Рішення № 29559580, 20.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/365/13 20.02.13За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Простір", м. Київ

про стягнення 66 733,30 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники :

Від позивача Марковська В.В. - пред. по довір.

Від відповідача Булова Ю.С. - пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 66 733,30 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за Договором № 330557 від 09.09.2010р., посилаючись на порушення відповідачем, як споживачем, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2013р. порушено провадження у справі № 910/365/13 та призначено судовий розгляд на 30.01.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2013р. розгляд справи було відкладено на 20.02.2013р., у зв'язку з неявкою представників відповідача.

18.02.2013р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач повідомив про сплату грошових коштів на користь позивача, що перевищують розбір позовних вимог заявлених позивачем.

В судовому засіданні 20.02.2013р. представник позивача надав суду Довідку про надходження коштів за спожиту теплоенергію від відповідача за період з грудня 2012р по січень 2013р., з якої вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем складає - 60 017,78 грн.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив вимоги задовольнити.

Представник відповідача підтримав обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні 20.02.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами 09.09.2010р. було укладено Договір № 330577 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до п. 1.1. якого позивач, як постачальник, зобов'язався виробити та поставити теплову енергію відповідачу, як споживачу, для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому Договорі.

Відповідно до пп. 2.2.1. та 2.3.1. Договору і відповідно до законодавства України позивач постачає теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору, яку відповідач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється, відповідно до Звертання-доручення про укладення Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді, по приладах за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації, а з 01.01.2011р. - постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України.

Пунктом 9 Додатку 2 до Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ).

Сплату за вказаними документами відповідно до п. 10 Додатка 2 до Договору відповідач забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач на виконання умов Договору належним чином виконував обов'язки щодо постачання теплової енергії.

Відповідач, в свою чергу, зобов'язання за зазначеним Договором не виконав належним чином, внаслідок чого за період з 01.11.2010р. по 01.12.2012р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка складала - 60 071,78 грн., що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії обліковими картками (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію.

Відповідач заперечував проти наданого позивачем розрахунку та в підтвердження погашення заборгованості надав суду Зведену відомість розщеплення сплат за грудень 2012р., січень 2013 р. по сплаті за теплову енергію по Договору.

Суд не погоджується з доводами відповідача, оскільки грошові кошти, що були ним сплачені за період грудень 2012р. - січень 2013р. погашали заборгованість, яка виникла після 01.12.2012р., проте, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість яка виникла до 01.12.2012р., а саме, 60 017,78 грн.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь три відсотка річних в розмірі - 4 089,51 грн. та інфляційні втрати у розмірі - 2 626,01 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Враховуючи наявність прострочення з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Посилання відповідача на неможливість оплачувати спожиту мешканцями енергію не грунтується на договорі і не спростовує позовних вимог.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст.44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема сплати судового збору, то зазначені витрати відшкодовують за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Простір» (юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 82-А; 01051, м. Київ, вул. Дмитрівська, 56-А, код ЄДРПОУ 32253916) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 60 017 (шістдесят тисяч сімнадцять) грн. 78 коп. - основного боргу, 4 089 (чотири тисячі вісімдесят дев'ять) грн. 51 коп. - трьох відсотків річних, 2 626 (дві тисячі шістсот двадцять шість) грн. 01 коп. - інфляційних втрат та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 26 лютого 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук