Рішення № 29584245, 21.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.02.13 р. Справа № 5006/8/170/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.

При секретарі судового засідання Д'яковій Ю.Ю.

розглянувши матеріали справи за позовом: Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування», м. Київ

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м. Донецьк

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Кізлінської Світлани Василівни, м. Київ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Гоздаченка Євгена Борисовича, м. Київ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Мочалова Олега Володимировича, м. Київ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Мочалової Ірини Валентинівни, м. Київ

про: стягнення 27638,00 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Кізлінська Світлана Василівна: не з'явилась

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Гоздаченко Євген Борисович: не з'явився

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Мочалов Олег Володимирович: не з'явився

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Мочалова Ірина Валентинівна: не з'явилась

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство " ПРОСТО-страхування ", м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія", м. Донецьк про стягнення шкоди в сумі 27638,00 грн.

Ухвалою господарськ?ого суду Донецької області ві?д 25.12.2012 р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самості?йних вимог на предмет спору на? стороні позивача - Кізлінськ?у Світлану Васи?лівну, м. Київ, третю особу, яка не заявля?є самостійних вимог на предме?т спору на стороні позивача - Гоздаче?нко Євгена Борисовича, м. Київ, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Мочалова Олега Володимировича, м. К?иїв, тре?тю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Мочалову Ірин?у Валентинівну, м. Київ.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір добровільного страхування транспортних засобів № 212865 серія АТК від 07.07.2011 р., тимчасовим дозволом на право керуванням транспортного засобу № 740185 на Гоздаченко Євгена Борисовича, свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу № ААС486320, довіреність від 31.01.2011 р., довідку ДАЇ № 8996928, пост?анову Святошинського районного суду м. Києва? від 13.06.2012 р. по адміністративній справі № 3/2608/4180/12, звіт з оцінки транспортного засобу від 05.06.2012 р. № 2532/2186, заяву на виплату страхового відшкодування від 12.06.2012 р., розпорядження № 002692 від 18.06.2012 р., акт огляду транспортного засобу від 23.05.2012 р. № 2532, страховий акт від 14.06.2012 р. № б/н, платіжне доручення від 19.06.2012 р. № 18353, регресну вимогу від 02.08.2012 р. № 04-5628, рахунок-фактуру від 29.05.2012 р. № 54, повідомлення про настання страхового випадку від 26.04.2012 р., розрахунок страхового відшкодування № б/н від 14.06.2012 р., правовстановлюючі документи тощо.

23.01.2013 р. через канцелярію господарського суду Донецької області від позивача надійшло клопотання, в якому останній зазначив, що позовні вимоги підтримує просив долучити до матеріалів справи витребувані судом документи, просив суд розглянути справу за відсутності представника позивача.

25.01.2013 р. на адресу суду від Святошинського районного суду м. Києва надійшла адміністративна справа № 3/2608/4180/12 щодо притягнення до адміністративної відповідальності Мочалової Ірини Валентинівни.

12.02.2013 р. через канцелярію господарського суду Донецької області від третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Мочалова Олега Володимировича та Мочалової Ірини Валентинівни надійшла заява, в якій останні просили суд розглянути справу за їх відсутності, надали додаткові документи, які залучені до матеріалів справи.

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача до жодного з судових засідань не з'явились, про неявку суд не повідомил?и, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неодноразова неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача і не надання ним певних документів у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та 77 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для подальшого зволікання із вирішенням спору.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

25.04.2012 р. о 19 год. 45 хв. у м. Києві на вул. Берковецькій, 6-В на паркувальному майданчику ТЦ «Епіцентр», у зв'язку з порушенням Мочаловою Іриною Валентинівною Правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки «Toyota», державний номер АА5509АА, що належить Кізлінській Світлані Василівні під керуванням Гоздаченко Євгена Борисовича на підставі довіреності від 01.01.2011 р. та автомобіля марки «Daewoo Matiz», державний номер АА6348ВР, що належить Мочалову Олегу Володимировичу під керуванням Мочалової Ірини Валентинівни. Дані факти засвідчені в довідці відділення ДАІ № 8996928.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 13.06.2012 р. по справі № 3/2608/4180/12 Мочалову І.В. визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Кізлінською Світланою Василівною було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів

№ 212865 серія АТК від 07.07.2011 р. (далі по тексту - Договір).

Строк дії Договору з 09.07.2011 р. до 08.07.2012 р.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент скоєння ДТП пошкоджений у ДТП автомобіль марки «Toyota», державний номер АА5509АА був застрахованим.

Предметом Договору є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача).

Об'єктом страхування є, в тому числі, автомобіль «Toyota», державний номер АА5509АА.

Розмір франшизи за кожним видом страхового ризику визначено п. 1.6.1 вказаного Договору.

Абзацом 2 ч. 1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Преамбулою Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що цей Закон визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

Відповідно до частини 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до звіту з оцінки транспортного засобу від 05.06.2012 р. № 2532/2186 вартість матеріального збитку, що визначена як сума вартості відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу відновлюваного ремонту автомобілю марки «Toyota», державний номер АА5509АА становить 32910,07 грн. (у т.ч. ПДВ).

Згідно з рахунком-фактурою № 54 від 29.05.2012 р. вартість ремонту автомобілю марки «Toyota», державний номер АА5509АА склала 28293,00 грн.

Відповідно до страхового акту від 14.06.2012 р., зазначена подія була визнана страховою та сума страхового відшкодування (сума виплати) склала 27638,00 грн.

На підставі договору? добровільного страхування т?ранспортного засобу № 212865 серія АТК від 07.07.2011 р., страхового акту від 14.06.2012 р?., Приватним акціонерним товариством "ПРОСТО-страхування", м. Київ здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 27638,00 грн. на користь Кізлін?ської Світлани Василівни - власника автомобіля, що підтверджується платіжним дорученням від 19.06.2012 р. № 18353.

Таким чином, внаслідок настання ДТП, на підставі Договору та на підставі заяви про виплату страхового відшкодування страховик по Договору - позивач по справі зазнав витрат із сплати суми страхового відшкодування за Договором у загальному розмірі 27638,00 грн.

Згідно статті 27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 1 ст. 1191 цього ж кодексу, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а остання звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1187 Цивільного кодексу України та пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами та доповненнями) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного рухові автомобіля).

Слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

25.04.2012 р. о 19 год. 45 хв. у м. Києві на вул. Берковецькій, 6-В на паркувальному майданчику ТЦ «Епіцентр», у зв'язку з порушенням Мочаловою Іриною Валентинівною Правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки «Toyota», державний номер АА5509АА, що належить Кізлінській Світлані Василівні під керуванням Гоздаченко Євгена Борисовича на підставі довіреності від 01.01.2011 р. та автомобіля марки «Daewoo Matiz», державний номер АА6348ВР, що належить Мочалову Олегу Володимировичу під керуванням Мочалової Ірини Валентинівни. Дані факти засвідчені в довідці відділення ДАІ № 8996928.

Таким чином, шляхом дослідження всіх матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку, що ДТП сталося саме з вини Мочалової І.В.

Цивільна відповідальність Мочалової І.В. була застрахована в ПрАТ «Міська страхова компанія», на підставі полісу серії АВ № 5158777, згідно якого ліміт відшкодування за майнову шкоду складає 50000,00 грн., франшиза 0,00 грн.

Посилаючись на той факт, що автомобіль марки «Daewoo Matiz», державний номер АА6348ВР, яким керувала Мочалова І.В. було застраховано у відповідності до приписів Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ПрАТ «Міська страхова компанія», позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою від 02.08.2012 р. № 04-5628 про відшкодування у порядку регресу шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою в сумі 27683,00 грн. Проте, відповідач хоча й надав відповідь на регресну вимогу, в якій визнав даний випадок страховим, кошти не перерахував.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем та Мочаловою І.В. було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АВ № 5158777, який станом на 25.04.2012 р. був діючим. Відповідно до полісу особа, відповідальність якої застрахована - Мочалова І.В. Ліміт відповідальності за цим договором за шкоду заподіяну майну складає 50000,00 грн., а франшиза -0,00 грн.

Отже, на момент скоєння ДТП відносно автомобілю марки «Daewoo Matiz», державний номер АА6348ВР, існував діючий поліс.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, що діяла у спірний період) - далі Закон, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 цього ж Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що до позивача по справі, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право регресного позову до страховика (відповідача по справі), який застрахував відповідальність особи, що спричинила дорожньо-транспортну пригоду.

На підставі наведеного, позивач звернувся із позовними вимогами про стягнення 27638,00 грн. матеріальної шкоди.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 27638,00 грн. є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193 Господарського кодексу України, Закону України „Про страхування", Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33,35, 43, 44, 49, 82-85, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування",

м. Київ про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 27638,00 грн., задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м. Донецьк (83053, м. Донецьк?, вул. Краснооктябрьська, б. 111, код ЄДРПОУ 30244124) на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування", (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, п/р 26503441 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, ЄДРПОУ 24745673) шкоду, завдану дорожньо-транспортн?ою пригодою в порядку регресу? в розмірі 27638,00 грн, судовий збір в сумі? 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 21.02.2013 р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 26.02.2012 р.

Суддя Бокова Ю.В.