Ухвала суду № 29581594, 10.12.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

КОПІЯ

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7946/12/14/0170

10.12.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Курапової З.І.

секретар судового засідання Руднєва А.В.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного підприємства "Еліт"- Андруцький Олексій Миколайович, довіреність № б/н від 12.06.12

представник відповідача, Управління Держкомзему у м. Полтава- не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Управління Держкомзему у м. Полтава на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 04.10.12

за позовом Приватного підприємства "Еліт" (вул. Революції, буд.12,Саки,Сакський район, Автономна Республіка Крим,96500)

до Управління Держкомзему у м. Полтава (вул. Зигіна, 5,Полтава,Полтавська область,36000)

про визнання протиправним та скасування висновку № 02-30/01-01-18/4375 від 05.07.2012 року, спонукання до виконання певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2012 року позовні вимоги Приватного підприємства «Еліт»до Управління Держкомзему у м.Полтаві про визнання протиправним та скасування висновку №02-30/01-01-18/4375 від 05.07.2012 року, спонукання до виконання певних дій задоволені у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано висновок Відділу Держкомзему у місті Полтава про відмову у державній реєстрації договору оренди земельної ділянки (площею 0,202 га, (Кадастровий номер 5310137000:15:006:0362), яка знаходиться за адресою: Україна, м.Полтава, вул. Леніна, 1/23) №02-30/01-01-18/4375 від 05.07.2012 року.

Зобов'язано Відділ Держкомзему у місті Полтаві здійснити державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 0,202 га, (Кадастровий номер 5310137000:15:006:0362), яка знаходиться за адресою: Україна, м.Полтава, вул. Леніна, 1/23.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Еліт»(ЄДРПОУ 13930580) судовий збір -32,19 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2012 року та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу Держкомзему у місті Полтава.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що 19.04.2012 року між Полтавською міською радою та Приватним підприємством «ЕЛІТ»був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,202 га (Кадастровий номер 5310137000:15:006:0362), яка знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Леніна, 1/23. Відповідно до вказаного договору метою використання вказаної земельної ділянки є експлуатація та обслуговування нежитлових приміщень.

08 червня 2012 року позивач звернувся до відповідача із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки та вищевказаного договору оренди.

Матеріали справи свідчать, що позивачем до заяви було додано договір оренди земельної ділянки від 19.04.2012р., план земельної ділянки, акт поновлення меж ділянки в натурі та технічну документацію на земельну ділянку, яка пройшла погодження у Державному кадастрі України.

05 липня 2012 року відповідачем було прийнято рішення у формі висновку №02-30/01-01-18/4375 про відмову у державній реєстрації вищезазначеного договору оренди.

Відповідно вказаного висновку, підставами відмови відповідача у проведенні державної реєстрації вищезазначеного договору оренди земельної ділянки є те, що технічна документація із землеустрою не є одним з видів документації із землеустрою, передбачених статтею 25 Закону України «Про землеустрій».

Положеннями статті 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади -мешканців села, селища, міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради і їх органи.

Порядок обрання органів місцевого самоврядування, їх функціонування та повноваження передбачено в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні".

До виключної компетенції міських рад, передбачених ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Порядок регулювання земельних відносин встановлений Земельним кодексом України (далі ЗК України).

Серед передбачених ст.12 ЗК України повноважень сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин є передача земельних ділянок комунальній власності у власність громадянам та юридичним особам, надання їх у користування відповідно до вимог цього кодексу.

Право оренди земельної ділянки -це застосоване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст.93 ЗК України).

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Закон України "Про оренду землі" № 161 від 06.10.16998 року визначає, зокрема, порядок та умови укладання договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон), об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про оренду землі" невід'ємною частиною договору оренди землі є:

- план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- акт приймання-передачі об'єкта оренди;

- проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про оренду землі" укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Проаналізувавши вищевикладене, суд зазначає, що право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до укладеного договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 1 Порядку ведення поземельної книги затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі» №1021 від 09.09.2009 року (надалі -«Порядок») останній визначає процедуру ведення за формою згідно з додатком Поземельної книги - документа, який є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку, обмеження на використання земельної ділянки, суб'єктів прав на земельну ділянку та правовстановлюючі документи, а також дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, її цільове призначення, склад земельних угідь.

Пунктом 6 даного Порядку встановлено, що Поземельна книга відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку: у паперовому вигляді - територіальними органами Держземагентства; в електронному вигляді - операторами - структурними підрозділами державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", яке є адміністратором автоматизованої системи державного земельного кадастру, які мають доступ та вносять відомості до автоматизованої системи державного земельного кадастру (далі - автоматизована система), формують з її використанням аркуші Поземельної книги та аркуші витягів з неї, перевіряють результати робіт із землеустрою в електронному вигляді, дані про які містяться в файлі обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді (далі - обмінний файл).

Відповідно до пунктів 13-1 та 13-2 Порядку державна реєстрація земельної ділянки здійснюється після визначення кадастрового номера в установленому порядку та прийняття відповідним органом, який здійснює розпорядження землями, рішення про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність (користування) чи після формування земельної ділянки на підставі документації із землеустрою за рішенням власника земельної ділянки про поділ або об'єднання земельних ділянок.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється територіальним органом Держземагентства за її місцезнаходженням на підставі заяви, зокрема, набувача права на земельну ділянку. Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється шляхом відкриття Поземельної книги.

Пунктом 13-4 Порядку встановлений вичерпний перелік підстав, з яких Територіальний орган Держземагентства відмовляє у державній реєстрації земельної ділянки.

Так, це можливо якщо: 1) заяву подала особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Порядку; 2) земельна ділянка розташована на території іншої адміністративно-територіальної одиниці; 3) документи подані не в повному обсязі або не відповідають вимогам, установленим цим Порядком; 4) на титульному аркуші документації із землеустрою, у матеріалах документації із землеустрою, що містять графічне зображення земельної ділянки, та/або документах, що містять відомості про координати поворотних точок меж земельної ділянки, їх частин, обмежень, угідь, відсутня позначка територіального органу Держземагентства про кадастровий номер земельної ділянки (дати його визначення та внесення відомостей про земельну ділянку до автоматизованої системи).

Статтею 25 Закону України «Про землеустрій»№ 858 від 22.05.2003 року визначено, що документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації.

Види документації із землеустрою:

а) загальнодержавні й регіональні (республіканські) програми використання та охорони земель;

б) схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень;

в) проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень;

г) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

ґ) проекти землеустрою щодо формування земель комунальної власності територіальних громад і проекти розмежування земель державної та комунальної власності населених пунктів;

д) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

е) проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань;

є) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;

ж) проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;

з) робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами, покращання сільськогосподарських земель, підвищення родючості ґрунтів (далі - робочі проекти землеустрою);

и) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

і) технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку;

ї) спеціальні тематичні карти і атласи стану земель та їх використання.

Законами України та іншими нормативно-правовими актами можуть встановлюватися інші види документації із землеустрою.

Судовою колегією встановлено, що ТОВ «Науково виробничий інститут «Укрземсервіс»на замовлення ПП «Еліт»було складено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки. Дана технічна документація передбачена пунктом «і»статті 25 Закону України «Про землеустрій»та її зміст відповідає встановленим законодавством вимогам.

Вищезазначена технічна документація пройшла погодження у Державному земельному кадастрі 23 березня 2012 року без будь-яких зауважень, про що є відмітка на першому аркуші технічної документації (а.с.25).

У зв'язку з наведеним, судова колегія вважає безпідставними посилання заявника апеляційної скарги, як на підставу для відмови у проведенні державної реєстрації вищезазначеного договору оренди земельної ділянки на те, що технічна документація із землеустрою не є одним з видів документації із землеустрою, передбачених статтею 25 Закону України «Про землеустрій».

Так само, судова колегія вважає безпідставними посилання заявника апеляційної скарги, що у технічній документації позивача є деякі недоліки, оскільки відповідачем а ні в оскаржуваному висновку, а ні в апеляційній скарзі не зазначено, які саме недоліки містить технічна документація та як ці недоліки перешкоджають реєстрації вищезазначеного договору оренди.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості посилань відповідача у вищеназваній відмові на те, що при прийнятті 30 січня 2012 року дев'ятнадцятою сесією шостого скликання Полтавської міської ради рішення «Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками»не було враховано положення статті 123 Земельного кодексу України, та під час його ухвалення був відсутній проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у зв'язку з тим, що до компетенції відповідача не віднесені повноваження щодо перевірки законності та обґрунтованості прийняття останнім рішень, в межах делегованих йому функцій.

Судова колегія окремо звертає увагу на те, що технічна документація, яка була подана позивачем відповідачу разом із заявою та договором оренди земельної ділянки, цілком відповідала необхідному змісту технічної документації, яка повинна бути наявною в проекті відведення земельної ділянки у власність.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділу Держкомзему у місті Полтава залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.10.12 у справі № 2а-7946/12/14/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 грудня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук