Ухвала суду № 2955753, 21.11.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя доповідач Міронова Г.М.

Головуючий у суду 1 інстанції Кірієнко В.О.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

21 листопада 2008року справа № 22-а-8811/08

зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого Міронової Г.М.суддів:

при секретаріШаптала Н.К., Старосуд М.І.

Шептульовій С.Ю.розглянувши апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецькана постанову Донецького окружного адміністративного судувід19 червня 2008 року у адміністративній справі№ 2-а-10245/08 (суддя Кірієнко В.О.)за позовом

доЗакритого акціонерного товариства «Донагроімпекс»

Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

про

визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001502340\0 від 05.05.2008 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2008 року закрите акціонерне товариство «Донагроімпекс» звернулося до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування свої вимог позивач посилається на те, що згідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2008 року позов закритого акціонерного товариства «Донагроімпекс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька було задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з таким судовим рішенням, податковий орган подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів Закону України «Про податок на додану вартість».

Сторони, що беруть участь у справі, до суду не зявились, були повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне:

У квітні 2008 року співробітниками Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька проведена позапланова виїзна перевірка закритого акціонерного товариства «Донагроімпекс» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень-листопад 2007 року, за наслідками зазначеної перевірки складен акт № 744/23-712 25333903 від 17.04.2008 року.

На підставі даного акту перевірки відповідачем було прийняте спірне податкове повідомлення рішення № 0001502340/0 від 05.05.2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі на 167726,00 грн. по декларації з податку на додану вартість за вересень 2007 року, загалом на 167726,00 гривень.

Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість відповідач вважає відсутність результатів зустрічних перевірок по ланцюжкам до кінцевого виробника, що відповідає вимогам Методичних рекомендацій, затвердженихнаказом Державної податкової адміністрації України № 350 від 18.08.2005 року.

Колегія суддів зазначає, що згідно приписів ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна надати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Однак в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскаржень рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Оскільки таких справ найбільше з-поміж інших справ, то фактично загальним є правило про те, що тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача субєкта владних повноважень.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Згідно Методичних рекомендацій щодо порядку адміністрування, доведених листомДержавної податкової адміністрації України № 16071/7/16-1517 від29.08.2006 року, на які посилається апелянт у вимогах щодо задоволення апеляційної скарги, підтверджена податковим органом, сума бюджетного відшкодування це сума податкуна додану вартість, яка задекларована платником податку до відшкодування, яка обліковується в картці особового рахунку платника і підтверджена актом документальноїневиїзної(камеральної) чи позапланової виїзної документальної перевірки.

Колегія суддів зазначає, що згідно 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що сума бюджетного відшкодування напряму залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, а не навпаки.

Крім того, слід зазначити, що зазначений Закон не передбачає відповідальності платника податків по зобов'занням інших платників податків, зокрема підприємств, з якими він не мав договорних правовідносин і не ставить у залежність праве на податковий кредит та бюджетне відшкодування податку на додану вартість від результатів проведених зустрічних перевірок. Сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням безпосередньо продавця товару і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. Покупець товару, в даному випадку - закрите акціонерне товариство «Донагроімпекс» , не повинно доводити факт цієї сплати і цей обов'язок, покладений податковим органом на позивача, суперечить вимогам чинного законодавства України.

Отже, як встановлено судом першої інстанції і з чим не може не погодитись колегія суддів,сума бюджетного відшкодування, відповідно до позапланової виїзної документальної перевірки, за якої відповідачем складено акт № 744\23-712\25333903 від 17.04.2008 року повинна вважатися підтвердженою, у звязку з чим вимоги закритого акціонерного товариства «Донагроімпекс » щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001502340\0 від 05.05.2008 рокупідлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Повний текст ухвали виготовлений 26листопада2008 року.

Керуючись ст.ст. 184, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2008 року у справі № 2-а-10245\08 за позовом закритого акціонерного товариства «Донагроімпекс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001502340\0 від 05.05.2008 року - залишити беззадоволення.

ПостановуДонецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2008 року у справі № 2-а-10245\08 за позовом закритого акціонерного товариства «Донагроімпекс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001502340\0 від 05.05.2008 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції Вищого адміністративного суду України, а в разі виготовлення повного тексту у відповідності до ч. 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня виготовлення повного тексту.

Головуючий Г.М.Міронова

Судді Н.К.Шаптала

М.І.Старосуд