Ухвала суду № 29569325, 20.02.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/2386/13-ц

Провадження № 2-1637/13 р.

У Х В А Л А

20 лютого 2013 року місто Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Лазаренко В.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного товариства «Банк Перший», треті особи: ОСОБА_3 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, Підрозділ примусового виконання рішень головного управління юстиції у м. Києві, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Банк Перший» про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса № 426 від 20.03.2010 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3.

20.02.2013 року до канцелярії суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження ВП № 18139872, відкритого 22.03.2010 року підрозділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві на підставі виконавчого напису нотаріуса № 426 від 20.03.2010 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, щодо звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: нежитловий будинок - кафе (літера «А»), загальною площею 284 кв.м, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим чи ускладнити виконання рішення суду.

Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом у провадження якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з положеннями ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 152 ч. 3 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд розглядаючи заяву, має з урахуванням доказів наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, данні про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою позовним вимогам.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивач звернулася до суду з позовною заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса № 426 від 20.03.2010 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, щодо звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: нежитловий будинок - кафе (літера «А»), загальною площею 284 кв.м, що розташоване за адресою АДРЕСА_1.

Оскаржуваний виконавчий документ був підставою відкриття виконавчого провадження № 18139872, відкритого 22.03.2010 року підрозділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві.

Згідно п. 6 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Враховуючи, що боржник оскаржує в судовому порядку виконавчий документ, яким є виконавчий напис нотаріуса № 426 від 20.03.2010 року, суд вважає за необхідне задовольнити заяву представника позивача щодо забезпечення позову частково, тобто не в спосіб про який просить представник позивача, а шляхом визначеним п. 6 ч.1 ст. 152 ЦПК України - зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, оскільки дійшов висновку про те, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може зробити неможливим чи ускладнити виконання рішення суду.

Щодо забезпечення позову в спосіб про який просить представник позивача - шляхом зупинення виконавчого провадження, то суддя вважає, що в такий спосіб позов забезпечено судом бути не може, оскільки питання щодо зупинення виконавчого провадження це виключна компетенція державного виконавця в провадженні якого перебуває виконавче провадження, а не суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису нотаріуса № 426 від 20.03.2010 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, щодо звернення стягнення на нерухоме майно - нежитловий будинок - кафе (літера «А»), загальною площею 284 кв.м, що розташоване за адресою АДРЕСА_1.

Копію ухвали направити на виконання до Підрозділу примусового виконання рішень головного управління юстиції у м. Києві.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом 5 днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: