Рішення № 29565303, 22.02.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2013 р. Справа № 5010/1613/2012-9/68

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., при секретарі судового засідання Поліводі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094; адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпропетровськ, 49027

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості за Договором про надання овердрафтового кредиту № ifz2mq від 02.04.2008 року в сумі 33 409 грн. 00 коп., з них: 9 492 грн. 16 коп. - заборгованості за кредитом, 15 105 грн. 80 коп. - заборгованості по процентах за користування кредитом, 8 811 грн. 04 коп. - пені за несвоєчасне виконання зобов"язань за договором.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - начальник юридичного департаменту Івано-Франківської філії ПАТ КБ "Приватбанк" (довіреність № 56 від 22.01.2010 року)

від відповідача: не з"явився

встановив: заявлено вимогу про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованості за Договором про надання овердрафтового кредиту № ifz2mq від 02.04.2008 року в сумі 33 409 грн. 00 коп., з них: 9 492 грн. 16 коп. - заборгованості за кредитом, 15 105 грн. 80 коп. - заборгованості по процентах за користування кредитом, 8 811 грн. 04 коп. - пені за несвоєчасне виконання зобов"язань за договором.

Позовні вимоги мотивовано порушенням норм чинного законодавства України та умов договору щодо вчасного, повного погашення кредиту та сплати штрафних санкцій за порушення терміну повернення кредиту згідно Договору про надання овердрафтового кредиту № ifz2mq від 20.02.2007 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, та просить суд позов задовольнити. Вимоги ухвали суду від 12.02.2013 року щодо надання детального розрахунку пені з урахуванням вимог статті 232 Господарського кодексу України - не виконав.

Відповідач в судове засідання не з"явився. Примірник ухвали суду від 12.02.2013 року про відкладення розгляду справи на 22.02.2013 року, направлений на адресу відповідача, - повернутий до суду з відміткою "за зазначеною адресою не проживає". Як вбачається із матеріалів справи, вищезазначена ухвала направлялась судом на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності відповідача.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

02 квітня 2008 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір про надання овердрафтового кредиту № ifz2mq (а.с.27-29) з Додатком №1 "Заявка на встановлення овердрафтового кредиту на картковий рахунок" (а.с. 30) та Додатком №2 "Процентні ставки", відповідно до п. 3 якого є невід"ємною частиною зазначеного вище Договору (а.с. 31).

Відповідно до п.1.1 зазначеного Договору банк при наявності вільних грошових ресурсів зобов'язався здійснювати овердрафтове обслуговування клієнта на підставі Заявки на встановлення овердрафтового кредиту на картковий рахунок (Додаток №1 до даного договору), що полягає в проведенні платежів, здійснених довіреними особами клієнта з використанням корпоративних платіжних карт, понад залишок коштів на картковому рахунку клієнта НОМЕР_2, відкритому в Банку (далі - "картрахунок"), за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до п.1.3 даного Договору, шляхом дебетування картрахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Пунктами 1.2, 1.3, 1.4 Договору про надання овердрафтового кредиту №ifz2mq від 02.04.08 визначено, що кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків та винагороди в зазначені даним Договором терміни.

Ліміт стосовно даного Договору являє собою суму коштів, у межах якої банк зобов'язався здійснювати оплату платежів довірених осіб клієнта, проведених із використанням корпоративних платіжних карт, понад залишок коштів на його картковому рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух коштів по поточному рахунку, балансу підприємства і звіту про фінансові результати на останню звітну дату показника ліквідності діяльності, співвідношення власних і позичкових коштів платоспроможності кредитній історії й іншим показникам відповідно до внутрішньобанківських нормативів і нормативних актів Національного банку України.

На момент підписання даного договору ліміт складав 10 000 грн.

Сторони визначили, що овердрафтове кредитування клієнта здійснюється банком у межах ліміту і терміну, установлених згідно п.п. 1.3, 1.4 даного Договору, з періодом безперервного користування кредитом не більш 30 днів (п.1.5 Договору).

Клієнт сплачує відсотки за увесь час фактичного користування кредитом згідно п.п.4.1, 4.2, 4.3 даного Договору (підпункт 2.2.2. пункту 2 Договору).

Судом встановлено, що позивач виконав зобов'язання по Договору про надання овердрафтового кредиту на картковий рахунок № ifz2mq від 02.04.2008 року та надав відповідачу кредитний ліміт у розмірі 10 000 грн.

Відповідач належним чином не виконав своїх грошових зобов'язань по вищеназваному договору перед позивачем, а саме - не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки, у зв"язку із чим виникла заборгованість.

01.10.2012 позивач надіслав на адресу відповідача претензію про сплату боргу в розмірі 33 460 грн. 44 коп., в тому числі: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 9 492 грн. 16 коп.; прострочена заборгованість за відсотками - 15 105 грн.80 коп.; заборгованість за несвоєчасне виконання зобов"язань за договором (пеня) - 8 862 грн. 48 коп. (а.с.43). Однак, відповідач дану вимогу не виконав.

Згідно п.6.1 Договору про надання овердрафтового кредиту на картковий рахунок № ifz2mq від 02.04.2008 року, термін дії останнього визначено для пункту 4.4 - з моменту підписання даного Договору і Заявки на встановлення овердрафтового кредиту на картковий рахунок (Додаток №1 до даного Договору), а в інших частинах - з моменту підтвердження міжнародними платіжними системи (надання електронних кларингових файлів згідно правил відповідної міжнародної платіжної системи) здійснення довіреними особами операцій з використанням корпоративних платіжних карт у межах зазначеної у файлах сум і у випадку відсутності коштів на рахунку Клієнта на дату списання коштів і діє в обсязі використання коштів до повного виконання зобов"язань сторонами за даним Договором.

Даний договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов"язання виникають з підстав, передбачених ст.11 цього кодексу, зокрема, із договорів.

За змістом ст.ст. 526, 530 зазначеного вище кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

В контексті ст.9 Цивільного кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ст.1049 цього ж кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На день розгляду справи заборгованість відповідача за тілом кредиту по Договору про надання овердрафтового кредиту на картковий рахунок № ifz2mq від 02.04.2008 року відповідно до поданого позивачем розрахунку заборгованості становить 9 492 грн.16 коп. (а.с. 32-38).

Статті 1048 Цивільного кодексу України пердбачає право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на картрахунку Клієнта при закритті банківського дня, Клієнт сплачує відсотки виходячи з диференційованої процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом і встановлений в Додатку №2 до даного Договору.

Умовами Додатку №2 до Договору про надання овердрафтового кредиту № ifz2mq від 02.04.2008 року, зокрема його пунктом 1.1, встановлена процентна ставка для розрахунку відсотків, яка залежить від від терміну існування непогашеного залишку по кредиту, а саме:

користування кредитом протягом 1-3 днів - процентна ставка складає - 14, 5%;

користування кредитом протягом 4-7 днів - процентна ставка складає - 15,5%;

користування кредитом протягом 8-15 днів - процентна ставка складає - 19,5%;

користування кредитом протягом 16-30 днів - процентна ставка складає 21,5%.

Пунктом 2.4 зазначеного Додатку встановлено, що у випадку непогашення кредиту після закінчення 30-ти днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 31-ого дня, встановлена подвоєна процентна ставка, визначена у інтервалі « 16-30 днів», тобто 43%=21,5%*2.

Пунктом 4.2 Договору про надання овердрафтового кредиту № ifz2mq від 02.04.2008 року передбачено, що у відповідності до ст.212 Цивільного кодексу України, при порушенні клієнтом якого-небудь із зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених п.п. 1.4, 1.5, 2.2.3, 2.2.4, 2.3.4 даного Договору, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної ставки річних інтервалу « 16-30 днів» від суми залишку непогашеної заборгованості.

Сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно п.п.4.1, 4.2 даного Договору, здійснюється в порядку, визначеному в п.п.1.1, 2.1.4, 2.2.8 даного Договору. Відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими. Сплата відсотків може бути здійснена клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку (п.4.3 Додатку №2 до Договору про надання овердрафтового кредиту № ifz2mq від 02.04.2008).

З поданих позивачем розрахунків заборгованості (а.с.32-38, а.с.46-76) підтверджується, що на день розгляду справи прострочена заборгованість відповідача перед позивачем за відсотками по договору про надання овердрафтового кредиту № ifz2mq від 02.04.2008 та Додатку №2 до нього становить 15 105 грн. 80 коп.

З огляду на наведене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитом в сумі 9 492 грн.16 коп. та заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі 15 105 грн. 80 коп. - обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання являється порушенням зобов'язання. В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 цього ж кодексу штрафними санкціями визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання чи неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 549, 550 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Право на неустойку виникає незалежно у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пункту 5.1 Договору про надання овердрафтового кредиту № ifz2mq від 02.04.2008 року визначено, що у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов"язань: зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 2.2.2, 2.2.6, 4.1, 4.2, 4.3 чинного Договору; термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених пунктами 1.4, 1.5, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.2.6, 2.3.4 даного Договору, винагороди, передбаченої пунктами 2.2.7, 4.4, 4.5, 4.6 даного Договору клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної дисконтної ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня.

Відповідно до п.5.4 даного Договору нарахування неустойки передбаченої пунктом 5.1 здійснюється протягом 3 (трьох) років із дня, коли відповідне зобов"язання мало бути виконане Клієнтом.

З поданого розрахунку заборгованості (а.с. 32-38) вбачається, що позивачем в порушення зазначеного договору, здійснено нарахування пені за період з 06.05.2009 по 05.10.2012 та складає в сумі 8 811 грн.04 коп.

Відповідно до п. 3 статті 83 ГПК України, приймаючи рішення у справі, суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В силу ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у справі.

Згідно ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

При застосуванні ч.3 ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними, а тому, враховуючи вищевказані норми матеріального та процесуального законів (п.3 ст.83 ГПК України), беручи до уваги те, що позивачем протягом тривалого часу не вживались заходи щодо стягнення боргу, а також враховуючи великий розмір нарахування відсотків за користування кредитом, суд прийшов до висновку про зменшення її розміру до 10% із заявленої суми пені, тобто 881 грн.10 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд вважає що стягнення 10 % заявленої суми пені є достатнім та дієвим засобом стимулювання відповідача до належного і своєчасного виконання умов договорів у майбутньому.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За змістом статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог на суму 25 479 грн.06 коп., з них: 9 492 грн. 16 коп. - заборгованості за кредитом; 15 105грн. 80 коп. - заборгованості по процентах за користування кредитом та 881 грн.10 коп. - пені за несвоєчасне виконання зобов"язань за договором. В решті позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати по справі відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 509, 526, 530, 549, 550, 551, 610, 629, 1046, 1048 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 218, 230, 231, 233 Господарського кодексу України, ст. ст. 32-34, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

частково задовольнити позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання овердрафтового кредиту № ifz2mq від 02.04.2008 року в сумі 33 409 грн. 00 коп., з них: 9 492 грн. 16 коп. - заборгованості за кредитом, 15 105 грн. 80 коп. - заборгованості по процентах за користування кредитом, 8 811 грн. 04 коп. - пені за несвоєчасне виконання зобов"язань за договором.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, інд.пер. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, код 14360570) заборгованість в сумі 25 479 грн.06 коп. (двадцять п"ять тисяч чотириста сімдесят дев"ять гривень шість копійок), з них:

- 9 492 грн. 16 коп. (дев"ять тисяч чотириста дев"яносто дві гривні шістнадцять копійок) - заборгованості за кредитом;

- 15 105 грн. 80 коп. (п"ятнадцять тисяч сто п"ять гривень вісімдесят копійок)- заборгованості по процентах за користування кредитом;

- 881 грн.10 коп. (вісімсот вісімдесят одну гривню десять копійок) - пені за несвоєчасне виконання зобов"язань за договором та

- 1 609 грн. 50 коп. (одну тисячу шістсот дев"ять гривень п"ятдесят копійок) - судових витрат.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 7 929 грн. 94 коп. (сім тисяч дев"ятсот двадцять дев"ять гривень дев"яносто чотири копійки) пені - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.02.13

Суддя Фанда О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кудлейчук О. В. 26.02.13