Рішення № 29565859, 19.02.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" лютого 2013 р. Справа № 906/154/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Кондрашкіна Т.В. - довіреність від 18.02.13р.;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Трейд" (м. Київ)

до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м. Житомир)

про стягнення 3046170,77 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3046170,77 грн. заборгованості по договору поставки №15/2011С від 13.10.11р., 2932150,73 грн. - основний борг, 18556,90 грн. - 3% річних, 2932,15 грн. - інфляційні, 92530,99 грн. - штраф.

Ухвалою господарського суду від 01.02.13р. порушено провадження по справі та призначено судове засідання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позові, подав для долучення до справи копію довідки з ЄДРПОУ від 30.10.12р., копії актів звірки, банківські виписки від 01.02.13р. та 13.01.13р.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, хоч про час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення адресату відправлення 04.02.13р. (а.с. 32).

Також відповідачем направлено до суду заяву про відкладення розгляду справи з тих підстав, що начальник юридичного відділу Скиданчук І.В. знаходиться у відрядження, іншого кваліфікованого спеціаліста на підприємстві немає.

Суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України з наступних підстав.

Відповідач, будучи завчасно повідомленим про дату розгляду справи, своїм правом надання письмових пояснень чи заперечень не скористався, хоча мав достатньо часу (ухвала про порушення провадження у справі отримана 04.02.13р.) для подання таких до суду.

Клопотання про відкладення розгляду справи містить посилання лише на ту обставину, що начальник юридичного відділу Скиданчук І.В. знаходиться у відрядженні. Також у даному клопотанні (а.с. 34) позивач не зазначив, що підставою для відкладення розгляду справи є необхідність подання доказів, які можуть суттєво вплинути на розгляд справи.

Окрім вищезазначеного, судом взято до уваги копію акту звірки взаєморозрахунків станом на 18.02.13р. (а.с. 40), що підписаний сторонами (оригінал акту оглянуто в судовому засіданні).

Тому, беручи до уваги вищевикладене та те, що судом явка представника відповідача обов'язковою не визнавалась, суд прийшов до висновку, що неявка останнього в засідання суд не перешкоджає розгляду справи.

Справу розглянуто за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 13.10.11р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гран Тренд" (постачальник/позивач) та Дочірнім підприємством "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (покупець/відповідач) було укладено договір поставки №15/2011С, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність (поставити) покупця, а покупець прийняти та оплатити товар.

Одиниця виміру, ціна за одиницю виміру, умови та строки поставки і оплати яких визначено сторонами у договорі та специфікаціях.

Відповідно до п.п. 1.2. договору найменування товару: сіль (сіль технічна, код згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДКО16-97 - 14.40.1), бітум, мазут та дизельне паливо. Кількість ціна, номенклатура, асортимент товару, який постачається визначається сторонами у специфікації. специфікації до даного договору підписуються, пропечатуються обома сторонами, та є невід'ємними частинами даного договору.

Згідно п.п. 3.1. договору валютою за даним договором є національна валюта України - гривня.

Загальна сума договору дорівнює загальній сумі вартостей усіх партій товару, які поставлено постачальником покупцю згідно умов договору, специфікації та замовлень (п.п. 3.4. договору).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем, після пред'явлення постачальником рахунку на оплату товару, або після підписання сторонами видаткової накладної (далі - накладна) на отримання товару, шляхом перерахування покупцем коштів на поточний рахунок постачальника - з відстрочкою платежу не більше ніж 60 календарних днів.

За невиконання або неналежне виконання зобов'язань по даному договору винна сторона несе відповідальність згідно чинного законодавства України (п.п. 7.1. договору).

Згідно п.п. 7.3. договору у випадку невиконання покупцем п.п. 4.1. договору постачальник має право не поставляти товар, до моменту повної оплати (зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника), крім цього, у випадку якщо постачальник все-таки (за домовленістю між сторонами) передав товар покупцеві, останній сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБ України від неоплаченого в строк рахунку-фактури. Сплата пені не звільняє покупця від виконання зобов'язань з повної оплати рахунку-фактури та відшкодування упущеної вигоди постачальнику.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2020 року.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2952347,38 грн., що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними, долученими до матеріалів справи (а.с. 14-22).

Відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленої йому продукції виконав лише частково в сумі 20196,65 грн.

13.11.12р. позивачем було вручено відповідачу вимогу про сплату боргу, але її було залишено без відповіді.

19.11.13р. позивачем було направлено відповідачу повторну вимогу про сплату заборгованості.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день подачі позову до суду становила 2932150,73 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків (а.с. 38-39).

Після подачі позову до суду відповідачем сплачено 1500000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за поставлений товар, що підтверджується банківськими виписками від 01.02.13р. та 13.02.13р. (а.с. 41-46).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день розгляду справи становить 1432150,73 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків (а.с. 40).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. 173 ГК України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 ЦК України).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст. 193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 1432150,73 грн.

Крім іншого, позивач просить стягнути з відповідача 92530,99 грн. - пені.

Згідно приписів ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунки позивача (а.с. 9), суд приходить до висновку, що сума пені складає 83009,56 грн., яка нарахована за період з 20.11.12р. (7 днів з дня отримання вимоги від 09.11.12р.) по 28.01.13р. із суми боргу 2932150,73 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обґрунтованою до стягнення є сума пені, що складає 83009,56 грн., в стягненні 9521,43 грн. пені суд відмовляє.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до наведеної норми закону, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 18556,90 грн. та інфляційні в сумі 2932,15 грн.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних (а.с. 9), господарський суд встановив, що правомірним є нарахування 3% річних в сумі 16601,91 грн., зокрема, нарахованих за період з 20.11.12р. (сім днів з дня отримання вимоги вимоги від 09.11.12р.) по 28.01.13р. на суму боргу 2932150,73 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних за несвоєчасну оплату наданих послуг підлягають частковому задоволенню в сумі 16601,91 грн. У задоволенні позову в частині стягнення 9521,43грн. річних суд відмовляє.

Також, перевіривши нарахування інфляційних (а.с. 9), господарський суд встановив, що правомірним є нарахування інфляційних в сумі 11740,33 грн., нарахованих за період з грудня 2012р. по січень 2013р. на суму боргу 2932150,73 грн.

Та оскільки позивачем заявлено до стягнення лише 2932,15 грн., до задоволення підлягає саме заявлена позивачем сума інфляційних.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 1432150,73 грн. - основного боргу, 83009,56 грн. - пені, 2932,15грн. - інфляційних та 16601,91 грн. - 3% річних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє та припиняє провадження у справі в частині стягнення 1500000,00 грн. основного боргу на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору, оскільки даний борг був сплачений відповідачем після звернення позивача до суду.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 75, ід. код 32008278)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Трейд" (04210, м.Київ, пр. Героїв Сталінграда, 6Б кор. 2, секція 3, оф. 1, ід. код 36859074) 1534694,35грн. заборгованості, з яких: 1432150,73 грн. - основний борг, 83009,56 грн. - пеня, 16601,91 грн. - 3% річних, 2932,15 грн. - інфляційні, а також 60702,86 грн. сплаченого судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 1500000,00 грн.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.02.13

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - відповідачу (рек. з повід.)