Рішення № 29559964, 19.02.2013, Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 1007/13519/2012

провадження № 2/361/437/13

19.02.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

19 лютого 2013 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Петришин Н.М. при секретарі Коблик Д.Д., Лисенко М.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики,

в с т а н о в и в:

У грудні 2012 року до суду надійшов зазначений позов ОСОБА_4, де в обґрунтування позовних вимог зазначається, що ОСОБА_5 взяла в борг 11 жовтня 2002 року 5500 грн., що підтверджується нотаріально посвідченим договором, 25 лютого 2005 року взяла в борг 2000 дол. США під 5 % щомісяця, що підтверджується власноруч написаною розпискою, а 02 червня 2005року позичила ще 3 000 дол. США, що також підтверджується власноруч написаною розпискою.

13 вересня 2010 року на чергове звернення позивача про повернення боргу, відповідач надала розписку, де підтвердила існування боргу в доларовому еквіваленті в розмірі 18440 дол. США та просила продовжити термін повернення боргу до 31.12.2010 року. 25 серпня відповідач в черговий раз надала розписку, якою підтвердила суму боргу у розмірі 22 000 дол. США.

За розрахунками позивача загальна сума боргу з урахуванням 5% за місяць та інфляційних на час звернення до суду становить 290 145 грн. 90 коп. Вказана сума відповідачем позивачу не повернута.

У судовому засіданні позивач доводи позову підтримав та надав новий розрахунок суми боргу, де зменшив позовні вимоги та просив стягнути із відповідача 275 883, 86 грн.

Відповідач у судовому засіданні позов визнала лише частково, посилаючись на те, що вона повертала борг невеликими сумами, і за словами самого ж позивача повернула близько 5,5 тис. дол. США. Вважає, що вона повинна і може сплатити ще близько 6000 дол. США., в іншій частині позову просила відмовити.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Із нотаріально посвідченого договору від 11 жовтня 2002 року вбачається, що ОСОБА_5 позичила у ОСОБА_4 5 500 гривень до 15 січня 2003 року ( оригінал договору міститься в матеріалах справи а.с.47 ).

Згідно даних розписки від 25 лютого 2005 року ОСОБА_5 позичила у ОСОБА_4 2000 дол. США під 5 % щомісяця (оригінал розписки міститься в матеріалах справи а.с.43 ) та ще позичила 3000 дол. США із терміном повернення до 02.08.2005 року, що підтверджується розпискою від 02.06.2005 року.

За змістом боргової розписки, власноруч написаної відповідачем 13.09.2010року, видно, що ОСОБА_5 підтверджує наявність боргу перед ОСОБА_4 та вказує, що вся сума позичалась під 5% місячних винагороди, про що у них була усна домовленість. Зазначає, що винна ОСОБА_4 18 440 дол. США та просила продовжити термін повернення боргу до 31.12.2010 року.

25 серпня 2011року відповідачем підписана ще одна розписка із друкованим текстом, де вона визнає борг у розмірі 22 000 дол. США станом на дату підписання розписки.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

З огляду на викладене, між позивачем та відповідачем було укладено договори позики, де один договір нотаріально посвідчений, а на підтвердження ще двох надані власноруч написані відповідачем розписки, за яким позичальник не виконав свого обов'язку, тобто не повернув позикодавцеві грошові кошти, що згідно розрахунку позивача разом із процентами та інфляційними втратами становить 275 883, 86 грн. грн.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу та надавши об'єктивну оцінку зібраним доказам по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки розрахунки позивача є невірними виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлено термін виконання, то воно підлягає виконанню в цей термін.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З пояснень позивача та відповідача встановлено, що відповідач повернула частину боргу, що за підрахунками позивача складає 4 600 дол. США, однак ці кошти пішли на погашення щомісячних відсотків до 2006 року, основна сума боргу не повернута. Відповідачем не надано жодних доказів повернення боргу позивачу і в судовому засіданні вона не оспорювала надання їй позики під 5 процентів щомісячно.

Матеріалами справи встановлено, що за нотаріально посвідченим договором ОСОБА_5 позичила 5 500 гривень, тому розрахунок позивача про переведення даної суми в долари не ґрунтується на вимогах закону. Крім того, у вказаному нотаріально посвідченому договорі не зазначається умова про надання боргу із виплатою місячних відсотків, інших нотаріальних договір про зміну умов договору між сторонами не укладено, тому посилання на усну домовленість є безпідставними.

Таким чином, заборгованість за вказаним договором з урахуванням інфляційних втрат станом на 31.12.2012 року становить:

- За 2006 рік: 5500x116,6:100% = 6413 грн. - 5500 = 913 грн.

- За 2007 рік: 5500x122,3:100% = 6726, 5грн. - 5500 = 1226,5 грн.

- За 2008 рік: 5500x112,1:100% = 6165, 5грн. - 5500 = 665,,5 грн.

- За 2009 рік: 5500x109,1:100% = 6000, 5грн. - 5500 = 500,5 грн.

- За 2010 рік: 5500x109,1:100% = 6000, 5грн. - 5500 = 500, 5 грн.

- За 2011 рік: 5500x104,7:100% = 5758, 5грн. - 5500 = 258, 5 грн.

- За 2012 рік: 5500x99,8 :100% = 5489 грн. - 5500 = - 11 грн.

5500 грн. + 4064,5 грн. = 9 564,5 грн.

Оскільки договори позики про 2000 дол. США та 3000 дол. США укладались усно, на підтвердження яких надавались розписки, то судом береться до уваги, те що сторони домовились про отримання позивачем 5 процентів винагороди за користування коштами за місяць.

Таким чином, заборгованість за розписками за період з 01.01.2006 року по 31.12.2012 року складає: 5000 дол. СШАx0,05x84 місяці = 21 000 дол. США + 5000 дол. США = 26 000 дол. США, що в еквіваленті до національної валюти на час постановлення рішення суду становить 26 000 дол. США x 7, 99 = 207 240 грн.

Водночас, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача втрат позивача за час прострочення боргу відповідно до встановленого індексу інфляції за договорами позики, які укладалися в доларах США, оскільки чинним законодавством не передбачено застосування розрахунку індексів інфляції по відношенню до іноземних валют, зокрема доларів США, і інфляційна динаміка якої, має інший механізм утворення.

Отже, загальна сума заборгованості складає: 5 500 + 207 240 = 212 240 грн. та 4064,5 грн. інфляційних втрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 530, 625, 1046, 1047, ЦК України, ст. ст. 85, 213-215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5, і.н. НОМЕР_1, на користь ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 98 880 (дев'яносто вісім тисяч вісімсот вісімдесят ) гривень, інфляційні втрати в розмірі 3 695 грн. та понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 988, 80 грн..

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Петришин Н. М.