Ухвала суду № 29572681, 18.01.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

У Х В А Л А

підготовчого засідання

"18" січня 2013 р. Справа № Б8/147-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № Б8/1487-12

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ПРАЙД», ідентифікаційний код юридичної особи: 35480553, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. 22 А («Заявник»),

до боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АЛЬТІМУС ХІМБИТ», ідентифікаційний код юридичної особи: 37851013, місцезнаходження: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Малишка, буд. 5,

про банкрутство,

учасники провадження у справі про банкрутство:

арбітражний керуючий Руснак І.В.;

за участю представників учасників судового провадження:

від Заявника: Козак О.С., який діє на підставі довіреності б/№ від 17 грудня 2012 року;

від Боржника: не з'явились;

арбітражний керуючий Руснак І.В. особисто, яка діє на підставі ліцензії серії АВ № 547820, виданої Державним департаментом з питань банкрутства 18 жовтня 2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/147-12 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ПРАЙД», ідентифікаційний код: 35480553, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. 22 А (надалі за текстом: «Заявник» / «Кредитор») № 24/12-12 від 24 грудня 2012 року про порушення справи про банкрутство боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АЛЬТІМУС ХІМБИТ», ідентифікаційний код: 37851013, місцезнаходження: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Малишка, буд. 5 (надалі за текстом: «Боржник»), з підстав, передбачених ст. ст. 1, 6, 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі за текстом: «Закон про банкрутство») та з підстав, передбачених ст. ст. 2, 12, 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, порушена ухвалою господарського суду Київської області від 28 грудня 2012 року, якою, з урахуванням ухвали господарського суду Київської області від 14 січня 2013 року про виправлення описки, розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 18 січня 2013 року; зобов'язано учасників провадження надати низку документальних доказів у справі; зобов'язано Боржника провести аудит за останні 24 календарних місяці його господарської діяльності та надати аудиторський висновок суду; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог ст. 12 Закону про банкрутство. Доказом направлення учасникам провадження ухвали про порушення провадження у цій справі про банкрутство є відбиток печатки відділу діловодства господарського суду Київської області № 26 на зворотному боці останнього аркушу ухвали господарського суду Київської області від 28 грудня 2012 року; доказом направлення учасникам провадження ухвали господарського суду Київської області від 14 січня 2013 року про виправлення описки є відбиток печатки відділу діловодства господарського суду Київської області № 32 на зворотному боці ухвали господарського суду Київської області від 14 січня 2013 року.

В своїй заяві Заявник просить суд: прийняти його заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду; порушити справу про визнання банкрутом Боржника; призначити розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Руснак Інну Володимирівну (ліцензія на право провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) серія АВ № 547820 від 18 жовтня 2010 року).

В судове засідання 18 січня 2013 року з'явились Заявник, арбітражний керуючий Руснак І.В. та надали свої пояснення у справі. Заявником у судовому засіданні на виконання вимог п. 3 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 28 грудня 2012 року надано наступні документи: довідку б/№, б/дати Заявника про відсутність у провадженні господарських судів України або іншого органу справ між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору; пояснення б/№, б/дати Заявника про те, що вимоги Заявника не забезпечені заставою, відомості стосовно майна у Боржника - відсутні; заяву про надання інформації № 02-13 від 16 січня 2013 року, адресованої Відділу державної виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції з доказами направлення: описом вкладення у цінний лист 038702696458 від 16 січня 2013 року та фіскальним чеком № 8919 від 16 січня 2013 року УДППЗ «Укрпошта» КМД Київ 87; заяви про надання інформації № 01-13 від 16 січня 2013 року, адресованої Державній податковій інспекції Обухівського району Київської області ДПС з доказами направлення: описом вкладення у цінний лист 0308702696482 та фіскальним чеком № 8920 від 16 січня 2013 року УДППЗ «Укрпошта» КМД Київ 87; роздруківкою Інформації про виконавче провадження № 34434344 з ідентифікатором доступу; копію постанови Відділу ДВС Обухівського міськрайонного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП № 34434344 від 21 вересня 2012 року з ідентифікатором доступу; копію наказу № 3-К від 09 листопада 2009 року Заявника; копію протоколу № 3 загальних зборів учасників Заявника від 06 листопада 2009 року.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що від Боржника жодних документів не надійшло, в тому числі відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство не надійшло, аудиторського висновку суду не надано, про причини невиконання вказаних вимог суду пояснень не надано; Заявник вимоги п. 3 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 28 грудня 2012 року виконав частково, а саме не надав оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи: наказу господарського суду Київської області від 21 серпня 2012 року у справі № 12/071-12; статуту Заявника в редакції, чинній станом на 24 грудня 2012 року; реквізити розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання; засвідчену копію неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття.

Детально дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 4? Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 11 Закону про банкрутство, суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону про банкрутство, відсутність відзиву Боржника не зупиняє провадження у справі.

Відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 11 Закону про банкрутство, відсутність аудиторського висновку не зупиняє провадження у справі про банкрутство та не є підставою для припинення провадження у справі.

Справа № Б8/147-12 перебуває на стадії підготовчого засідання. В зв'язку з невиконанням Боржником вимог суду, частковим виконанням вимог суду Заявником, суд розглядає справу виходячи з наявних матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до абз. 1 п. 70 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18 грудня 2009 року, у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність.

Президією Вищого Господарського Суду України у Рекомендаціях № 0-5/1193 від 04 червня 2004 року господарським судам «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у абз. 1 п. 8.2. передбачено, що у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність.

Заявник у поданій ним заяві про порушення справи про банкрутство Боржника мотивуючи заявлені вимоги посилається на те, що Боржник має перед ним безспірну заборгованість у сумі 956 068,22 грн., яка не була сплачена Боржником більш ніж протягом трьох місяців від встановлених строків.

Досліджуючи вимоги та доводи Заявника, судом встановлено наступне.

Згідно ст. 1 Закону про банкрутство, безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. Грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, зобов'язання боржника - фізичної особи - підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до абз. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18 грудня 2009 року, безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", - відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

Для підтвердження заборгованості Боржника в сумі 956 068,22 грн., що складається з 937 321,78 грн. боргу, 18 746,44 грн. витрат на сплату судового збору, Заявником надано копію постанови Відділу ДВС Обухівського міськрайонного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП № 34434344 від 21 вересня 2012 року про примусове виконання наказу господарського суду Київської області № 12/071-12 виданого 21 серпня 2012 року про стягнення з Боржника на користь Заявника 956 068,22 грн. Відповідно до інформації, що міститься на сайті https://trade.informjust.ua/, 21 вересня 2012 року Відділом ДВС Обухівського міськрайонного управління юстиції прийнято до виконання наказ від 21 серпня 2012 року № 12/071-12, виданий господарським судом Київської області, що підтверджено інформацією про виконавче провадження, розміщеною на вказаному сайті - https://trade.informjust.ua/vpdoc/doc.aspx?Type=vp.

Частиною 6 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

До своєї заяви про порушення провадження у справі про банкрутство Заявником додано копію рішення господарського суду Київської області від 08 серпня 2012 року у справі № 12/071-12, яким позов Заявника до Боржника задоволено, вирішено стягнути з Боржника на користь Заявника борг у сумі 937 321,78 грн., 18 746,44 грн. витрат на сплату судового збору. Вказаним рішенням господарського суду Київської області від 08 серпня 2012 року у справі № 12/071-12, встановлено, що заявлена Заявником заборгованість виникла на підставі договору поставки № 20/12-01 від 20 грудня 2011 року, укладеного між Заявником та Боржником.

Згідно до абз. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Від Боржника заперечень вимог Заявника, в тому числі щодо їх розміру, підстав нарахування до суду не надходило; не надано суду жодних доказів повного чи часткового погашення заборгованості Боржником перед Заявником в частині вимог останнього, які заявлені у даному судовому провадженні, жодних заперечень, спростувань фактів, на які посилається Заявник як на підставу заявлених вимог у своїй заяві, Боржником суду не надано.

На підставі вищенаведеного, керуючись ч. 6 ст. 124 Конституції України, ст. 1 Закону про банкрутство, п. 1 ч. 2 ст. 17, ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", абз. 2 п. 27 Постанови № 15, суд дійшов висновку про те, що заборгованість Боржника перед Заявником на загальну суму 956 068,22 грн. (дев'ятсот п'ятдесят шість тисяч шістдесят вісім гривень 22 коп.), - підлягає визнанню судом та є безспірною.

Відповідно до п.п. 31, 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18 грудня 2009 року, терміном, з якого має обчислюватися мінімальний тримісячний строк прострочення боржником виконання свого зобов'язання, є момент у часі, з настанням якого це зобов'язання мало бути виконано боржником згідно з вказівками закону або договору. Строк виконання цивільних зобов'язань взагалі і грошових зокрема визначається за правилами, встановленими статтею 530 ЦК. Відповідно до частини першої статті 9 Закону суд має повертати заяву кредитора про порушення справи про банкрутство, якщо заявником не дотримано мінімального тримісячного строку прострочення боржником виконання свого зобов'язання. За змістом приписів частин восьмої та десятої статті 7 Закону кредитор має у цей тримісячний строк здійснити заходи щодо стягнення боргу шляхом пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", зокрема з дня винесення постанови державним виконавцем про порушення виконавчого провадження, чи погашення податкового боргу за вимогами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і додати докази цього до своєї заяви.

На підтвердження факту, що Боржником не погашається борг більш ніж три місяці від встановлених строків Заявником надано копію постанови Відділу ДВС Обухівського міськрайонного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП № 34434344 від 21 вересня 2012 року про примусове виконання наказу господарського суду Київської області № 12/071-12 виданого 21 серпня 2012 року про стягнення з Боржника на користь Заявника 956 068,22 грн.

Жодних заперечень вимог Заявника Боржником не надано; жодних доказів, які спростовують факти на які посилається Заявник як на підставу заявлених вимог Боржником суду не надано. Боржником не надано суду жодних доказів повного чи часткового погашення заборгованості перед Заявником в частині його безспірних вимог заявлених у даному судовому провадженні. У встановлений строк для добровільного виконання судового рішення заборгованість не погашена ні в повному обсязі, ні частково та доказів, які б спростовували це, суду не надано.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що заявлені вимоги Заявника до Боржника на підставі зазначених судового рішення господарського суду Київської області у справі № 12/071-12, не погашаються Боржником більш ніж три місяці, в тому числі після відкриття виконавчого провадження про примусове виконання вказаного судового рішення. Доказів зворотного, Боржником суду не надано.

Станом на дату звернення до суду Заявника мінімальна заробітна плата в Україні відповідно до ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22 грудня 2011 року № 4282-VI, становить на період 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні (розмір 300 мінімальних розмірів заробітної плати становить 340 200,00 грн.). Отже сума безспірних вимог Заявника до Боржника на загальну суму 956 068,22 грн. перевищує розмір 300 мінімальних розмірів заробітної плати станом на звернення Заявника до суду. Боржником жодних доказів погашення вказаної заборгованості частково чи в повному обсязі у будь-який спосіб суду не надано, іншого не доведено.

Отже, на підставі викладеного вище суд дійшов висновку про те, що вимоги Заявника до Боржника є безспірною заборгованістю яка виникла на підставі договору; розмір безспірної грошової заборгованості перевищує розмір 300 мінімальних розмірів заробітних плат та які не були сплачені Боржником більш ніж три місяці від встановлених строків.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: неплатоспроможністю є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Відповідно до п.п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18 грудня 2009 року, за заявою кредитора (кредиторів) справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у частині третій статті 6 Закону. Цими підставами є підтверджені відповідними документами фактичні дані про те, що: вимоги кредитора (кредиторів), які подали таку заяву, є безспірними; боржником прострочено тримісячний строк виконання свого зобов'язання перед ініціюючим справу кредитором (кредиторами); сукупний мінімальний розмір вимог ініціюючого кредитора (кредиторів) становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати. Відповідно до визначення терміна "неплатоспроможність", що міститься в абзаці другому статті 1 Закону, для порушення справи про банкрутство боржника не вимагається встановлення даних про перевищення сумарного розміру його заборгованості над вартістю всіх майнових активів боржника за даними бухгалтерського обліку чи фінансової звітності.

Пунктом 4.2. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 04-5/1193 від 04 квітня 2004 року визначено, що за заявою кредитора справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених статтею 6 Закону. Виходячи з системного аналізу норм Закону у вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справах про банкрутство за заявою кредитора, господарські суди поряд зі статтею 6 Закону мають враховувати й положення преамбули та статті 1 Закону, якими визначено такі поняття як "неплатоспроможність", "боржник" та "кредитор". У вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство господарські суди мають брати до уваги вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями, у тому числі щодо виплати заробітної плати, а також зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). При цьому такі вимоги мають бути: грошовими, тобто стосуватися стягнення з боржника грошових коштів, а не витребування майна; безспірними; не задоволеними боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку; сукупно складати не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати. Оскільки Закон не ставить право кредитора на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у залежність від причин неплатоспроможності боржника, кредитор може реалізувати належне йому право й у тому випадку, коли його безспірні вимоги не задовольняються боржником, який має за даними балансової звітності майнові активи, достатні, щоб задовольнити вимоги усіх кредиторів.

Крім того, суд бере до уваги наступне. Відповідно до п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, - «Аналіз наявності (відсутності) ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства підприємства та визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності», - ч. 3 п.п 3.3., - ознаками стійкої фінансової неспроможності можуть вважатися: збитковість діяльності протягом двох років; відхилення показників ліквідності від граничного значення; зупинення платежів, що триває понад три місяці, за наявності боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали; наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність у підприємства значної суми непогашених штрафів, пені, неустойки, визнаних у судовому порядку, за невиконання умов договорів та недотримання вимог законодавства; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи".

Дослідивши матеріали справи судом встановлено що Боржник має наступні ознаки фінансової неплатоспроможності: наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи.

На підставі вищевикладеного, зокрема визначення ознак неплатоспроможності у ст. 1 Закону про банкрутство, п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, з урахуванням п.п. 4.2. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 04-5/1193 від 04 квітня 2004 року, п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18 грудня 2009 року, суд дійшов висновку про встановлену неплатоспроможність Боржника відповідно до вимог та змісту ст. 1 Закону про банкрутство.

Жодних заперечень, доказів скасування доказів безспірності вимог Заявника до Боржника жодним з учасників провадження суду не надано, не спростовано, пояснень, що свідчать про спростування вимог Заявника, суду не надано.

За таких обставин, суд вважає встановленими ознаки неплатоспроможності Боржника та підстави для подальшого провадження у справі з подальшим переходом до наступних судових стадій.

Відповідно до ч. 11 ст. 11 Закону про банкрутство, за результатами розгляду заяви кредитора та відзиву Боржника у підготовчому засіданні виноситься ухвала.

Згідно до ч. 1 ст. 13 Закону про банкрутство, з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до п. 3 ст. 13 Закону про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника додано клопотання № 24/12/1-12 від 24 грудня 2012 року щодо призначення розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Руснак І.В. (ліцензія на право провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) серії АВ № 547820 від 18 жовтня 2010 року); також до заяви про порушення справи про банкрутство Боржника додано заяву арбітражного керуючого Руснак І.В. б/№ від 24 грудня 2012 року про участь у справі про банкрутство Боржника з доданою копією ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії АВ № 547820, виданої Державним департаментом банкрутства 18 жовтня 2010 року.

Згідно абз. 1 п. 1 ст. 3?, п. 3 ст. 3?, абз. 1 п. 2 ст. 3? Закону про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів; арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які мають конфлікт інтересів, - особи, в яких виникає суперечність між особистими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого, що може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання повноважень арбітражного керуючого; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів. До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.

Розглядаючи заяву арбітражного керуючого Руснак Інни Володимирівни про участь у справі про банкрутство, судом встановлено, що у заяві б/№ від 24 грудня 2012 року Руснак І.В. вказує, що має ліцензію на право провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) серії АВ № 547820 від 18 жовтня 2010 року та згодна на призначення розпорядником майна у справі про банкрутство товариства з обмеженою діяльністю «Торговий дім «АЛЬТІМУС ХІМБИТ» (код ЄДРПОУ 37851013). Також у своїй заяві арбітражний керуючий Руснак І.В. повідомляє, що за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушення термінів подання інформації, передбаченої Законом про банкрутство, до державного органу з питань банкрутства та порушень законодавства і ліцензійних умов провадження діяльності арбітражного керуючого не допускала; відповідно до ч. 3 ст. 3? Закону про банкрутство вона не належить до жодної категорії осіб, які не можуть бути призначені арбітражними керуючими, а саме: не є особою, яка згідно з Законом вважається заінтересованою; не є особою, яка здійснювала раніше управління цим боржником - юридичною особою; не є особою, якій заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; не є особою, яка має судимість за вчинення корисливих злочинів. До заяви про участь у справі про банкрутство, арбітражним керуючим Руснак І.В. долучено копію ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії АВ № 547820, виданої Державним департаментом з питань банкрутства 18 жовтня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3? Закону про банкрутство, суд дійшов висновку про те, що кандидатура арбітражного керуючого Руснак І.В. відповідає встановленим вимогам до арбітражного керуючого, розпорядника майна зокрема, та може бути призначена розпорядником майна у справі про банкрутство.

Судом встановлено, що за подання заяви № 24/12-12 від 24 грудня 2012 року про порушення справи про банкрутство Заявником сплачено судовий збір у сумі 5 670,00 грн., що підтверджено квитанцією № 02IZ08576 від 04 грудня 2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 4, п.п. 13 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду заяви про порушення справи про банкрутство: 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державний бюджет на 2012 рік», установлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні. Відповідно, розмір судового збору за подання до суду заяви про порушення справи про банкрутство в 2012 році, становить 5 365,00 грн.

Відповідно, Заявником внесено судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом на 305,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», внесена Заявником зайво сплачена частина судового збору у сумі 305,00 грн., підлягає поверненню Заявнику.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з тим, що справа порушена з причин несплати Боржником вимог Заявника, господарські витрати - судовий збір, сплачений Заявником у сумі 5 365,00 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят п'ять гривень 00 коп.) покласти на Боржника.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3?, 5, 6, 11, 13, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 4?, 32-36, 49, 75, 82, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», ст. ст. 4, 7 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 17, 19 Закону України "Про виконавче провадження", Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18 грудня 2009 року № 15, Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року №1361 суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати безспірні грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ПРАЙД», ідентифікаційний код: 35480553, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. 22 А, в сумі 956 068,22 грн. (дев'ятсот п'ятдесят шість тисяч шістдесят вісім гривень 22 коп.), що складаються з боргу в сумі 937 321,78 грн. (дев'ятсот тридцять сім тисяч триста двадцять одна гривня 78 коп.) та витрат на сплату судового збору в сумі 18 746,44 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот сорок шість гривень 44 коп.).

2. Задовольнити клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ПРАЙД» № 24/12/1-12 від 24 грудня 2012 року щодо призначення розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Руснак І.В.

Задовольнити заяву б/№ від 24 грудня 2012 року арбітражного керуючого Руснак І.В. про участь у справі про банкрутство.

3. Ввести процедуру розпорядження майном товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АЛЬТІМУС ХІМБИТ», ідентифікаційний код: 37851013, місцезнаходження: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Малишка, буд. 5, та призначити арбітражного керуючого Руснак Інну Володимирівну (ідентифікаційний номер: 2723919406, місце проживання: м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 39-А, кв. 230, ліцензія на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії АВ № 547820, видана Державним департаментом з питань банкрутства 18 жовтня 2010 року) розпорядником майна Боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АЛЬТІМУС ХІМБИТ», ідентифікаційний код: 37851013, місцезнаходження: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Малишка, буд. 5.

4. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ПРАЙД», ідентифікаційний код: 35480553, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. 22 А, протягом п'яти днів з дати отримання цієї ухвали подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України» чи Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» оголошення про порушення судом справи про банкрутство боржника, про що надати суду відповідні докази. Примірник газети у п'ятиденний термін після публікації подати до господарському суду.

Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна.

5. Розпоряднику майна Руснак І.В. із посадовими особами Боржника розглянути заяви кредиторів про грошові вимоги та повідомити їх про результати розгляду заяв.

6. Покласти на товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АЛЬТІМУС ХІМБИТ» (ідентифікаційний код: 37851013, місцезнаходження: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Малишка, буд. 5) 5 365,00 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят п'ять гривень 00 коп.) судового збору, сплаченого квитанцією № 02IZ08576 від 04 грудня 2012 року Кредитором - товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ПРАЙД», ідентифікаційний код: 35480553, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. 22 А, за подання заяви про порушення справи про банкрутство.

7. Повернути з Державного бюджету України внесені Заявником 305,00 грн. (триста п'ять гривень 00 коп.) судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом квитанцією № 02IZ08576 від 04 грудня 2012 року Заявнику - товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ПРАЙД», ідентифікаційний код: 35480553, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. 22 А. Підставою для повернення судового збору є дана ухвала.

8. До 28 березня 2013 року подати до суду реєстр вимог кредиторів, дані щодо розгляду заяв кредиторів; виконати інші дії передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; вжити заходів щодо виконання розпорядником майна передбачених Законом його обов'язків; провести аналіз фінансового стану боржника, з'ясувати позиції власника майна боржника щодо його участі у відновленні платоспроможності боржника; надати господарському суду звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, а також документи, що їх підтверджують; звіт і аналіз фінансово-економічного положення Боржника надати суду; повідомити письмово господарський суд про наслідки розгляду конкурсних вимог кредиторів, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство з зазначенням, які з них визнані боржником повністю чи частково, які з них відхилені з обґрунтуванням підстав їх відхилення, які з вимог забезпечені заставою, надати інші дані щодо розгляду заяв кредиторів.

До 17 квітня 2013 року провести перші загальні збори кредиторів, обрати комітет кредиторів та до 23 квітня 2013 року подати клопотання щодо подальших процедур у справі.

9. Призначити справу до розгляду в попередньому засіданні на 15 квітня 2013 року на 15 год. 40 хв. в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, зал судових засідань № 2).

Призначити на 22 липня 2013 року на 14 год. 30 хв. в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, зал судових засідань № 2) засідання, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство.

10. Визнати обов'язковою участь в засіданнях представників кредиторів, щодо вимог яких боржником будуть заявлені заперечення, а також боржника та розпорядника майна.

11. Попередити сторони про матеріальну відповідальність за неявку в судове засідання та невиконання вимог суду. Зокрема, попередити учасників провадження про те, що відповідно до п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, приймаючи рішення, має право: стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

12. Ухвалу надіслати: державному реєстратору за місцем знаходження Боржника;

Копію ухвали надіслати: Управлінню з питань банкрутства Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України (04071, м Київ, вул. Ярославська, буд. 5/2, каб. 2), розпоряднику майна Боржника Руснак І.В. (на дві адреси: 02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 39-А, кв. 230; 03035, м. Київ-35, а/с 33), Кредитору, Боржнику, Державній податковій інспекції за місцем знаходження Боржника, Управлінню Пенсійного фонду України за місцем знаходження Боржника, Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за місцем знаходження Боржника.

Суддя П.Ф. Скутельник