Ухвала суду № 2956131, 28.10.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

У х в а л а

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 жовтня 2008 року                                                                                    місто Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді – Бараненка І.І.,суддів:                              Дурицької О.М.,                                                                                                                                                             Зайцева М.П.,

при секретарі судового засідання – Калініній Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва на постанову Господарського суду міста Києва від 7 червня 2007 року в адміністративній справі №25/100-А за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-2» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про скасування рішень,

в с т а н о в и в :

У лютому 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю               «Моноліт-2» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій, просило визнати нечинним та скасувати акт ДПІ у Святошинському районі міста Києва від 20.11.2006р. №603/23-60/32529999 «Про результати виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-2» та податкові повідомлення-рішення від 20.11.2006р. №0003012310/0 та №002912310/0 та першу податкову вимогу  від 06.12.2006р. №1/3703.

Постановою Господарського суду міста Києва від 7 червня 2007 вказаний позов задоволено частково, а саме: визнано нечинними податкові повідомлення- рішення ДПІ у Святошинському районі міста Києва №000301231/0 від 20.11.2006р. та №002912310/0  20.11.2006р., визнано недійсною першу податкову вимогу ДПІ у Святошинському районі міста Києва №1/3703 від 06.12.2006р., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 7 червня 2007 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення, суть вимог апеляційної скарги, пояснення представника відповідача в підтримку вимог апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 листопада 2006 року ДПІ у Святошинському районі було проведено виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-2» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунках майбутніх платежів з податку на додану вартість за грудень 2004 року.

За результатами проведеної перевірки було складено Акт №603/23-60/32529999.

Відповідно до вказаного акту, відповідача зробив висновок про порушення позивачем п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість", в результаті чого Позивачу зменшено суму, заявлену до відшкодування по особовому рахунку як документально не підтверджену та визначено суму податкового зобов'язання.

Зменшення бюджетного відшкодування здійснено на підставі того, що Позивачем не надано документи, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту та правильності визначення податкових зобов'язань. Тому сума податку на додану вартість, яка згідно податкових декларацій з ПДВ заявлена до відшкодування, на думку ДПІ у Святошинському районі міста Києва,  вважається документально непідтвердженою.

На підставі цього відповідачем зроблено висновок про безпідставність включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за грудень 2004 року в розмірі 1541,00 грн. як документально не підтверджених, чим порушено п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Окрім того, відповідачем був зроблений висновок про завищення суми податку на додану вартість, заявлену до відшкодування за грудень 2004 року у розмірі 485699,00 грн.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Оскільки за змістом вказаної норми витрати по сплаті податку не включаються до складу податкового кредиту лише у разі відсутності податкової накладної, інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку цією нормою не передбачено, висновок перевірки про документальне не підтвердження сум ПДВ, що віднесені позивачем до податкового кредиту, спростовуються наданими до справи копіями документів.

Крім того, позивачем до матеріалів справи наданий витяг з книги обліку продажу та придбання за жовтень 2003 року - січень 2005 року, що також підтверджує факт придбання позивачем товарів (робіт, послуг), які стали підставою для віднесення сум податку зазначених в податкових накладних до податкового кредиту.

В матеріалах справи містяться копії запитів №8836/10/23-506 від 16.11.2005р. та №8501/10/23-625 від 08.11.2006р. до ТОВ «Моноліт-2» про надіслання документів, які були направлені ДПІ у Святошинському районі міста Києва на адреси м. Київ, проспект Перемоги, 67а, та бульвар Кольцова, 12, корпус 1. Проте вказані запити правомірно не взяті судом першої інстанції до уваги, оскільки відповідно до №824/07 з ЄДРПОУ, Свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Моноліт-2», положень статуту ТОВ «Моноліт-2» місцезнаходженням ТОВ «Моноліт-2 є м. Київ, вул. Ш. Руставелі 31-Г, офіс 1. 

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Господарський суд міста Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду – без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову                 Господарського суду міста Києва від 7 червня 2007 року в адміністративній справі №25/100-А – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї ухвали у повному обсязі.

Головуючий                              ___           І.Бараненко

Судді:                                            ___                О.Дурицька

___            М.Зайцев

ДАНУ УХВАЛУ СКЛАДЕНО У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ 4 ЛИСТОПАДА 2008 РОКУ