Рішення № 29561895, 19.02.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2013 р.Справа № 922/277/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Захарченко О.В.

розглянувши справу

за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків до Комунального спеціалізованого підприємства «Інженерні мережі» , м. Харків про стягнення штрафу та пені за участю представників сторін:

позивача - Михайлець О.В., дов. № 37 від 23.04.2012р.

відповідача - Зуєва Д.С., дов. № б/н від 04.04.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 68000,00грн., пеню в сумі 68000,00грн., та зобов'язати Комунальне спеціалізоване підприємство «Інженерні мережі» виконати рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №38-К від 30.03.2012р. В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на порушення відповідачем вимог п. 2 ч. 2 ст. 13, п.2 ст. 50, ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції".

В судовому засіданні 14.02.2013р. оголошено перерву до 19.02.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечує в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов, поданому до суду 12.02.2013р. (вх. № 5449). Зокрема, відповідач посилається на те, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.12 р. рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №38-К від 30.03.2012р. визнано протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2012р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2012р. залишено без змін.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

30.03.2012р. адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі № 4/02-16-12 винесено рішення №38-К "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (надалі - рішення), яким визнано, що Комунальне спеціалізоване підприємство «Інженерні мережі» (ідентифікаційний код - 37577078) за результатами діяльності протягом червня 2011 року, липня - лютого 2012 року та станом на березень 2012 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з користування нежитловими приміщеннями житлових будинків (сходові клітини, технічні приміщення, та інші) комунальної власності територіальної громади міста Харкова для розміщення та технічного обслуговування телекомунікаційної мережі в межах нежитлових приміщень житлових будинків, що належать територіальній громаді міста Харкова в межах міста Харкова з часткою 62 та 100 % відповідно.

Окрім того, зазначеним рішенням визнано, що Комунальне спеціалізоване підприємство «Інженерні мережі» встановивши в рівнозначних договорах сервітуту на надання в користування нежитловими приміщеннями житлових будинків (сходові клітини, технічні приміщення, та інші) комунальної власності територіальної громади міста Харкова для розміщення та технічного обслуговування телекомунікаційної мережі різний розмір щомісячної плати, в один і той же період часу для суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність з надання телекомунікаційних послуг населенню, що мешкає в цих будинках, без об'єктивно виправданих причин та їх застосування, вчинило порушення законодавства пре захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 частини другої статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживанню монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуги з користуванню нежитловими приміщеннями житлових будинків (сходові клітини, технічні приміщення, тг інші) комунальної власності територіальної громади міста Харкова для розміщення та технічного обслуговування телекомунікаційної мережі в межах нежитлових приміщень житлових будинків, що належать територіальній громаді міста Харкова, а саме застосуванню різних цін до рівнозначних угод із суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність з надання телекомунікаційних послуг населенню, що мешкає в житлових будинкам комунальної власності територіальної громади міста Харкова, без об'єктивно виправданих на те причин.

Відповідно до абзацу другого частини другої та частини шостої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 частини другої статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", було вирішено накласти на відповідача штраф у розмірі 68000,00грн., та зобов*язано відповідача припинити порушення законодавства про захисі економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 частини другої статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" в термін до 01.06.12, шляхом встановлення в Договорах економічно обґрунтованої плати для всіх суб'єктів господарювання, які перебувають в єдиній ринковій позиції та здійснюють діяльність з надання телекомунікаційних послуг населенню, що мешкає в житлових будинках комунальної власності територіальної громади міста Харкова в межах нежитлових приміщень житлових будинків, що належать територіальній громаді міста Харкова, про ще письмово повідомити Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України в 10-денний термін з дня припинення порушення.

25.04.12 р. рішення № 38-к від 30.03.2012р. було отримано уповноваженою особою відповідача Зуєвою Д.С. разом з листом № 02-26/3-1898 від 23.04.12 р., про що свідчить відповідна відмітка на копії супровідного листа, наявного в матеріалах справи.

Згідно ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції", особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно ч. 1 ст. 60 зазначеного Закону, заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Як свідчать наявні в матеріалах справи документи, відповідач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №38-К від 30.03.12 недійсним.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.06.12 р. по справі № 5023/2728/12 було прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.08.2012р. по справі № 5023/2728/12 Комунальному спеціалізованому підприємству «Інженерні мережі» в задоволенні позові відмовлено повністю.

Не погодившись з таким висновком господарського суду Харківської області, відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Харківського апеляційною господарського суду від 25.10.2012р. по справі № 5023/2728/12 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 28.08.2012р. по цій справі залишено без змін.

Відповідач не погодившись з такими висновками господарського суду Харківської області та Харківського апеляційного господарського суду звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.12.2012р. зазначену касаційну скаргу повернуто відповідачу, а справу № 5023/2728/12 до господарського суду Харківської області, у зв'язку тим, що вона подана за межами строку, передбаченого ст. 110 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, відповідач повторно звернувся до Вищого господарського суду України з клопотанням про поновлення строків оскарження та касаційною скаргою. Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.02.2013р. пропущений строк подання касаційної скарги відновлено, а касаційну скаргу прийнято до провадження.

Як вказує позивач у позовній заяві, станом на 18.01.2013р. жодних документів на підтвердження сплати штрафу та виконання рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 38-К від 30.03.2012р. не надходило.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Оскільки відповідач у встановлені терміни штраф не сплатив, позивач, керуючись ч. 5 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції", нарахував відповідачу пеню у розмірі 1,5 % від суми штрафу за кожен день прострочки за період з 29.08.2012р. по 20.09.2012р. включно, з 26.10.2012р. по 18.01.2013р. включно в сумі 68000,00 гривень.

Згідно з п. 7 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Статтею 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про: стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 68000,00грн. та 68000,00грн. пені, а також про зобов'язання Комунального спеціалізованого підприємства «Інженерні мережі» виконати рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №38-К від 30.03.2012р. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В обгрунтування своїх заперечень проти позову відповідач посилається на те, що він звернувся із позовом про визнання протиправним та скасування Рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №38-К від 30.03.2012р. до Харківського окружного адміністративного суду. Постановою від 01.08.2012р. по справі № 2-а-4381/12/2070 Рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №38-К від 30.03.2012р. визнано протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2012р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2012р. залишено без змін. Отже, на думку відповідача, відсутні підстави для задоволення позову.

Зазначені посилання суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Згідно із статтею 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України, і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розглядаються господарськими судами.

З огляду на зміст наведеної норми, статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами ГПК України.

Зазначена правова позиція відображена і в пункті 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №15 відповідно до якої правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами. До того ж, відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. З огляду на зміст наведеної норми, статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України. Це стосується й розгляду справ за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів названого Закону. Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Відповідно до частини третьої статті 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2012 набрала законної сили раніше, ніж ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2012р.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції України і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.

Статтями 124 та 129 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Однією із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Згідно із статтею 4-5 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, відповідач не надав суду доказів скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2012р., у зв*язку з чим, доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, є безпідставними та не приймаються судом до уваги.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору у сумі 2720,00грн. покласти на відповідача.

Керуючись ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст.ст. 1, 12, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Комунальне спеціалізоване підприємство «Інженерні мережі» (61202, м. Харків, проспект Перемоги, буд. 50-Б. Код ЄДРПОУ 37577078) виконати рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 38-К від 30.03.2012 р.

Стягнути з Комунального спеціалізованого підприємства «Інженерні мережі» (61202, м. Харків, проспект Перемоги, буд. 50-Б; Код ЄДРПОУ 37577078) до Державного бюджету України (на рахунок УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код 37999654, р/р 31116106700003, МФО 851011, код бюджетної класифікації - 21081100, символ звітності 106) 68000,00грн. штрафу та 68000,00грн. пені.

Стягнути з Комунального спеціалізованого підприємства «Інженерні мережі» (61202, м. Харків, проспект Перемоги, буд. 50-Б; Код ЄДРПОУ 37577078) на користь Державного бюджету України 2720,00грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.02.2013 р.

Суддя Присяжнюк О.О.