Постанова № 29565061, 31.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 січня 2013 року № 826/105/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К"

до

Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області

про

визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови від 05.12.2012 р. № 08-05/3/14

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», (далі - позивач), з позовом до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області, (далі - відповідач), про визнання протиправними дій Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафних санкцій № 08-05/3/14 від 05.12.2012 р., передбачених ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що винесення Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області постанови про накладення штрафних санкцій, передбачених ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» є протиправним, таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України та спростовується наданими позивачем доказами.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача заперечення на адміністративний позов не надав.

У судове засідання 28.01.13 р. не прибув належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги вищевикладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

У період з 04 грудня по 05 грудня 2012 р. Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області, на підставі направлення на проведення перевірки від 30.11.2012 р. № 08-01-26.05/8134 було проведено планову виїзну перевірку дотримання вимог законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції Будівельно-господарського гіпермаркету «Епіцентр-К» ТОВ «Епіцентр К», за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, 352, про що було складено акт перевірки характеристик продукції від 05.12.2012 р. № 08-05/1/15.

У вказаному Акті перевірки зазначена продукція, що на думку відповідача, не відповідає вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету від 27.08.2008 № 761.

На підставі Акту перевірки характеристик продукції від 05.12.2012 р. № 08-05/1/15 та сценарного плану до акту, відповідачем винесено постанову від 05.12.2012 № 08-05/3/14 про накладення штрафних санкцій, передбачених частиною 3 статтею 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі - постанова), якою до позивача за розповсюдження продукції щодо якої неналежно застосовано Національний знак відповідності (Рукавички NI 155 з повним нітриловим покриттям МБС (синього кольору, р.10) Venitex 20806062; Рукавички VE 730 трикотаж з латексним покриттям р.08 Panoply 10302887; Окуляри захисні полікарбонат Venitex Kilimnofu 100 Venitex 20801076; Окуляри захисні Ruiz 2 із полікарбонату Delta Plus Venitex 20801045; Маска захисна Expert F-101-А прозора Expert tools 20803053; Щиток захисний тип НБТ-1 - 20803137; Захисний костюм від дощу EN 400 Panoply 10315769; Взуття Jumper S1 P р.43 Tiger Steel 10315787) застосовано штраф у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200, 00 грн.

У судовому засіданні представник позивача звертав увагу суду, що під час перевірки посадовими особами Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області не було звернуто увагу на ряд обставин, зокрема, на дати виготовлення продукції. Так, наприклад маска захисна Ехреrt F-101-А (прозора) виготовлена у 2009 році (маркування додано до матеріалів справи), тобто до набрання чинності Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Технічний регламент засобів індивідуального захисту, затверджений постановою Кабінету від 27.08.2008р. № 761 визначає вимоги до рівня безпеки засобів індивідуального захисту, проведення процедури оцінки відповідності таким вимогам, встановлює правила маркування зазначених засобів та введення їх в обіг. Будь-які вимоги до розповсюджувача продукції у зазначеному Технічному регламенті відсутні. Крім того, всупереч вимогам статті 14 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності», у Технічному регламенті засобів індивідуального захисту не затверджений план заходів щодо його застосування.

Також позивач зазначив, що інша продукція, яка зазначена в акті перевірки була належним чином промаркована, як того вимагає стаття 33 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності», а саме: національний знак відповідності нанесено на упаковку або етикетку продукції. Національний знак відповідності легко читається і не стирається протягом передбачуваного строку служби, нанесений на видному місці кожного засобу захисту, що постачається на ринок, та його упаковці.

Суд встановив, що не відповідає дійсності інформація, зазначена у розділі І акта перевірки, де зазначаються порушення вимог законодавства, виявлені під час перевірки, а саме: порушення позивачем вимог Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету від 27.08.2008 р. № 761. У пункті 1 таблиці зазначено, що маркування засобів індивідуального захисту Національним знаком відповідності нанесено з порушенням встановлених вимог, що є порушенням пункту 51 Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету від 27.08.2008 р. № 761. При цьому не зазначено яких саме встановлених вимог та яка саме продукція не відповідає встановленим вимогам. Вся продукція, що зазначена у акті перевірки пройшла процедуру оцінки відповідності, забезпечена відповідними документами (деклараціями про відповідність вимогам Технічних регламентів) та промаркована національним знаком відповідності згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 р. № 1599 «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності». Національний знак відповідності, легко читається і не стирається протягом передбачуваного строку служби, нанесений на видному місці кожного засобу захисту, що постачається на ринок, та його упаковці. У пункті 2 таблиці вказано, що дату закінчення строку служби не зазначено на складових частинах засобів індивідуального захисту (позиції таблиці 1, 2, 4, 5, 7), що є порушенням пункту 19 Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету від 27.08.2008 р. № 761.

Пунктом 19 зазначеного Технічного регламенту передбачено нанесення дати виготовлення та/або дати закінчення строку служби засобу захисту і на кожній його запасній частині, що постачається на ринок, з метою уникнення неправильного прочитання дат, які обов’язково зазначаються на упаковці.

Суд звертає увагу, що в акті перевірки не зазначено, які саме складові частини (запасні частини) можуть мати рукавички (позиції 1, 2), окуляри, маска чи костюм від дощу (позиції 4,5,7).

У пункті 3 таблиці зазначено, що на вироби (позиції 2, 4, 5, 6, 8) не нанесено ідентифікаційні та розпізнавальні знаки, які прямо або дотично стосуються захисних властивостей засобу захисту та якими він повинен маркуватися, які повинні мати форму гармонізованих піктограм або ідеограм і чітко читатися протягом усього передбачуваного строку служби такого засобу, що є порушенням пункту 28 Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету від 27.08.2008 р. № 761. При цьому не зазначено, які саме ідентифікаційні або розпізнавальні знаки мають зазначатись на трикотажних рукавичках, окулярах, масці чи взутті, якому нормативному документу мають відповідати такі знаки. В акті не зазначено жодних відомостей про ідентифікаційні або розпізнавальні знаки та вимоги до них.

В пункті 4 таблиці зазначено, що на засобах індивідуального захисту (позиції 1, 5, 6, 7, 8) відсутня інструкція з експлуатації, збереження, очищення, обслуговування та дезінфекції засобу захисту, що є порушенням пункту 49 Технічного регламенту засобів індивідуального захисту.

Суд зазначає, що дане порушення не може бути доведено, оскільки, відповідно до пункту 49 Технічного регламенту, з метою виготовлення будь-якої моделі засобу захисту виробник повинен мати документи, що містять зазначену інформацію. Виробники зазначеної продукції не перевірялись так само, як не перевірялись вищезазначені документи.

У пункті 5 таблиці зазначено, що на засобах захисту відсутня інформація щодо захисних властивостей українською мовою (позиції 1, 2, 3, 5, 7, позиції 4, 8 написи виконано іноземною мовою), що є порушенням пункту 28 Технічного регламенту.

Суд звертає увагу, що зазначене порушення не мало місця, оскільки зазначена інформація міститься на упаковці та зазначається в документації, що додається до засобу захисту, як того вимагає пункт 28 Технічного регламенту.

У пункті 6 таблиці зазначено, що на виробі (або упаковці) відсутня інформація про місцезнаходження виробника, номер партії або серійний номер виробу (позиції 4, 5, 7, 8), що є порушенням ст. 8 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», проте, зазначене спростовується дослідженими судом доказами.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» розповсюджувачі зобов'язані: 1) надавати споживачам (користувачам), а також виробникам, розповсюджувачам у ланцюгу постачання відповідної продукції інформацію про ризики, які становить ця продукція; 2) надавати відповідному органу державного ринкового нагляду та іншим заінтересованим особам інформацію, необхідну для відстеження походження відповідної продукції; 3) співпрацювати (в межах своєї діяльності) з виробниками та органами державного ринкового нагляду у здійсненні заходів щодо уникнення ризиків, які становить продукція; 4) сприяти виробникам у вжитті ними заходів щодо забезпечення безпечності продукції; 5) не постачати продукцію, про яку їм відомо або має бути відомо на підставі наявної в них інформації, що ця продукція не відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції; 6)якщо їм стало відомо або має бути відомо на підставі наявної в них інформації, що продукція, яку вони розповсюдили, становить ризики для споживачів (користувачів), несумісні із загальною вимогою щодо безпечності продукції, негайно повідомляти про це відповідний орган державного ринкового нагляду, в тому числі про вжиті заходи із забезпечення безпечності такої продукції; 7) співпрацювати (в межах своєї діяльності) з органами державного ринкового нагляду з питань вжиття заходів щодо уникнення ризиків, які становить продукція, що була поставлена або постачається ними.

На виробника покладено обов’язок зазначити на продукції або її упаковці найменування та місцезнаходження виробника, назву, тип або номер моделі, номер партії або серійний номер, назви складових частин тощо у випадках та в порядку, визначених законодавством. У акті перевірки не зазначено, які саме випадки та порядки, визначені законодавством порушено.

Згідно ч. 4 ст. 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», у разі якщо розповсюджувачі вважають або мають підстави вважати, що продукція, яку вони надали на ринку, не відповідає встановленим вимогам, вони зобов'язані пересвідчитися у вжитті заходів, необхідних для приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами, в тому числі шляхом вилучення її з обігу та/або її відкликання. У разі якщо зазначена продукція становить ризик, розповсюджувачі зобов'язані негайно повідомити відповідний орган ринкового нагляду про цю продукцію та надати необхідні відомості, зокрема щодо такої невідповідності та будь-яких вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів.

Відповідно до вимог статті 10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Відповідно до ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 6 статті 10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» органи ринкового нагляду та сфери їх відповідальності визначаються Президентом України.

Вказана норма набула чинності 02 грудня 2012 року на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів» від 16.10.2012 р. № 5463-VІ.

Повноваження у сфері здійснення ринкового нагляду були надані Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України Указом Президента України від 06.12.2012 р. № 685/2012, який набрав чинності 11.12.2012 р. (з дня його опублікування в Урядовому кур'єрі № 228 від 11.12.2012).

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що у період з 02 грудня по 11 грудня 2012 р. Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України не мала повноважень у сфері здійснення державного ринкового нагляду, з огляду на що відповідач вийшов за межі своїх повноважень здійснивши перевірку, оформивши її результати актом та постановивши оскаржувану постанову 05 грудня 2012 року.

Окремо суд звертає увагу, що відповідно до вимог пункту 2 частини 3 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі розповсюдження продукції, щодо якої неналежно застосовано Національний знак відповідності (крім нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів), - у розмірі від сімдесяти п'яти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У свою чергу, відповідачем оскаржуваною постановою неправомірно застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в чотири рази перевищує максимальний розмір санкції, встановлений законом.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу.

Позивачем надано суду достатні докази в обгрунтування позовних вимог.

Відповідачем не доведено правомірності дій щодо проведення у період з 04 по 05 грудня 2012 р. планової виїзної перевірки характеристик продукції, що знаходиться у будівельно-господарському гіпермаркеті «Епіцентр К», м. Харків, пр. Гагаріна, 352, складання акту перевірки характеристик продукції від 05.12.2012 р. № 08-05/1/15 та винесення постанови від 05.12.2012 р. № 08-05/3/14 про накладення штрафних санкцій та правомірності прийняття постанови від 05.12.2012 р. № 08-05/3/14 про накладення штрафних санкцій, передбачених ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» № 2735-17 від 02.12.2012 р.

Відповідно до вимог частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області щодо проведення у період з 04 по 05 грудня 2012 р. планової виїзної перевірки характеристик продукції, що знаходиться у будівельно-господарському гіпермаркеті «Епіцентр К», м. Харків, пр. Гагаріна, 352, складання акту перевірки характеристик продукції від 05.12.2012 р. № 08-05/1/15 та прийняття постанови від 05.12.2012 р. № 08-05/3/14 про накладення штрафних санкцій.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області від 05.12.2012 р. № 08-05/3/14 про накладення штрафних санкцій.

4. Судові витрати в сумі 183,52 грн. (сто вісімдесят три гривні п’ятдесят дві коп.) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (код ЄДРПОУ 32490244) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко