Справа № 121/785/13- ц
2/121/645/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючій судді Кулєшовій О.І., при секретарі Пархоменко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялта цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором, яка складається з суми заборгованості за кредитом у розмірі 6398,62 гривень; заборгованості по процентах за користування кредитом у розмірі 5491,64 гривень; комісії банку у розмірі 8680,20 гривні, пені у розмірі 450 гривень, а всього 20570,46 гривень, а також суму судових витрат у розмірі 214,6 гривень. Позовні вимоги мотивовані тим, що між ТОВ КБ «Дельта», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_2 12 червня 2007 року було укладено кредитний договір № 004-11135-120607, відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 3000 гривень. Щомісячно відповідач повинен був вносити кошти, однак прийнятих на себе зобов'язань належним чином не виконав. З метою приведення установчих документів банку відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства», найменування банку було змінено на Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», про що було внесено відповідні зміні до Статутних документів.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи сповіщений завчасно та належним чином, в прохальній частині позовної заяви просить суд про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, надав суду письмові заперечення, згідно яких позовні вимоги визнав частково, наполягав на застосуванні до спірних правовідносин строку позовної давності, який передбачено ст. ст. 257,258 ГК України.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до ст.ст. 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичної чи юридичної осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до договору.
Судом встановлено, що 12 червня 2007 року між ТОВ КБ «Дельта» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 004-11135-120607, відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти у сумі 3000 гривен зі сплатою відсотків за весь час користування кредитом на суму залишку.
Стаття 525 ЦК України передбачає неприпустимість однобічної відмови від виконання зобов'язання.
Відповідно до умов кредитного договору відповідач ОСОБА_2 зобов'язався погашати отриманий кредит, а також сплачувати позивачу відсотки за користування кредитом щомісячно.
Однак, в порушення вимог договору та зазначеної норми закону відповідач належним чином не виконував взятих на себе зобов'язань та в однобічному порядку відмовився від їх виконання, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитом у розмірі 6398,62 гривень; заборгованість по процентах за користування кредитом у розмірі 5491,64 гривень; комісії за прострочений платіж заборгованості у розмірі 8680,20 гривні, пені у розмірі 450 гривень, а всього 20570,46 гривень.
Згідно з п. 2.6. Договору № 004-11135-120607 від 12.06.2007 року передбачено, що у разі порушення Держателем строків сплати заборгованості за Кредитною лінією та/або Овердрафтом та процентів за користування Кредитною лінією та/або Овердрафтом, держатель сплачує Банку пеню в розмірі, в строк та порядку, який визначений Правилами та Тарифами.
Відповідно до п.п. 3.1. та 3.2. розділу № 3 Тарифів на обслуговування платіжних карток Delta Visa Classic Тарифний пакет «Класичний», затверджених Рішенням Тарифного комітету банку Протокол № 9 від 20 березня 2007 року, з якими позивач був ознайомлений під час підписання Договору № 004-11135-120607 від 12.06.2007 року, передбачені штрафні санкції, у виді плати за прострочену заборгованість обов'язкового мінімального платежу, 365% річних та плата за недозволений кредит (Овердрафт) 90% річних.
Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З урахуванням викладеного, суд доходить до висновку про те, що комісія за прострочений платіж заборгованості, яка зазначена у розрахунку заборгованості (а.с. 13), являє собою штрафну санкцію у виді пені, яка передбачена умовами Договору та Тарифами до нього.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення
Згідно наданих суду письмових заперечень відповідач заявив про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.
Згідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості слідує, що розмір заборгованості за кредитом складає 6398,62 гривень, яка утворились з липня 2007 року та з заборгованості по процентах за користування кредитом у розмірі 5491,64 гривень, яка утворилась з вересня 2009 року, оскільки до цього часу здійснювалось її погашення.
До позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитом, суд застосовує строк позовної давнини передбачений ст. 258 ЦК України, та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом у розмірі 1571 гривні.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦПК України, слідує, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу).
Із розрахунку заборгованості слідує, що розмір пені складає 450 гривень та розмір комісії за прострочений платіж заборгованості (штрафна санкція у виді пені, відповідно до умов Договору та Тарифів) складає 8680,20 гривень.
Таким чином, до зазначених позовних вимог суд також застосовує строк позовної давнини в один рік, в зв'язку з чим відмовляє позивачу у стягненні суми пені.
Відмовляючи у стягненні пені, суд виходить з того, що останнє нарахування пені у розмірі 75 гривень позивач здійснив 31 грудня 2009 року та станом на 04 січня 2010 року загальна сума пені склала 450 гривень, яку позивач просить стягнути. В період часу з січня 2010 року по час звернення до суду з позовом позивач не проводив нарахування пені, у зв'язку з чим, річний строк позовної давнини починає перебіг з 17 вересня 2011 року та сума, яка підлягає стягненню відсутня.
Що стосується заборгованості по комісії за прострочений платіж заборгованості (штрафна санкція у виді пені, відповідно до умов Договору та Тарифів), суд застосовуючи річний строк позовної давності стягує з відповідача на користь позивача суму заборгованості за останній рік у розмірі 2553,0 гривні.
Сума заборгованості у добровільному порядку відповідачем не погашена, тому вона підлягає примусовому стягненню з відповідача з урахування строку позовної давності.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, та стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за кредитом у розмірі 1571,0 гривні; заборгованість по процентах за користування кредитом у розмірі 5491,64 гривень; комісії за прострочений платіж заборгованості у розмірі 2553,0 гривні, а всього 9615,64 гривень.
Відповідно до ст.ст. 88, 214 ЦПК України, оскільки позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 214,6 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 257, 258, 267, 509, 525, 526, 530, 1050 ЦК України, ст.ст. 8, 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, розрахунковий рахунок 373980009) заборгованість за кредитом у розмірі 1571 (одна тисяча п'ятсот сімдесят одна) гривні; заборгованість по процентах за користування кредитом у розмірі 5491 (п'ять тисяч чотириста дев'яносто одна) гривна 64 копійки; комісії банку у розмірі 2553 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят три) гривні, а всього 9615 (дев'ять тисяч шістсот п'ятнадцять) гривень 64 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, розрахунковий рахунок 373980009) судові витрати по справі у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у порядку та строку, передбачені ст. ст. 294-296 ЦПК України.
Суддя
Судове рішення № 29561719, Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 18.02.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 121/785/13- ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: