Постанова № 29558371, 19.02.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

19 лютого 2013 року Справа № 2а-5523/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомприватного підприємства "Катрич и Ко", додержавної податкової інспекції у Заводському раойні м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001210231, № 0001220231 від 18 жовтня 2012 року, В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Катрич і Ко» (далі - ПП «Катрич і Ко», позивач) звернулось до державної податкової інспекції в Заводському районі м. Миколаєва Миколаївській області ДПС (далі - ДПІ, відповідач) з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.10.2012 року № 0001210231, № 0001220231.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при проведенні перевірки відповідач дійшов необґрунтованого висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства.

Відповідач позов не визнав, надав до суду заперечення та докази на підтвердження своєї позиції.

Представником позивача подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представником відповідача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Суд вважає, що в адміністративній справі достатньо матеріалів для її розгляду в письмовому провадженні.

Дослідивши всі матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

В період з 02.10.2012 року по 03.10.2012 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Де-Лонга» за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 року, на підставі якої 04.10.2012 року складений акт № 2984/22-200/33367916 (а. с. 15-25).

На підставі акту перевірки та посадовими особами відповідача винесено податкові повідомлення-рішення від 18.10.2012 року № 0001210231, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3691,25 грн., у тому числі за основним платежем - 2953,00 грн. та за штрафними санкціями - 728,25 грн., № 0001220231, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 4630,75 грн., у тому числі за основним платежем - 3691,00 грн. та за штрафними санкціями - 922,75 грн. В акті перевірки зазначено про порушення п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених відповідачем в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та суджень відповідача, відображених в акті перевірки позивача на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Як зазначено в акті перевірки, основним видом діяльності позивача є будування та ремонт суден.

В період з 03.09.2010 по 27.09.2010 року позивач перебував у фінансово-господарських відносинах з ТОВ «Де-Лонга», про що свідчить договір від 03.09.2010 року № 1 (а. с. 13-14). Згідно вказаного договору ТОВ «Де-Лонга» виконувала для позивача роботи з порізки металобрухту.

Як вбачається з витягу з ЄДРЮОФОП видами діяльності ТОВ «Де-Лонга» є: посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, будівництво будівель, оптова торгівля будівельними матеріалами, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, інші види оптової торгівлі (основний вид діяльності). З урахуванням того що підприємство займається торгівлею, суд дійшов висновку, що воно не могло виконувати роботи з порізки металобрухту.

Позивачем на підтвердження виконання робіт ТОВ «Де-Лонга» надано акт здачі-прийняття виконаних робіт № 1 від 27.09.2010 року (а. с. 11). Проте, суд не може розцінювати даний акт як належний доказ на підтвердження виконання робіт, оскільки на наданих позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій доказах (податкова накладна, акт) міститься підпис директора ТОВ «Де-Лонга» ОСОБА_1 Як вбачається з акту перевірки та висновку від 10.10.2011 року № 6465, за результатами судово-почеркознавчої експертизи встановлено, що підписи від імені директора ТОВ «Де-Лонга» за період з жовтня 2009 по жовтень 2010 року виконані не самим ОСОБА_1, а іншою особою. Тому суд не приймає до уваги надані позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ним та ТОВ «Де-Лонга» документи, оскільки вони оформлені у період з 03.09.2010 по 27.09.2010 року включно.

Крім того, відповідно до акту перевірки, з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він ніякого відношення до діяльності підприємства не мав, тому що погодився на використання його паспорта для створення фіктивного підприємства. Крім того, він з 06.10.2010 року знаходитися в місцях позбавлення волі і, відповідно, фізично не мав можливості підписувати будь-які накладні та укладати будь-які договори.

Також до ЄДРЮОФОП внесено запис про відсутність за місцезнаходженням ТОВ «Де-Лонга». Свідоцтво платника ПДВ анульовано.

Крім того, постановою від 02.08.2011 року порушено кримінальну справу за фактом створення суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Де-Лонга» з метою прикриття незаконної діяльності за ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Суд вважає, що наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, виданих йому виконавцем послуг та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ не є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.

Для правильного вирішення спору встановленню підлягає факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Де-Лонга» із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо технічних можливостей здійснення господарських операцій, наявності трудових ресурсів, тощо.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2. цієї статті Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За змістом пункту 2 Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

У ході розгляду справи судом встановлено, що ТОВ «Де-Лонга», податкові накладні якого стали підставою для формування ПП «Катрич і Ко» податкового кредиту, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності цього товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від її імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноваженою особою звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Де-Лонга» без мети настання правових наслідків. Цей висновок ґрунтується в тому числі і на тому, що позивачем в ході судового розгляду справи не надано жодних доказів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з надання послуг ТОВ «Де-Донга» позивачу.

Як встановлено відповідачем та не спростовано позивачем під час слухання справи, між позивачем та ТОВ «Де-Лонга» укладено недійсні правочини. Тобто, право позивача на податковий кредит з ПДВ на підставі податкових накладних на виконання недійсних правочинів, а також на включення сум до складу валових витрат не виникає.

При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. Господарські операції позивача з вищевказаним підприємством це є ніщо інше як штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і таким, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І. А. Устинов