Ухвала суду № 29560365, 05.02.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/29921/2012

Провадження №2/761/670/2013

У Х В А Л А

іменем України

05 лютого 2013 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волокітіна Н.Б., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач надала до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2

Свої вимоги позивач обґрунтовуює тим, що відповідач ОСОБА_2, будучи власником даної квартири, може навмисно здійснити її відчуження, що в майбутньому може унеможливити виконання рішення суду по даній справі, якщо воно буде винесено на користь позивача, оскільки саме дана квартира є предметом договору дарування від 22.12.2001 року, який відповідно у своєму позові просить визнати недійсним позивач, тобто фактично дана квартира є предметом спору по даному позову. Також у позивача є сумніви щодо збереження даного нерухомого майна до закінчення провадження по справі та винесення рішення, тому вона і просить задовольнити свою заяву про забезпечення позову шляхом винесення судом ухвали про накладення арешту на дану квартиру.

Суд, перевіривши матеріали цивільної справи, вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Відповідно до листа КП КМБТІ № 46805 (И-2012) від 14.12.2012 року, відповідачу ОСОБА_2, згідно Договору дарування від від 22.12.2001 року р. 2-4184, який було посвідчено Третьою Київською державною нотаріальною конторою, на праві власності належить квартира АДРЕСА_1.

Згідно ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.5 ст. 153 ЦПК України про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

Враховуючи те, що забезпечення позову по справі має суттєве значення, оскільки невжиття заходів по забезпеченню позову може призвести до неможливості виконання рішення в разі ухвалення такого судом на користь позивача або утруднити чи унеможливити його виконання, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка належить відповідачу ОСОБА_2, підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 151-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про забезпечення позову задовольнити.

В порядку забезпечення позову накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2.

Стягувач ОСОБА_1, адреса проживання: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1.

Боржник ОСОБА_2, адреса проживання: АДРЕСА_1.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Строк пред'явлення ухвали до виконання один рік.

Суддя