Постанова № 29557189, 21.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2013 року Справа № 812/786/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Ірметової О.В.,

при секретарі судового засідання: Іванович К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Лелека» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії та скасування податкової вимоги про сплату податкового боргу від 08.01.2013 №30/246/19,

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Лелека» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби, яким позивач просив визнати протиправними дії відповідача та скасувати податкову вимогу про сплату податкового боргу у вигляді пені у розмірі 33992,01 грн.

В обґрунтування позову ТОВ «ТД «Лелека» зазначило, що 10.01.2013 товариство отримало податкову вимогу від 08.01.2013 №30/246/19 про наявність податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в сумі 33992,01 грн. Але позивач не погоджується з наявною сумою податкового боргу. Відповідно до акту від 11.01.2013 звіряння платника з бюджетом за період з 01.01.2013 по 11.01.2013 з податку на додану вартість із товарів, вироблених в Україні у позивача відсутній податковий борг окрім нарахованої пені у розмірі 33571,20 грн. Також відповідно до акту звіряння розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2013 по 11.01.2013 з податком на прибуток підприємств позивач не має заборгованості окрім нарахованої пені у розмірі 420,81 грн. Згідно наданої відповіді, дані суми пені були нараховані за наслідками проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «ТД «Лелека» за період з 01.10.2007 по 30.09.2010, за результатами якої було складено акт від 19.01.2011 №24/23/34279915 та відповідні податкові повідомлення-рішення від 26.01.2011 №0000062310 з податку на прибуток на суму 26467,50 грн., та №0000072310 з податку на додану вартість на суму 345581,75 грн. Відповідачем під час перевірки було встановлено заниження податку на прибуток та податку на додану вартість позивачем у період з 01.10.2007 по 30.09.2010. Оскільки у зазначений період нарахування пені визначався ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивач вважає, що дія Податкового кодексу України, що набрав чинності 01.01.2011, а саме ст.129 Податкового кодексу України, не може бути застосована в частині нарахування пені.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі, надав пояснення аналогічні адміністративному позову, також зазначив, що враховуючи приписи ст.58 Конституції України відповідач неправомірно застосував ст.129 Податкового кодексу України.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. В своїх запереченнях відповідач зазначив, що у січні 2011 року було здійснено документальну планову документальну перевірку ТОВ «ТД «Лелека», за результатами якої було складено акт від 19.01.2011 №24/23/34279915 та відповідні податкові повідомлення-рішення від 26.01.2011 №0000062310 з податку на прибуток на суму 26467,50 грн., та №0000072310 з податку на додану вартість на суму 345581,75 грн. Під час перевірки було встановлено заниження податку на прибуток та податку на додану вартість позивачем у період з 01.10.2007 по 30.09.2010. Відповідач вважає, що були законні підстави для нарахування відповідно до вимог п.129.2 ст.129 Податкового кодексу України, про що було прийняте рішення №3 від 04.01.2013 про нарахування пені.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку наданим доказам, суд приходить до наступного.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечувались сторонами наступні обставини.

ТОВ «ТД «Лелека» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 03.04.2006 (а.с.6-7, 8, 9).

На підставі наказу ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганська від 14.12.2010 №662 (том 1 а.с.30) та направлення на перевірку від 14.012.2010 №1029 (том1 а.с.29) було здійснено планову виїзну перевірку з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «ТД «Лелека» за період з 01.01.2007 по 30.09.2010, за результатами якої було складено акт від 19.01.2011 №24/23/34279915 (том 1 а.с.31-63).

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську прийняло податкові повідомлення-рішення 26.01.2011 №0000062310 з податку на прибуток на суму 26467,50 грн. (том 1 а.с.95), та №0000072310 з податку на додану вартість на суму 345581,75 грн. (том 1 а.с.94).

28 лютого 2011 року між ТОВ «ТД «Лелека» та ДПІ в Жовтневому районі в м. Луганську було складено акт звірення розрахунків платника з бюджетом з податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 28.02.2011, з якого вбачається відсутність податкового боргу з цього податку (том 1 а.с.92).

28 лютого 2011 року між ТОВ «ТД «Лелека» та ДПІ в Жовтневому районі в м. Луганську було складено акт звірення розрахунків платника з бюджетом з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 28.02.2011, з якого вбачається відсутність податкового боргу з цього податку (том 1 а.с.93).

Станом на 31 грудня 2012 року за ТОВ «ТД «Лелека» обліковується переплата з податку на прибуток у розмірі 45,93 грн. (том 1 а.с.128-136).

Станом на 31 грудня 2012 року за ТОВ «ТД «Лелека» обліковується переплата з податку на додану вартість у розмірі 291,76 грн. (том 1 а.с.137-141).

Рішення №3 від 04.01.2013 ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області ДПС про донарахування пені було прийнято на підставі п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України, Інструкції про порядок нарахування по погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПС України від 17.12.2010 №953, за результатами акта ДПС України в Луганській області від 23.11.2011 №8/14-038 про результати внутрішньої комплексної перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Луганська (том 2 а.с.).

08 січня 2013 року за №30/246/19 ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області ДПС направило до ТОВ «ТД «Лелека» податкову вимогу (том 1 а.с.23).

Відповідно до п.59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положеннями пункту 59.3 статті 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.п.2.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1113 від 24.10.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.11.2012 року за №1909/22221, податкова вимога формується, якщо:

- платник податків не сплатив суми податкового зобов'язання, зазначеної у поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки;

- платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки;

- платник збору не сплатив узгодженої суми збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлені строки;

- платник єдиного податку першої або другої групи не сплатив суми авансового внеску у встановлені строки;

- контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби та надіслав відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру.

Інших підстав, які б надавали органу державної податкової служби право на прийняття податкових вимог нормами Податкового кодексу України та Порядку 1113 від 24.10.2012 не передбачено.

Відповідно до п.п.14.1.39 статті 14 зазначеного Кодексу, грошове зобов'язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (п.п.14.1.162 ст.14 Кодексу).

Отже, до поняття "грошове зобов'язання" законодавцем віднесено лише суми податкового зобов'язання та/або штрафних (фінансових) санкцій, тобто нарахована пеня не відноситься до нього.

Виходячи із вищенаведеного, вимогами Податкового кодексу України не передбачено винесення на адресу платника податкових вимог окремо на суми нарахованої пені, без наявності узгодженої суми грошового зобов'язання (податкового зобов'язання або штрафних (фінансових) санкцій).

Крім того, судовим розглядом встановлено, що нарахування пені ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області ДПС було здійснено з посиланням на положення п.п.129.1.2 п.129.1 статті 129 Податкового кодексу України .

Відповідно до положень статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Відповідно до пункту 2 рішення Конституційного Суду України "У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)" №1-рп/99 від 09.02.1999р., в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультрактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Прикінцевими положеннями Податкового кодексу України передбачено, що цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року. При цьому його норми, за загальним правилом, застосовуються до тих правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Податковим органом здійснено нарахування пені за заниження податкового зобов'язання за період з 01.10.2007 по 30.09.2010 на підставі п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, тобто на підставі норми права, яка почала діяти лише 01.01.2011 року та не діяла на час виникнення зазначених спірних правовідносин.

Таким чином, нарахування ДПІ у Жовтневому районі м.Луганська Луганської області ДПС пені за заниження суми податкового зобов'язання у період з 01.10.2007 по 30.09.2010 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Згідно пункту 5.4 "Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010р. N953, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27 грудня 2010р. за N1350/18645, оскарження платником податків сум нарахованої пені здійснюється відповідно до законодавства.

Враховуючи вимоги наведених нормативно-правових актів та положення статей 42, 55, 56 Податкового кодексу України, про будь-яке прийняте рішення (в тому числі і про рішення щодо нарахування пені) податковий орган зобов'язаний повідомити платника податків в передбаченому законом порядку, шляхом винесення та вручення належним чином відповідного податкового повідомлення даній особі.

Під час розгляду справи податковим органом не надано доказів на підтвердження факту повідомлення ТОВ «ТД «Лелека» про прийняття ДПІ у Жовтневому районі м.Луганська Луганської області ДПС рішення №3 від 04.01.2013 про нарахування пені з податку на прибуток у розмірі 420,81 грн., та з податку на додану вартість на суму 33571,20 грн.

Враховуючи, що згідно облікових карток з податку на прибуток та податку на додану вартість станом на 31.12.2012 узгодженої суми грошових зобов'язань (податкового зобов'язання або штрафних (фінансових) санкцій) за ТОВ «ТД «Лелека» не лічилось, та нарахування пені було здійснено з порушенням вимог діючого законодавства, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для прийняття податковим органом податкової вимоги №30/246/19 від 08.01.2013, а тому дії відповідача щодо нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД «Лелека» пені у розмірі 33992,01 грн. є протиправними.

За таких обставин, оскаржувана податкова вимога прийнята без належного обґрунтування та підстав, передбачених чинним законодавством, у зв'язку з чим є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтею 2, 11, 17, 18, 71, 87, 90, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Лелека» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дії та скасування податкової вимоги про сплату податкового боргу від 08.01.2013 №30/246/19 задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби щодо нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД «Лелека» пені у розмірі 33992,01 грн.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби від 08.01.2013 №30/246/19 про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Лелека» податкового боргу у сумі 33992,01 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Лелека» з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 339,92 грн. (триста тридцять дев'ять грн. 92 коп.)

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 26 лютого 2013 року.

Суддя О.В. Ірметова