Постанова № 29571676, 12.02.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2013 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7667/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

при секретарі -Авдєєнку Є.В.,

за участю:

представника позивача - Пузь Ю.А.,

представника відповідача -Чирви Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредмаш Сервіс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредмаш Сервіс" (по тексту - ТОВ "Кредмаш Сервіс"; позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (по тексту - Кременчуцька ОДПІ; відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.05.2012 №00084023018/637 та №0008432301/68.

В обґрунтування вимог позивач посилався на безпідставність донарахування відповідачем грошових зобов'язань з податку на прибуток та зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість з підстав здійснення позивачем господарських операцій із ТОВ "Креміньтрансбіт", ТОВ "ТПК"Техномашпостач", ТОВ "Промелектро-75", ТОВ "Техноторг-ком", ТОВ "Стар Прайм", адже в позивача наявні всі документи первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують фактичне здійснення і виконання господарських операцій з придбання у товарів та їх використання у власній господарській діяльності.

Відповідач у письмових запереченнях на позовну заяву посилався на правомірність винесення податкових повідомлень - рішень у зв'язку з відсутністю доказів фактичного виконання операції з продажу товарів від продавців - ТОВ "Креміньтрансбіт", ТОВ "ТПК"Техномашпостач", ТОВ "Промелектро-75", ТОВ "Техноторг-ком", ТОВ "Стар Прайм" до покупця - ТОВ "Кредмаш Сервіс".

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредмаш Сервіс" зареєстровано, як юридична особа 21.08.2009 Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, ідентифікаційний код 36618647. Товариство взято на облік в органах державної податкової служби, також являється платником податку на додану вартість (далі по тексту -ПДВ), про що видано свідоцтво № 100244881 від 15.09.2009, що не оспорюється сторонами.

У термін з 23.04.2012 по 27.04.2012 Кременчуцькою ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Кредмаш Сервіс" по питанню взаємовідносин з ТОВ "Креміньтрансбіт" (код 37015929) за період з 01.07.2010 по 31.12.2010, ТОВ "ТПК Техномашпостач" (код 3603875) за період з 01.01.2010 по 31.03.2011, ТОВ "Промелектро-75" (код 36098229) за період з 01.07.2010 по 31.12.2011,"Тено-торг-ком" (код 36283352) за період з 01.07.2011 по 30.09.2011, ТОВ "Старт Прайм" (код 37403093) за період з 01.01.2012 по 31.01.2012.

За результатами даної перевірки, відповідачем складений акт від 04.05.2012 №1100/22-309/36618647 (далі по тексту - акт перевірки), за висновками якого встановлено порушення позивачем вимог:

- пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1, пункту 5.2. підпункту 5.3.9 пункту 5.3. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 135.1, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.4 статті, 138 Податкового кодексу України що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 323180 грн. в тому числі: за 3 квартал 2010 року на суму 116138 грн., за 1 квартал 2011 року - 25097 грн., за 2- 4 квартал 2011 року в сумі 181945 грн.

- підпунктів 7.2.3., пункту 7.2., підпунктів 7.4.1, 7.4.5. пункту 7.4., підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", статей 198 та 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок .26 за старою декларацією (з вересня 2010 року по лютий 2011 року) та рядок 24 за новою декларацією (з березня 2011 року по січень 2011 року) в сумі 214519 грн. в тому числі за вересень 2010 року на суму 42232 грн., за березень 2011 року на суму 9126 грн., за квітень 2011 року на суму 17801 грн., за травень 2011 року суму 38854 грн., за серпень 2011 року на суму 14061 грн., за жовтень 2011 року на суму 1200 грн., грудень 201 року на суму 34418 грн. за січень 2012 року на суму 56828 грн.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ 21.05.2012 прийнято податкові повідомлення-рішення:

№00084023018/637 яким ТОВ "Кредмаш Сервіс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 352215,50 грн. (у тому числі за основним платежем -323180 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 29035,50 грн.

№ 0008432301/68 яким ТОВ "Кредмаш Сервіс" зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ загальному розмірі 214520 грн.

Збільшуючи ТОВ "Кредмаш Сервіс" суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та зменшуючи розмір від'ємного значення по декларації із податку на додану вартість за результатами взаємовідносин з ТОВ "Креміньтрансбіт", ТОВ "ТПК"Техномашпостач", ТОВ "Промелектро-75", ТОВ "Техноторг-ком", ТОВ "Стар Прайм" податковий орган виходив з наступного:

- ТОВ "Креміньтрансбіт" (зареєстроване у зв'язку із переходом до ДПІ в. м Сімферополі, свідоцтво платника ПДВ анульоване 15.02.2011. Згідно акту, отриманого від ДПІ в. м Сімферополі за №329/15-2/37015929 від 22.03.2011 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Креміньтрансбіт" щодо підтвердження господарських відносин із платником податків, які формують податкові зобов'язання та податковий кредит за серпень - листопад 2010 року: за даними декларацій з податку на прибуток виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за 6 місяців 2010 року склала 0 тис. грн. Основні засоби у ТОВ "Креміньтрансбітп" відсутні. До декларацій з податку на прибуток за 6 місяців 2010 року додаток К 1 не надавався. Значення в рядках 4.10 "Витрати на поліпшення основних фондів" та 07 "Сума амортизаційних відрахувань "декларацій відсутні. Відповідно до розрахунків комунальних податків кількість працюючих на підприємстві у 2010 роках складала 1 особа, яка, враховуючи загальний обсяг декларуємих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) фізично не могла здійснювати такий об'єм роботи. Оскільки на ТОВ "Креміньтрансбіт" відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Враховуючи те, що у ТОВ "Креміньтрансбіт" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1.2ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначена угода має ознаки нікчемності. Таким чином, дані відображені у декларація з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за перевіряємий період - не є дійсними в частині завищення податкових зобов'язань на суму 13520290 грн. та завищення податкового кредиту за перевіряє мий період у загальному розмірі 13847352 грн.)

- ТОВ "ТПК"Техномашпостач" (Кременчуцькою ОДПІ отримано від Бориспільської ОДПІ Київської області акт №280/7/23-1/36803875 від 07.04.2011 про результати проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія "Техномашпостач" з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за 2010 рік, січень, лютий 2011 року. В надісланому акті вказано, зокрема, що на момент складення акту стан підприємства ТОВ "ТПК "Техномашпостач", код ЄДРПОУ 36803875 - 10 "Запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання)". ТОВ "ТПК "Техномашпостач " здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість. В ході проведення невиїзної документальної перевірки встановлено порушення ст. 16, п. 184.1 ст. 184, ст. 186, п. 198.6 ст. 198, п.201.1. п. 201.11. ст. 201 Податкового кодексу України Таким чином задекларовані за 2010 рік, січень, лютий 2011 року податкові зобов'язання в сумі 19 625 832 грн. (рядок 9 декларації з ПДВ) за результатами перевірки зменшені до 0 грн., та задекларований податковий кредит в сумі 18 007 122 грн. ( рядок 1" декларації з ПДВ) за результатами перевірки зменшено до 0 грн.).

- ТОВ "Промелектро-75" (Кременчуцькою ОДПІ отримано від Яготинської міжрайонної ДПІ Київської області акт №5/2300/36098229 від 20.01.2012 про результати проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Промелектро-75" код ЄДРПОУ 36098229, з питань дотримання вимог податкового законодавства при справлянні податку на додану вартість за період з серпня 2010 року по грудень 2011 року В надісланому акті вказано, зокрема, що довідка про встановлення місцезнаходження платника податків №5539/7/26-31 від 28.12.2011, місцезнаходження платника податків не встановлено. Яготинське бюро технічної інвентаризації повідомило, що за ТОВ "Промелектро-75" по реєстровим книгам бюро техінвентаризації нерухомого майна на праві власності в місті Яготині не зареєстровано (лист №250 від 08.11.2011). Згідно висновку спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області №195 від 02.11.11, ОСОБА_4 в якому зазначено що, при проведенні дослідження встановлено, що підпис, який виконаний на договорі №46 від 15 липня 2011 року про визнання електронних документів, виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою. Таким чином, діяльність даного підприємства було направлене на здійснення протиправної діяльності направленої на ухилення від сплати податків, відмивання та легалізацію коштів. Отже, фінансово-господарські операції ТОВ "Промелектро-75" та контрагентів-покупців, в період з серпня 2010 року по грудень 2011 року не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ "Промелектро-75" є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів).

- ТОВ "Техноторг-ком" (Кременчуцькою ОДПІ отримано від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва акт №345/23/04/362283352 від 21.03.2012 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки - ТОВ "Техноторг-ком" з питань достовірності даних, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за період вересень 2011 року, у акті вказано, зокрема, що: перевіркою встановлено, що суб'єкт господарювання за зареєстрованою адресою не знаходиться. Згідно пояснення, наданого службовою запискою ГВПМДПД Києва від 02.10.2011 за №5791/ДПІ/26Л0/3, засновник та директор підприємства ОСОБА_6 не причетний до створення та ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Техноторг-ком"та не здійснював жодних фінансово-господарській взаємовідносин з іншими підприємствами. Декларація з податку на додану вартість за період вересень 2011 року до ДПІ у Шевченківському районі не надана. Остання податкова звітність до ДПІ надана за серпень 2011 року. Таким чином, в ході проведення перевірки встановлено: неможливість фактичного здійснення ТОВ "Техноторг-ком" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів).

- ТОВ "Стар Прайм" (Згідно бази "Контрагенти" отримано відомості щодо постачальника продукції: ТОВ "Стар Прайм" код за ЄДРПОУ 37403093, знаходиться на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва за №57967 від 22.11.2010, стан платника - основний платник до кінця року, основний вид діяльності - інші види оптової торгівлі, відомості про зняття з обліку - 17.04.2012 за №10701070008041893, до якої перейшов - Світловодська ОДПІ, статутний фонд 4800 грн. Згідно акту обстеження місцезнаходження ТОВ "Стар Прайм" від 11.04.2012 який був складений працівниками Кременчуцької ОДПІ встановлено наступне: "Під час виходу за юридичною та фактичною адресою підприємства ТОВ "Стар Прайм" м. Київ вул. Марії Приймаченко Б5) встановлено, що за даною адресою знаходиться житловий будинок. На будинку відсутні ознаки знаходження ТОВ"Стар Прайм", відсутні вивіска та будь-які інші дані, які вказують на господарську діяльність підприємства. В ході виходу за вказаною адресою зроблені фотознімки для підтвердження відсутності підприємства за юридичною та фактичною адресою. До ДПІ у Печерському районі м. Києва, в якій зареєстроване підприємство, надано запит №1141/7/22 від 10.04.2012 з проханням посприяти у проведенні зустрічної звірки, скорішому наданні копій підтверджуючих документів та іншої інформації. В свою чергу, ДПІ у Печерському районі м. Києва направлено запит на підприємство № 7221/10/15-410 від 06.04.2012 станом на 27.04.2012 відповіді не отримано).

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності збільшення йому суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та зменшення розміру від'ємного значення по декларації із податку на додану вартість, звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.05.2012 №00084023018/637 та №0008432301/68.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням - рішенням, суд дійшов до наступних висновків.

Із акту перевірки слідує, що висновок про порушення позивачем вимог пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1, пункту 5.2. підпункту 5.3.9 пункту 5.3. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 135.1, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.4 статті, 138 Податкового кодексу України ґрунтується на тому, що позивачем, на думку перевіряючих, неправомірно віднесено до складу валових витрат витрати на суму 946148,16 грн., пов'язані з придбанням товарів у ТОВ "Креміньтрансбіт", ТОВ "ТПК"Техномашпостач", ТОВ "Промелектро-75", ТОВ "Техноторг-ком", ТОВ "Стар Прайм".

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997, чинною на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР визначено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В підпункті 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI,який набрав чинності з 01.01.2011 (далі - ПК України) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2. статті 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 цього ж Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, як слідує із акту перевірки, до складу податкового кредиту у відповідні періоди позивачем включено суму податку на додану вартість в загальному розмірі 157691,36 грн., в зв'язку з придбанням товарів у результаті господарських взаємовідносин з ТОВ "Креміньтрансбіт", ТОВ "ТПК"Техномашпостач", ТОВ "Промелектро-75", ТОВ "Техноторг-ком", ТОВ "Стар Прайм",

На час формування позивачем податкового кредиту за у вересні 2010 року діяли норми Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №168/97-ВР) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Формування ж позивачем податкового кредиту в березні - травні 2011 року серпні-вересні 2011 року, грудні 2011 та січні 2012 року здійснювалось згідно норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на наведені положення Закону №168/97-ВР, Закону № 334/94-ВР та Податкового кодексу України для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Щодо взаємовідносин ТОВ "Кредмаш Сервіс" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Креміньтрансбіт" (код за ЄДРПОУ 37015929) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що ТОВ "Кредмаш Сервіс" у вересні 2010 року здійснювало придбання товару у ТОВ "Креміньтрансбіт" на загальну суму 253392,00 грн., в тому числі ПДВ 42232 грн.

На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від вказаного контрагента товаро-матеріальні цінності: газове обладнання сушильного барабану устаткування ДС-185 1 шт. вартістю - 182 928 грн. з ПДВ; газове обладнання нагрівача бітуму установки ДС -185 1 шт. вартістю - 70464 грн. з ПДВ.

За наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ "Креміньтрансбіт" останнім виписано позивачу: рахунки - фактури №КТ-0000121 від 09.09.2010, №КТ-0000122 від 09.09.2010, видаткові накладні № КТ-0000121 від 09.09.2010, №КТ-0000103 від 14.09.2010, податкові накладні № 103 від 14.09.2010,№104 від 14.09.2010.

Дослідивши вказані первинні документи ТОВ "Креміньтрансбіт" для документального оформлення господарських операцій з придбання ТОВ "Кредмаш Сервіс" товарів, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні та видаткові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість товару, ціну товару. Будь-яких порушень щодо оформлення накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.

Також судом встановлено, що розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Креміньтрансбіт" згідно платіжних доручень № 3441 від 20.10.2010, № 3671 від 29.11.2010.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 №99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

На підставі наданого позивачем витягу з журналу реєстрації видачі довіреностей встановлено, що придбаний позивачем товар отримувався директором ТОВ "Кредмаш Сервіс" Шаповаловим С.О. підписи якого маються на видаткових накладних.

Факт транспортування придбаного позивачем товару підтверджується наявною у матеріалах справи товарно-траснпортною накладною від 14.09.20101 №1409/1.

У подальшому, товарно-матеріальні цінності оприбутковані позивачем на складі ТОВ "Кредмаш Сервіс", що підтверджується картками рахунків №361 та №281.

Згідно із поясненнями представника позивача товар: газове обладнання сушильного барабану устаткування ДС-185 реалізований ТОО "Тасжол" (Казахстан) в підтвердження чого надано: рахунок - фактуру № 28-07 від 17.07.2012, видаткову накладну від 07.09.2012, міжнародну товарно-транспортну накладну від 07.09.2012, митну декларацію від 07.09.2012; газове обладнання нагрівача бітуму установки ДС -185 1 шт. реалізовано у грудні 2010 року ФОП ОСОБА_8, разом із тим у лютому 2011 повернуто позивачу згідно видаткової накладної №0000001 та на даний придбаний згідно накладної № 104 від 14.09.2010 товар знаходиться на складі підприємства.

Отже, позивачем, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно включено суму податку на додану вартість в розмірі 42232 грн. до складу податкового кредиту у вересні 2010 року та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість, а витрати по придбанню газового обладнання у сумі 211160 грн. віднесено до складу валових витрат.

Щодо взаємовідносин ТОВ "Кредмаш Сервіс" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловою компанією "Техномашпостач" (код за ЄДРПОУ 36803875) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Так, взаємовідносини позивача із ТОВ "ТПК"Техномашпостач" відбувалися на підставі договору поставки від 20.01.2011 № 4/01.

За умовами вказаного договору ТОВ "ТПК"Техномашпостач" зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ "Кредмаш Сервіс" товар відповідно до заявок. Замовник зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором. Ціна, кількість, асортимент, поставки товару обумовлюються в додатках до даного Договору які погоджуються сторонами попередньо, додаються до цього Договору та є його невід'ємною частиною.

Додатками до договору №4/01 від 20.01.2011 № від 15.03.2011, № 3 від 18.03.2011, № 5 від 26.04.2011, №6 від 10.05.2011 визначено найменування, кількість, ціна товару.

За наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ "ТПК"Техномашпостач" останнім виписано позивачу рахунки - фактури № ТП-0020202 від 02.02.2011,№ ТП -0010406 від 01.04.2011,№ ТП-0150403 від 15.04.2011, № ТП-0190433 від 19.04.2011,№ ТП-0050506 від 05.05.2011, № ТП-0170509 від 17.02.2011, видаткові накладні № ТП-0020202 від 02.02.2011,№ ТП -0010406 від 01.04.2011,№ ТП-0150403 від 15.0.42011, № ТП-0190433 від 19.04.2011,№ ТП-0050506 від 05.05.2011, № ТП-0170509 від 17.02.2011 та податкові накладні №44 від 02.02.2011, № 55 від 04.04.2011, № 221 від 15.04.2011, № 263 від 19.04.2011, № 74 від 05.05.2011, № 218 від 17.05.2011.

Порушень в оформленні первинних документів перевіркою не виявлено та судом не встановлено.

Факт здійснення позивачем оплати за придбаний товар у ТОВ "ТПК"Техномашпостач" податковим органом в ході перевірки не заперечувався.

Результат вищезазначеної господарських відносин в повному обсязі відображено в бухгалтерському та податковому обліках позивача, що не заперечується відповідачем.

У подальшому, згідно видаткових накладних та відомостей карток рахункам № 361 та № 281 придбаний у ТОВ "ТПК"Техномашпостач" товар, частково реалізований ФОП ОСОБА_9, ТОВ "Білоцерківське ШЕУ", ЗАТ "Рівнеавтошляхбуд", ФОП ОСОБА_10, філії "Пісочинське ДЕП" ДП"Харківський облавтодор", ДП ШБУ -5 ВАТ "Південшляхбуд" та ін.

Разом із тим податковий орган заперечує проти правомірності віднесення позивачем до складу податного кредиту та валових витрат суми оплати по операції з ТОВ "ТПК"Техномашпостач", у зв'язку із отриманням від Бориспільської ОДПІ Київської області акту перевірки №280/7/23-1/36803875 від 07.04.2011 про результати проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "ТПК"Техномашпостач", з інформацією про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ "ТПК"Техномашпостач", з підстав відсутності трудових ресурсі, основних фондів, складських приміщень.

Однак, суд вважає за доцільне зауважити, що податковий орган у висновках акту перевірки позивача не вказує про фактичну відсутність у позивача придбаних ним у ТОВ "ТПК"Техномашпостач" товарів, а лише вказує про порушення позивачем вимог чинного законодавства України на підставі аналізу фінансової діяльності ТОВ "ТПК"Техномашпостач", що суд вважає необґрунтованим, оскільки результати аналізу фінансово-господарської діяльності контрагента відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків в частині податкового обліку позивача.

Таким чином, в ході судового розгляду справи доведено, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів, включено суму податку на додану вартість в розмірі до складу податкового кредиту за відповідний період та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість, а витрати по придбанню товарів віднесено до складу валових витрат.

Щодо взаємовідносин ТОВ "Кредмаш Сервіс" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Промелектро-75" (код за ЄДРПОУ 36098229) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Взаємовідносини між позивачем ТОВ "Промелектро-75" у серпні 2011 року відбувалися на підставі договору № 18-01. За змістом якого ТОВ "Промелектро-75" (постачальник) зобов'язується передати у власність позивача (покупця) товар згідно специфікації, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

На виконання досягнутої домовленості позивачем у серпні 2011 року придбано у ТОВ "Промелектро-75" товарно-матеріальні цінності (листи захисні, ківши, крани, броньовані листи, вогнетривкі муфелі, півмуфти, пульти керування, стійки змішувача, топку, чохли, розпилювач форсунки) на загальну суму 84363 грн., в тому числі ПДВ 14060,50 грн.

На підтвердження факту здійснення вказаної господарської операції позивачем надано належним чином оформлені первинні документи: рахунок-фактуру № ПЕ0220804 від 22.08.2011, видаткову накладну №ПЕ-0250810 від 25.08.2011, податкову накладну №117 від 22.08.2011.

Факт транспортування придбаного позивачем товару підтверджується наявною у матеріалах справи товарно-транспортною накладною від 25.08.2011 №ПЕ№12.

В підтвердження проведеної оплати за придбання у ТОВ "Промелектро-75" товару, ТОВ "Кредмаш Сервіс" надано до матеріалів справи платіжне доручення від 22.08.2011 №1378, із якого можна зробити висновок, що останній в повному обсязі розрахувався за придбаний товар.

З наданого позивачем витягу з журналу реєстрації видачі довіреностей судом встановлено, що придбані позивачем товарно-матеріальні цінності отримувалися уповноваженою особою ТОВ "Кредмаш Сервіс" Шаповаловим С.О. на підставі довіреності №436 від 25.08.2011.

В бухгалтерському обліку позивача операції по придбанню товарів у серпні 2011 року оприбутковано на складі згідно картки рахунку №631 по контрагенту ТОВ "Промелектро-75".

У подальшому, згідно видаткових накладних та відомостей карток рахунку № 281 придбаний у ТОВ "Промелектро-75" товар реалізований ДП ШБУ -5 ВАТ"Південшляхбуд", ТОВ"Белогві", ТОО"Риф", ЗАТ "Менське ШРБУ-82", ТОВ"Атлон", МЧП"Агрек", ТОВ "Вестшляхбуд" та ін.

Таким чином, в ході судового розгляду доведено, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів, включено суму податку на додану вартість в розмірі 14060,50 грн. до складу податкового кредиту за відповідний період (вересень 2011 року) та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість, а витрати по придбанню товару віднесено до складу валових витрат відповідних звітних періодів.

Щодо взаємовідносин ТОВ "Кредмаш Сервіс" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноторг-ком" (код за ЄДРПОУ 36283352) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що у жовтні 2011 року між ТОВ "Техноторг-ком" та позивачем відбувалася господарська операція з купівлі-продажу товару. В результаті вказаної операції ТОВ "Кредмаш Сервіс" придбано у вказаного вище контрагента 2 редуктора 1ЦУ160-4/12 на загальну суму 7200 грн., в тому числі ПДВ 1200 грн.

За результатом здійснення господарської операції між ТОВ "Кредмаш Сервіс" та ТОВ "Техноторг-ком" з придбання товару, останнім виписані наступні первинні бухгалтерські документи: рахунок - фактуру №140911 від 14.09.2011, видаткову накладну № 1500911 від 15.09.2011.

Розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Техноторг-ком", що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №1528 від 15.09.2011.

Позивачем, також, долучено до матеріалів справи картку рахунку 631 по контрагенту ТОВ "Техноторг-ком" за 15.09.2011.

Із пояснень представника позивача судом встановлено, що придбані у ТОВ "Техноторг-ком" редуктори позивачем використано у власній господарській діяльності а саме: реалізовано позивачем ПрАт" Комуннтранс" (видаткова накладна від 27.09.2011) та списано у виробництво (комплекції № КД-0000026 від 27.03.2012, № КД-0000027 від 29.03.2012, картки рахунку № 281 зберігання: склад)

Отже, суд приходить до висновку, що надані позивачем документи в їх сукупності свідчать про правомірність включення суми податку на додану вартість в загальному розмірі 1200 грн. до складу податкового кредиту за відповідний період та відображення її у податкових деклараціях з податку на додану вартість, а також про правомірність віднесення до складу валових витрат суми витрат у загальному розмірі 6000 грн.

Щодо взаємовідносин ТОВ "Кредмаш Сервіс" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Прайм" (код за ЄДРПОУ 37403093) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Так, 10.10.2011 між позивачем (покупець) та ТОВ "Стар Прайм " (постачальник) укладено договір №01-1. У відповідності до даного договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити комплектуючі та обладнання, а також супутні товари, партіями в кількості, асортименті та за цінами узгодженими Сторонами в рахунках фактурах або специфікаціях.

За результатами здійснення господарської операції між ТОВ "Кредмаш Сервіс" та ТОВ "Стар Прайм " з придбання товару, останнім виписані наступні первинні документи: рахунки - фактури №СП02/0112 від 01.12.2011, № СП -000005 від 17.01.2012, № СП -0000001 від 13.01.2012, № СП-000003 від 18.01.2012, видаткові накладні №СП 02/0112 від 01.12.2011, № СП-000002 від 16.01.2012, № СП-0000005 від 17.01.2012,№ СП-000006 від 23.01.2012, № СП-000007 від 30.01.2012, № СП-000004 від 27.01.2012, № СП-000003 від 24.01.2012, № СП-000008 від 25.01.2012, № СП-000001 від 11.01.2012, податкові накладні №3 від 01.12.2011, № 13 від 16.01.2012, № 18 від 17.01.2012, № 44 від 23.01.2012, № 51 від 30.01.2012, № 50 від 27.01.2012, №46 від 24.01.2012, № 48 від 25.01.2012, №5 від 11.01.2012.

На підтвердження реальності здійснення вказаної господарської операції представником позивача до матеріалів справи долучені належним чином засвідчені копії товарно-транспортних накладних №289 від 11.01.2012, №315 від 16.01.2012, №459від 17.01.2012, №468 від 23.01.2012, №471 від 24.01.2012, №473 від 25.01.2012, № 482 від 27.01.2012, № 495 від 30.01.2012.

Розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Стар Прайм" що підтверджується платіжними дорученнями та відповідачем не оспорювалося.

З наданого позивачем витягу з журналу реєстрації видачі довіреностей судом встановлено, що придбані позивачем товарно-матеріальні цінності отримувалися уповноваженою особою ТОВ "Кредмаш Сервіс" Шаповаловим С.О. підписи якого маються на видаткових накладних та товарно-транспортних накладних.

Крім того, позивач в ході судового розгляду справи пояснив, що товар, придбаний у ТОВ "Стар Прайм" в подальшому частково реалізовано ДП ШБУ -5 ВАТ "Південшляхбуд", Company Black Sea Group. Ltd (Грузія), ТОО "Риф" (Казахстан), ТОВ"Магістраль-Будсервіс", ПрАт "Скадовськагрошляхбуд", філії "Глобинський райавтодор" та ін., в підтвердження чого надав первинні документи: видаткові накладні, довіреності, митні декларації тощо, а не реалізована частин товару знаходиться на складі ТОВ "Кредмаш Сервіс" та включена до складу товарних запасів.

Враховуючі вказане вище, висновки податкового органу акті перевірки про завищення позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (з вересня 2010 року по лютий 2011 року, з березня 2011 року по січень 2011 року) в сумі 214519 грн. та заниження податку на прибуток у сумі 323180 грн. по взаємовідносинах із ТОВ "Креміньтрансбіт", ТОВ "ТПК"Техномашпостач", ТОВ "Промелектро-75", ТОВ "Техноторг-ком", ТОВ "Стар Прайм" суд вважає необґрунтованими.

Стосовно контрагентів позивача - ТОВ "Креміньтрансбіт", ТОВ"ТПК"Техномашпостач", ТОВ "Промелектро-75", ТОВ "Техноторг-ком", ТОВ "Стар Прайм" то слід зазначити, що фактів визнання недійсними або анулювання свідоцтв про державну реєстрацію на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено; продавці знаходилися в Єдиному державному реєстрі, а також мали свідоцтва про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

При цьому, суд зауважує, що подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ не робить виписані ним первинні документи та податкові накладні недійсними та не позбавляють позивача права на формування на їх підставі податкового кредиту.

Посилання Кременчуцької ОДПІ у акті перевірки та у своїх запереченнях на той факт, що у контрагентів позивача відсутні основні фонди та трудові ресурси для здійснення видів діяльності, визначених згідно довідок з ЄДР, судом оцінюються критично. Суд вважає необхідним зазначити, що чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові ресурси. Крім того, ні в акті перевірки, ні в подальших поясненнях, відповідач не визначив, яка саме кількість людей повинна була зберігати, навантажувати та розвантажувати товари, що придбавалися позивачем у ТОВ "Креміньтрансбіт", ТОВ "ТПК"Техномашпостач", ТОВ "Промелектро-75", ТОВ "Техноторг-ком", ТОВ "Стар Прайм".

Також, варто зазначити, що в ході невиїзної документальної перевірки на підставі даних податкових декларацій, звітів, не може бути встановлено, відсутність господарської операції, відсутність об'єкту оподаткування ПДВ та економічної обґрунтованості здійснення фінансово-господарської операції, фактичних обставин, які б спростовували реальність проведення господарських операцій та наявність підстав для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

Згідно пункту 1.3 статті 1 Закону № 168/97-ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до положень пункту 10.2 статті 10 Закону № 168/97-ВР платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 статті 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платникам податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з положеннями статті 16 цього Кодексу платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Отже, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Із вказаних вище норм, вбачається, що ні Закон № 168/97-ВР (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), ні чинний Податковий кодекс України не ставлять в залежність право платника податку (покупця) на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Отже, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, незважаючи на вимогу частини другої статті 71 цього Кодексу щодо процесуального обов'язку відповідача, суду не надано жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ТОВ "Кредмаш Сервіс" чи його контрагентів - ТОВ "Креміньтрансбіт", ТОВ "ТПК"Техномашпостач", ТОВ "Промелектро-75", ТОВ "Техноторг-ком", ТОВ "Стар Прайм", судом при виконанні вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

Таким чином, з вищенаведених підстав судом відхиляються доводи Кременчуцької ОДПІ щодо завищення позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 214519 грн. та заниження податку на прибуток у сумі 323180 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що відповідач в ході судового розгляду справи правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 21.05.2012 №00084023018/637 та №0008432301/68 не довів, а відтак позовні вимоги ТОВ "Кредмаш Сервіс " є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, понесені позивачем витрати у вигляді сплати судового збору (згідно платіжного доручення №1760 від 03.12.2012 в розмірі 2146,00 грн.), які згідно з статтею 87 вказаного Кодексу відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредмаш Сервіс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 21 травня 2012 року №0008402301/67 та від 21 травня 2012 року №0008432301/68.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредмаш Сервіс" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2146,00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 18 лютого 2013 року.

Суддя С.О. Удовіченко