Постанова № 29584634, 18.02.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2013 року справа № 2а/2470/3222/12

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Анісімова О.В.,

секретаря судового засідання - Граматовича М.І.

за участю:

представників позивача - Червінського А.В., Чернушки С.І.,

представників відповідача - Костенка С.О., Ганевича А.І.,

прокурорів - Леньшина Д., Рапіти О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці до Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування вимог, -

ВСТАНОВИВ:

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці (далі - позивач або КЕВ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області (далі - відповідача або Держфінінспекція) про визнання протиправною та скасування вимоги №24-08-14-14/8959 від 27.11.2012 р. про усунення виявлених ревізією порушень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Держфінінспекцією проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КЕВ, якою виявлено ряд порушень та недоліків вимог бюджетного законодавства, які відображені в акті ревізії. У зв'язку із зазначеним Держфінінспекцією складено лист-вимогу «Про усунення виявлених ревізією порушень», яким КЕВ зобов'язано вжити заходи щодо повернення незаконно використаних коштів на оплату комунальних послуг товариства з обмеженою відповідальністю «Провідна продовольча компанія ЗС» (далі - ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС») та товариства з обмеженою відповідальністю «Метсобстар-ХК» (далі - ТОВ «Метсобстар-ХК»). Позивач вважає таку вимогу Держфінінспекції незаконною, так як при прийнятті рішення про відшкодування комунальних послуг ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС» та ТОВ «Метсобстар-ХК» він керувався вимогами чинного законодавства, окремими дорученнями Міністра оборони України та директивами Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, які йому є обов'язковими до виконання.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив.

Прокурор, який вступив у справу на підставі ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає позов необґрунтованим.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, суду пояснили наступне.

Так, Держфінінспекцією відповідно до п.2,19 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на І квартал 2012 року, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КЕВ за період з 01.07.2010 по 01.05.2012 року, якою встановлено ряд порушень та недоліків, які відображені в акті ревізії від 08.06.2012 №24-08/237. 03.12.2012 року КЕВ отримано від відповідача листа від 27.11.2012р. №24-08-14-14/8959 «Про усунення виявлених ревізією порушень».

Позивач не погоджується з висновками викладеними в акті ревізії та вважає вимоги Держфінінспекції, викладені у листі від 27.11.2012р. №24-08-14-14/8959 «Про усунення виявлених ревізією порушень», незаконними, виходячи із наступного.

Так, ревізією встановлено, що в період з 01.04.2011 по 31.12.2011 року ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС» використано комунальних послуг, які оплачено КЕВ за рахунок коштів Державного бюджету на суму 701795,08 грн., в тому числі: II квартал 2011 року - 172309,91 грн.; III квартал 2011 року -212981,48 грн., ІУ квартал 2011 року - 325504,41 грн., чим порушено п.1 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 (далі - Порядок №228). Крім цього, в період з 01.01.2012 по 01.03.2012 року ТОВ «Метсобстар-ХК» використано комунальних послуг, які оплачено КЕВ за рахунок коштів Державного бюджету, на суму 316313,01 грн., чим порушено п.1 Порядку №228.

У зв'язку із зазначеним відповідачем листом від 27.11.2012р. №24-08-14-14/8959 «Про усунення виявлених ревізією порушень» зобов'язано КЕВ: відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість за ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС» за спожиті ними комунальні послуги в сумі 701795,80 грн. та за ТОВ «Медсобстар-ХК» в сумі 316313,01 грн.; вжити заходів щодо повернення ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС» коштів за спожиті ними комунальні послуги в сумі 701795,80 грн. та ТОВ «Медсобстар-ХК» в сумі 316313,01 грн.; у зв'язку із закінченням бюджетного періоду, в якому допущені порушення, суму відшкодованих коштів перерахувати в дохід загального фонду Державного бюджету (код бюджетної класифікації 21080500 «Інші надходження»).

Вважають дану вимогу протиправною та такою що не ґрунтується на законі у зв'язку із наступним.

Згідно з п.1 ч.4 «Прикінцевих положень» Закону України від 01.06.2010р. №2289-УІ «Про здійснення державних закупівель» (далі - Закон №2289) дозволено у 2011 році Міністерству оборони України укладати договори про закупівлю послуг з харчування із суб'єктами господарювання - переможцями процедури закупівлі у 2009-2010 роках в межах відповідних бюджетних призначень, із строком їх дії до 31 березня 2011 року. Пунктом 2 ч.4 «Прикінцевих положень» вказаного закону передбачена передача зазначених суб'єктам на безоплатній основі та на умовах повернення нерухоме майно, необхідне для забезпечення надання послуг з харчування.

Відповідно до Закону №2289, Міністерством оборони України укладено договір про закупівлю послуг громадського харчування (харчування особового складу військових частин) з ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС» від 30.12.2009р. №271/2/09/2. Згідно з п.2.1.2 зазначеного договору, користування нерухомим майном здійснюється на підставі договорів, укладених виконавцем і представником замовника (КЕВ) на умовах, визначених чинним законодавством України.

Крім цього, рішенням комітету з конкурсних торгів Міністерства оборони України (в особі командира військової частини А-0264) укладено договір з ТОВ «Медсобстар ХК» про надання послуг громадського харчування (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчування в стаціонарних польових умовах та годування штатних тварин), ціна якого становить 201342086 гривень. Термін дії договору - 31.12.2012 року.

Для відшкодування комунальних послуг між КЕВ та ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС» укладено договори від 16.01.2010р. №24, №25, №26 з терміном дії до 31.03.2010 року, з подальшою пролонгацією.

Відповідно до окремих доручень Міністра оборони України Єжеля М.Б. від 04.05.2011р. та від 07.07.2011р. а також директив Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління від 06.01.2011р. №303\23.1 та від 07.07.2011р. №1525\3, з метою зменшення вартості послуг з харчування особового складу Збройних Сил України, у ІІ-ІУ кварталах 2011 року оплату послуг з тепло-, водо-, електропостачання, що споживались товариством для надання послуг з харчування особового складу, здійснено за рахунок коштів державного бюджету за КПКВ 2101020 «Утримання, експлуатація, обслуговування казармено-житлового фонду, будівель, споруд та об'єктів, що належать Збройним Силам України, оренда житла військовослужбовців та компенсаційні виплати за його піднаймання».

Крім цього, окремим дорученням Міністра оборони України Єжеля М.Б. від 08.02.2012р. зобов'язано оплату комунальних послуг, спожитих суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують надання послуг з харчування військовослужбовців, проводити за рахунок бюджетних коштів.

Згідно абз.2 п.37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Відповідно до Положення про квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці, КЕВ є державною установою та підпорядкована Західному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню.

Відповідач вказує в акті ревізії, що відповідальними за порушення які вказані у вимозі були працівники Міністерства оборони України, якими при укладанні договорів про надання послуг з харчування військовослужбовців не передбачено проведення оплати за використання приміщень та відшкодування вартості спожитих послуг.

Згідно п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р., №550 «Про затвердження Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами» (далі - Порядок №550) винними особами вважаються посадові особи та матеріально відповідальні особи, з вини яких порушено законодавство під час проведення фінансово-господарських операцій.

Відповідачем не встановлено винних осіб та не наведено жодних доказів, що вина сталась з вини працівників КЕВ або їх посадових осіб, що вказує на протиправність вимоги Держфінінспекції.

Крім цього, п.46 Порядку №550 передбачено, що якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Відповідачем вищевказані строки не дотримані.

На запитання суду щодо того, яким нормативним актом надано Міністру оборони України видавати обов'язкові для виконання окремі доручення, представники позивача суду відповіді не надали, пославшись при цьому на усталену практику в Збройних Силах України. Також, представники позивача не надали суду відповіді щодо правової природи листів Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, якими зобов'язувалось здійснювати оплату комунальних послуг суб'єктів господарювання, які надають послуги з громадського харчування військовослужбовцям.

Крім цього, представники позивача суду пояснили, що зміни до договорів між КЕВ та ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС» щодо відшкодування вартості спожитих комунальних послуг, у зв'язку із надходженням окремих доручень Міністра оборони України та листів Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, не вносились, однак у зв'язку із зазначеним вносились зміни до кошторисів.

Представники відповідача суду пояснили суду наступне.

Так, ревізією КЕВ з питань використання коштів на оплату комунальних послуг встановлено, що потягом періоду з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 року ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС» використано комунальних послуг, які оплачено КЕВ за рахунок коштів Державного бюджету на загальну суму 701795,80 грн. та протягом періоду з 01.01.2012 р. по 01.03.2012 р. ТОВ «Метсобстар-ХК» використано комунальних послуг, які оплачено КЕВ за рахунок коштів Державного бюджету на загальну суму 316313,01 гривень.

Відповідно до п.2.3.1 договору від 30.12.2009 №271/2/09/2, укладеного між Міністерством оборони України та ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС», передбачено, що останнє здійснює оплату за спожиті комунальні послуги та енергоносії на підставі договорів, укладених з відповідними КЕВ регіонів.

На відшкодування комунальних послуг між КЕВ та ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС» було укладено договори від 16.01.2010 р. №24, №25, № 26 з терміном дії до 31.03.2010 року. Також, умовами договору передбачено, що якщо жодна із сторін не заявить про розірвання договору він автоматично пролонгується на термін дії договору про забезпечення нерухомим військовим майном для забезпечення харчування військовослужбовців.

Крім цього, КЕВ укладено договір з ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС» щодо передачі майна у використання для надання послуг з харчування від 30.06.201 1 №7/2011, з терміном дії до 31.12.2011 року. Згідно з п.4.6 вказаного договору протягом 30-ти днів після укладання договору виконавцю (ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС») необхідно укласти прямі договори на постачання комунальних послуг та енергоносіїв з постачальними організаціями, якщо інше не передбачено законом або керівними (розпорядчими) документами Міністерства оборони України. У разі технічної неможливості щодо укладання прямих договорів на постачання комунальних послуг та енергоносіїв, укласти з балансоутримувачем майна договори про відшкодування витрат балансоутримувача за надані комунальні послуги та енергоносії.

КЕВ під час проведення ревізії надані копії листів Міністра оборони України Єжеля М.Б. від 04.05.2011р. та від 07.07.2011 р. та директив Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління від 06.01.2011 №303\23.1 та від 07.07.2011 №1525\3, в яких міститься прохання щодо оплати за рахунок бюджетних коштів протягом ІІ-ІУ кварталів 2011 року послуг з тепло-, водо- електропостачання, що споживались суб'єктами господарювання, які надають послуги з харчування особового складу Збройних Сил України. При цьому у листі Міністра оборони України Єжеля М.Б. від 07.07.2011 року, не міститься вказівки щодо не виставлення рахунків на відшкодування спожитих комунальних послуг суб'єктам господарювання, якими надаються послуги з харчування.

В період з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС» використано комунальних послуг, які оплачено КЕВ за рахунок коштів Державного бюджету на суму 701795,80 грн., в тому числі: II квартал 2011 року - 172309,91 грн.; III квартал 2011 року -212981,48 грн., ІУ квартал 201 1 року - 325504,41 гривень. Тобто, КЕВ за рахунок бюджетних коштів покрито (оплачено) витрати за спожиті комунальні послуги іншої юридичної особи в сумі 701795,80 грн., чим порушено п. 1, п.5 та п.20 Порядку №228, відповідно до якого, установи мають право брати бюджетні зобов'язання, витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету. Установи під час визначення обсягів з бюджету повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ, обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді. Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи.

Аналогічно, ревізією позивача встановлено, що протягом періоду з 01.01.2012 по 01.03.2012 року ТОВ «Метсобстар-ХК» використано комунальних послуг, які оплачено КЕВ за рахунок коштів Державного бюджету, на суму 316313,01 грн., чим порушено п.1, п.5 та п.20 Порядку № 228.

Таким чином, в даному випадку має місце покриття КЕВ витрат за спожиті комунальні послуги інших юридичних осіб в загальній сумі 1018108,81 грн. що призвело до нанесення КЕВ збитків на вказану суму.

Також, представники Держфінінспекції суду пояснили, що в окремому дорученні Міністра оборони України Єжеля М.Б. від 08.02.2012 року викладено прохання, а не наказ (зобов'язання) про оплату комунальних послуг, спожитих суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують надання послуг з харчування військовослужбовців, за рахунок бюджетних коштів. При цьому відповідно до п.30 та п.36 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу. За віддання і виконання явно злочинного наказу (розпорядження) винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом.

Щодо тверджень позивача про те, що оскаржувана вимога не підлягає виконанню та є протиправною, оскільки надіслана Держфінінспекцією для виконання КЕВ з порушенням строків визначених п. 46 Порядку №550, представники відповідача суду пояснили наступне.

Відповідно до п.7 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 р., №2939 (далі - Закон №2939), а також пп.15,17 п.6 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 року №499/2011, Держфінінспекції надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

У зв'язку із зазначеним, на підставі п.7 ст.10 Закону №2939, листом Держфінінспекції від 27.11.2012 № 24-08-14-14/8959, КЕВ направлено вимоги про усунення фінансових порушень виявлених ревізією. При цьому порушення Держфінінспекцією визначених п.46 Порядку №550 строків направлення об'єкту контролю вимог, в цілому не вплинуло і не могло вплинути на зміст оскаржуваних вимог Держфінінспекції, як суб'єкта владних повноважень. Також, дані вимоги не можуть визнаватися протиправними, зокрема з огляду і на те, що на час їх пред'явлення КЕВ, підстави для їх винесення не змінилися, а підконтрольним об'єктом не було усунуто зазначені у оскаржуваних вимогах порушення.

Прокурор у судовому засіданні підтримав позицію відповідача, вважає, що КЕВ незаконно використані кошти на погашення комунальних послуг спожитих ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС» та ТОВ «Метсобстар-ХК». Зазначені порушення також були виявлені перевіркою Чернівецької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, у зв'язку із чим на адресу КЕВ було внесено подання про усунення порушень вимог Бюджетного кодексу України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна», на підтвердження чого надав суду копію подання.

Заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно дослідивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Повноваження Інспекції визначенні Законом №2939 та Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України №499/2011 від 23.04.2011 року (далі - Положення про інспекцію).

Відповідно до положень зазначених нормативно-правових актів Інспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 4 Положення про інспекцію визначено перелік завдань прокладених на Інспекцію, як на орган державного фінансового контролю. Зокрема відповідно до пп.1 п.4 Положення про інспекцію, Інспекція в т.ч. здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах у міністерствах та інших органах виконавчої влади, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів. При цьому суд зазначає, що відповідно пп.12 п.4 Положення про інспекцію перелік завдань Інспекції визначений цим Положенням не є вичерпним, а саме відповідно до нього Інспекція здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на неї Президентом України.

Крім цього, відповідно до ст.8 Закону №2939 на Інспекцію покладено функції щодо проведення у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Згідно із Положенням Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці КЕВ є державною установою, яка заснована на базі Чернівецького квартирно-експлуатаційної частини району згідно директиви Міністра оборони України і підпорядковано Західному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню. Тобто, КЕВ використовує кошти, які відносяться до державних фінансових ресурсів.

Отже аналізуючи зазначене суд вважає, що КЕВ в розумінні Закону №2939 є підконтрольною установою Інспекції.

Однією із форм здійснення державного фінансового контролю є інспектування у формі ревізії, яке полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Порядок проведення ревізії Інспекцією визначено у ст.11 Закону №2939. Зокрема, підставою для проведення планової ревізії є письмове рішення керівника органу Інспекції та наявність направлень на ревізію у перевіряючих посадових осіб.

Дослідженням наданих відповідачем суду документів, які стали підставою для проведення ревізії, встановлено, що ревізія КЕВ була організована належним чином, відповідно до вимог ст.11 Закону №2939. Направлення на ревізію вручено під розпис керівнику КЕВ Червінському А.В. Тобто, з викладеного слідує, що Інспекція при організації ревізії КЕВ та її проведення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений Законом №2939 та Положенням про інспекцію.

Ревізією в діяльності КЕВ виявленні у т.ч. порушення вимог п.п.1,5,20 Порядку №228, а саме КЕВ за рахунок бюджетних коштів покрито (оплачено) витрати за спожиті комунальні послуги ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС» у сумі 701795,80 грн. та витрати за спожиті комунальні послуги ТОВ «Метсобстар-ХК» у сумі 316313,01 грн.

У зв'язку із зазначеним Держфінінспекцією на адресу КЕВ спрямовано лист-вимогу «Про усунення виявлених ревізією порушень» від 27.11.2012 р., №24-08-14-14/8959, відповідно до якого позивача зобов'язано відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість за ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС» за спожиті ними комунальні послуги в сумі 701795,80 грн. та за ТОВ «Медсобстар-ХК» в сумі 316313,01 грн.; вжити заходів щодо повернення ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС» коштів за спожиті ними комунальні послуги в сумі 701795,80 грн. та ТОВ «Медсобстар-ХК» в сумі 316313,01 грн.; у зв'язку із закінченням бюджетного періоду, в якому допущені порушення, суму відшкодованих коштів перерахувати в дохід загального фонду Державного бюджету (код бюджетної класифікації 21080500 «Інші надходження»).

Суд погоджується із зазначеною позицією Інспекції і вважає, що КЕВ в даному разі при покритті витрат за спожиті комунальні послуги ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС» та ТОВ «Медсобстар-ХК» діяв неправомірно.

Так, КЕВ в розумінні КАС України є суб'єктом владних повноважень (виконує владні управлінські функції), а тому зобов'язаний діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та Законами України. Крім цього, КЕВ є розпорядником бюджетних коштів, а отже зобов'язаний здійснювати їх витрачення відповідно до вимог законодавства.

Згідно вимог п.п.1,5,20 Порядку №228, установи мають право брати бюджетні зобов'язання, витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету. Установи під час визначення обсягів видатків з бюджету повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ, обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді. Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи.

Крім цього, відповідно до вимог п. 43, 46 Порядку №228 розпорядники повинні затвердити у кошторисах обсяг коштів для проведення розрахунків за електричну і теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами, у повному обсязі в розрахунку на рік з урахуванням коштів загального та спеціального фондів відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України. Розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов'язання щодо видатків бюджету або надання кредитів з бюджету відповідно до кошторису, плану асигнувань загального фонду бюджету, плану надання кредитів із загального фонду бюджету та плану спеціального фонду виходячи з потреби у забезпеченні здійснення пріоритетних заходів та з урахуванням платежів, необхідних для погашення зобов'язань минулих періодів, узятих на облік органами Казначейства, якщо інше не передбачено законодавством.

Частиною 3 ст.51 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року № 2456-VI визначено, що розпорядники бюджетних коштів забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом енергоносіїв у межах встановлених відповідним головним розпорядником бюджетних коштів обґрунтованих лімітів споживання.

Аналізуючи зазначені норми законодавства, суд вважає, що бюджеті установи не можуть оплачувати витрати, не пов'язані з їх діяльністю.

Згідно із ч.4 «Прикінцевих положень» Законом №2289 дозволено у 2011 році Міністерству оборони України укладати договори про закупівлю послуг з харчування із суб'єктами господарювання - переможцями процедури закупівлі у 2009-2010 роках в межах відповідних бюджетних призначень, із строком їх дії до 31 березня 2011 року. З цією метою передбачена передача зазначених суб'єктам на безоплатній основі та на умовах повернення нерухоме майно, необхідне для забезпечення надання послуг з харчування.

На реалізацію зазначених положень Закону №2289 Міністерством оборони України з ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС» укладено договори про закупівлю послуг громадського харчування, якими передбачено, що останнє здійснює оплату за спожиті комунальні послуги та енергоносії на підставі договорів, укладених з відповідними КЕВ регіонів (зазначене визнається сторонами у справі та підтверджується актом ревізії, який є джерелом доказової інформації).

У зв'язку з викладеним між КЕВ та ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС» укладено договори від 16.01.2010 р. №24, №25, № 26 (з відповідними до них додатковими угодами). Термін дії зазначених договорів до 31.03.2010 року. При цьому, умовами договору передбачено, що якщо жодна із сторін не заявить про розірвання договору він автоматично пролонгується на термін дії договору про забезпечення нерухомим військовим майном для забезпечення харчування військовослужбовців. Також, КЕВ укладено договір з ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС» щодо передачі майна у використання для надання послуг з харчування від 30.06.2011 №7/2011, з терміном дії до 31.12.2011 року. Згідно з п.4.6 вказаного договору протягом 30-ти днів після укладання договору виконавцю (ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС») необхідно укласти прямі договори на постачання комунальних послуг та енергоносіїв з постачальними організаціями, якщо інше не передбачено законом або керівними (розпорядчими) документами Міністерства оборони України. У разі технічної неможливості щодо укладання прямих договорів на постачання комунальних послуг та енергоносіїв, укласти з балансоутримувачем майна договори про відшкодування витрат балансоутримувача за надані комунальні послуги та енергоносії.

Аналізуючи зміст вищезазначених договорів суд прийшов до висновку, що відшкодування витрат КЕВ на комунальні послуги та енергоносії мало здійснювати ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС» (яке спожило зазначені послуги), на підставі виставлених КЕВ рахунків.

У період проведення позивачем оплати за спожиті ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС» комунальні послуги, діяла Тимчасова інструкція про організацію продовольчого забезпечення військовослужбовців та годування штатних тварин Збройних Сил України шляхом залучення суб'єктів господарювання, затверджена наказом Міністра оборони України від 20.03.2008 р., №106, відповідно п.6.6. якої, користування суб'єктом господарювання комунальними послугами та енергоносіями і проведення розрахунків за їх споживання здійснюється на підставі договорів, укладених з відповідальними постачальниками послуг (через КЕЧ (КЕВ) районів).

Тобто, виключно у договорі прописувались умови щодо оплати комунальних послуг спожитих суб'єктами господарювання, що надають послуги у сфері громадського харчування. Як встановлено вище, договорами між КЕВ та ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС» передбачено, що останнє зобов'язано відшкодовувати КЕВ кошти витрачені ним на оплату комунальних послуг. Будь-які зміни до даних договорів в частині оплати комунальних послуг не вносились, що зокрема у судовому засіданні підтвердили представники позивача.

Однак, в період з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. КЕВ за рахунок коштів Державного бюджету оплачено комунальних послуг на суму 701795,80 грн., в тому числі: II квартал 2011 року - 172309,91 грн.; III квартал 2011 року -212981,48 грн., ІУ квартал 201 1 року - 325504,41 гривень, які використані ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС».

Підставою для оплати зазначених коштів, згідно пояснень представників позивача, стали окремі доручення Міністра оборони України від 04.05.2011р. та від 07.07.2011р. а також листи Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління від 06.01.2011р. №303\23.1 та від 07.07.2011р. №1525\3, відповідно до яких, з метою зменшення вартості послуг з харчування особового складу Збройних Сил України, у ІІ-ІУ кварталах 2011 року оплату послуг з тепло-, водо-, електропостачання, що споживались товариством для надання послуг з харчування особового складу, має бути здійснено за рахунок коштів державного бюджету за КПКВ 2101020 «Утримання, експлуатація, обслуговування казармено-житлового фонду, будівель, споруд та об'єктів, що належать Збройним Силам України, оренда житла військовослужбовців та компенсаційні виплати за його піднаймання».

Відповідно до п.9 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р., №406/2011 Міністр у межах повноважень, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовую і контролює їх виконання. Саме наказ є тим розпорядчим актом Міністра оборони, який створює певні правові наслідки та здійснює коригування правовідносин в яких приймають участь структурні об'єкти Міністерства оборони України.

Окремі доручення Міністра оборони України, листи Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління по своїй правовій природі не є наказами та не носять розпорядчого характеру, а тому не можуть врегульовувати відносини, які мають бути врегульовані наказом Міністра оборони України. Крім цього, зазначені документи (листи) не містять вказівок щодо не виставлення рахунків на відшкодування спожитих комунальних послуг суб'єктам господарювання, якими надаються послуги з харчування. При цьому суд зазначає, що Міністр оборони України, будучи у розумінні КАС України суб'єктом владних повноважень, зобов'язаний діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

Крім цього, у разі наявності договірних зобов'язань між сторонами, що має місце у досліджуємих правовідносинах, зміна їх умов можлива виключно після внесення змін до договору, чого не було у відносинах між КЕВ та ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС» після отримання окремих доручень Міністра оборони України та листів Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління.

За таких обставин, суд вважає, що у КЕВа не було правових підстав, для оплати за рахунок бюджетних коштів комунальних послуг спожитих ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС».

Щодо взаємовідносин КЕВ з ТОВ «Метсобстар-ХК», то як зазначалось вище в період з 01.01.2012 по 01.03.2012 року останнє використано комунальні послуги, які оплачено КЕВ за рахунок коштів Державного бюджету, на суму 316313,01 грн., чим порушено п.п.1,5,20 Порядку №228. ТОВ «Медсобстар ХК» відповідно до договору з Міністерства оборони України (в особі командира військової частини А-0264) зобов'язано було надавати послуги громадського харчування (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчування в стаціонарних польових умовах та годування штатних тварин), ціна яких становить 201342086 гривень. Термін дії договору - 31.12.2012 року.

У період проведення позивачем оплати за спожиті ТОВ «Медсобстар ХК» комунальні послуги, діяла Інструкція з організації продовольчого забезпечення військовослужбовців та годування штатних тварин Збройних Сил України шляхом залучення суб'єктів господарювання, затвердженої наказом Міністра оборони України від 28.12.2011 року №846 (на підставі якого втратив чинність вищевказаний наказ від 20.03.2008 №106), згідно п.6.5 якої оплата комунальних послуг та енергоносіїв у процесі надання послуг з харчування здійснюється за окремим рішенням Міністра оборони України.

Такого рішення Міністра оборони України не було. Окремі доручення, на які посилається у позові КЕВ, не є такими рішеннями. Дії КЕВ по оплаті комунальних послуг, які спожило ТОВ «Метсобстар-ХК», суперечать як вищевикладеним вимогам Бюджетного кодексу України, так і вимогам Порядку №228.

За таких обставин, суд вважає, що у КЕВа не було правових підстав, для оплати за рахунок бюджетних коштів комунальних послуг спожитих ТОВ «Медсобстар ХК».

Щодо позиції позивача відповідно до якої Держфінінспекцією порушено п.46 Порядку №550 в частині несвоєчасності надіслання письмової вимоги щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства, суд зазначає наступне.

Дійсно Держфінінспекцією порушено п.46 Порядку №550 в частині несвоєчасності надіслання письмової вимоги щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства. Однак зазначене процедурне порушення не впливає на зміст правовідносин, а свідчить про низьку виконавчу дисципліну в Держфінінспекції.

Щодо позиції позивача відповідно до якої ревізією Держфінінспекції не встановлено осіб в КЕВ, які винні у порушенні вищезазначених норм бюджетного законодавства, то суд зазначає наступне.

Так, згідно матеріалів справи КЕВ було розпорядником коштів, які використанні на оплату комунальних послуг ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС» та ТОВ «Метсобстар-ХК». Саме КЕВ вступало в договірні стосунки із зазначеними суб'єктами господарювання, а тому саме КЕВ має здійснювати заходи щодо повернення цих коштів до Державного бюджету.

Відповідно до п.7 ст.10 Закону №2939 та пп.15,17 п.6 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 року №499/2011, Держфінінспекції надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства, а відповідно до ч.2 ст.15 Закону №2939 законні вимоги службових осіб Держфінінспекції є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Суд вважає вимоги Держфінінспекції викладені у листі-вимозі «Про усунення виявлених ревізією порушень» від 27.11.2012 р., №24-08-14-14/8959 законними, а тому КЕВ зобов'язаний вживати заходи щодо усунення порушень виявлених ревізією.

Згідно із ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Дослідивши обставини справи, суд вважає, що позивачем не надано жодного доказу, що підтверджує обґрунтованість його позовних вимог, тоді як відповідачем надано достатньо доказів, що підтверджують обґрунтованість його рішення відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України.

Таким чином, проаналізувавши вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці до Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги №24-08-14-14/8959 від 27.11.2012 р. про усунення виявлених ревізією порушень не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст.158 - 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці до Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги №24-08-14-14/8959 від 27.12.2012 р. про усунення виявлених ревізією порушень - відмовити у повному обсязі.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі виготовлено 22 лютого 2013 р.

Суддя О.В. Анісімов