Постанова № 29571593, 26.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2013 року Справа № 812/1161/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Дибової О.А.

при секретарі судового засідання: Олейнік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області до Білолуцького державного комунального підприємства по виробництву м'ясо-кісткового борошна про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 6300,82 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області до Білолуцького державного комунального підприємства по виробництву м'ясо-кісткового борошна про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 6300,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне.

Білолуцьке державне комунальне підприємство по виробництву м'ясо-кісткового борошна є державним підприємством, та зареєстрований платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Новопськовськму районі Луганської області. Зазначив, що відповідач отримавши Розрахунок про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за січень 2013 року в сумі 6300,82 грн., відповідач повинен був добровільно щомісяця відшкодовувати суму витрат, однак на час розгляду справи сума боргу відповідачем не погашена.

За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача суму витрат на виплату та доставку пенсій з Білолуцького ДКП по виробництву м'ясо-кісткового борошна в розмірі 6300,82 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити адміністративний позов, надав пояснення, аналогічні викладеному в адміністративному позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, правом надати заперечення проти позову не скористався.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 11 статті 35 КАС України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, що Білолуцьке державне комунальне підприємство по виробництву м'ясо-кісткового борошна зареєстроване Новопськовською районною державною адміністрацією в Луганській області 26.06.1998 року за реєстраційним номером 1 370 120 0000 000167 (а.с.5).

Відповідач, перебуває на обліку в якості платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області (а.с.6).

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464 - VI, яким внесено зміни до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», «Про пенсійне забезпечення».

Разом з цим положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», які врегульовують питання обов'язку підприємств відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не змінено.

Відповідно до частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-І «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. Підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених п. 1 і 2 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пунктів «б-з» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років і 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Поняття платника страхових внесків, порядок реєстрації страхувальників і застрахованих осіб та облік платників страхових внесків, розміри та порядок нарахування й сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, порядок стягнення заборгованості зі страхувальників та інше врегульовується Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №221-1.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до п. 6.1. вказаної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» серед іншого в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. (п.6.8. зазначеної Інструкції)

Таким чином, витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Підставою для нарахування пільгових пенсій є не тільки запис у трудовій книжці щодо праці на даному підприємстві, а й довідка підприємства, яка уточнює характер роботи з зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу; професії або посади; характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, яка оцінюється управлінням Пенсійного фонду з урахуванням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 року за № 536/6824. Відповідальність за представлення таких документів покладається на адміністрацію підприємств, установ, організацій, згідно ст. 101 Закону «Про пенсійне забезпечення» № 1788- ХІІ.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Так, управлінням Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області, відповідачу - Білолуцькому державному комунальному підприємству по виробництву м'ясо-кісткового борошна пред'явлено до відшкодування розрахунки фактичних витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період січень 2013 року у загальному розмірі 6300, 82 грн. (а.с.10-11).

Зазначені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за Списком №2 були надіслані на адресу відповідача поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримані представником підприємства своєчасно, що підтверджується копією поштового повідомлення яка долучена до матеріалів справи. (а.с.12).

Таким чином, відповідач своєчасно отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» не надав на них до управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області заперечення та не оскарживши їх в суді, фактично узгодив такі розрахунки.

Даних про добровільну сплату відповідачем вищезазначеної заборгованості судом на час розгляду справи не встановлено.

Наявність заборгованості відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за період січень 2013 року в розмірі 6300,82 грн., серед іншого, підтверджена розрахунком суми боргу який долучено управлінням Пенсійного фонду до матеріалів справи (а.с.9)

На підставі викладеного та враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б-з» ст.13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» за період січнь 2013 року в розмірі 6300,82 грн., не сплатив, позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області визнаються судом документально обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області до Білолуцького державного комунального підприємства по виробництву м'ясо-кісткового борошна про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 6300,82 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Білолуцького державного комунального підприємства по виробництву м'ясо-кісткового борошна (92323, Луганська область, Новопськовський район, смт. Білолуцьк, код 00698087) на користь управління Пенсійного фонду України в Новопськовському районі Луганської області (92303, Луганська область, смт. Новопсков, вул. Айдарська, 13) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень 2013 року в розмірі 6300,82 грн. (шість тисяч триста гривень 82 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя О.А. Дибова