Постанова № 29565241, 25.02.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2013 року Справа № 2а/2370/2353/2012

09 год. 25 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Кульчицького С.О.,

при секретарі – Поліщук О.О.,

за участю:

прокурора – Шевчук Н.В. (за посвідченням),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Смілянського міжрайонного прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі територіального управління Головавтотрансінспекції у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» про стягнення фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Смілянський міжрайонний прокурор Черкаської області в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Черкаській області звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн.

Прокурор стверджує, що відповідач, в порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», надав послуги з перевезення вантажу без оформлених документів, а саме в дорожньому листі автомобіля відсутній штамп медпрацівника про проведення перед рейсового медичного огляду водія.

Прокурор позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Позивач надав суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку свого представника на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатись і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора по справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Судом встановлено, що 24 березня 2010 року територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Черкаській області проведено перевірку позивача на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Результати перевірки зафіксовані в акті перевірки за № 161821 від 24.03.2010 р.

Відповідно до вищезазначеного акту при перевірці транспортного засобу, що належить позивачеві, виявлено порушення – в дорожньому листі автомобіля відсутній штамп медпрацівника про проведення перед рейсового медичного огляду водія. На даній підставі до позивача постановою від 06.04.2010 року були застосовані санкції в сумі 1700 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачене пунктом 3 частини 1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” від 5 квітня 2001 року № 2344-III (далі – Закон № 2344-III).

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач оскаржив її в судовому порядку, однак постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 28.08.2012 року по справі №2а/2370/3019/2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013 року - в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Засади організації та діяльності між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень визначені Законом № 2344-III.

Статтею 6 Закону № 2344-III визначено, що урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2004 року № 1190 затверджено положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті (далі – Положення), пунктом 1 якої визначено, що Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв’язку і йому підпорядковується.

Згідно пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду – відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Оцінюючи підстави, на основі яких до позивача були застосовані штрафні санкції, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 39 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху документи, на підставі яких виконують перевезення. Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника – ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса – посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України; для пасажира – квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду – посвідчення особи встановленого зразка).

Згідно пункту 11.1 Наказу Міністерства транспорту України “Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні” № 363 від 14.10.97 р. (далі – Наказ) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Пунктом 11.3 Наказу дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

В силу пункту 1.4 спільного Наказу Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства внутрішніх справ України від 05.06.2000 року № 124/345 “Про затвердження Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів” щозмінному передрейсовому та післярейсовому медичним оглядам підлягають водії транспортних засобів підприємств, установ та організацій усіх форм власності.

Відповідно до пункту 5.3 вказаного Наказу від 05.06.2000 р. результат проведення щозмінного передрейсового та післярейсодого оглядів фіксується в Журналі щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіїв, після чого в шляховому листі ставиться штамп з висновком про придатність до керування транспортом.

Таким чином, шляховий лист видається водієві на здійснення кожного окремого рейсу, перед здійсненням якого медичними працівниками встановлюється їх придатність до керування транспортними засобами.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі – Порядок). Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що одним з органів державного контролю на автомобільному транспорті є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, та її територіальне управління в Черкаській області.

Згідно вимог статті 6 Закону та пункту 4 Порядку, державний контроль автомобільних перевізників здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення перевірок.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає доведеним право територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України на стягнення 1700 грн. заборгованості по сплаті фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем – суб’єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, 122, 128, ст. ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» (20726, Черкаська обл., Смілянський район, с. Ротмистрівка, вул. Шевченка, буд. 34, ідентифікаційний код 32810166) на користь держави 1700 (одна тисяча сімсот) грн. фінансових санкцій, зарахувавши їх на р/р 31114106700002, код платежу 21081100 «адміністративні штрафи та інші санкції», одержувач УДК в м. Черкаси, код одержувача 22809222, банк ГУ ДКУ в Черкаській області, МФО 854018.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 – 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий С.О.Кульчицький