Ухвала суду № 29559807, 11.02.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-11360/12/0170/15

11.02.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л.) від 25.10.12 по справі № 2а-11360/12/0170/15

за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс" (вул. Чехова, буд.2 кв.8,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

про стягнення 1188,65 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.10.12 задоволено частково адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс" про стягнення 1188,65 грн..

Стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Фенікс" податковий борг у сумі 1020,00 грн.

В іншій частині позову - відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.10.12 та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права. Позивач зазначає, що несвоєчасне надходження податкових зобов'язань до бюджету порушує інтереси держави, оскільки відбувається недофінансування бюджетних організацій, установ, соціальних програм, що утрудняє здійснення державної політики у сфері податкового законодавства.

Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс" про стягнення податкового боргу в розмірі 1188,65 грн. з податку на прибуток.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фенікс" є юридичною особою (ідентифікаційний код юридичної особи 20729654), знаходиться на податковому обліку у ДПІ у м. Сімферополі, є платником податків та зборів, в тому числі, податку на прибуток. (а.с.6,8)

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. п. 49.18.2 п. 49.18. ст. 49 Податкового кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Таким чином, до спірних правовідносини в частині зобов'язань платників податків надавати до податкового органу податкову звітність з податку на прибуток, строки надання такої звітності за 2010 р. підлягають застосуванню в тому числі норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №333/94.

Відповідно до п.п. 11.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачені такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Згідно з п.16.4 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Відповідач зобов'язаний щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового кварталу, подавати до податкового органу податкову звітність з податку на прибуток.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем проведено перевірку своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої складено акт перевірки №3075/15-1 від 22.03.2011 року. (а.с.14)

За наслідками перевірки встановлені порушення п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, п.16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - неподання відповідачем податкової декларації з податку на прибуток за 2010 рік у строки, визначені законодавством.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0007241501 від 18.04.2011р. про визначення суми грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 170 грн. (а.с.13)

Вказане податкове повідомлення - рішення спрямовано на адресу відповідача та повернуто поштою.

Згідно з абз. 3 п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно п.57.3. ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно даних позивача заборгованість за податковим повідомленням - рішенням №0007241501 від 18.04.2011р. частково сплачена у розмірі 1,35 грн. за рахунок переплати та складає 168,65 грн.

Сумуючи наведене, ненадання платником податкової декларації з податку на прибуток, що є порушенням норм податкового законодавства.

Разом з тим, необґрунтованим є нарахування контролюючим органом грошових зобов'язань за платежем - податок на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями на підставі п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України та в розмірах, встановлених зазначеною нормою, виходячи з наступного.

Відповідно до п.11 підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Згідно з пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Пунктом 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України встановлено, що цей Кодекс набрав чинності з 1 січня 2011 року, крім окремих положень цього Кодексу, визначених цим пунктом.

Згідно з пунктом 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У даному випадку, податковий орган при визначені розміру відповідальності за порушення податкового законодавства, зокрема, за ненадання податкової декларації з податку на прибуток за 2010 рік (граничний строк подання 09.02.2011 р.), зобов'язаний був керуватися п. 7 Перехідних положень Податкового кодексу України, ані нормами статті 120 Податкового кодексу України.

Таким чином, виходячи з дії нормативно-правових актів у часі, в частині визначення відповідальності за порушення податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, підлягає застосуванню спеціальна норма Податкового кодексу України, яка встановлює розмір відповідальності за порушення податкового законодавства, допущене до 30.06.2011 року у розмірі 1 грн.

Звітність за 2010 рік відповідач зобов'язаний був надати у 2011 році (граничний строк подання декларації 09.02.2011 р.), тобто спірні правовідносини виникли у 2011 році, у період дії п. 7 Перехідних положень Податкового кодексу України, у зв'язку з чим, підлягають застосуванню саме норми п.7 Перехідних положень Податкового кодексу України, що кореспондується з приписами п.11 підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Разом з тим, визначення розміру відповідальності за порушення податкового законодавства відноситься виключено до компетенції податкового органу, а відтак, суд не має повноважень щодо втручання в діяльність податкового органу та самостійно визначати розмір штрафної санкції, яка підлягає застосуванню за ненадання податкової звітності у встановлені строки.

Крім того, суд враховує, що на час прийняття рішення та звернення до суду, відповідач згідно облікової картки платника податку мав переплату у суму 1,35 грн., у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової декларації у сумі 1 грн.

А відтак доводи апеляційної скарги, в частині стягнення податкового боргу у сумі 168,65 грн., є безпідставними.

Сумуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо часткового задоволення позовних вимог, а саме: в частині стягнення з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Фенікс" податковий борг у сумі 1020,00 грн.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.10.12 по справі № 2а-11360/12/0170/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко