Постанова № 29587983, 12.02.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2013 р. Справа №801/1255/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання - Зайцевої М.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим

до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь АРК звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до СПД ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по несплаті страхових внесків у розмірі 2228,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач зареєстрований в Управлінні як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зобов'язаний надавати звіти та сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Відповідачем було самостійно нараховано суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад 2008 року - вересень 2009 року в загальній сумі - 2368,96 гривень, проте їх оплата була здійснена лише частково, та заборгованість склала 2228,50 гривні. 01.07.2011 року на суму недоїмки боржнику поштою була направлена вимога №1390 про сплату боргу, але вона станом на день розгляду справи не виконана, у зв'язку з чим позивач просить стягнути суму заборгованості примусово.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, місце судового засідання був повідомлений належним чином, однак конверт був повернутий до суду з відміткою про невручення.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що СПД ОСОБА_1 01.08.2008 року зареєстрована у якості фізичної особи - підприємця, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію та витяг з ЄДР (а.с.5-6).

Зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, про що свідчить заява відповідача про реєстрацію платником страхових внесків (а.с.9).

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з п.4 ч.8 розділом XV прикінцевих положень закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 26.12.2008 ( в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмір.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Відповідно до ч. 16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV, 26.12.2008 ( в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин), до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

За таких обставин, враховуючи, що обов'язок сплачувати страхові внески фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування визначений у Законі України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2008 та 2009 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що має вищу юридичну силу, суд вважає, що в розумінні ст. 9 КАС України, у даному випадку повинні застосовуватись норми вказаних законів.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов'язку з моменту набрання чинності Законом України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2008 та 2009 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сплачувати в порядку визначеному законом страхові внески.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 6 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків передбачений ст.ст. 19, 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та розділом 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 вищезазначеного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону ( в тому числі фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб) -квартал.

Частина 12 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до п. 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;

б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;

в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

У випадку б) вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Судом встановлено, що відповідачем були подані розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до УПФУ в Київському районі м. Сімферополь АР Крим, якими СПД ОСОБА_1 самостійно нарахувала суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад 2008 року в сумі 191,84 гривні, за грудень 2012 року в сумі 212,96 гривень, за січень 2009 року в сумі 212,96 гривень, за лютий 2009 року в сумі 212,96 гривень, за березень 2009 року в сумі 212,96 гривень, за квітень 2009 року в сумі 220,00 гривень, за травень 2009 року в сумі 220,00 гривень, за червень 2009 року в сумі 220,00 гривень, за липень 2009 року в сумі 221,76 гривень, за серпень 2009 року в сумі 221,76 гривень, за вересень 2009 року в сумі 221,76 гривень (а.с. 14-24).

Таким чином загальна сума заборгованості, яка була самостійно визначена відповідачем до сплати складає 2368,96 гривень.

Згідно інформації УПФУ Київського району м. Сімферополь АР Крим, заборгованість була частково сплачена в сумі 140,46 залишок склав 2228,50 грн. (а.с. 4).

УПФУ в Київському районі на адресу ОСОБА_1 була направлена вимога № 1390 від 01.07.2011 року щодо сплати недоїмки зі страхових внесків, фінансових санкцій (штрафів) та пені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2228,50 гривень, яка була повернена поштою відправнику у зв'язку із закінченням терміну зберігання, а отже вважається врученою (а.с. 7-8).

Згідно з довідкою УПФУ від 08.02.2013 року №37, заборгованість в розмірі 2228,50 ОСОБА_1 станом на день розгляду справи не погашена (а.с.33).

Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Таким чином, на момент розгляду справи заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становить 2228,50 гривень, а отже заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (95038, АДРЕСА_1, і.к. НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська 125-б; р/р 25600010045701 у ВАТ "Державний Ощадбанк України" м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 20725930) заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення десятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя підпис Ю.С. Кононова