Постанова № 29557154, 12.09.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

09:51

12.09.2012 р. Справа № 2а-4725/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. при секретарі судового засідання Дворник Г. Г., розглянувши у відкритому судовому адміністративну справу

за позовом

Миколаївського відділення Очаківської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби,

до

фермерського господарства "Югагросервіс",

про

подання про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

Очаківська об’єднана Державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби (далі – позивач) звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна фермерського господарства «Югагросервіс» (далі - відповідач).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач не допустив перевіряючих до перевірки. Як наслідок таких неправомірних дій позивача є адміністративний арешт його майна з подальшим підтвердженням цього арешту судом.

Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що позивач не мав законного права на проведення такої перевірки, тому адміністративного арешт майна, який застосував позивач є також безпідставним. За таких обставин відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволені подання.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні подання, виходячи з наступного.

Фермерське господарство «Югагросервіс», є юридичною особою та платником податків.

05 вересня 2012 року позивачем видано наказ № 485 про проведення виїзної документальної позапланової перевірки відповідача (а. с. 10), та направлення на перевірку № 464/22-006 від 05.09.12 р. (а .с. 11).

06 вересня 2012 року позивач не зміг розпочати перевірку. Про це позивачем був складений акт відмови від зняття залишків товарно-матеріальних цінностей та ненадання до перевірки документів від 07.09.12 р. № 219/22/34050536 (а. с. 12-13).

10 вересня 2012 року позивачем на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків було прийняте Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків № 1 (а. с. 14), яким було застосовано умовний адміністративний арешт майна фермерського господарства «Югагросервіс».

Відповідно до п. п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України – арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Виходячи з аналізу даної норми суд зазначає, що позивач мав право на проведення перевірки позивача тільки за наявності законної підстави.

Порядок та підстави проведення позапланової перевірки визначені ПК України.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України – документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України – документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем направлено на адресу відповідача лист - запит № 6931/9/10-118 від 06.09.2012 року (відповідачем отриманий 06.09.2012 року), з вимогою надання відомостей.

Листом від 07.09.2012 року № 38, посилаючись на ст. 78 ПК України позивачу відмовлено в наданні відомостей.

Відповідно до п.73.3 ст.73 ПК України – органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Перелік підстав для запиту про надання інформації визначений ч.3 вищезазначеного пункту.

Представник позивача пояснив суду, що запит був направлений на підставі п. 1 ч. 3 п. 73.3 ст. 73 ПК України – за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, оскільки позивачем був виявлений факт порушення відповідачем податкового законодавства.

Виходячи з аналізу даної норми суд зазначає, що вона вимагає отримання податкової інформації тільки в установленому законом порядку. В запиті позивач не вказує, ні на яку інформацію, а тим більш на факт порушення, не вказує назву контрагента, при взаємодії з яким відповідач вчинив порушення.

Тому суд вважає, що цей запит не можливо розглядати, як такий, що складений відповідно до вимог п. 1 ч. 3 п. 73.3 ст. 73 ПК України.

Відповідно до абз. 5 п. 73.3 ст. 73 ПК України – платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

В судовому засіданні представник відповідача визнав невідповідність запиту вимогам ПК України.

Таким чином суд вважає, що запит позивача не відповідав вимогам Закону і відповідач мав право не надавати на нього відповідь. Як наслідок, у позивача не виникло право на проведення позапланової перевірки і відповідач правомірно на допустив його до проведення перевірки.

Відповідно до п. 94.10 ст. 94 ПК України – арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

З огляду на вищезазначене у суду відсутні підстави для підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна фермерського господарства «Югагросервіс».

За таких обставин вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені подання відмовити.

Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І. А. Устинов