Вирок № 29570239, 26.02.2013, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 1 - 292\12

В И Р О К

Іменем України

26 лютого 2013 року Житомирський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого судді Башинського С.Ф.

секретаря Безпалько В.В.

за участю прокурора Толкачова П.С.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з вищою освітою, працюючого менеджером в магазині «МобілКом», одруженого, на утриманні малолітній син, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_4 24 липня 2006 року о 21 год. 15 хв. на 142 км.+500 м. автодороги Київ-Чоп, поблизу с. Сонячне Житомирського району виїжджаючи на автомобілі Шевролет-Еванда державний номерний знак НОМЕР_1 з другорядної (ґрунтовий виїзд з поля) на головну дорогу і виконуючи лівий поворот в напрямку м. Києва, керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, створив небезпеку для дорожнього руху, виявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, перед початком руху та зміною свого напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виконував поворот таким чином, що при виїзді з перехрещення проїзних частин, його транспортний засіб опинився на смузі зустрічного напрямку руху, на перехресті нерівнозначних доріг, не надав дорогу транспортному засобу, який наближався до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ-21013 державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався в зустрічному напрямку по головній дорозі.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді розривів правої легені, печінки, переломів ребер обох половин грудної клітки, в тому числі 6,7 правих ребер з ушкодженням пристінкової плеври, перелому-вивиху головки лівої плечової кістки, крововиливів в зв'язочний апарат печінки, в біля ниркову клітковину, брижу, від яких загинула на місці зіткнення, а ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді: комбінованої травми тіла - забійних ран на обличчі, струсу головного мозку, саден та тулубі, забійних ран на правій руці, термічного опіку полум'ям правого передпліччя ІІІАБ ст. загальною площею 2,5%, саден в ділянці правого колінного суглобу та закритого уламкового перелому правої стегнової кістки, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

В даних умовах дорожнього руху водія ОСОБА_4, порушуючи вимоги п. п. 1.5, 2.3-б, 2.9-а, 10.1, 10.2, 10.5, 16.11 Правил дорожнього руху України, своїми діями, що загрожували життю та здоров'ю громадян, завдав матеріальних збитків, створив небезпеку для дорожнього руху, виявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, перед початком руху, перестроюванням та зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створив перешкоду або небезпеки іншим учасникам руху, виїжджаючи на дорогу з прилеглих територій, перед проїзною частиною не дав дорогу транспортному засобу, що рухався по ній, виконував поворот таким чином, що при виїзді з перехрещення проїзних частин його транспортний засіб опинився на смузі зустрічного напрямку руху, на перехресті нерівнозначних доріг не надав дорогу транспортному засобу, який нерівнозначних доріг не надав дорогу транспортному засобу, який наближався до даного перехрещення проїзних частин по головні дорозі.

Порушення вимог п.п. 1.5, 2.3-б, 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винним себе у вчиненому злочині визнав повністю і пояснив, що приблизно о 21-00 годин 24 липня 2006 року він їхав з с. Сонячне Житомирського району. Під'їхав до проїжджої частини а/д Київ - Чоп перед початком руху він не впевнився в швидкості автомобіля ВАЗ червоного кольору, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого, в районі осьової частини дороги відбулося зіткнення автомобілів.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину підтверджується показаннями потерпілих, свідків і матеріалами кримінальної справи, досліджених в судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що 24 липня 2006 року її син ОСОБА_5 разом з сім'єю поїхав на озеро. Через деякий час їй по телефону повідомили про дорожньо-транспортну пригоду, після чого вона поїхала на місце аварії, де побачила перевернуту машину, та невістку, яка лежала непритомна. На місці ДТП був присутній ОСОБА_4

Потерпілий ОСОБА_5, в судовому засіданні підтвердив, що 24 липня 2006 року близько 21 години він рухався на автомобілі ВАЗ по автодорозі Київ-Чоп. Погода була суха, світла пора доби. Перед річкою в с. Сонячне є ґрунтовий з'їзд, з якого несподівано, під кутом на його полосу руху, йому на зустріч, паралельно осьовій, виїхав темний автомобіль. Він почав гальмувати і прийняв вліво, але , незважаючи на це, відбулося зіткнення, автомобіль перевернувся, потрапив в кювет, загорівся, заклинило двері. Після того, як машину потушили їх витягнули з машини. До гальмування рухався зі швидкістю 80-90 км/год.

Свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_9, засвідчили, що були очевидцями того, як 24 липня 2006 року не доїжджаючи до с.Сонячне з ґрунтового з'їзду, несподівано, на полосу руху автомобіля ВАЗ, виїхав автомобіль темного кольору і щоб уникнути з ним зіткнення ОСОБА_5 загальмував і повернув руль вліво в напрямку смуги зустрічного руху, вправо звернути не було можливості, бо там було зруйноване узбіччя. Однак уникнути зіткнення не вдалося.

Із оголошених в судовому засіданні показів неповнолітнього свідка ОСОБА_10 вбачається, що він разом з рідним дядьком ОСОБА_11 та ОСОБА_5 поїхали до озера.

При під'їзді до озера він побачив, що справа на дорогу в безпосередній до них відстані раптово виїхав чорний автомобіль, із яким у них відбулось зіткнення, в результаті якого він втратив свідомість/а.с.263 т.1/.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що 24 липня 2006 року вони перебували в машині разом з ОСОБА_4 і біля 21-00 години поверталися із озера, що біля с.Сонячне, в м. Житомир, де відпочивали та вживали спиртні напої. Тільки виїхали на об'їзду Київ - Чоп, як сталося зіткнення. За дорогою він не слідкував.

Свідок ОСОБА_13 будучи допитаним в судовому засіданні пояснив, що під час несення служби в наряді ДАІ разом з ОСОБА_14, отримавши повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, виїхали на місце. Коли він приїхав, то був темний час доби, погодні умови були після дощу, на місці ДТП вже був автомобіль швидкої допомоги. Від пасажирів з транспортного засобу Шевролет відчувався запах алкоголю, в автомобілі ВАЗ загинула пасажирка.

Згідно протоколу огляду місця ДТП та схеми до протоколу огляду місця ДТП, зіткнення автомобіля ВАЗ-21013 державний номерний знак НОМЕР_2 із автомобілем Шевролет-Еванда державний номерний знак НОМЕР_1 відбулося в безпосередній близькості від осьової лінії дорожньої розмітки, на лівій смузі руху (відповідно напрямку руху до м.Чоп), на 143 км. автодороги Київ-Чоп, в районі з'їзду до озера. На місці пригоди наявні: осип осколків скла, уламків деталей обох транспортних засобів /а.с.5-17 т.1/.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи Житомирського обласного бюро СМЕ №133 від 11.09.2006 року трупу ОСОБА_6, тілесні ушкодження отримані в наслідок ДТП, що сталося 24 липня 2006 року, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя та перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням 24 липня 2006 року смерті останньої /а.с.134-135 т.1/.

Висновком судово-медичної експертизи Житомирського обласного бюро СМЕ №1407 від 29.09.2006 року підтверджено, що отримані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди гр. ОСОБА_5 тілесні ушкодження відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що не є небезпечними для життя, але призвели до довготривалого розладу здоров'я /а.с.209-211 т.1/.

Судовою транспортно-трасологічною експертизою №1356/590 від 21.09.2006 року, встановлено, що первинний контакт досліджуваних транспортних засобів відбувся між передньою правою частиною автомобіля ВАЗ-21013 державний номерний знак НОМЕР_2 і передньою правою частиною автомобіля Шевролет-Еванда державний номерний знак НОМЕР_1 /а.с.153-170 т. 1/.

Згідно висновків судово-технічної експертизи №1354/591 від 23.09.2006 року, судово-технічної експертизи №1358/592 від 23.09.2006 року, гальмівні системи, рульове керування, ходові частини автомобілів Шевролет-Еванда державний номерний знак НОМЕР_1 на автомобіля ВАЗ-21013 державний номерний знак НОМЕР_2 на момент огляду знаходилися в технічно працездатному стані. Під час дослідження технічного стану даних автомобілів не встановлено будь-яких характерних ознак раптової відмови або технічних несправностей, які б могли стати причиною виникнення аварійної обстановки і даної дорожньо-транспортної пригоди /а.с.173-175, 177-181 т.1/.

Із висновку судової комісійної автотехнічної експертизи НДЕКЦ УМВС України в Житомирській області та експерта-автотехніка ОСОБА_15 №1706/727 від 23.11.2006 року вбачається, що виїзд автомобіля Шевролет-Еванда державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 виїхав на пересікаєму головну дорогу, в момент коли водій автомобіля ВАЗ-21013 державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_5 не мав технічної можливості запобігти зіткненню своїми односторонніми діями, а саме порушення вимог п.п. 10,1; 10.2; 16.11 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4, знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків /а.с.232-236 т.1/.

Матеріалами додаткової судової автотехнічної експертизи ДНДЕКЦ МВС України №9-9 від 12.02.2007 року, підтверджено, що у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків знаходиться порушення водієм автомобіля Шевролет-Еванда державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 вимог п.п.10.1;16.11 Правил дорожнього руху України /а.с.270-281 т.1/.

Разом із тим, згідно висновку додаткової судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи Харківського НДІСЕ №5065/7708 від 30.09.2008 року слідує, що у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків знаходиться порушення водієм автомобіля ВАЗ-21013 державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_5 п.п.12.2; 12.3; 12.6 Правил дорожнього руху України та водієм автомобіля Шевролет-Еванда державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 вимог п.п.10.1; 16.11 Правил дорожнього руху України /а.с.127-137 т.2/, що також підтверджено і висновком автотехнічної експертизи ДНДЕКЦ МВС України №9-84 від 08.05.2009 року /а.с.225-237 т.2/.

Згідно висновку судової транспортно-трасологічної та авто - технічної експертизи №5204/11-1814182/11-52 за матеріалами кримінальної справи від 29 грудня 2011 року, місцем зіткнення автомобілів ВАЗ та Шевролет є район середини проїзної частини, а саме перед знаходженням початку (в повздовжньому напрямку) сліду бокового зсуву лівого переднього колеса автомобіля Шевролет. Швидкість автомобілів ВАЗ та Шевролет могла складати 110 км/год. та 40 км/год. відповідно. За умови прямолінійного руху автомобіля ВАЗ з допустимою на даній ділянці швидкістю при умові застосування водієм автомобілю ВАЗ саме гальмування, автомобіль Шевролет міг залишити смугу руху автомобіля ВАЗ.

Аналізуючи і оцінюючи наведені вище докази і висновки автотехнічних і транспорно-трасологічних експертиз, суд виходить із наступного.

У відповідності з вимогами ст. 67 КПК України (в ред. 1960 р.), ніякі докази для суду, … не мають наперед встановленої сили.

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у випадках, коли передбачені ст. 286 КК суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту двома або більше водіями транспортних засобів, необхідно з'ясовувати характер порушень, які допустив кожен із них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержанням іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. При цьому, треба мати на увазі, що за певних умов виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила ПДД вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, котра керувала транспортним засобом.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги досліджені докази під час судового слідства, суд прийшов до переконання, що в діях водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_5 не вбачається порушень вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, тобто водій передбачає, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху він повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, оскільки в даному випадку небезпека для руху була створена саме водієм автомобіля Шевролет ОСОБА_4, а здійснення маневру відвороту вліво водієм автомобіля ВАЗ ОСОБА_5 в процесі виконання вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України не являється робочим перестроюванням чи маневруванням.

В діях водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_5 не вбачається порушень вимог п. 11.2 Правил дорожнього руху України, який регламентує те, що нерейкові транспорті засоби повинні рухатись якнайближче до правого краю проїзної частини, оскільки узбіччя, яке безпосередньо прилягає до проїзної частини знаходилось в недобудованому стані, що безпосередньо обумовлює небезпеку для руху.

Крім того, приймаючи до уваги, зазначену вище постанову Пленуму Верховного Суду, суд вважає, що водій транспортного засобу «ВАЗ» ОСОБА_5 не зобов'язаний був виходити з можливості грубого порушення ПДР України іншими водіями; водій автомобіля «ВАЗ» ОСОБА_5 не передбачав, не зобов'язаний був і не мав можливості передбачати, що водій автомобіля «Шевролет» перед виїздом на головну дорогу не надасть йому можливості безпечно проїхати, на що він вправі був розраховувати.

Окрім наведеного, суд також в діях водія автомобіля «ВАЗ» ОСОБА_5 не вбачає порушень вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, оскільки він в момент виїзду автомобіля Шевролет-Еванда державний номерний знак НОМЕР_1 на пересікаєму головну дорогу не мав технічної можливості запобігти зіткненню.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, зафіксований слід гальмування після дорожньо-транспортної пригоди залишений автомобілем «ВАЗ», це свідчить про те, що водій цього автомобіля, прийняв міри до уникнення зіткнення, застосовуючи при цьому гальмування.

Разом із тим, перевищення швидкості, яке допустив водій автомобіля «ВАЗ» ОСОБА_5, на яке вказує висновок додаткової судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи Харківського НДІСЕ №5065/7708 від 30.09.2008 року та висновок автотехнічної експертизи ДНДЕКЦ МВС України №9-84 від 08.05.2009 року, не вплинуло на механізм зіткнення, а тому суд вважає, що не може знаходитись у причинному зв'язку із суспільно небезпечними наслідками від такого перевищення.

Виходячи із наведеного, суд дії ОСОБА_4 кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортними засобами, що спричинило смерть потерпілого.

Обираючи підсудному ОСОБА_4 вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу самого підсудного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно, має на утримані малолітнього сина, обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Так, пом'якшуючими покарання обставинами підсудного ОСОБА_4 суд визнає, щире розкаяння у вчиненому злочині, публічне вибачення перед потерпілими і часткове відшкодування шкоди потерпілій.

Обставини, що обтяжує його покарання, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Разом із тим суд враховує і те, що з часу вчинення злочину пройшло більш як шість років і за цей час ОСОБА_4 нічим себе не заплямував, враховує також і думку потерпілих, які не наполягають на суворості покарання.

Виходячи із цього, суд вважає, що ОСОБА_4 може бути виправлений без ізоляції від суспільства і призначає йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 с.286 КК України із позбавленням права керування транспортними засобами, звільнивши відповідно ст.ст. 75, 76 КК України від відбуття основного покарання із випробуванням.

Враховуючи думку потерпілих, також зв'язку зі зміною статусу ОСОБА_5 з підсудного на потерпілого, і те, що позовні заяви в судовому засідання не оголошувались і позовні вимоги не досліджувались, суд позов потерпілих залишає без розгляду, роз'яснивши потерпілим право пред'явити позов в порядку цивільного судочинства.

Судові витрати пов'язані з проведенням судової транспортно - трасо логічної експертизи в НДЕКЦ при УМВС України в Житомирський області, на проведення судових технічних експертиз, авто-технічної експертизи, затрат ДНДЕКЦ при МВС України на проведення судових авто технічних експертиз, затрати Харківського НДІСЕ на проведення судової авто технічної експертизи, суд стягує з підсудного ОСОБА_4

Речовий доказ автомобіль марки ВАЗ-21013 державний номерний знак НОМЕР_2 переданий на зберігання ОСОБА_7, залишити у власника.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити йому покарання у виді 5 /п'яти/ років позбавлення волі із позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.

На підставі ст. 75,76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування основного покарання із випробуванням і іспитовим строком 2 \два\ роки, зобов'язавши його :

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_4 залишити попередній - підписку про невиїзд.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_5 залишити без розгляду, роз'яснивши потерпілим право пред'явити позов в порядку цивільного судочинства.

Судові витрати за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи в сумі 323,60 грн., на проведення судових технічних експертиз - 141,24 грн., на проведення авто-технічної експертизи - 94,15 грн. стягнути на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області (код 25574601, УДК в Житомирській області, МФО 811039, р/р 31258272211843) із засудженого ОСОБА_4

Судові витрати за проведення судових авто-технічних експертиз - 2229,12 грн. стягнути на користь ДНДЕКЦ при МВС України (управління Держказначейства у Київській області, код 255574630, р/р 35223002000663, МФО 821018) із засудженого ОСОБА_4

Судові витрати за проведення судової авто-технічної експертизи - 495,36 грн. стягнути на користь Харківського НДІСЕ із засудженого ОСОБА_4

Речовий доказ: автомобіль марки ВАЗ-21013 державний номерний знак НОМЕР_2 переданий на зберігання ОСОБА_7 - залишити у власника.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: