Рішення № 29584571, 18.02.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/106/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

69000, м. Запоріжжя, вул. Тюленіна, 21/ Шаумяна,4.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.13 Справа № 5009/4584/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія" (69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду/вул. Грязнова, 40/7, прим. 37)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 5 200,00 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

від позивача: Крутас О.І., довіреність № б/н від 02.01.2013 р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 5 200,00 грн. вартості неповернутої зворотної тари.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 526, 611, 615 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та на умови укладеного сторонами договору поставки продукції № ЗПК-1192 від 01.03.2011 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.12.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/4584/12, присвоєно справі номер провадження № 30/106/12, розгляд якої призначено на 24.01.2013 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою суду від 24.01.2013 р. у зв'язку із неявкою відповідача, строк розгляду спору у справі продовжено на п'ятнадцять - до 21.02.2013 р. Розгляд справи відкладено на 18.02.2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні 18.02.2013 р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав пояснення щодо обставин справи. Крім того, надав суду довідку від 18.02.2013 р., згідно якої станом на 18.02.2013 р. зворотна тара не повернута та її вартість - 5 200,00 грн. відповідачем не сплачена.

Відповідач у жодне судове засідання за викликом не з'явився, до початку судового засідання 18.02.2013 р. надав через канцелярію суду письмові заперечення від 18.02.2013 р. на позовну заяву. Вважає, що надані позивачем письмові докази не можуть прийматися як належні виходячи з того, що відповідач з листопада 2011 р. по січень 2013 р. відбував покарання, щ підтверджується довідкою про звільнення серії ЗАП № 02367. А отже, виготовлення та оформлення товарно-транспортних накладних за цей період належною особою викликає сумнів.

В судовому засіданні 18.02.2013 р. справу розглянуто в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2011 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія" (далі - постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - покупець) було укладено договір поставки продукції № ЗПК-1192 (далі - договір), відповідно до п. 1 розділу 1 якого постачальник зобов'язаний поставляти продукцію покупцю згідно замовлення покупця, а покупець зобов'язується своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного договору та повернути зворотну тару в строк та на умовах, передбачених даним договором. Замовлення передається постачальнику в будь-якій зрозумілій сторонам формі (електронною поштою, через торгового представника, факсимільним, телефонним зв'язком, усно тощо).

Згідно з п. 3 розділу 1 договору, продукція доставляється централізовано транспортом постачальника або, за бажанням покупця, шляхом самовивозу зі складу постачальника. Місце доставки продукції узгоджується сторонами при прийнятті замовлення. Прийняття покупцем продукції вважається підтвердженням узгодження кількості, ціни та асортименту продукції. Підтвердженням факту узгодження умов доставки продукції є підписана сторонами товарно-транспортна накладна та/або видаткова накладна.

Відповідно до п. 5 розділу 1 Договору, при централізованій доставці продукції покупець (або довірена особа покупця) приймає фактичну її кількість від водія-експедитора, який здійснює її доставку, ставить круглу або штам на накладній, а у випадку відсутності чи не існування печатки або штампу, підпис та прізвище відповідальної особи своєї організації та пише на ній назву організації (право підпису накладних з боку покупця мають тільки особи, зазначені у додатку, який є невід'ємною частиною даного договору (Додаток № 1)). У випадку невиконання даного пункту договору, продукція буде вважатися прийнятою відповідними матеріально-відповідальними особами, а супровідні документи завірені відповідними печатками та штампами, при цьому покупець несе всі можливі ризики, пов'язані з прийманням продукції не матеріально - відповідальними особами самостійно.

Відповідно до п. 1 розділу 2 договору покупець зобов'язаний повертати зворотну тару в строк, та на умовах, передбачених цим договором. Пляшка, в якій міститься продукція , що продається покупцю, являється не зворотною тарою.

Згідно п. 6 розділу 2 договору покупець зобов'язаний повернути постачальнику 100% від поставленої кількості: кеги, вуглекислотні балони, ящики, піддони. Вся зворотна тара повинна бути повернута покупцем постачальнику в термін не більш 20 діб з дня отримання продукції, кеги - в термін не більше: 7 діб - для теплих місяців (квітень - вересень); 14 діб - для прохолодних місяців (жовтень - березень), вуглекислотні балони -в термін не більш 30 діб.

Договір вступає в дію з моменту підписання і діє до 31.11.2011 р. Якщо за тридцять календарних днів до закінчення строку дії цього Договору жодна із Сторін письмово не повідомить про своє бажання розірвати цей Договір або між Сторонами не буде укладений новий Договір, останній вважається кожен раз продовженим на наступний календарний рік і на тих самих умовах в частині зобов'язання покупця щодо оплати продукції та повернення (або відшкодування вартості ) зворотної тари, цей договір діє до моменту повного виконання зазначених зобов'язань (п. 6 розділу 1).

На виконання укладеного між сторонами договору поставки продукції № ЗПК-1192 від 01.03.2011 р. та згідно товарно-транспортних накладних № Т11-0000261 від 02.05.2012 р. та № Т1-00005130 від 12.05.2012 р., товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія" (далі - ТОВ "Запорізька пивна компанія") було передано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у тимчасове користування зворотну тару: кеги "Оболонь" об'ємом 50 л. (2 шт.), балони вуглекислотні "Оболонь" об'ємом 10 л. (2 шт.). Однак, в порушення укладеного між сторонами договору, відповідач вказану зворотну тару у визначений договором термін не повернув. Таким чином, на час подання позову за відповідачем рахується заборгованість за неповернуту зворотну тару у розмірі 5 200,00 грн.

Позовні вимоги ТОВ "Запорізька пивна компанія" про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 5 200,00 грн. вартості неповернутої зворотної тари є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ "Запорізька пивна компанія" та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір поставки продукції № ЗПК-1192 від 01.03.2011 р.

Позивачем згідно товарно-транспортних накладних № Т11-0000261 від 02.05.2012 р. та № Т1-00005130 від 12.05.2012 р. було передано у тимчасове користування зворотну тару: кеги "Оболонь" об'ємом 50 л. (2 шт.), балони вуглекислотні "Оболонь" об'ємом 10 л. (2 шт.).

Факт поставки позивачем тари та її прийняття відповідачем підтверджується двосторонньо підписаними вищезазначеними товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Отже, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином.

В порушення умов п. 6 розділу 2 договору, відповідач зворотну тару у визначений термін не повернув.

Як вбачається з спірних товарно-транспортних накладних, у разі не повернення зворотної тари покупець зобов'язаний оплатити її вартість (вартість за одиницю складає: ящик - 24 грн., кега - 1 400,00 грн., балон - 1 200,00 грн.).

Таким чином, загальна вартість неповернутої зворотної тари за спірними накладними складає 5 200,00 грн. (1 400,00 грн. + 1 400,00 грн. + 1 200,00 грн. + 1 200,00 грн.).

Крім того, з метою досудового врегулювання спору 31 серпня 2012 р. відповідачу було надіслано лист від 22.08.2012 р. вих. № 100 з вимогою про повернення отриманої в тимчасове користування зворотної тари.

Відповідачем вимоги позивача не були виконані, зворотна тара не повернута, її вартість не відшкодована, претензія залишена без реагування, внаслідок чого позивач звернувся до суду для захисту свого права.

Відповідач без поважних причин не скористався правом на захист своїх інтересів, доказів належного виконання умов договору суду не надав.

Вартість неповернутої зворотної тари складає 5 200,00 грн., заявлена до стягнення обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи і підлягає задоволенню.

Доводи відповідача щодо підписання накладних неналежною особою судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.5 Договору, при централізованій доставці продукції Покупець (або довірена особа Покупця) приймає фактичну її кількість від водія-експедитора, який здійснює її доставку, ставить круглу або штам на накладній, а у випадку відсутності чи не існування печатки або штампу, підпис та прізвище відповідальної особи своєї організації та пише на ній назву організації (право підпису накладних з боку Покупця мають тільки особи, зазначені у додатку, який є невід'ємною частиною даного договору). У випадку невиконання даного пункту договору, продукція буде вважатися прийнятою відповідними матеріально-відповідальними особами, а супровідні документи завірені відповідними печатками та штампами, при цьому Покупець несе всі можливі ризики, пов'язані з прийманням продукції не матеріально-відповідальними особами самостійно.

Суд зазначає, що відсутність додаткової угоди № 1 до договору поставки продукції №ЗПК-1192 від 01.03.2011 р. є підтвердженням того, що ФОП ОСОБА_1 погодився отримувати продукцію особисто.

Тобто, ФОП ОСОБА_1 згідно договору поставки продукції № ЗПК-1192 від 01.03.2011 року повинен був вжити усіх необхідних заходів щодо отримання продукції від ТОВ "Запорізька пивна компанія".

Посилання відповідача на те, що він, відбуваючи покарання з листопада 2011 р. по січень 2013 р.. не мав можливості здійснювати підприємницьку діяльність та підписувати будь-які документи, судом до уваги не приймається з огляду на п. 1.5 договору в частині того, що покупець, тобто ФОП ОСОБА_1, несе всі можливі ризики, пов'язані з прийманням продукції не матеріально - відповідальними особами самостійно. ФОП ОСОБА_1 як суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити належне виконання умов договору.

Також, необхідно відзначити, що за спірним договором відповідачу вже здійснювалися поставки продукції та зворотної тари (товарно-транспортна накладна № 1-00002698 від 07.07.2011 р. та № 11-1000349 від 14.07.2011 р.). При цьому, зазначена продукція була оплачена, а зворотна тара повернута. Вказане підтверджує наявність між сторонами правовідносин за спірним договором.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки позивачем повністю доведено правомірність заявлених позовних вимог суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК судовий збір покладається відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія" задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; рахунки в установах банку не відомі) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія"(69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду/вул. Грязнова, 40/7, прим. 37; код ЄДРПОУ 37407653; р/р № 26008045758001 в АТ "АБ ТАСкомбанк", МФО 339500) 5 200 (п'ять тисяч двісті) грн. 00 коп. вартості неповернутої зворотної тари та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 21.02.2013 р.