Рішення № 29575746, 25.02.2013, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №812/5969/12

Провадження №2/333/114/13

рішення

Іменем України

21 лютого 2013 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Тучкова С.С.,

при секретарі Красняк О.С.,

за участю представника позивача Сальнікова В.В.,

представника відповідачів ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, цивільну справу №812/5969/12 за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 521209,24 гривень та судових витрат, -

в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 524300,21 гривень та судові витрати, посилаючись на те, що відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою діяльністю «Український промисловий банк» в особі Запорізької філії ТОВ «Укрпромбанк», правонаступником якого відповідно до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань від 30.06.2010 року є позивач, та ОСОБА_3 кредитного договору №261-011/ФКВ-08 від 09.09.2008 року, ОСОБА_3 отримала кредит на споживчі цілі у розмірі 50000 доларів США, строком погашення не пізніше 06.09.2023 року зі сплатою процентів за користування кредитом із розрахунку 12,40 процентів річних, комісії за надання кредиту в розмірі 1,5 процентів від суми кредиту одноразово та комісії за управління кредитом - 0,1 процентів щомісячно від суми кредиту. 09.09.2008 року в якості забезпечення наданого кредитного договору №261-011/ФКВ-08 від 09.09.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» в особі Запорізької філії ТОВ «Укрпромбанк», правонаступником якого відповідно до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань від 30.06.2010 року є позивач, та ОСОБА_4 був укладений договір поруки №261-011/Zфпор-08, на підставі якого поручитель взяла на себе зобов'язання відповідати за повне і своєчасне виконання ОСОБА_3 її зобов'язань перед позикодавцем та нести солідарну відповідальність за виконання умов кредитного договору. Однак ОСОБА_3 порушує вимоги кредитного договору, а саме не виконує в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту, відсотків та комісії по ньому, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

В ході судового розгляду цивільної справи позивачем на підставі ч.2 ст.31 Цивільного процесуального кодексу України було зменшено розмір позовних вимог. Так, 14.02.2013 року до канцелярії Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшла уточнена позовна заява ПАТ «Дельта Банк», в якій позивач просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №261-011/ФКВ-08 від 09.09.2008 року в розмірі 521209,24 гривень та судові витрати, у зв'язку з тим, що з моменту подання позову боржник ОСОБА_3 частково сплатила банку суму заборгованості, а тому станом на 07.12.2012 року заборгованість за кредитним договором №261-011/ФКВ-08 від 09.09.2008 року становить 521209,24 гривень (а.с.111-112).

Представник позивача в судовому засіданні уточнений позов підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити, з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, надав письмові заперечення на нього та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, а саме: в ній не вказані номери засобів зв'язку, вона підписана особою, яка діє на підставі довіреності, виданої особою, повноваження якої не підтверджені правовстановлюючими документами, додатки до позовної заяви не містять відповідних реквізитів, а також до неї не додано належним чином оформлених документів, що підтверджують сплату судового збору. Крім того, представником позивача не було надано належних документів, які б засвідчували повноваження осіб, між якими був укладений договір про передачу активів та кредитних зобов'язань від 30.06.2010 року. Витяг з додатку №2 до вищезазначеного договору не містить підписів уповноважених осіб. Новий кредитор - ПАТ «Дельта Банк» в порушення вимог ч.2 ст.517 Цивільного кодексу України не надав боржнику - ОСОБА_3 доказів того, що до нього від ТОВ «Укрпромбанк» перейшло право вимоги за її кредитним договором. Реєстри поштових відправлень ПАТ «Дельта Банк» на адресу відповідачів не містить необхідних реквізитів. Крім того, договір поруки є припиненим, у зв'язку з тим, що банком в односторонньому порядку без згоди поручителя було збільшено процентну ставку за користування кредитом з 12,4% до 16,5%, а також у зв'язку з тим, що кредитор мав право пред'явити вимоги до поручителя протягом шестимісячного строку, починаючи з дня виникнення у кредитора права на пред'явлення такої вимоги, тобто з моменту невиконання боржником основного зобов'язання. ТОВ «Укрпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» не зверталися до поручителя із вимогою про дострокове виконання зобов'язань більше ніж шість місяців з дня невиконання ОСОБА_3 кредитного зобов'язання, тобто встановлений діючим законодавством строк для пред'явлення вимоги поручителю закінчився. Також існує велика різниця в досудових вимогах кредитора до боржника від 24.12.2010 року та сумою, заявленою у позовних вимогах.

Відповідачі, повідомлені судом належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися і не повідомили суд про причини неявки. Відповідно до вимог ст.169 Цивільного процесуального кодексу України їх неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідачів, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, надані сторонами, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, приходить до наступних висновків.

За вимогами ч.3 ст.10 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст.ст.58, 59 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

09.09.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» в особі Запорізької філії ТОВ «Укрпромбанк» (банк), правонаступником якого є позивач ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_3 (позичальник) було укладено кредитний договір №261-011/ФКВ-08, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі в розмірі 50000 доларів США з оплатою за користування кредитом по процентній ставці - 12,40 відсотків річних. В свою чергу, ОСОБА_3 зобов'язалася прийняти, належним чином використати та повернути кредит у зазначеній сумі не пізніше 06.09.2023 року, а також сплатити відповідну платню за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором (а.с.6-12, 20).

Пунктом 4.2.1 кредитного договору №261-011/ФКВ-08 від 09.09.2008 року передбачено, що позичальник зобов'язується здійснювати повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, комісії, штрафних санкцій та інших платежів за кредитним договором у передбачені кредитним договором строки.

Згідно п.2.4 кредитного договору №261-011/ФКВ-08 від 09.09.2008 року повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами в розмірі не менш 277 доларів США по 20 число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту.

Відповідно до п.2.5 кредитного договору №261-011/ФКВ-08 від 09.09.2008 року повернення кредиту здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку позичальника (його поручителів, гарантів та інших осіб у відповідності до п.2.15 кредитного договору) на позичковий рахунок та/або шляхом внесення готівки до каси банку для зарахування її на позичковий рахунок. Кредит повертається лише в тій валюті, у якій він був наданий.

На підставі п.2.6 кредитного договору №261-011/ФКВ-08 від 09.09.2008 року проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня його надання до дня його повернення. Проценти нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість по кредиту за період з першого по останній день кожного календарного місяця. При розрахунку процентів за користування кредитом використовується метод факт/факт, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день повернення кредиту.

Згідно п.2.7 кредитного договору №261-011/ФКВ-08 від 09.09.2008 року нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту по 20 число кожного наступного місяця за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням кредиту шляхом внесення готівкових коштів у касу банку або шляхом безготівкового перерахування на рахунок.

На підставі п.5.1 кредитного договору №261-011/ФКВ-08 від 09.09.2008 року сторони несуть відповідальність за невиконання або/та неналежне виконання умов кредитного договору в порядку передбаченому чинним законодавством України.

Відповідно до п.5.2 кредитного договору №261-011/ФКВ-08 від 09.09.2008 року у випадку порушення строків повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним, комісії та інших платежів, передбачених кредитним договором, банк має право вимагати, а позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення за кожний день прострочення від суми простроченої заборгованості.

На підставі п.5.3 кредитного договору №261-011/ФКВ-08 від 09.09.2008 року у випадку порушення позичальником своїх обов'язків, передбачених кредитним договором (крім тих, що зазначені в п.5.2 кредитного договору), банк має право вимагати від позичальника, а позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 0,5 процентів від суми кредиту за кожен випадок такого порушення.

Відповідно до п.6.2 кредитного договору №261-011/ФКВ-08 від 09.09.2008 року банк має право вимагати дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів, комісії, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених кредитним договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або поручителями (заставодавцями, гарантами, поручителями, майновими поручителями) умов кредитного договору та/або договорів, укладених у забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, а позичальник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з дати отримання позичальником відповідної вимоги від банку (а у випадку передбаченому п.4.2.5 - не пізніше наступного робочого дня) повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції, інші платежі за кредитним договором, а також відшкодувати збитки, завдані банку, зокрема, у разі порушення позичальником строків платежів, що встановлені кредитним договором.

На підставі п.6.3 кредитного договору №261-011/ФКВ-08 від 09.09.2008 року у разі невиконання позичальником вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором у встановлений строк банк має право стягнути примусово (в т.ч. шляхом звернення стягнення на заставлене майно, стягнення заборгованості з поручителів, та/або шляхом договірного списання) всю заборгованість за кредитним договором (кредит, проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі).

Згідно п.7.11 кредитного договору №261-011/ФКВ-08 від 09.09.2008 року всі повідомлення за кредитним договором будуть вважатися зробленими належним чином, у разі якщо вони здійсненні в письмовій формі за підписом уповноваженого представника банку/підписом позичальника, тобто сторони, що відправили повідомлення засвідчені печаткою (для повідомлень банку) та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вручені особисто за адресами, зазначеними в кредитному договорі, а у випадку передбаченому п.4.2.4 кредитного договору за адресою позичальника, зазначеною у відповідному повідомленні. Датою надіслання таких повідомлень буде вважатися дата поштового штемпеля відділення зв'язку відправника.

09.09.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» в особі Запорізької філії ТОВ «Укрпромбанк» (кредитор), правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_4 (поручитель) був укладений договір поруки №261-011/Zфпор-08, на підставі якого поручитель взяв на себе зобов'язання відповідати за повне і своєчасне виконання ОСОБА_3 (боржник) його зобов'язань перед позикодавцем та нести солідарну відповідальність за виконання умов кредитного договору (а.с.13).

Згідно п.2 договору поруки №261-011/Zфпор-08 від 09.09.2008 року відповідальність поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до п.3 договору поруки №261-011/Zфпор-08 від 09.09.2008 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення кредиту, сплату процентів, штрафних санкцій та відшкодування збитків.

На підставі п.4 договору поруки №261-011/Zфпор-08 від 09.09.2008 року у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за кредитним договором кредитор повідомляє про це поручителя шляхом направлення письмової вимоги з зазначенням суми заборгованості та реквізитів рахунків, на які поручитель зобов'язаний сплатити заборгованість.

Пунктом 5 договору поруки №261-011/Zфпор-08 від 09.09.2008 року передбачено, що поручитель зобов'язаний сплатити зазначену у вимозі кредитора суму за вказаними у претензії реквізитами не пізніше 5 днів з моменту її отримання.

Згідно п.8 договору поруки №261-011/Zфпор-08 від 09.09.2008 року у випадку порушення терміну, передбаченого пунктом 5 кредитного договору, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

У зв'язку з тим, що позичальником не було дотримано умов кредитного договору №261-011/ФКВ-08 від 09.09.2008 року, позивачем було здійснено вимогу дострокового виконання позичальником його зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі. Так, позивач направив ОСОБА_3 досудову вимогу вих.№17.5/0690/12 від 08.02.2012 року про дострокове повне виконання зобов'язань (а.с.22, 24). Крім того, ПАТ «Дельта Банк» було направлено ОСОБА_4 досудову вимогу вих.№17.5/0758/12 від 08.02.2012 року про дострокове повне виконання зобов'язань (а.с.23, 25). На момент подання позову до суду вимоги про дострокове повне виконання зобов'язань не виконані і відповідні суми позивачу не сплачені.

Таким чином, ОСОБА_3 вимоги кредитного договору не виконує, в обумовлені строки кредит та відповідну платню по ньому (відсотки, комісію) не сплачує. Позивач звертався до відповідачів з вимогою про сплату заборгованості по кредиту, попереджав про звернення до суду, однак останні заходів до погашення заборгованості не вжили.

Станом на 07.12.2012 року у ОСОБА_3 виникла заборгованість за кредитним договором від №261-011/ФКВ-08 року від 09.09.2008 року в сумі 521209,24 гривень, а саме: 48228,92 доларів США, що за курсом НБУ станом на 07.12.2012 року складає 385493,76 гривень, - сума заборгованості за тілом кредиту, 15945,15 доларів США, що за курсом НБУ станом на 07.12.2012 року складає 127499,58 гривень, - сума заборгованості за відсотками, 8265,90 гривень - сума заборгованості за комісією (а.с.88-89).

Відповідно до витягу з договору про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Український промисловий банк» та Національним банком України, в порядку, в обсязі та на умовах, визначених цим договором, Укрпромбанк передає (відступає) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях (а.с.28-31).

Згідно ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язані здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.517 Цивільного кодексу України встановлено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи (а.с.28-31), ПАТ «Дельта Банк» є правонаступником ТОВ «Укрпромбанк», надав суду всі необхідні документи, що підтверджують перехід до нього права вимоги у спірному зобов'язанні, тому суд вважає доводи представника відповідачів про те, що ПАТ «Дельта Банк» не надано доказів, що він є правонаступником ТОВ «Укрпромбанк», необґрунтованими.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 ст.1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

На підставі ст.544 Цивільного кодексу України боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Доводи представника відповідачів про те, що сума заборгованості, яка зазначена в наданому представником позивача розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 07.12.2012 року (а.с.88-89) не відповідає сумі, вказаної в досудовій вимозі кредитора до боржника від 24.12.2010 року (а.с.100), суд вважає безпідставним, так як в зазначеній досудовій вимозі банк не вимагав від боржника дострокового повного повернення всієї суми кредиту, а лише повідомив про те, що станом на 07.12.2010 року у неї виникла заборгованість, зокрема, за прострочене тіло кредиту у розмірі 5687,40 доларів США. Тобто, сума заборгованості в досудовій вимозі від 24.12.2010 року була розрахована банком у відповідності до п.2.4 кредитного договору №261-011/ФКВ-08 від 09.09.2008 року, згідно якого повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами в розмірі не менш 277 доларів США по 20 число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту.

В матеріалах справи є розрахунок заборгованості за кредитом, наданий ПАТ «Дельта Банк» (а.с.88-89), який суд вважає належними доказом по справі. Будь-яких доказів, які б спростували наданий розрахунок заборгованості, процентів та комісії за кредитним договором, відповідачами та їх представником суду не надано. Крім того, ніяких клопотань від відповідачів та їх представника про призначення експертизи розрахунку заборгованості до суду не надходило.

Також доводи представника відповідачів про те, що договір поруки №261-011/Zфпор-08 від 09.09.2008 року є припиненим, у зв'язку з тим, що банком в односторонньому порядку без згоди поручителя було збільшено процентну ставку за користування кредитом з 12,4% до 16,5%, а також у зв'язку з тим, що кредитор не звертався до поручителя із вимогою про дострокове виконання зобов'язань більше ніж шість місяців з дня невиконання боржником кредитного зобов'язання, є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з наступним.

Як вбачається з розрахунку заборгованості (а.с.88-89), наданого суду представником позивача, банком процентну ставку за кредитним договором збільшено не було. Проценти за користування кредитом нараховувалися відповідно до п.1.5 кредитного договору №261-011/ФКВ-08, згідно якого процентна ставка за користування кредитом становить 12,5 %.

Відповідно до положень ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлений порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

На підставі п.10 договору поруки №261-011/Zфпор-08 від 09.09.2008 року договір поруки діє до повного виконання зобов'язань по кредитному договору боржником чи поручителем (а.с.13).

Таким чином, як вбачається з договору поруки, в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (п.10) про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч.1 ст.251 та ч.1 ст.252 ЦК України. Такої позиції дотримується також і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ (лист вих.№10-1393/0/4-12 від 27.09.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин»).

Пунктом 1.3 кредитного договору №261-011/ФКВ-08 від 09.09.2008 року встановлено дату повернення кредиту - 06 вересня 2023 року (а.с.6). Отже, день виконання основного зобов'язання ще не настав, а тому порука не може бути визнана припиненою.

Крім того, доводи представника відповідачів про те, що позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, а саме: в ній не вказані номери засобів зв'язку, вона підписана особою, яка діє на підставі довіреності, виданої особою, повноваження якої не підтверджені правовстановлюючими документами, додатки до позовної заяви не містять відповідних реквізитів, а також до неї не додано належним чином оформлених документів, що підтверджують сплату судового збору, є безпідставними. Під час вирішення питання про відкриття провадження по зазначеній справі суд дійшов висновку, що позовна заява подана і оформлена в порядку, встановленому ст.ст.118-120 ЦПК України, та відповідно до ухвали Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 08 серпня 2012 року відкрив провадження по даній справі. Доводи представника відповідачів про те, що позовна заява підписана особою, яка діє на підставі довіреності, виданої особою, повноваження якої не підтверджені правовстановлюючими документами не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи. Так, у судовому засіданні представником позивача суду був наданий наказ №970-к від 06.06.2008 року по особовому складу, відповідно до якого Попова О.Ю. з 06.06.2008 року приступила до виконання обов'язків Голови Ради Директорів ТОВ «Комерційний банк «Дельта»».

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі кредитного договору ТОВ «Укрпромбанк», правонаступником якого є позивач, надав відповідачу ОСОБА_3 кредит. Однак, остання порушує вимоги кредитного договору №261-011/ФКВ-08 від 09.09.2008 року, а саме не виконує в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту, відсотків та комісії по ньому. Крім того, в ході судового розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_4 є поручителем перед позивачем за виконання ОСОБА_3 умов кредитного договору №261-011/ФКВ-08 від 09.09.2008 року та солідарним боржником. У зв'язку з невиконанням позичальником ОСОБА_3 вимог зазначеного кредитного договору у позивача виникло право вимагати від ОСОБА_4 виконання зобов'язань по кредитному договору, які остання ігнорує.

У зв'язку з вищевикладеним, є підстави для солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача суми основного боргу по несплаченому кредиту, відсотків та комісії по ньому відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним доказом по справі.

Таким чином, у зв'язку із викладеним, аналізуючи зібрані у справі докази та вимоги чинного законодавства, приймаючи до уваги положення ст.11 Цивільного процесуального кодексу України щодо розгляду справ в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ґрунтуються на законі, підтверджуються зібраними у справі доказами та не порушують прав та інтересів третіх осіб, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.88 Цивільного процесуального кодексу України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають солідарному стягненню з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.617, 625, 516, 543, 544, 553, 554, 559, 617, 651, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст.10, 11, 16, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 521209,24 гривень та судових витрат - задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2), на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р 373980009) 385493 (триста вісімдесят п'ять тисяч чотириста дев'яносто три) гривні 76 копійок - сума заборгованості за тілом кредиту, 127499 (сто двадцять сім тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) гривень 58 копійок - сума заборгованості за відсотками, 8265 (вісім тисяч двісті шістдесят п'ять) гривень 90 копійок - сума заборгованості за комісією, а разом 521209 (п'ятсот двадцять одна тисяча двісті дев'ять) гривень 24 копійки заборгованості по кредитному договору №261-011/ФКВ-08 від 09.09.2008 року.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2), на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р 6499100199) 3219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень 00 копійок витрат по сплаті позивачем судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков