Рішення № 29565283, 25.02.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2013 року Справа № 13/5026/1966/2012

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест», Черкаська область, м. Сміла, вул. Тімірязєва, 2

до відповідачів:

- відділу охорони здоров'я виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області, Черкаська область, м. Сміла, вул. Свердлова, 61

- Смілянської міської лікарні, м. Сміла, вул. 60-річчя СРСР, буд. 82,

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - відділ охорони здоров'я виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області, м. Сміла, вул. Свердлова, 61)

про стягнення 154 732,89 грн. заборгованості та санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача: Рогальська Т.А. - за довіреністю;

від відповідачів: участі не брали;

від третьої особи: участі не брали.

В розгляді справи оголошувалась перерва з 15 січня до 10:00 год. 22 січня 2013р., з 15 лютого до 09:00 год. 20 лютого 2013р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до відділу охорони здоров'я виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію згідно договору про надання послуг з централізованого опалення від 01.04.2011р. № 1-59-Т в розмірі 154 732,89 грн., в тому числі 141 798,17 грн. основного боргу, 2 074,53 грн. -3 % річних, 141,80 грн. інфляційних, 10 718,39 грн. пені, та відшкодування судових витрат.

До початку судового засідання, що відбулося 15.01.2013р., представник відповідача (відділу охорони здоров'я) подав відзив від 14.01.2013р. № 01-10/364 на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити повністю, оскільки твердження позивача стосовно субсидіарної відповідальності відповідача за зобов'язаннями юридичної особи, що припиняється, не ґрунтуються на нормах закону. Позивач не надав доказів про припинення Смілянської міської лікарні як юридичної особи.

Ухвалою суду від 22.01.2013р. залучено до участі у справі іншого відповідача - Смілянську міську лікарню - як самостійну юридичну особу.

До початку судового засідання представник відповідача (Смілянська міська лікарня) подав відзив від 15.02.2013р. вих. №104 на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити повністю, оскільки позивач змін в договір не вніс, а розрахував заборгованість за тарифами, які на момент виникнення спірних правовідносин вже не діяли.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримала. Уточнені позовні вимоги направлено відповідачам.

Відповідачі вимоги заперечують. Вказують на неналежне застосування тарифу на оплату послуг з опалення лікарні. Доказів погашення боргу не подали.

01 квітня 2011р. між ТОВ «Сміла Енергоінвест» в особі директора Петрушенка В.І., та Смілянської міської лікарні в особі головного лікаря Косьмини К.В. було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення №1-59-Т (а.с. 14-18).

За грудень 2011р. позивачем поставлено відповідачу на опалення його приміщень 645,39 Гкал тепла на суму 149349,17 грн.

Строк сплати визначений п. 8 договору - не пізніше 10 числа наступного за споживанням місяця. Саме відсутність оплати за спожите тепло стало причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представників позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Сторони спірного договору є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання в частині отримання та оплати послуг.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини теплопостачання через приєднану мережу на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору. За правовою природою договір від 01.04.2011р. №1-59-Т є змішаним договором теплопостачання та послуг і відповідає вимогам статті 714 ЦК України, якою передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка є різновидом відносин купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір від 01.04.2011р. №1-59-Т не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку.

Продавець зобов'язаний надати послугу та передати теплоносій за адресою - вул. 60 років СРСР, 82 - п. 1. договору. Позивач в грудні 2011р. передав Відповідачу 151,094 Гкал тепла на суму 149349,17 грн., що підтверджується рахунком на оплату від 31.12.2011р., та не оспорюється сторонами. Претензій щодо кількості, якості та специфікації отриманого тепла (продукції) не заявлено. З урахуванням переплати за спожите тепло сума боргу за грудень 2011р. складає 141799,17 грн.

Відповідач довідкою №608 від 26.12.2011р. підтвердив споживання тепла лікарнею в грудні 2011р.

Зустрічні вимоги до позивача відповідачем не заявлялись.

Суд враховує застосування позивачем тарифу 988,452 грн./Гкал (з ПДВ) для бюджетних установ - постанова Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 20.10.2011р. №214, що набрала чинності з 01.11.2011р. (а.с. 82). Позивачем направлено відповідачу - Смілянській міській лікарні - 21.11.2011р. два примірники додаткової угоди про зміну тарифу на опалення (а.с. 89). Письмові тексти додаткової угоди відповідачем не повернуті позивачу. Суд враховує прийняття пропозицій відповідачем та обов'язковість застосування нового тарифу на опалення, що затверджений Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України для позивача.

Факт наявності заборгованості підтверджується копією Договору, копією рахунку на оплату та відсутністю оплати, що підтвердили відповідачі. Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних первинних та належних доказів належного та повного розрахунку за отримане тепло в грудні 2011р., в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, відповідачі суду не подали.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем (лікарня) було узгоджено строк сплати за отриманий товар, який визначений п. 8 договору - оплата не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Отже, Відповідач зобов'язаний був здійснити остаточні розрахунки до 10.01.2012р. включно.

Суд враховує відсутність претензій відповідача (лікарня) стосовно неналежної поставки тепла, недопоставки тепла чи іншого невиконання умов спірного договору.

Суд також враховує, що Відповідачі свої зобов'язання в частині належної та повної оплати за вже отриманий товар належним чином не виконали.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлене тепло в грудні 2011р. у розмірі 141799,17 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу 2074,54 грн. грн. 3% річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 01.07.2012р. по 25.12.2012р., та просить стягнути з відповідача. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон». Розрахунок виконано вірно, оскільки суд враховує перебіг строку порушення зобов'язання з 11.01.2012р. по 25.12.2012р. - з моменту прострочення оплати тепла за грудень 2011р. Стягненню підлягає 2074,54 грн. - 3% річних з простроченої суми (а.с. 75).

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу 141,80 грн. грн. інфляційних за час прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 01.07.2012р. по 25.12.2012р., та просить стягнути з відповідача. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон». Розрахунок виконано вірно, оскільки суд враховує перебіг строку порушення зобов'язання з 11.01.2012р. по 25.12.2012р. - з моменту прострочення оплати тепла за грудень 2011р. Стягненню підлягає 141,80 грн. - інфляційних з простроченої суми (а.с. 75).

У відповідності до п. 12 договору №1-59-Т від 01.04.2011р. та положень ст.ст. 546, 549-552 ЦК України позивач нараховує відповідачу 10718,46 грн. пені від суми боргу - з мотивів прострочення оплати. Представник позивача вимоги підтримує.

Представник відповідача в засіданнях суду вимоги заперечив та вказує на відсутність збитків чи погіршення становища позивача та відсутність підстав для застосування пені. Одночасно просить суд врахувати бюджетну форму фінансування міської лікарні, відсутність кошторису на покриття санкцій та відмовити в стягненні пені, вважаючи даний випадок винятковим.

Договір про забезпечення виконання зобов'язання у виді пені укладено в письмовому виді відповідно до норм ЦК України (ст. 546). Вимоги обґрунтовані. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон». Розрахунок виконано вірно. Суд враховує обґрунтування позивача та заперечення відповідача, а також право суду на зменшення суми пені, передбачене п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України, та вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача про стягнення пені в сумі 1071,84 грн. (10%). В решті вимог належить відмовити за необґрунтованістю, оскільки розмір пені є непропорційно великим від суми боргу, з урахуванням одночасного стягнення боргу та санкцій за договором.

Суд вважає, що відділ охорони здоров'я виконавчого комітету Смілянської міської ради необхідно виключити зі склад відповідачів, оскільки відділ не брав обов'язку за договором проводити оплату спожитих енергоносіїв за Смілянську міську лікарню. Смілянська міська лікарня є розпорядником бюджетних коштів ІІІ рівня (а.с. 10).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту порушеного права. Відповідач - міська лікарня - не подавав суду заяв та доказів про об'єктивну неможливість заперечити позовні вимоги.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог та стягнути на користь позивача 2 901,75 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Смілянської міської лікарні, м. Сміла, вул. 60-річчя СРСР, 82, код ЄДРПОУ 02005026, рахунок в банку невідомий

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест», Черкаська область, м. Сміла, вул. Тімірязєва, 2, код ЄДРПОУ 36779078, р/р 26006001030657 в АТ «Місто Банк», МФО 328760

141799,17 грн. боргу, 2074,53 грн. - 3 % річних, 141,80 грн. інфляційних, 1071,84 грн. пені, 2 901,75 грн. судового збору.

В решті вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 25.02.2013р.

Суддя Г.М. Скиба