Ухвала суду № 2955900, 10.09.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем УкраїниСправа №22а-2624/08

Суддя-доповідач Бєлова Л.В.Справа в апеляційній інстанції №22а-2624/08 Головуючий в першій інстанції Шабунін С.В.Справа в першій інстанції № 05-5-46/7596-АКиївський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Василенко Я.М.

Дурицької О.М.

при секретарі:Джуринській Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтогазенерго» на ухвалу господарського суду м. Києва від 29.05.2007 року про відмову у відкритті провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтогазенерго» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування актів, визнання протиправними дій та зобовязання утриматись від вчинення дій ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрнафтогазенерго» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва, в якому просить скасувати наказ Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва № 455 від 08.05.2007 року та направлення на перевірку № 538 від 08.05.2007 року, визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва щодо проведення позапланової документальної перевірки від 18.05.2007 року № 80/23-914/30677120, та зобовязати Державну податкову інспекцію у Подільському районі м. Києва утриматись від проведення позапланових перевірок за відсутності встановлених чинним законодавством України підстав.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.05.2007 року відмовлено у відкритті провадження по справі.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 29.05.2007 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги тим, що вказана ухвала є незаконною.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково, ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що позовні вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на сонові законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Під правовими актами індивідуальної дії розуміються положення, дія яких поширюється на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, і які є актом одноразового застосування.

Щодо оскарження дій субєкта владних повноважень, слід мати на увазі, що під діями слід розуміти активну поведінку субєкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що позивач подав позов, в якому просив скасувати наказ ДПІ у Подільському районі м. Києва № 455 від 08.05.2007 року та направлення на перевірку № 538 від 08.05.2007 року, визнати протиправними дії ДПІ щодо проведення позапланової перевірки та зобовязати ДПІ у Подільському районі м. Києва утриматись від проведення позапланових перевірок за відсутності встановлених чинним законодавством України підстав.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року у справі за конституційним зверненням громадянки Дзюби Галини Павлівни щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України (справа громадянки Дзюби Г.П. щодо права на оскарження в суді неправомірних дій посадової особи), дана стаття Конституції України не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування чи посадових і службових осіб можуть бути оскаржені, а тому встановлює принцип, відповідно до якого в суді можуть оскаржуватись будь-які рішення, дії та бездіяльність.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, проаналізувавши чинне законодавство, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку з приводу того, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтогазенерго» щодо скасуваня наказу ДПІ у Подільському районі м. Києва, визнання протиправними дії ДПІ щодо проведення позапланової перевірки та зобовязання ДПІ у Подільському районі м. Києва утриматись від вчинення таких дій, як проведення позапланових перевірок за відсутності встановлених чинним законодавством України підстав підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, відповідно до ст. ст. 3, 17 КАС України.

З приводу вимоги апеляційної скарги позивач щодо направлення справи на новий розгляд, колегія суддів прийшла до висновку про залишення даної вимоги без задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 204 КАС України передбачені підстави для скасування судового рішення по справі та направлення справи на новий розгляд.

Виходячи з вимог даної статті, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, а вважає доцільним направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви.

Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 199, 202, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтогазенерго» на ухвалу господарського суду м. Києва від 29.05.2007 року про відмову у відкритті провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтогазенерго» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування актів, визнання протиправними дій та зобовязання утриматись від вчинення дій задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду м. Києва від 29.05.2007 року про відмову у відкритті провадження по справі скасувати.

Справу направити до Окружного адміністративного суду м. Києва для вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді