Рішення № 29565118, 21.02.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" лютого 2013 р.Справа № 5013/1752/12 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" м. Дніпропетровськ

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про стягнення 74440 грн. 09 коп.

Представники сторін:

від позивача - Перехрест В.Є довіреність № 121-Д від 05.11.12р.

від відповідача - ОСОБА_1 приватний підприємець

В судовому засіданні 05.02.13р. оголошувалась перерва до 19.02.13р. на 15 год. 00 хв. В судовому засіданні 19.02.13р. оголошувалась перерва до 21.02.13р. на 15 год. 30 хв.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 39220 грн. 87 коп. боргу по кредиту, 27645 грн. 77 коп. заборгованості по відсоткам, 6900 грн. комісії, 535 грн. 45 коп. пені за прострочення строків сплати відсотків, 138 грн. пені за прострочення сплати комісії.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача позов заперечив, надав відзив в якому просить застосувати строк позовної давності до правовідносин сторін.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача і відповідача господарський суд з'ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами укладений кредитний договір від 11.07.07р. за умовами якого банк надає позичальнику (відповідачу) кредит в розмірі 50000 грн. під 18 % річних з 11 липня 2007 року по 10 липня 2009 року шляхом перерахування коштів на поточний рахунок з метою поповнення обігових коштів. Повернення кредиту проводиться позичальником згідно графіку. Договір підписаний представником позивача і відповідачем та посвідчений печаткою позивача.

Додатком № 1 є графік повернення кредиту підписаний представником банку і відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Як визначено ст. ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається в письмовій формі.

Позивач виконав умови договору і по меморіальному ордеру від 11.07.07р. перерахував відповідачу 50000 грн.

Відповідач здійснив часткове повернення кредиту та сплату відсотків. Станом на 28 листопада 2012 року залишок боргу по кредиту становить 39220 грн. 87 коп., борг по простроченим відсоткам складає 27645 грн. 77 коп.

Абзацом 4 пункту 1.3 договору визначено, що нарахування комісії за кредитне обслуговування проводиться щомісячно в останній робочий день місяця за поточний звітний місяць у розмірі 0,3 % від суми кредиту, вказаної в пункті 1.1 договору.

Станом на 28 листопада 2012 року заборгованість по сплаті щомісячної комісії становить 6900 грн.

Згідно зі ст. ст. 546, 547, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Неустойкою /штрафом, пенею/ є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Аналогічні положення стосовно стягнення пені містяться в ст. ст. 230, 231 ГК України.

Можливість стягнення пені за прострочення сплати процентів і комісії визначена в пункті 5.5 договору.

Сума пені нарахована в зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів станом на 28 листопада 2012 року становить 535 грн. 45 коп., за несвоєчасну сплату комісії - 138 грн.

У відзиві на позов відповідач просить застосувати позовну давність з посиланням на її пропуск в порядку ст. 267 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 257, 267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

В пункті 1.1 кредитного договору від 11.07.07р. визначено, що кредит надається на строк з 11 липня 2007 року по 10 липня 2009 року, термін повернення кредиту 10 липня 2009 року.

Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

В даному випадку строк виконання зобов'язання (повернення кредиту) сплив 10 липня 2009 року, а з 11 липня 2009 року з врахуванням змісту ч. 1 ст. 261 ЦК України розпочався відлік строку позовної давності. Три роки позовної давності закінчились 10 липня 2012 року. Позовна заява датована 13 грудня, а зареєстрована в суді 24 грудня 2012 року, тобто вже з пропуском строку позовної давності.

Позивач не подав клопотання про визнання поважними причин пропуску позовної давності в порядку ч. 5 ст. 267 ЦК України.

Письмові заперечення представника позивача від 18.02.13р. не є підставою для задоволення позову, так як термін повернення кредиту чітко визначений в пункті 1.1 кредитного договору від 11.07.07р., а пункт 1.8 цього ж договору не є зміною позовної давності в порядку ч. 1 ст. 259 ЦК України і не означає довічного строку для повернення кредиту.

Заяву відповідача від 15.03.12р. (а. с. 39) неможливо розцінювати як дію боржника, що свідчить про визнання ним свого боргу в порядку ч. 1 ст. 264 ЦК України, так як така заява є відповіддю на лист позивача від 20.02.12р. № 5/7 289 (2) в якому повідомлялись реквізити банку для перерахування заборгованості по іншому кредитному договору № 93807/01 від 01.10.07р. (а. с. 65).

Як визначено в ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Тобто, в зв'язку із закінченням строку позовної давності для стягнення залишку боргу по кредиту в сумі 39220 грн., спливла позовна давність і до вимог про стягнення 27645 грн. 77 коп. боргу по простроченим відсоткам, 535 грн. 45 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 138 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії.

Посилання представника позивача на розгляд цивільної справи в Кіровоградському районному суді, як на підставу не пропущення строку позовної давності спростовуються наступним.

Ухвалою Кіровоградського районного суду від 27.05.11р. відкрито цивільне провадження по справі за позовом ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Новий" до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредиту.

Рішенням Кіровоградського районного суду від 07.02.12р. в задоволенні позовних вимог ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Новий" до ОСОБА_3 про стягнення з неї заборгованості по кредитному договору № 66007/01 від 11.07.2007 року на підставі договору поручительства № 66107/П-(66007) від 11.07.2007 року - відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Новий" задоволений. Визнаний недійсним договір поручительства № 66107/П-(66007) від 11.07.2007 року укладений між АКБ "Новий" та ОСОБА_3.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Як визначено в ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.

В даному випадку ОСОБА_3 не є боржником стягувача (позивача) в розумінні ст. 510 ЦК України, кредитні кошти вона не отримувала. Зобов'язання по поверненню коштів у ОСОБА_3 виникло в силу договору поруки, який в подальшому визнаний судом недійсним. Тобто, зобов'язання у ОСОБА_3 перед АКБ "Новий" по поверненню коштів так і не виникло.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

Ухвалою Кіровоградського районного суду від 15.09.11р. по справі № 2-349/2011р. провадження по справі за позовом ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Новий" в частині позовних вимог до ФОП ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, та зустрічним позовом ФОП ОСОБА_1 до "Акціонерний комерційний банк "Новий" про визнання недійсними та розірвання кредитного договору - закрито. Правовою підставою для прийняття такої ухвали є п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України - справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Ухвала суду сторонами не оскаржувалась та набрала законної сили.

Господарський суд вважає, що до таких правовідносин сторін можливо застосувати ч. 1 ст. 265 ЦК України, так як спір по суті між його сторонами районним судом не розглядався і не вирішувався, ніякі факти не встановлювались і не досліджувались.

З врахуванням вищенаведеного, господарський суд задовольняє письмову заяву відповідача від 01.02.13р., застосовує до правовідносин сторін, що виникли на підставі кредитного договору № 66007/01 від 11.07.07р. наслідки спливу позовної давності визначеної в ч. 4 ст. 267 ЦК України і повністю відмовляє в позові.

Позов задоволенню не підлягає.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 193, 230, 231, 345 ГК України, ст. ст. 257, 259, 264- 267, 510, 546, 547, 549, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 32 - 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог повністю відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

Примірники рішення направити позивачу за адресою: 49000 м. Дніпропетровськ проспект Карла. Маркса 93; відповідачу - АДРЕСА_1 рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Повне рішення складено 26.02.13р.

Суддя К.М.Мохонько