Ухвала суду № 29585321, 26.02.2013, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/1257/13-к

1-кс/206/93/13

У Х В А Л А

26 лютого 2013 року

слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Сухоруков А.О.,

при секретарі Попов Д.О.,

за участю прокурора Двойнічна Л.М.,

захисників:

адвоката ОСОБА_1,

дружини ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську клопотання старшого слідчого Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітана міліції Носенко Р.І. про продовження строків тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, із середньою технічною освітою, одруженого, пенсіонер, останнє місце проживання АДРЕСА_1, раніше не засудженого,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в:

26 лютого 2013 року старший слідчий Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітан міліції Носенко Р.І. звернувся до суду із клопотанням про продовження строків тримання під вартою стосовно ОСОБА_4

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_4, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, приблизно у другій половині червня 2008 року, реалізовуючи свій злочинний умисел, попрохав раніше знайомого ОСОБА_5 позичити йому грошові кошти, під приводом того, що він збирається здійснити весільну подорож зі своєю дружиною, заздалегідь не маючи намір повертати отримані від нього грошові кошти. ОСОБА_5, не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_4, довіряючи останньому, враховуючи довірчі стосунки між ними, приблизно у другій половині червня 2008 року (більш точної дати в ході досудового слідства встановити не виявилося можливим), знаходячись біля будинку АДРЕСА_1, передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 2000 доларів США. Таким чином, ОСОБА_4, діючи умисно з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою потерпілого, заволодів чужим майном, що належить ОСОБА_5, а саме грошовими коштами в розмірі 2000 $ США, що в еквіваленті на національну валюту в середньому за другу половину червня 2008 року за офіційним курсом становить 9702 грн. 70 коп., якими розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_4, скоюючи злочин повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, 14.04.2011 року, реалізуючи свій злочинний умисел, повідомив раніше знайомому ОСОБА_6, що він може придбати для нього автомобіль «Форд-Фієста» за вигідною ціною, яка являється порядком дешевше від ціни, встановленої на офіційному ринку продажу автомобілей, заздалегідь не маючи намір повертати отримані від нього грошові кошти, на що ОСОБА_6 реально сприймаючи пропозицію ОСОБА_4 і не підозрюючи про його злочинні наміри, довіряючи останньому, 14.04.2012 р., знаходячись в приміщенні магазину ПП «ОСОБА_11», розташованого по АДРЕСА_2, передав ОСОБА_4 для придбання зазначеного автомобілю грошові кошти в сумі 11 200 грн. Таким чином, ОСОБА_4, діючи умисно з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою потерпілого, заволодів чужим майном, що належить ОСОБА_6, а саме грошовими коштами в сумі 11 200 грн., яким розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4, скоюючи злочин повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою 19.09.2011 р., реалізуючи свій злочинний умисел, повідомив раніше знайомому ОСОБА_7, що він може придбати для нього автомобіль «VOLC WAGEN GOLF IV VARIANT 1,9 TDI» за вигідною ціною, яка являється порядком дешевше від ціни, встановленої на офіційному ринку продажу автомобілів, заздалегідь не маючи намір повертати отримані від нього грошові кошти, на що ОСОБА_7 реально сприймаючи пропозицію ОСОБА_4 і не підозрюючи про його злочинні наміри, довіряючи останньому, 27.09.2011 р., приблизно о 10.00 год., знаходячись за адресою: АДРЕСА_3, передав ОСОБА_4 для придбання зазначеного автомобілю грошові кошти в сумі 7 000 доларів США. Таким чином, ОСОБА_4, діючи умисно з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою потерпілого, заволодів чужим майном, що належить ОСОБА_7, а саме грошовими коштами в сумі 7 000 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту за офіційним курсом становить 55 815 грн. 20 копійок, яким розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_4, скоюючи злочин повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою 24.10.2011 р., реалізуючи свій злочинний умисел, повідомив раніше знайомому ОСОБА_8, що він може придбати для нього автомобілі «Мercedes CL 500» і «HONDA CIVIC» за вигідною ціною, яка являється порядком дешевше від ціни, встановленої на офіційному ринку продажу автомобілів, заздалегідь не маючи намір повертати отримані від нього грошові кошти, на що ОСОБА_8 реально сприймаючи пропозицію ОСОБА_4 і не підозрюючи про його злочинні наміри, довіряючи останньому, 25.10.2011 р., в обідній час, знаходячись на території АЗС «Юкон», що розташована по вул. Гаванській у м.Дніпропетровську, передав ОСОБА_4 для придбання зазначених автомобілів грошові кошти в сумі 125000 грн. і 10 000 доларів США. Таким чином, ОСОБА_4, діючи умисно з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою потерпілого, заволодів чужим майном, що належить ОСОБА_8, а саме грошовими коштами в сумі 125000 грн. і 10 000 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту за офіційним курсом становить 79 757 грн, що перевищує в 250 разів неоподаткований мінімум доходів громадян, і є великим розміром, яким розпорядився на власний розсуд.

23.03.2012 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 115 КПК України 1960 року. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до постанови судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська Кушнірчук Р.О. від 02.04.2012 року.

16.05.2012 року суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Кушнірчук Р.О. постановив продовжити термін тримання під вартою ОСОБА_4 до трьох місяців, тобто до 23.06.2012 року.

19.06.2012 року суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Кушнірчук Р.О. постановив продовжити термін тримання під вартою ОСОБА_4 до чотирьох місяців, тобто до 23.07.2012 року.

31.01.2013 року Самарський районний суд. м. Дніпропетровська постановив кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4 в скоєнні злочинів, передбачених ст. 190 ч.1, ч.2, ч.3 КК України направлено прокурору Самарського району м. Дніпропетровська для організації додаткового розслідування і виконання ряду вказівок, також рішенням суду запобіжний захід, обраний ОСОБА_4 - тримання під вартою, залишено без змін.

Повідомлення про підозру про вчинення ОСОБА_4 злочинів, передбачених ст. 190 ч.1, ч.2, ч.3 КК України у відповідності до вимог ст. 276, 277, 278 КПК України 2012 року складено та вручено 18.02.2013.

Строк досудового слідства заступником прокурора Дніпропетровської області старшим радником юстиції Кузьменко С.А. продовжено до п'яти місяців (до 12.04.2013 року).

Слідчий зазначає, що сукупний строк тримання під вартою ОСОБА_4 під час досудового розслідування на момент внесення кримінальної справи до Єдиного реєстру досудових розслідувань складає 4 місяці, а для завершення досудового розслідування вказаного кримінального провадження строк тримання під вартою ОСОБА_4 необхідно продовжити на 60 днів, з метою виконання вказівок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 31.01.2013 року, а саме:

· Виконати в повному обсязі вимоги норм КПК України: встановити час, місце, обставини скоєних злочинів та провести відтворення обстановки та обставин скоєних злочинів;

· Перевірити обґрунтованість постанови оперуповноваженого Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Д/о від 29.04.2012 р. про відмову в порушенні кримінальної справи за епізодом ОСОБА_7

· Встановити суму завданого збитку потерпілому ОСОБА_10

· провести очні ставки за участю свідків, потерпілого, обвинуваченого;

· виконати вимоги ст. 290 КПК України;

· скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

У клопотанні слідчий стверджує, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим може перешкодити виконанню покладених на нього процесуальних обов'язків, оскільки останній після скоєння зазначених у клопотанні злочинів переховувався від органів досудового розслідування, може знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконно впливати на потерпілих та свідків, з метою зміни даних ними раніше показів на його користь, про що свідчать матеріали кримінального провадження в частині зміни своїх свідчень потерпілим ОСОБА_6, тому інший більш м'який запобіжний захід не може запобігти зазначеним вище ризикам.

Клопотання слідчого погодженого із прокурором прокуратури Самарського району м. Дніпропетровська, оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчий в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав та зазначив, що закінчити досудове слідство в строк немає можливості з огляду на необхідність виконання вказівок Самарського районного суду м.Дніпропетровська. Вважав за неможливе застосування щодо підозрюваного більш м'якого виду запобіжного заходу, обґрунтовуючи таку позицію з підстав, викладених в клопотанні.

Прокурор в судовому засіданні підтримала слідчого щодо мотивів продовження строків тримання під вартою відносно підозрюваного, наполягала, що застосування більш м'якого виду запобіжного заходу неможливе, оскільки підозрюваний може переховуватися від органів досудового слідства та суду, впливати на свідків та потерпілих.

Захисники та підозрюваний категорично заперечували проти продовження строків тримання під вартою, вказуючи на об'єктивну відсутність підстав для цього. Підозрюваний стверджував, що інкримінованих йому злочинів не вчиняв, незаконно тримається під вартою, кримінальне обвинувачення щодо нього ініційоване ОСОБА_8, який зі своїх спонукань бажає усунути ОСОБА_4 від автомобільного бізнесу. Заявив, що буде всіляко співробітничати зі слідством і сприятиме з'ясуванню непростої ситуації і без його допомоги слідчий не зможе в повній мірі виявити всі обставини, що він зобов'язаний за постановою суду.

Захисники зазначили, що ОСОБА_4 страждає на тяжкі захворювання, навіть адміністрація слідчого ізолятора клопоче про його звільнення, оскільки практично неможливо в тих умовах надавати належну медичну допомогу. ОСОБА_4 жодним чином не буде впливати на свідків чи потерпілих та своєчасно з'являтиметься на виклики слідчого.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

За змістом ст. 199 Кримінального процесуального кодексу України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

У відповідності до ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

За змістом ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Для закінчення досудового слідства в даному кримінальному провадженні необхідно виконати вказівки Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 31.01.2013 року, а саме:

· Виконати в повному обсязі вимоги норм КПК України: встановити час, місце, обставини скоєних злочинів та провести відтворення обстановки та обставин скоєних злочинів;

· Перевірити обґрунтованість постанови оперуповноваженого Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Д/о від 29.04.2012 р. про відмову в порушенні кримінальної справи за епізодом ОСОБА_7

· Встановити суму завданого збитку потерпілому ОСОБА_10

· провести очні ставки за участю свідків, потерпілого, обвинуваченого;

· виконати вимоги ст. 290 КПК України;

· скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Врахувавши дійсні обставини справи, схиляюся та приймаю за дійсні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Зазначені висновки засновані перед усім на тому, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого злочину, раніше обраний запобіжний захід був залишений без змін, і продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, і строк тримання під вартою слід продовжити.

При цьому, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, що не пов'язані із зістосуванням насильства чи загибеллю людей, раніше такий запобіжний захід як застава до нього не застосовувався, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави.

Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.

2. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

3. При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.

У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.

4. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

5. Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

6. Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

7. У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

8. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

При цьому вважаю за необхідне визначити розмір застави відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2013 року - 1147,00 грн. Враховуючи характеризуючи данні підозрюваного, характер кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, у максимальній межі 80 мінімальних заробтних плат, тобто у розмірі 91760,00 грн. буде достатньою для внесення у якості застави. Зазначена сума підлягає внесенню на розрахунковий рахунок 37312022006709, одержувач: ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, банк одержувача ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, код ОКПО 26239738, МФО 805012.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-184, 193-194, 196, 197, 369, 370, 371, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання старшого слідчого Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітана міліції Носенко Р.І. про продовження строків тримання під вартою стосовно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в межах строку досудового розслідування, тобто до 12 квітня 2013 року включно.

Визначити, що грошова сума у розмірі 91760,00 (дев'яносто одна тисяча сімсот шістдесят) грн. є достатньою для внесення її якості застави.

У разі звільнення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти під заставу, покласти на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення процесуальних дій;

2) не відлучатися із м.Дніпропетровська без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками у даному кримінальному провадженні.

Зазначені обов'язки діють два місяці з дня зільнення ОСОБА_4 з-під варти.

Роз'яснити ОСОБА_4, що у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням умов звільнення під заставу покласти на старшого слідчого Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітана міліції Носенко Р.І.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області

Слідчий суддя А.О. Сухоруков