Постанова № 29565163, 11.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 лютого 2013 року 12:03 № 2а-17206/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Олійник Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної фінансова інспекції в Київській області до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення коштів за участю представників сторін:

від позивача: Черевко М. І., довіреність № 37, від 03.01.13 р.;

від відповідача: Середа Ю. В., довіреність № 187 "д", від 28.12.11 р.,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна фінансова інспекція в Київській області, (надалі - позивач), з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» "Автомобільні дороги України", (надалі - відповідач), про стягнення коштів в дохід Державного бюджету, які були використані не за цільовим призначенням.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що перераховані відповідачем кошти на загальну суму 192433,17 гривень за виконання робіт з влаштування водозабору підземних вод використані відповідачем не за цільовим призначенням, що призвело до порушення законодавства та підлягають стягненню в дохід Державного бюджету.

Представник відповідача письмових заперечень на позовну заяву не надавав, у судових засіданнях проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Контрольно-ревізійним управлінням в Київській області на виконання п.1.1.4.2 Плану контрольно-ревізійної роботи на 2 квартал 2010 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» за період з 01.12.2008 р. та завершений звітний період 2010 року. За результатами проведеної ревізії складено акт від 20.07.2010 року № 08-20/091.

Проведеною ревізією виявлено нецільове використання позивачем бюджетних коштів та направлено позивачу вимогу про повернення коштів в сумі 192 433,17 грн. від 20.08.2010 року № 10-06-13-14/6716.

Судом встановлено, що позивачем до Окружного адміністративного суду м. Києва було подано позов до Контрольно-ревізійного управління в Київський області про визнання протиправною та скасування вимоги від 20.08.2010 року № 10-06-13-14/6716.

Окружним адміністративним судом міста Києва у справі №2а-13020/10/2670, за позовом ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Контрольно-ревізійного управління в Київській області про скасування вимоги, прийнято рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Контрольно-ревізійним управлінням в Київській області, не погоджуючись з даним рішенням, подано апеляційну скаргу від 09.03.2011 року.

Київським апеляційним адміністративним судом, у відкритому судовому засіданні прийнято постанову від 04.09.2012 у справі № 2а-13020/10/2670 про задоволення апеляційної скарги Контрольно-ревізійного управління в Київській області та скасування постанови суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 254 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, відтак, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 у справі № 2а-13020/10/2670 набрала законної сили.

Судом встановлено, що на час розгляду справи вимогу про повернення коштів в сумі 192 433,17 грн. від 20.08.2010 року № 10-06-13-14/6716 позивачем не виконано.

Відповідно до п.1 ст.119 Бюджетного кодексу України, (в редакції на час існування спірних правовідносин), нецільовим використанням бюджетних коштів є витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису, вищезазначені витрати здійснено не за цільовим призначенням, що є, відповідно до статті 116 Бюджетного кодексу, бюджетним правопорушенням.

Зазначене використання бюджетних коштів, здійснене з порушенням чинного законодавства, і відповідно до п. 2 Порядку зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулих роках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2006 р. № 492, кваліфікується як нецільове використанням бюджетних коштів.

Зокрема, пунктом 2 Порядку зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулих роках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2006 № 492 (далі - Порядок № 492), визначено, що „нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, затвердженим законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, встановленим бюджетним асигнуванням, кошторису або плану використання бюджетних коштів ".

Тобто, в залежності від статусу суб'єкта бюджетних правовідносин використання бюджетних коштів повинно відповідати кошторису або плану використання бюджетних коштів.

Так, якщо учасником бюджетного процесу є бюджетна установа, то свої витрати вона повинна здійснювати згідно кошторису, який складається відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (далі Порядок № 228).

Одержувачі бюджетних коштів зобов'язані використовувати бюджетні кошти відповідно до плану використання бюджетних коштів, оскільки, згідно п. 9 Порядку № 228 та п. 9.2. Порядку обслуговування державного бюджету за видатками, який затверджено наказом Державного казначейства України від 25.05.2004 № 89 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.06.2004 за № 716/9315, даний фінансовий документ є основним плановим документом, на підставі якого одержувачу бюджетних коштів перераховуються бюджетні кошти і він має право на їх використання.

На думку позивача, невідповідність витрат бюджетних коштів плану використання бюджетних коштів полягає в наступному.

В ході ревізії при дослідженні цільового використання бюджетних коштів встановлено, що між ДП «Київське обласне дорожнє управління» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (Замовник) було укладено договір підряду з Товариством з обмеженою відповідальністю «Аніко» (далі ТОВ «Аніко», Підрядник) від 09.09.2008 року №30-25.

Згідно п.1.1. договору замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов Договору виконання робіт з влаштування водозабору підземних вод у житловому комплексі.

Підрядником у грудні 2008 року було виконано та здано роботи з влаштування водозабору підземних вод у житловому комплексі с. Капітанівка Києво-Святошинського району Київської області, згідно акту № 1 від 19.12.2008 року на суму 9 871,66 грн., Акту № 2 на суму 23,86 грн., Акту № 3 від 19.12.2008 року на суму 60 608,36 грн., Акту № 4 від 19.12.2008 року на суму 25 559,55 грн., Акту № 5 від 19.12,2008 року зменшено вартість робіт на 8 839,23 грн., Акту № 6 від 19.12.2008 року на суму 5 055,60 грн., загалом виконано та здано робіт на загальну суму 92 280,00 гривень.

ДП «Київське обласне дорожнє управління» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» за виконані роботи та за заборгованість по виконаних роботах, яка обліковувалася за даними бухгалтерського обліку по рахунку 377 (по контрагенту ТОВ «Аніко») в сумі 101 638,77 гривень та яка була зменшена в грудні 2008 року на суму 1485,60 гривень (за результатами попередньої ревізії) були перераховані кошти ТОВ «Аніко» по КПКВ 3111020 «Розвиток мережі та утримання доріг загального користування», КЕКВ 2410 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» платіжними дорученнями № 17 від 02.12.2008 року в сумі 100 153,17 гривень та № 18 від 23.12.2008 року в сумі 92 280,00 гривень, загалом перераховано коштів у сумі 192 433,17 гривень.

Порядком спрямування коштів спеціального фонду державною бюджету, призначених для фінансування розвитку мережі і утримання автомобільних доріг загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2003 р. № 1731 (із змінами і доповненнями) визначено механізм спрямування коштів, передбачених у спеціальному фонді державного бюджету на відповідний рік для фінансування розвитку мережі і утримання автомобільних доріг загальною користування відповідно до Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України".

Пунктом 3 вищезазначеного Порядку визначено, що кошти спеціального фонду державного бюджету «на розвиток виробничих потужностей дорожніх організацій та підприємств, що належать до сфери управління Укравтодору» спрямовуються виключно на розширення, придбання та будівництво, реконструкцію і технічне переоснащення кар'єрів, асфальтобетонних заводів, полігонів для виробництва залізобетонних "інструкцій, заводів і майстерень з ремонту будівельних і дорожніх машин, механізації, виробничих баз для дорожніх організацій, автобаз, гаражів, інженерно-лабораторних корпусів та комплексів дорожньої служби і дорожнього сервісу, лінійних житлових будинків, а також придбання дорожньо-будівельної, дорожньо-експлуатаційної техніки, обладнання і транспортних засобів, інших основних фондів, необхідних для будівництва, функціонування і утримання автомобільних доріг загального користування.

Виконання робіт ТОВ «Аніко» з влаштування водозабору підземних вод здійснено в селі Капітанівка Києво-Святошинського району для забезпечення водопостачання житлового комплексу, не відповідає цілям визначеним п. 3 Порядку спрямування коштів спеціального фонду державного бюджету, призначених для фінансування розвитку мережі і утримання автомобільних доріг загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 5 листопада 2003 р. № 1731 (із змінами і доповненнями).

Згідно договору підряду, виконання робіт ТОВ «Аніко» полягало у влаштуванні водозабору підземних вод в селі Капітанівка Києво-Святошинського району для забезпечення водопостачання житлового комплексу. При цьому, необхідні системи водопостачання було створено при будівництві житлових будинків.

Крім того, у відповідності до Цивільного кодексу України водозабір - це споруда або пристрій для забору води водного об'єкта.

У відповідності до Водного кодексу України, споруди - це земельні поліпшення, що не належать до будівель і призначені для виконання спеціальних технічних функцій.

Таким чином, за рахунок бюджетних коштів, створено окремий об'єкт водопостачання, спрямування коштів на будівництво якого не можливо віднести до категорії «розширення, придбання та будівництво, реконструкцію і технічне переоснащення лінійних житлових будинків».

Відповідно до плану використання бюджетних коштів, одержувачі бюджетних коштів зобов'язані використовувати бюджетні кошти, оскільки, згідно п. 9 Порядку № 228 та п. 9.2. Порядку обслуговування державного бюджету за видатками, який затверджено наказом Державного казначейства України від 25.05.2004 № 89 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.06.2004 за № 716/9315, даний фінансовий документ є основним плановим документом, на підставі якого одержувачу бюджетних коштів перераховуються бюджетні кошти і він має право на їх використання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 р. у справі № 2а-13020/10/2670, що набрала законної сили, встановлено, що кошти в загальній сумі 192 433,17 гривень, перераховані позивачем ТОВ «Аніко» в грудні 2008 року по КПКВ 3111020 «Розвиток мережі та утримання доріг загального користування», КЕКВ 2410 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» за виконання робіт з влаштування водозабору підземних вод у житловому комплексі с. Капітанівка, використані ДП «КОДУ» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» не за цільовим призначенням, тобто за роботи які не підпадають під визначення «розвитку виробничих потужностей дорожніх організацій та підприємств, що належать до сфери управління Укравтодору», чим порушено п. 3 Порядку спрямування коштів спеціального фонду державного бюджету, призначених для фінансування розвитку мережі і утримання автомобільних доріг загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2003 р. № 1731 (із змінами і доповненнями) та п. 8 ст. 7 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п.12 Порядку зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулих роках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2005 № 492, у разі встановлення факту нецільового використання бюджетних коштів їх одержувачем керівник контролюючого органу протягом п'яти робочих днів після підписання акта надсилає такому одержувачу вимогу про повернення ним коштів у сумі, що використана не за цільовим призначенням, у дохід відповідного бюджету та інформує розпорядника бюджетних коштів, через якого такі кошти надавалися одержувачу.

Одержувач бюджетних коштів протягом 10 днів після надходження вимоги перераховує зазначену в ній суму за рахунок власних (небюджетних) коштів у дохід відповідного бюджету за кодом бюджетної класифікації «Інші надходження» та інформує про це контролюючий орган.

Відповідно Указу Президента України від 09.12.2010 р. № 1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Головне контрольно-ревізійне управління України реорганізовано в Державну фінансову інспекцію України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2011р. № 765 «Про утворення територіальних органів Державної фінансової інспекції» Контрольно-ревізійне управління в Київській області реорганізовано в Державну фінансову інспекцію в Київській області.

Згідно вимог ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 7, пункту 8, пункту 9 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетне асигнування - повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету; бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому; бюджетне призначення - повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів цим Кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Згідно з вимогами частини 5 статті 57 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Частиною 1 статті 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України», витрати, пов'язані з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг, здійснюються за рахунок бюджетних та інших коштів для реалізації програм розвитку дорожнього господарства України з метою підвищення соціального рівня життя населення, особливо в сільській місцевості, забезпечення автомобільних перевезень пасажирів та вантажів, оздоровлення екологічної обстановки, створення на дорогах належних умов безпеки руху та сучасних елементів дорожнього сервісу, зменшення збитків через незадовільні дорожні умови.

Зазначені кошти не підлягають вилученню або витрачанню на цілі, не пов'язані з потребами дорожнього господарства.

Статтею 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» передбачено, що у Державному бюджеті України щорічно передбачаються видатки на фінансування робіт, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг.

Для цих цілей у складі Державного бюджету України створюється Державний дорожній фонд України.

Кошти Державного дорожнього фонду України спрямовуються на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення та споруд на них, а також проектно-вишукувальні, науково-дослідні та впроваджувальні роботи, розвиток виробничих потужностей дорожніх організацій, утримання галузевих медичних закладів для реабілітації учасників ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції, управління дорожнім господарством у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Перелік об'єктів та обсягів бюджетних коштів на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення затверджується Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, положеннями статті 119 Бюджетного кодексу України передбачено, що нецільовим використанням бюджетних коштів є витрачання їх саме на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України.

Аналізуючи обставини даної справи разом з наявними в ній доказами, суд приходить до висновку, що кошти в загальній сумі 192 433,17 гривень, перераховані ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на рахунок TOB «Аніко» в грудні 2008 року по КПКВ 3111020 «Розвиток мережі та утримання доріг загального користування», КЕКВ 2410 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)»за виконання робіт з влаштування водозабору підземних вод у Житловому комплексі с. Капітанівка, Києво-Святошинського району, Київської області, були використані позивачем не за цільовим призначенням, (виконані роботи не підпадають під визначення «розвитку виробничих потужностей дорожніх організацій та підприємств, що належать до сфери управління Укравтодору»), чим порушено вимоги пункту 3 Порядку спрямування коштів спеціального фонду державного бюджету, призначених для фінансування розвитку мережі і утримання автомобільних доріг загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2003 р. № 1731 (із змінами і доповненнями) та пункту 8 статті 7 Бюджетного кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Позивачем надано суду достатні та належні докази в обгрунтування позовних вимог.

Відповідачем не було доведено, що кошти спеціального фонду Державного бюджету в сумі 192 433,17 грн. були використані за цільовим призначенням, в силу чого, ці кошти підлягають стягненню в дохід Державного бюджету..

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Державної фінансової інспекції в Київській області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (ідентифікаційний код 33096517) в дохід Державного бюджету України використані не за цільовим призначенням кошти в сумі 192433,17 грн. (сто дев"яносто дві тисячі чотириста тридцять три гривні сімнадцять коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

З урахуванням положень ч.3 ст.160 КАС України, в судовому засіданні 11 лютого 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 15.02.2013 р.

Суддя Ю.Т. Шрамко