що договори оренди були укладені до внесення змін у земельне законодавство, де не передбачалось таких істотних умов як умова передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки у зв»язку з чим це не може впливати на спірні правовідносини, а також необхідності застосування строку позовної давності, не заслуговують на увагу, оскільки згідно ст.ст. 210 та 640 ЦК України договір є укладеним з моменту його державної реєстрації, договори оренди ж були зареєстровані 10 січня 2009 року. Щодо строку позовної давності, то він не пропущений, оскільки про порушення своїх прав при укладенні договорів оренди земельних ділянок позивачу стало відомо в листопаді 2012 року, коли вона звернулась до юристів за правовою допомогою, про що зазначила у своїй заяві.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути, сплачений останньою при подачі позову до суду, судовий збір.

Керуючись ст.ст. 203, 208, 210, 215, 261, 638, 640, 792 ЦК України, ст.ст. 1, 13, 15, 16, 18, 19, 20 Закону України «Про оренду землі», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06 листопада 2009 року № 9, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 197, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Нафком-Агро», треті особи відділ Держкомзему в Ічнянському районі Чернігівської області та державна реєстраційна служба Ічнянського районного управління юстиції Чернігівської області, про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 4,92 га, розташованої в м. Ічня Чернігівської області за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, укладений 31 липня 2008 року між ОСОБА_1 та дочірнім підприємством «Нафком-Агро».

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,48 га, розташованої в м. Ічня Чернігівської області за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, укладений 31 липня 2008 року між ОСОБА_1 та дочірнім підприємством «Нафком-Агро».

Стягнути з дочірнього підприємства «Нафком-Агро» на користь ОСОБА_1 107 (сто сім) гривень 30 коп судового збору, сплаченого останньою при подачі позову до суду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Ічнянський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя В.М.Овчарик