Вирок № 29573517, 14.09.2012, Новоодеський районний суд Миколаївської області

14.09.2012

Справа № 1- 96/2011

В И Р О К

Іменем України

14 вересня 2012 року

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Гажі О.П.

при секретарі Шведовій Я.О.

з участю: прокурора Чернявського Я.А.

потерпілої ОСОБА_1, цивільного позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса справу про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з середньою технічною освітою, за спеціальністю машиніста-тракториста, не працюючого, не одруженого, дітей на утриманні не має, військовозобов'язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, останнє відоме місце проживання АДРЕСА_2, судимого: 1. 23.02.2010 року Новоодеським районним судом Миколаївської області за ст.ст.286ч.2,75,76 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки. Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 12.04.2011 року вирок Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23.02.2010 року було скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до того ж суду; 2. 08.05.2012 року Ананьївським районним судом Одеської області за ст.185ч.3 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання було частково приєднане покарання за попереднім ( скасованим) вироком Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23.02.2010 року і остаточно до відбування призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців, з відбуванням покарання в КВУ. В строк покарання зараховано час перебування під вартою з 26.03.2012 року, в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

22 жовтня 2009 року, близько 17 години 30 хвилин, ОСОБА_3, у порушення вимог пунктів 2.9 «а», 31.4.5 «а», «б», «г» Правил дорожнього руху України, тобто перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керував на відповідних правових підставах, технічно несправним автомобілем „ВАЗ- 21099", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на правах власності ОСОБА_4, на якому були встановлені шини різних моделей і з різним малюнком протектора, які мали пошкодження та маленьку залишкову висоту малюнка протектора, і рухався по автодорозі Кіровоград-Миколаїв» в напрямку з боку м. Миколаєва до м. Кіровоград.

На 198 км + 400 метрів вказаної автодороги, рухаючись зі швидкістю 100 км/год, ОСОБА_3, грубо порушуючи п.п. 2.3 «б», 2.9 «а», 10.1, 12.1, 12.6 «г» ПДР України, виконуючи обгін автомобіля «ПАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з виїздом на смугу зустрічного руху на дорозі, що має одну смугу в одному напрямку, будучи в стані алкогольного сп'яніння, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вибрав безпечної швидкості руху та не зреагувавши на її зміну при виконанні цього маневру обгону іншого транспортного засобу, не впевнившись в його безпечності, не справився з керуванням свого автомобіля, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення автомобіля під його керуванням з автомобілем «SUBARU LEGACY», реєстраційний транзитний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_2, що рухався в зустрічному напрямку.

В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВАЗ-21099» ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці події, а ОСОБА_6 та ОСОБА_7 отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, і ці суспільно небезпечні наслідки знаходяться у причинному зв'язку з порушеннями Правил дорожнього руху України, вчиненими підсудним ОСОБА_3

По справі заявлені цивільні позови:

1. позов прокурора про стягнення з підсудного на користь держави в особі Новоодеської ЦРЛ витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 5354,85 гривень;

2. позов ОСОБА_2 про стягнення з підсудного матеріальної шкоди за пошкодження автомобіля «Субару» в сумі 126296,43 гривень та 20000 гривень на відшкодування моральної шкоди;

3. позов потерпілої ОСОБА_1 про стягнення з підсудного на її користь 14212 гривень на відшкодування матеріальної шкоди в зв'язку зі смертю брата ОСОБА_5, проведенням обряду його поховання та 100000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні, будучи допитаним по пред'явленому обвинуваченню, повністю визнав свою провину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ст.286ч.2 КК України. Позов прокурора не визнав. Визнав позов цивільного позивача ОСОБА_2 і частково визнав позов потерпілої ОСОБА_1, а саме визнав цей позов в частині заявлених вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди і не визнав вимог в частині відшкодування заподіяної моральної шкоди.

По суті пред'явленого обвинувачення підсудний пояснив, що 22.10.2009 року в післяобідній час, після роботи вжив з ОСОБА_6 по 150 грам горілки та по пляшці пива. Після цього він погодився на прохання ОСОБА_6 відвезти його в с. Бузьке Новоодеського району до матері. По дорозі в село до них підсіли знайомі ОСОБА_5 та ОСОБА_7 Зазначив, що рухаючись по кіровоградській трасі зі швидкістю 100 км/год., при здійсненні обгону автобуса він лівим колесом свого автомобіля зачепив узбіччя, внаслідок чого його понесло на свою смугу руху, а потім машину юзом понесло на зустрічну смугу, де правою частиною відбулося зіткнення з передньою частиною автомобіля «SUBARU LEGACY», який рухався у зустрічному напрямку.

Крім визнання підсудним своєї провини у інкримінованому йому злочині, його вина знайшла своє підтвердження у досліджених по справі доказах, а саме:

Так, з показів допитаного в суді свідка ОСОБА_8, який керував автомобілем «ПАЗ», вбачається, що підсудний керуючи автомобілем і рухаючись по автодорозі « Кіровоград - Миколаїв», обігнав його автобус «ПАЗ», приблизно на 198 км автодороги, а після цього не справився з керуванням автомобіля, який спочатку занесло вправо на узбіччя, а потім розвернуло і понесло боком на зустрічну смугу руху, де у зустрічному напрямку рухався автомобіль «Субару», де через деякий час і відбулося зіткнення цих автомобілів. В салоні автомобіля, яким керував підсудний, і в автомобілі з яким він зіткнувся, були постраждалі пасажири. Заявив, що у водія автомобіля «Субару» не було ніяких шансів уникнути цієї аварії.

Покази підсудного і свідка ОСОБА_8, узгоджуються з показами допитаного в судовому засіданні цивільного позивача ОСОБА_2, який пояснив, що 22.10.2009 року, близько 17.30 год. він їхав по кіровоградській автодорозі на власному автомобілі «SUBARU LEGACY» в м. Миколаїв. Рухаючись побачив, як автомобіль ВАЗ, що рухався у зустрічному напрямку, здійснюючи обгін автобуса, різко понесло вправо на його смугу, а потім розвернуло правим боком у напрямку зустрічної смуги. Він загальмував і зупинив свій автомобіль на своїй же смузі, але ВАЗ правою стороною вдарив його передню частину автомобіля. В ДТП було пошкоджено йому автомобіль, внаслідок чого заподіяно матеріальну шкоду на 126296,43 гривень та моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.

Потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що загиблий пасажир автомобіля «ВАЗ» - ОСОБА_5 був її рідним братом, який проживав разом з батьками. Внаслідок заподіяння смерті її брату вона зазнала нервових і душевних страждань, моральної шкоди, яку оцінює в 100 000 гривень. Також зазначила, що зазнала матеріальної шкоди на організацію і проведення похорон брата, виготовлення пам'ятника в сумі 14212 гривень, які просить стягнути з підсудного.

Свідчення допитаних підсудного, потерпілої, свідка, цивільного позивача узгоджуються з результатами і обставинами, викладеними в досліджених в судовому засіданні протоколах огляду місця ДТП, транспортних засобів(а.с.4-14), зі змісту яких вбачається, що пригода сталася на 198 км + 400 м. автодороги «Кіровоград-Миколаїв», що на проїжджій частині асфальтного покриття є сліди бокового юзу автомобіля ВАЗ і виявлені механічні пошкодження на обох автомобілях, які знаходяться переважно в правій частині а/м «ВАЗ» та передній частині а/м «Субару».

З протоколу медичного освідування водія ОСОБА_3(а.с.21) вбачається, що він перебував у стані гострої інтоксикації, внаслідок вживання алкоголю, що підтверджує висновок обвинувачення, в тій частині, що він під час керування автомобілем ВАЗ перебував у стані алкогольного оп'яніння.

Водій а/м «Субару» ОСОБА_2 перебував в тверезому стані(а.с.22).

З протоколу огляду трупа (а.с.6), висновку судово-медичної експертизи(а.с. 38), свідоцтва про смерть (а.с.43), вбачається, що смерть потерпілого ОСОБА_5 настала в результаті тупої травми грудної клітини у виді травматичного розриву низходящої частини дуги аорти, що супроводжувалося внутрішньоплевральною кровотечею, і ускладнилось геморогічним шоком. Ці тілесні пошкодження виникли в салоні автомобіля під час ДТП і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що викликали смерть потерпілого.

У потерпілого ОСОБА_7 при СМЕ були виявлені тілесні ушкодження у виді забитих ран волосяної частини голови і обличчя, закритого оскольчатого перелому нижньої третини лівого плеча зі зміщенням, закритого перелому лобкової і сідаліщної (тазу) кісток справа, виникнення яких не виключається в умовах ДТП і відносяться до категорії середньої тяжкості (а. с. - 117).

У потерпілого ОСОБА_6 при СМЕ були виявлені тілесні ушкодження у виді осадненних ран на обличчі і закритого перелому правої лонної кістки, які відносяться до категорії середньої тяжкості (а. с. - 127).

Обставини що передували скоєнню ДТП, а також момент і місце зіткнення транспортних засобів, покази підсудного з цього приводу, були перевірені в процесі проведення з його участю В.О.О.П. (а.с.136), які повністю знайшли своє підтвердження і узгодження з встановленими фактичними обставинами справи, в тому числі і з результатами В.О.О.П. з участю цивільного позивача ОСОБА_2 (а.с.130-135) та з всіма іншими встановленими судом фактичними обставинами справи. Ці фактичні дані, отриманні при В.О.О.П. з участю підсудного, цивільного позивача були використані при проведенні авто технічної експертизи.

Як вказано у цьому висновку автотехнічної експертизи (а.с.146) дії водія ОСОБА_3 у виниклій дорожній обстановці, не відповідали з технічної точки зору правилам дорожнього руху і, що допущені ним порушення ПДР безпосередньо знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з ДТП, а дії водія а/м «Субару» ОСОБА_2 відповідали з технічної точки зору вимогам ПДР.

Відповідно до висновку транспортно-трасологічної експертизи(а.с.76), зіткнення автомобілів «SUBARU LEGACY» та ВАЗ відбулось в межах смуги руху в напрямку до м. Миколаєва, тобто на смузі руху автомобіля «SUBARU LEGACY».

Висновком експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля ВАЗ(а.с.62), підтверджується той факт, що цей автомобіль до ДТП мав технічну несправність ходової частини, не відповідність залишкової висоти малюнку протектора ПДР України та експлуатувався з порушенням правил, так як на одній вісі були встановлені шини різних моделей з різним малюнком протектора, що є порушенням п. 31.4.5 (а) Правил дорожнього руху. Як вбачається з висновку цієї експертизи, ці технічні несправності, у випадку не дотримання водієм безпечної швидкості, а також при виконанні ним різких маневрів автомобілем, могли викликати неочікуваний водієм ухід автомобіля від вибраного водієм напрямку руху.

З досліджених матеріалів оцінки пошкодженого автомобіля «Субару»(а.с.160), вбачається, що матеріальна шкода заподіяна власнику, внаслідок пошкодженням цього автомобіля складає 88116,35 гривень.

З досліджених документів(а.с.232-234) вбачається, що потерпілою ОСОБА_1 були понесені витрати на ритуальні послуги, в зв'язку з організацією і проведенням похорон загиблого в ДТП брата ОСОБА_5 та на юридичні послуги, в загальній сумі 2412 гривень і ці витрати нею були документально підтверджені.

Також факт ДТП, обставини її настання і винність у її скоєнні підсудного доводиться і іншими дослідженими в судовому засіданні документами справи.

Всі дослідженні в судовому засіданні докази повністю узгоджуються, як між собою, так і з показаннями допитаних в суді підсудного, потерпілого, свідків щодо обставин скоєння цього злочину, про які вони розповіли в судовому засіданні та узгоджуються з висновками експертиз, та з всіма тими фактичними обставинами, що були встановленні, як в ході досудового так і під час судового слідства, повністю викриваючи підсудного та доводячи його провину у порушенні ним п.п. 2.3 «б», 2.9 «а», 10.1, 12.1, 12.6 «г», 31.4.5 «а», «б». «г» Правил дорожнього руху України, що привели до цієї ДТП, внаслідок якої один з потерпілих помер, а інші зазнали середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Органом досудового слідства дії підсудного кваліфіковані за ст. 286 ч.2 КК України.

Аналізуючи та оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд таку кваліфікацію дій підсудного вважає правильною і відповідно кваліфікує його дії за ст.286 ч.2 КК України, так як він скоїв порушення правил безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_5 та заподіяння іншим потерпілим середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Вивченням особи підсудного встановлено, що він на момент вчинення злочину не працював, не одружений, на обліку і лікарів нарколога і психіатра не перебуває, має позитивну характеристику за місцем реєстрації, мав матір інваліда 1-ої групи, яка зі слів підсудного вже померла.

Тому, призначаючи покарання підсудному, суд враховує, як ступінь тяжкості, характер та обставини скоєного злочину, так і особу підсудного, обставини, що обтяжують та пом'якшують його покарання.

Так, суд враховує, що скоєний злочин хоча і відноситься до категорії тяжких, але скоєний ним з необережною формою вини.

Як обставину, що обтяжує покарання підсудного, суд враховує скоєння ним цього злочину, під час керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.

Як обставини, що пом'якшують покарання підсудного, суд враховує його каяття, повне визнання ним своєї провини, сприяння слідству у розкритті злочину та у встановлені істини по справі.

Також судом враховується, вік, задовільний стан здоров`я, матеріальний та сімейний стан підсудного, склад його сімґї, позитивно характеризується за місцем своєї реєстрації, а також враховує думку прокурора і потерпілого щодо призначення можливого покарання.

За таких вищевказаних обставин, у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховуючи обставини, характер і ступінь тяжкості скоєного злочину та особу підсудного, суд приходить до висновку, що йому має бути призначене покарання необхідне і достатнє для виправлення і попередження нових злочинів у вигляді позбавлення волі в межах мінімального строку покарання, передбаченого санкцією статті обвинувачення із застосуванням додаткового виду покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Враховуючи форму і ступінь вини підсудного, обставини, що обтяжують його покарання, а також характер і обставини скоєного злочину, тяжкість злочинного посягання, настання тяжких негативних наслідків за його результатами у вигляді смерті одного з потерпілих та спричинення цим діянням середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом іншим потерпілим, а також в зв'язку з засудженням підсудного до покарання у виді позбав лея волі іншим судом, суд не вбачає підстав для застосування йому ст.75 КК України, якою передбачається можливість звільнення особи від відбування призначеного покарання з випробуванням, в зв'язку з чим приходить до висновку, що покарання підсудний повинен відбувати в кримінально-виконавчій установі.

На підставі ст.70 ч.4 КК України, якою передбачені підстави призначення покарання за сукупністю злочинів, та з урахуванням всіх обставин справи, суд застосовує принцип часткового складання призначених покарань і частково приєднує підсудному покарання за вироком Ананьївського районного суду Одеської області від 08.05.2012 року, яким його було засуджено до позбавлення волі на строк 3 роки.

Цивільний позов прокурора про стягнення з підсудного на користь держави в особі Новоодеської ЦРЛ 5354,85 гривень на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого в Новоодеській ЦРЛ, у відповідності до вимог ст.93-1 КПК України, - підлягають задоволенню.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні фактичних даних, що підтвердженні документально, в результаті ДТП, скоєної з необережної вини підсудного, потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесні пошкодження, з якими потрапив на стаціонарне лікування до Новоодеської ЦРЛ, де на його лікування закладом охорони здоров'я було витрачено 5354,85 гривень(а.с.202).

Відповідно до ст.93-1 КПК України, ст.1206 ЦК України, витрати на стаціонарне лікування потерпілих від злочину відшкодовуються за рахунок особи, яка вчинила цей злочин, тобто підлягають стягненню з підсудного.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 про стягнення з підсудного 114212 гривень на відшкодування матеріальної і моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано, зокрема смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

За правилами ч. 2 ст. 1168 ЦК моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам, дітям, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Судом встановлено, що потерпіла ОСОБА_1 є рідною сестрою загиблого ОСОБА_5

Як вбачається з матеріалів справи, дорожньо-транспортна подія сталася з вини підсудного ОСОБА_3

В результаті зазначеного злочину, вчиненого підсудним, потерпіла втратила брата, від чого зазнала невиправного горя, перенесла і переносить фізичний біль, нервові і душевні страждання.

Враховуючи викладені обставини, характер та ступінь перенесених потерпілою душевних страждань, вимоги розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що на користь потерпілої підлягає стягненню компенсація зазнаної нею моральної шкоди у грошовій формі в розмірі 70 000 гривень.

Крім того, в силу ст. 1201 ЦК підлягають відшкодуванню витрати потерпілої на поховання загиблого брата.

Потерпілою в судовому засіданні документально доведені понесені нею ці витрати матеріального характеру на організацію і проведення похорон брата в сумі у сумі 2412 гривень.

Витрати понесені потерпілою на проведення поминального обіду та виготовлення пам'ятника в судовому засіданні документально не підтверджені, а тому в цій частині задоволенню не підлягають.

Позов ОСОБА_2 підлягає також частковому задоволенню.

Зі змісту оцінки вартості матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля від 30.11.2009 року. вбачається, що дійсна ринкова вартість автомобіля «SUBARU LEGACY» складає 88 116,35 грн, вартість його відновлювального ремонту 126 296,43 грн., а вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу становить 63 125,86 грн (а. с. - 160).

Згідно п. 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 142, вартість матеріального збитку, завданого власнику дорожнього транспортного засобу, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості дорожнього транспортного засобу на момент пошкодження, зокрема за умови, якщо сума вартості відновлювального ремонту не є меншою за ринкову вартість дорожнього транспортного засобу.

Таким чином, так як ринкова вартість автомобіля менша вартості відновлювального ремонту, то стягненню підлягає матеріальна шкода в сумі 88 116,35 грн.

Крім того, ОСОБА_2 був учасником цієї ДТП, внаслідок якої його автомобіль отримав механічні пошкодження, а він, як водій, переніс нервовий стрес, нервові та душевні страждання, тобто зазнав моральної шкоди.

За такого, на його користь з ОСОБА_3 підлягає стягненню моральна шкода в сумі 5000 грн.

При визначені моральної шкоди, суд враховує характер і обставини злочину, характер і глибину перенесених фізичних і душевних страждань кожним із цивільних позивачів, тривалість цих страждань, їх значимість та значимість зусиль, необхідних для відновлення морально-психологічного стану потерпілих, враховує форму і ступінь вини підсудного, вимоги розумності та справедливості.

Ця завдана моральна шкода, відповідно до ст.ст.23,1167-1168 ЦК України підлягає стягненню з підсудного на користь цивільного позивача.

Відповідно до вимог ст.93 КПК України з підсудного слід стягнути 4865,35 гривень витрат на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області за проведення експертиз(а.с.57,71,91,154).

Керуючись ст. ст.321, 323-324, 328-338 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді позбалення волі на строк 5(п'ять ) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3(три) роки з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.

На підставі ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, з урахуванням призначеного вироком Ананьївського районного суду Одеської області від 08.05.2012 року, яким ОСОБА_3 було засуджено до позбавлення волі на строк 3 роки, остаточно до відбування призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5(п'ять) років 6 (шість) місяців, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з 26 березня 2012 року, зарахувавши йому в строк покарання весь цей час перебування під вартою.

Цивільний позов прокурора Миколаївської області задовольнити повністю.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь держави в особі Новоодеської ЦРЛ на р/р 3540002001039 в ГУДК України в Миколаївській області, код ЄДРПО 01998294, МФО 826013 в рахунок відшкодування шкоди на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - 5354,85.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заподіяну злочином матеріальну шкоду у сумі 2262 грн., витрати пов'язані з наданням правової допомоги 150 грн. та на відшкодування завданої моральної шкоди 70 000 (сімдесят тисяч) гривень, а всього 72412 (сімдесят дві тисячі чотириста дванадцять) гривень.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заподіяну злочином матеріальну шкоду у сумі 88 116,35 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000 гривень, а всього 93 116,35 (дев'яносто три тисячі сто шістнадцять гривень 35 коп.) гривень.

В задоволені решти позовних вимог - позивачам відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (НДЕКЦ) при УМВС України в Миколаївській області (р/р 35229001000016, ЗКПО 25574110, МФО 826013) судові витрати по справі у розмірі 4865,35 (чотири тисячі вісімсот шістдесят п'ять гривень 35 коп.) гривень.

Визнаний речовим доказом автомобіль „ВАЗ-21099", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, передати власнику - ОСОБА_4 (а. с. - 31), а автомобіль «SUBARU LEGACY», реєстраційний транзитний номер НОМЕР_3, переданий власнику - ОСОБА_2, залишити йому у власності.

Запобіжний захід у відношенні засудженого до вступу вироку в закону силу залишити без зміни у виді взяття під варту з утриманням в СІЗО м. Миколаєва..

Вирок суду може бути оскаржений протягом 15 діб до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляції, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий: