Ухвала суду № 29559765, 11.02.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10286/12/0170/30

11.02.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Дудкіної Т.М.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін: представник позивача, Дочірнього підприємства "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби - Бєкіров Ервін Саїдович, довіреність № 178/10/10-24 від 15.01.13

розглянувши матеріали справи № 2а-10286/12/0170/30 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Суворова С.В. ) від 15.10.12

за позовом Дочірнього підприємства "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (вул. Урицького, 7/3, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим,97400)

до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби (вул. Дм. Ульянова 2 Б, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим,97416)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.10.12 адміністративний позов Дочірнього підприємства "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби №0001162302 від 11.09.2012р. в частині збільшення Дочірньому підприємству "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 33284,90грн. основного платежу.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби №0001232302 від 11.09.2012р. в частині збільшення Дочірньому підприємству "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 23308,08грн. основного платежу та 5827,02грн. штрафних санкцій.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" суму сплаченого судового збору в розмірі 812,70 гривень.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.10.12 та прийняти нове рішення по справі.

Представник позивача - Дочірнього підприємства "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги та скасуванні постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.10.12 року.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності його представника.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, постанова прийнята з порушенням п. 8.2., 8.3., 8.4, 8.6. ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р. в редакції Закону України №283/97-ВР від 22.05.1997р. із змінами та доповненнями та пп. 14.1.257., п. 14.1. ст.14, пп. 135.4.2 п. 135.4., п. 135.5 ст. 135, п.138.1, п.138.2, п. 138.4, п.п. 138.8.5. 138.8, пп. 138.10.2, п. 138.10 ст.138, п. 150.1 ст. 150 Податкового Кодексу.

Дочірнє підприємство «Санаторій «Ударник» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби №0001162302 від 11.09.2012р. в частині збільшення Дочірньому підприємству «Санаторій «Ударник» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 33284,90грн. основного платежу, та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001232302 від 11.09.2012р. в частині збільшення Дочірньому підприємству «Санаторій «Ударник» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 23308,95грн. основного платежу та 5827,02грн. штрафних санкцій.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Дочірнє підприємство "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" має статус юридичної особи з 21.03.1995р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія А00 № 688211 (т.1 а.с.95), та Статутом Дочірнього підприємства "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" у новій редакції, державну реєстрацію якого проведено 03.07.2006р., номер запису №11401050003000968 (т.1 а.с.99-110).

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 00300947 від 20.02.2006р позивач взятий на облік платника податків в ДПІ у м. Євпаторії АР Крим ДПС 02.03.2000р. та є платником податку на додану вартість.

З 06 серпня по 27 серпня 2012р. ДПІ в м. Євпаторії АР Крим ДПС проведена позапланова виїзна перевірка Дочірнього підприємства "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.07.2012р., у зв'язку з банкрутством, за результатами якої складено акт перевірки №1326/22-01/02650736 від 03.09.2012р. (а.с. 13-67)

Висновки даного акту перевірки покладені в основу податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Євпаторії АР Крим ДПС №0001162302 від 11.09.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 42365,00грн. основного платежу та 40,25грн. штрафних санкцій, а також № 0001232302 від 11.09.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 30932,00грн. основного платежу та 7925,00грн. штрафних санкцій. (т.1 а.с.9, 10)

Позивачем спірні податкові повідомлення-рішення оскаржуються частково, лише в частині донарахувань податків та застосування штрафних санкцій на підставі висновків акту перевірки про завищення витрат по господарським відносинам, які позивач мав у 2011р. з ТОВ "Бренд Строй" на суму 144207,00грн. та ПП "Пан буд" на суму 510,00грн., всього на суму 144717,00грн., що, з урахуванням діючої на підставі п. 10 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України ставки податку на прибуток підприємств з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. в розмірі 23%, стало підставою для збільшення грошових зобов'язань по податку на прибуток на суму 33167,60грн. та 117,30грн. відповідно, всього на суму 33284,90грн., а також про завищення податкового кредиту по операціям з ТОВ "Бренд Строй" на суму 23225,95грн. та ПП "Пан буд" на суму 86,00грн., всього на суму 23311,95грн., що стало підставою для збільшення грошових зобов'язань по податку на додану вартість на суму 23311,95грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 5827,98грн.

Перевіркою встановлено, що ДП "Санаторій "Ударник" мав взаємовідносини з ТОВ "Бренд Строй" за договором підряду № 1157 від 01.10.2011р. (т.1 а.с. 68-74), відповідно до якого підрядник -ТОВ "Бренд Строй" в особі директора ОСОБА_4 зобов'язався виконати капітальний ремонт покрівлі спального корпусу № 3 ДП "Санаторій "Ударник", а Замовник - ДП "Санаторій "Ударник" прийняти та оплатити виконану роботу. Договори та податкові накладні підписані директором ТОВ "Бренд Строй" ОСОБА_4, акти виконаних робіт підписані підрядником без зазначення прізвища та імені особи, яка підписує.

В наведеній в акті перевірки таблиці відображено перелік договорів, актів виконаних робіт, податкових накладних та платіжних доручень по спірним взаємовідносинам, а також зазначено, що до складу валових витрат віднесені витрати, які у бухгалтерському обліку відображені наступними проводками: 4 квартал 2011р. - на загальну суму 5615,41грн. Пільговий обсяг податкового кредиту в сумі 5615,41грн., який віднесено до витрат по рядку 05.1 Декларації з податку на прибуток, додатково сума 144207грн. (Дт 23 Кт 631) включена до витрат по рядку 06.1 Декларації з податку на прибуток.

На стор. 31 акту перевірки також зазначено, що розрахунок за ремонтні роботи проведено у сумі 173048,14грн. (у т.ч. ПДВ 28841,36грн.) (платіжне доручення № 61 від 21.11.2011р. на суму 60000грн., № 102 від 27.12.2011р. на суму 113048,14грн.)

В акті перевірки зазначено, що у перевіреному періоді підприємство позивача користувалось пільгою з податку на додану вартість згідно з п. 199.2 ст. 199 Податкового кодексу України, згідно з яким частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року. Така величина, як зазначено на стор. 40 акту перевірки, у 2011р. складала 80,497%.

У зв'язку з цим, до податкового кредиту на підставі податкових накладних та розшифровок №5 до Декларації з ПДВ, наданих до перевірки, встановлено, що підприємством віднесено ПДВ на загальну суму 28841,35грн., у тому числі сума ПДВ - 23225,94грн., яка надає право на формування податкового кредиту та сума ПДВ 5615,41грн., яка не надає право на формування податкового кредиту у відповідних податкових періодах (листопад та грудень 2011р.). На момент перевірки кредиторська або дебіторська заборгованість відсутня.

Перевіркою встановлено, що ДП "Санаторій "Ударник" мав взаємовідносини з ПП "Пан буд" з отримання позивачем матеріалів (приліжкові килимки) від ПП "Пан буд" без укладання письмового договору купівлі-продажу. Видаткова накладна від 16.06.2011р. № 471 на суму 612грн., у тому числі ПДВ 102грн. (підписана без зазначення ПІБ), податкова накладна від 16.06.2011р. №54 на суму 612грн., у тому числі ПДВ 102грн. (підписана ОСОБА_5.)

В акті перевірки зазначено, що до складу валових витрат віднесені витрати, які у бухгалтерському обліку відображені наступними проводками: 2 квартал 2011р. - на загальну суму 510грн. Дт 23 Кт 22 в сумі 510грн. по рядку 05.1 Декларації з податку на прибуток. 4 квартал 2011р. - на загальну суму 15,99грн. Пільговий обсяг податкового кредиту в сумі 15,99грн., віднесено до витрат по рядку 05.1 Декларації з податку на прибуток.

На стор. 32 акту перевірки зазначено, що розрахунок за матеріали проведено 15.06.2011р. у сумі 612грн. (платіжне доручення № 227 від 15.06.2011р. на суму 612грн.)

У зв'язку з тим, що позивач користувався пільгою з ПДВ, до податкового кредиту на підставі податкових накладних та розшифровок № 5 до Декларації з ПДВ, наданих до перевірки, встановлено, що підприємством віднесено ПДВ на загальну суму 98,13грн., у тому числі сума ПДВ - 82,14грн., яка надає право на формування податкового кредиту та сума ПДВ 15,99грн., яка не надає право на формування податкового кредиту у відповідному податковому періоді - червні 2011р. Відповідачем вказано, що на момент перевірки кредиторська або дебіторська заборгованість відсутня.

За висновком відповідача, у порушення п. 44.1 ст. 44, п. 138.1. п. 138.2, п. 138.6, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.6, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VII, зі змінами і доповненнями, в результаті взаємовідносин з ТОВ "Бренд Строй" встановлено завищення загально виробничих витрат на суму 144207грн. у ІІ-ІV кварталах 2011р. та в результаті взаємовідносин з ПП "Пан буд" допущено завищення витрат у ІІ кварталі 2011р. на суму 510,00грн.

Також згідно акту перевірки зазначено, що на порушення п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VII, зі змінами і доповненнями, ДП "Санаторій "Ударник" завищена сума податкового кредиту в деклараціях по ПДВ на загальну суму 23308,08грн., в т.ч. по періодах: у червні 2011р. у сумі 82,14грн., у листопаді 2011р. у сумі 8053грн. та у грудні 2011р. у сумі 15172,94грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Бренд Строй" та ПП "Пан буд" в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображені у п.п. 3.2.2 розділу 3 акту перевірки.

Як слідує з п.п. 3.2.2 розділу 3 акту перевірки, такого висновку відповідач, незважаючи на дослідження вищевказаних документів та перевірки відображення спірних операцій у бухгалтерському обліку, дійшов на підставі даних зустрічних перевірок: ТОВ "Бренд Строй"(акт від 06.04.2012р. № 29/22/36165567 "Про проведення зустрічної звірки ТОВ "Бренд Строй"), ПП "Пан буд"(акт від 06.04.2012р. № 21/22/37081614 "Про проведення зустрічної звірки ПП "Пан буд") з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.

В зазначених актах зустрічних звірок відображені відомості досудового слідства по кримінальній справі № 69-0146, порушеній відносно директора БВП "Строітель - плюс" ОСОБА_6, фізичних осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у сприянні директору ТОВ "Союз КДС" ОСОБА_9 в мінімізації ним податкових зобов'язань, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ "Союз КДС" ОСОБА_9, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2, 27 ч. 5, 212 ч. 3 КК України.

Згідно з актом перевірки, в ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), а саме: ТОВ "Бренд Строй", Фірма "Капітель плюс"з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2 КК України, адже, за даними слідства, використовуючи реквізити перелічених у постанові підприємств, в т.ч. вищевказаних, документально оформлювались неіснуючі операції, які нібито свідчили про отримання товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, виконання робіт, однак після цього завідомо підроблені документи передавались замовником послуг із конвертації в готівку безготівкових коштів для їх відображення у бухгалтерському і податковому обліку з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств для подальшого заниження своїх податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток підприємства.

Встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий вищевказаними підприємствами від контрагентів - постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Як наслідок, перевіркою встановлено, що усі операції ТОВ "Бренд Строй" та ПП "Пан буд" не спричиняють реального настання правових наслідків, а вчинені ними правочини з підприємствами покупцями та постачальниками відповідно до ч. 1, 2 ст.215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача" і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Досудовим слідством також встановлено, що одним із суб'єктів підприємницької діяльності України, яке протягом 2009-2012 років мало фінансово-господарські стосунки з вказаними вище підприємствами, являлось Дочірнє підприємство "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", у зв'язку з чим, за висновками даного акту перевірки, підприємством було занижено податок на прибуток та податок на додану вартість.

Судова колегія з вказаними висновками відповідача не погоджується, виходячи з наступного.

В жовтні 2011р. між позивачем (Замовник) та ТОВ "Бренд Строй" (Підрядник) був укладений договір будівельного підряду № 1157, відповідно до п. 1.2 якого за цим договором Підрядник виконує роботи по об'єкту: "Капітальний ремонт покрівлі спального корпусу № 3 ДП "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками за адресою: вул. Урицького, 7/3 в м. Євпаторія". (т.1 а.с.68-74)

Відповідно до п. 1.3 договору склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені проектно-кошторисною документацією.

Пунктом 3.1 договору встановлена договірна ціна робіт, яка є твердою та складає - 173048,00грн.

Як зазначено у п.13.1 договору, розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися з урахуванням Загальних умов та на підставі актів виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3.

Згідно з п.13.3 договору Замовник на протязі 10-ти днів з дня підписання цього договору (у разі необхідності) передає Підряднику аванс в розмірі 30% на придбання матеріалів.

Згідно матеріалів справи, 21.11.2011р. ТОВ "Бренд Строй" виписано рахунок № 2874 на суму попередньої оплати на будівельні матеріали на капітальний ремонт корпусу № 3 (покрівля) на суму 60000,00грн., оплата якого позивачем здійснена платіжним дорученням від 21.11.2011р. в сумі 60000,00грн., що підтверджується банківською випискою.

Встановлено, що для здійснення капітального ремонту покрівлі спального корпусу № 3 ТОВ "Кримпроектреконструкція" розроблено Робочий проект.

На підтвердження фактичного та реального виконання умов даного договору, позивачем надані акт виконаних робіт за формою № КБ-2в, договірна ціна, підсумкова відомість ресурсів.

У зв'язку із закінченням виконання робіт та підписанням сторонами акту виконаних робіт по капітальному ремонту покрівлі корпусу № 3, ТОВ "Бренд Строй" був виписаний рахунок № 3429 від 27.12.2011р. на суму 113048,14грн., який сплачений позивачем у безготівковій формі 27.12.2011р. в розмірі 113048,14грн, що підтверджується банківською випискою.

До загальновиробничих витрат по цим господарським операціям позивачем, як зазначено в акті перевірки та підтверджено відповідачем, віднесено 144207грн.

ТОВ "Бренд Строй" виписані податкові накладні №140 від 21.11.2011р. на суму 60000,00грн. (в т.ч. ПДВ 10000,00грн.) та № 240 від 27.12.2011р. на суму 113048,14грн. (в т.ч. ПДВ 18841,36грн.) (т.1 а.с.75)

Вказані податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені ст. 201.1 ПК України та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010р.

Зазначені податкові накладні відображені позивачем у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за листопад та грудень 2011р. та до податкового кредиту включено ПДВ: у листопаді 2011р. у сумі 8053грн. та у грудні 2011р. у сумі 15172,94грн.

Згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за грудень 2011р., по контрагенту ТОВ "Бренд Строй" до податкового кредиту позивачем віднесено не 15172,95грн., а 15172,94грн., як правильно зазначено ДПІ у м. Євпаторії в акті перевірки.

Також, у червні 2011р. позивачем на підставі видаткової накладної № 471 від 16.06.2011р. у Приватного підприємства "Пан буд" були придбані приліжкові килимки на суму 612грн., у тому числі ПДВ -102,00 грн. (т.1 а.с. 92)

Оплата за придбані приліжкові килимки на підставі рахунку № 551 від 13.06.2011р. суму 612,00 грн. здійснена позивачем 15.06.2011р., що підтверджується банківською випискою. (т.1 а.с.91)

ПП "Пан буд" виписана податкова накладна № 54 від 16.06.2011р. на суму 612грн., у т.ч. ПДВ 102грн., яка також містить всі необхідні реквізити, передбачені ст. 201.1 ПК України та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010р. (т.1 а.с.93)

Зазначена податкова накладна відображена позивачем у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за червень 2011р. та до податкового кредиту включено ПДВ в розмірі 82,14грн.

Відповідно до розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за червень 2011р., по контрагенту ПП "Пан буд" до податкового кредиту позивачем віднесено 82,14 грн., а не 86,00 грн., як зазначив позивач в позові.

Таким чином, висновки акту перевірки про завищення витрат та податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ "Бренд Строй" та ПП "Пан буд" призвели до збільшення у спірних податкових повідомленнях-рішеннях наступних сум податкових зобов'язань:

у податковому повідомленні-рішенні №0001162302 від 11.09.2012р. - збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 33284,90грн.,

у податковому повідомленні-рішенні №0001232302 від 11.09.2012р. збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 23308,08грн. основного платежу та 5827,02 грн. штрафних санкцій (25% від суми донарахування основного зобов'язання), в той час як позивач в позові помилково зазначив про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ "Бренд Строй" та ПП "Пан буд" на суму 23311,95грн. основного платежу та 5827,98грн. штрафних санкцій.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що "первинні документи" - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Частина 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Дослідивши надані позивачем документи, які були також досліджені відповідачем при перевірці, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає безпідставним неприйняття їх відповідачем до уваги, оскільки вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів.

Вказані первинні документи підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

Також, як слідує з акту перевірки, самим відповідачем було встановлено, що вказані господарські операції призвели до зміни структури активів та пасивів позивача.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено з чого складаються витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

При цьому, згідно з п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 кодексу, витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

В силу п. 138.2 ст. 138 кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. г) 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Встановлено, що корпус №3, ремонт покрівлі якого здійснювався ТОВ "Бренд Строй", є основним засобом позивача, що підтверджується даними інвентарної картки обліку основних фондів.

Відповідно до довідки статистики, основним видом діяльності позивача, є надання санаторно-курортних послуг, а тому приведення спального корпусу у належний стан шляхом проведення ремонту його покрівлі безпосередньо пов'язано з його господарською діяльністю, отже витрати на його ремонт правомірно віднесені позивачем до загальновиробничих витрат.

Стосовно використання приліжкових килимків, то оскільки діяльність позивача спрямована на санаторно-курортне лікування населення, то розміщення таких килимків біля ліжка свідчить про покращення умов проживання осіб у корпусах, а отже також пов'язане з його господарською діяльністю.

Відповідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, досліджені відповідачем документи по взаємовідносинам з ТОВ "Бренд строй" та ПП "Пан буд" відповідали вимогам, що висуваються до первинних документів, однак відповідач безпідставно не взяв їх до уваги.

Отже, витрати за вищевказаними господарськими операціями були сформовані позивачем законно та обґрунтовано, а тому відповідне збільшення грошових зобов'язань по податку на прибуток на суму 33167,60 грн. та 117,30 грн. відповідно, всього на суму 33284,90грн., є протиправним, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення №0001162302 від 11.09.2012р. в цій частині підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Що стосується податкового кредиту по цим же операціям, судова колегія також не вбачає підстав вважати його завищеним.

Пункт 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року №969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Пункт 198.3 ст. 198 даного Кодексу визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/ послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Встановлено, що ТОВ "Бренд Строй" під час виписки податкових накладних № 140 від 21.11.2011р. на суму 60000,00грн. та № 240 від 27.12.2011р. на суму 113048,14грн., а також ПП "Пан буд" під час виписки податкової накладної № 54 від 16.06.2011р. на суму 612,00 грн., у т.ч. ПДВ 102,00 грн., були зареєстровані як платники ПДВ, що підтверджується відомостями з сайту ДПС України.

Вказані податкові накладні, містять всі необхідні реквізити відповідно до вимог закону та були відображені позивачем у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних у червні, листопаді та грудні 2011 року.

При цьому, доводи відповідача про те, що про недійсність даних податкових накладних свідчать показання посадових осіб ТОВ "Бренд Строй" та ПП "Пан буд", які ніби - то пояснили, що не мають відношення до їх підписання, адже відповідно до п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011р. за №1333/20071, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ. В силу абз. 8 п. 1 цього Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Як встановлено, спірні податкові накладні виписані ТОВ "Бренд Строй" та ПП "Пан буд" - платниками ПДВ.

Таким чином, податковий кредит в розмірі 23308,08 грн. (82,14грн. + 8053грн. + 15172,94грн.) сформований позивачем законно та обґрунтовано.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується правомірність формування позивачем податкового кредиту в розмірі 23308,08грн., а не 23311,95грн., як зазначено ним в позові, слід в цій частині позовні вимоги задовольнити частково та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001232302 від 11.09.2012р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 23308,08грн. основного платежу та 5827,02грн. штрафних санкцій (25% від суми донарахування основного зобов'язання).

Висновки перевіряючих про порушення податкового законодавства не можуть ґрунтуватися на актах зустрічних звірок ТОВ "Бренд Строй" та ПП "Пан буд", а також відомостях з постанов досудового слідства в рамках кримінальної справи, протоколах допиту свідків та обвинувачених, адже ці документи не є первинними документами податкового та бухгалтерського обліку позивача.

Відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, є кримінально караним діянням відповідно до ст. 205 Кримінального кодексу України.

При цьому, як встановлено ст. 62 Конституції України та ст. 2 Кримінального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

В даному випадку, висновки перевіряючих про фіктивність ТОВ "Бренд Строй" та ПП "Пан буд" ґрунтувались на постанові слідчого та протоколах допиту свідків та обвинувачених, а не з вироку суду, що набрав законної сили.

Безпідставними є посилання відповідача на нікчемність правочинів через те, що сторони не мали на меті досягнення правових наслідків, що обумовлювались ними, адже відповідно до частини першої статті 234 ЦК України такий правочин є фіктивним, а згідно із частиною другою цієї статті фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто фіктивний правочин є оспорюваним у розумінні частини третьої статті 215 ЦК України.

Правочини позивача з ТОВ "Бренд Строй" та ПП "Пан буд" з цієї підстави у судовому порядку недійсними не визнавалися, отже є дійсними.

Крім того, є безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень - рішень, про нікчемність укладених позивачем угод на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаного договору поставки, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у м. Євпаторії АР Крим належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з ТОВ "Бренд Строй" та ПП "Пан буд" правочинів на настання обумовлених ними правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Також, відповідно до ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Однак, і з цієї підстави у встановленому законом порядку спірні правочини недійсними не визнано.

Проте, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.10.12 по справі № 2а-10286/12/0170/30 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 лютого 2013 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко