Постанова № 29562777, 26.02.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/212/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 року 14 год. 00 хв. м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши в порядку скороченого провадження позовну заяву управління Пенсійного фонду України в м.Ізмаїл та Ізмаїльському районі Одеської області до сільськогосподарського кооперативу «Україна» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява управління Пенсійного фонду України в м.Ізмаїл та Ізмаїльському районі Одеської області до сільськогосподарського кооперативу «Україна» в якій позивач просить стягнути з сільськогосподарського кооперативу «Україна» на користь управління Пенсійного фонду України в м.Ізмаїл та Ізмаїльському районі Одеської області прострочену заборгованість в розмірі 4986 гривень 24 копійки.

24.01.2013 року відповідач - сільськогосподарський кооператив «Україна» отримав копію ухвали про відкриття скороченого провадження у справі, що підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень, але жодних заяв про визнання позовних вимог чи заперечень на адміністративний позов до суду не надходило.

Відтак, суддя прийшов до висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі наявних у матеріалах справи доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено що, сільськогосподарський кооператив «Україна» зареєстрований Ізмаїльською районною державною адміністрацією Одеської області, 22.01.2001 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (копія а.с.6).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26.06.1997 року, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно зі ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», взяття на облік до Пенсійного фонду юридичних осіб, незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування відбувається на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором.

З цих підстав судом встановлено, що сільськогосподарський кооператив «Україна» перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Ізмаїл та Ізмаїльському районі Одеської області за №507 як платник страхових внесків відповідно до ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З матеріалів справи вбачається, що на підприємстві відповідача виконувалися роботи із шкідливими та важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій та посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Судом встановлено, що пенсіонери ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працювали в сільськогосподарському кооперативі «Україна», тобто зазначені робітники працювали на посадах, які передбачені списком №2 і надають право для нарахування пільгової пенсії, що підтверджується довідкою, про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії пільгової пенсії за списком №2 та підписана керівником підприємства (копія а.с.11, 12).

Суд встановив, що на підставі наданих відповідачем пенсіонерам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначених вище довідок та заяв про призначення/перерахунок пенсії управлінням Пенсійного фонду України в м.Ізмаїл та Ізмаїльському районі Одеської області, була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за роботу за списком № 2 що підтверджується протоколами №4218 від 01.02.2010 року та №4233 від 21.12.2009 року (копія а.с.13, 14).

Суд встановив, що позивач надсилав на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій призначених управлінням Пенсійного фонду України в м.Ізмаїл та Ізмаїльському районі Одеської області відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період жовтень-грудень 2012 року разом з повідомленнями, які були належним чином отримані відповідачем (копії а.с.8-9).

Також судом встановлено, що у строки передбачені чинним законодавством вказана сума заборгованості відповідачем не сплачена на користь позивача, що послугувало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, та досліджені докази, які є в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36 затверджені Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Доказами по справі підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були зайняті у сільськогосподарському кооперативі «Україна» повний робочий день на роботах, які включені до Списку №2, розділ ХХІХ пункти «в» та «д» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (яким є відповідач), крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто для чоловіків - після досягнення 60 років.

Відповідно до абзацу 1 п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003р. пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. №1788-ХІ.

Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

З вищевикладеного вбачається, що відповідач зобов'язаний покривати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пенсій, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п.6.1 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 (із змінами та доповненнями) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (яким є відповідач) - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого пункту 2 Прикінцевих положень зазначеного Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з п.6.4 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України", розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п.6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний

місяць.

Відповідно до п.6.10. Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України", у разі призначення на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Відповідно до п.6.9 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України" не сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». В матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження вищезазначених повідомлень та розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, отже, відповідно до п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вказана сума є узгодженою, а відповідно до п.5.4.1. п.5.4. ст.5 цього Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені терміни, вважається сумою податкового боргу платника податків та може бути стягнута в судовому порядку.

У відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 р. № 121/2001, ПФУ є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, проводить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.

Згідно вимог п.3 ч.1 та ч.2 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Положеннями ч.3 та 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до ч. 3, п.2, ч.5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення десятиденного строку отримання відповідачем адміністративного позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене та посилаючись на зазначені вище норми законодавства, суд вважає, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м.Ізмаїл та Ізмаїльському районі Одеської області до сільськогосподарського кооперативу «Україна» про стягнення заборгованості є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ч.2 ст.46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», ст.ст. 2, 4, 6, 9, 69-71, 86, 94, 158-163, 167, 183-2, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Ізмаїл та Ізмаїльському районі Одеської області до сільськогосподарського кооперативу «Україна» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з сільськогосподарського кооперативу «Україна» (юридична адреса: 68671, Одеська область, Ізмаїльський район, с.Багате, вул. Леніна, 28, ідентифікаційний код - 03769362) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Ізмаїл та Ізмаїльському районі Одеської області прострочену заборгованість в розмірі 4986 (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят шість) гривень 24 копійки.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Корой