Ухвала суду № 29556911, 25.02.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.

Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.

УХВАЛА

іменем України

"25" лютого 2013 р. Справа № 0670/6407/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Моніча Б.С.

Хаюка С.М.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" грудня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Вимпел" до Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Житомирському районі №0005242301 від 17 березня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток/доходи/організацій споживчої кооперації, кооперативів та громадських об'єднань у розмірі 502428,00грн., з яких: за основним платежем 339541,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 162887,00грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.12.2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. В своїй апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.12.2012року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у період з 15.11.2010 року по 03.12.2010 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Вимпел" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2010 року, про що складено акт №4826/23-01/13544670/0110 від 17.12.2010 року.

Перевіркою позивача, крім іншого, встановлено порушення:

- п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 п.5.9 ст.5, п.6.1 ст.6, п.7.6 ст.7, п.п.12.1.2, 12.1.5 п.12.1 ст.12, п.22.4 ст.22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 14359246,00грн. та зменшення збитків в сумі 409 482,00грн. за 9 міс. 2010 року.

Внаслідок процедури апеляційного оскарження податкового повідомлення-рішення, Рішенням про результати розгляду скарги ДПА у Житомирській області від 17.03.2011р. № 5781/Д-С/25-009 було скасоване податкове повідомлення-рішення від 31 грудня 2010 року № 0003622301/0 ДПІ у Житомирського району «в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 14023760,00 грн. - основного платежу та 8570545,00 грн. - штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині в сумі 335486,00 грн. основного платежу та 167743,00 грн. штрафної (фінансової) санкції - залишено без змін».

Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0005242301 від 17 березня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток/доходи/організацій споживчої кооперації, кооперативів та громадських об'єднань у розмірі 502428,00грн., з яких: за основним платежем 339541,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 162887,00грн.

Правовідносини щодо платників податку на прибуток, об'єкти, базу та ставки оподаткування, переліку неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливостей оподаткування експортних та імпортних операцій, звітування та внесення податку до бюджету, регулювалися правовими нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що були чинні на день виникнення спірних відносин між сторонами в даній справі. Порядок подання, внесення змін до податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань визначалися правовими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно, до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вказано, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно, до п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Законом України від 20.05.2010р. № 2275-VI, який набрав чинності 16.06.2011р., п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було доповнено абзацом другим, згідно із яким у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону. Цим же Законом статтю 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доповнено п. 22.4., згідно із яким у 2010р. у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Згідно, із ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону, суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно, до ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Стосовно використання позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 7177685,00 грн. за 2009р. та в сумі 1478310,00 грн. за 9 міс.2010р., встановлено наступне.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду по справі № 0670/11995/11 від 10 вересня 2012р., залишеної без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2012р., встановлено, що відповідачем безпідставно зменшене від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 7 177 685 грн. за результатами комплексної документальної перевірки акт № 1003/23-0/13544670 від 15.06.2009р. Отже висновок відповідача стосовно того, що підприємством безпідставно завищено валові витрати в ряд. 04.9 на суму 7 177 685,00 грн. за 2009р. та на суму 1 478 310,00 грн. за 9 міс.2010р., є хибним.

Таким чином, відповідач під час розрахунку оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не врахував наявні у позивача валові витрати на суму 7 177 685,00 грн. за 2009р. та на суму 1 478 310,00 грн. за 9 міс.2010р.

В судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи позивача, щодо правомірності формування валових витрат в розмирі 424922,54 грн. в зв'язку з придбанням товарів у контрагентів TOB «Енергія Лімітед», TOB «Інтерконтинент лтд», TOB «Сутон», TOB «Дівайн», TOB «Континент Нафто Трейд» (Житомирська філія), ПП «Житомир-Олтранс».

В ході дослідження в судовому засіданні відповідних документів бухгалтерської та податкової звітності (договори, видаткові накладні, товаро-транспортні накладні, банківські виписки із особових рахунків позивача, актів списання) встановлена наявність господарських операцій позивача з ТОВ «Енергія Лімітед», ТОВ «Інтерконтинент лтд», ТОВ «Сутон», ТОВ «Дівайн», TOB «Континент Нафто Трейд» (Житомирська філія), ПП «Житомир-Олтранс» в зазначені періоди, щодо придбання у останніх товарів на загальну суму 509907,87 грн. з ПДВ. Наявність вказаних господарських операцій та їх документальне підтвердження встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що валові витрати в сумі 424922,54 грн. позивачем були сформовані у відповідності до вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». До складу валових витрат були віднесені витрати платника податку на товари, які придбавалися позивачем у ТОВ «Енергія Лімітед», ТОВ «Інтерконтинент лтд», ТОВ «Сутон», ТОВ «Дівайн», TOB «Континент Нафто Трейд» (Житомирська філія), ПП «Житомир-Олтранс» для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Також на підтвердження правомірності формування наведених валових витрат позивачем було надано Ухвалу вищого адміністративного суду України по справі №К/9991/28332/12,К/9991/31980/12 від 18.09.2012р. та рішення судів першої і другої інстанції.

Разом з тим, в судовому засіданні не знайшли своє підтвердження доводи позивача, щодо правомірності включення до складу валових витрат сум витрат в розмірі 50108,40 грн., в зв'язку з відсутністю у останнього необхідних первинних бухгалтерських документів, а саме товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою N 1-ТТН (нафтопродукт), які б підтверджували отримання позивачем паливно-мастильних матеріалів у ТОВ "Юроп Оіл", ТОВ "ВАККО". Крім цього позивач не заперечував стосовно встановлених актом перевірки порушень, а саме: заниження валових доходів за 2009р. на суму 16422,00 грн. (стор. 6 акту перевірки від 17.12.2010р.) та не включення до складу валових доходів безнадійної заборгованості за якою минув строк позовної давності в сумі 13100,00 грн. (стор. 11 акту перевірки від 17.12.2010р.)

За приписами ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» оподаткування, нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток, відбувається в наслідок перевищення сум валового доходу над валовими витратами платника податку у відповідні податкові періоди. З обставин встановлених під час судового розгляду встановлено, що відповідач під час розрахунку оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не врахував наявні у позивача валові витрати на суму 7177685,00 грн. за 2009р. та на суму 1478310,00 грн. за 9 міс.2010р.

Отже, встановлені відповідачем під час перевірки порушення, які знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, призводять до зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток позивача в розмірі 79630,40 грн. за відповідним рішенням відповідача, а не донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток.

На вимогу суду першої інстанції відповідачем було надано розрахунок донарахованих податкових зобов'язань в розрізі встановлених порушень до акту перевірки.

З наданого розрахунку вбачається, що загальна сума наведених порушень не призводить до повного зменшення наявного у позивача від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток позивача на суму 7177685,00 грн. за 2009р. та на суму 1478310,00 грн. за 9 міс. 2010р., тобто до виникнення податкового зобов'язання з податку на прибуток та наведені зайві порушення, а саме:

- безпідставно наведено порушення, щодо завищення валових витрат за 9 міс. 2009р. на суму 16422,00 грн. Відповідач пояснив, що помилково вказав наведене порушення у розрахунку;

- наведено порушення, щодо заниження задекларованих ТОВ «ПК «Вимпел» показників у ряд. 04.13 «інші витрати, крім визначених у 04.1-04.12» Декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік на суму 6568,00 грн. Заниження позивачем власних витрат, що встановлено перевіряючими під час перевірки стор. 23 акту перевірки від 17.12.2010р., свідчать про заниження позивачем валових витрат на суму 6568,00 грн. за 2009р. і не призводить до виникнення податкового зобов'язання з податку на прибуток, а навпаки надає йому право збільшити свої валові витрати.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи;

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Судова колегія вважає, судом першої інстанції правильно встановлено, що ТОВ "ПК "Вимпел" надано відповідні розрахункові, платіжні та інші документи, що фіксують господарські операції.

ДПІ у Житомирському районі не надано доказів на підтвердження не сплати ТОВ "ПК "Вимпел" податкових зобов'язань.

Крім того, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для такого платника. Отже, позивачем підтверджено та правомірно віднесено до складу валових витрат витрати по взаємовідносинах з контрагентами, а тому оскаржуване податкове повідомлення рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням наведеного, постанова суду першої інстанції у даній справі є обґрунтованою та законною, а тому її слід залишити без змін, доводи відповідача є не переконливими, спростовуються наведеним вище та відповідно, не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" грудня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) І.Г. Охрімчук

судді: (підпис) (підпис) Б.С. Моніч С.М.Хаюк

З оригіналом згідно: суддя _______ І.Г. Охрімчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Вимпел" с.Світин,Житомирська область, Житомирський район,10031

3- відповідачу Державна податкова інспекція у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби пл.Перемоги, 2,м.Житомир,10014