Постанова № 2955662, 03.11.2008, Харківський окружний адміністративний суд

                   Справа № 2а-7203/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«03» листопада 2008 року

м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді -  Спірідонова М.О.

за участю секретаря - Свіргун О.О.

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   у   приміщенні   Харківського   окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанський миловар» до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області, Головного управління державного казначейства України у Харківській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанський миловар» до Дергачвської МДПІ у Харківській області, Головного управління державного казначейства України у Харківській області.  У своєму позові позивач просить суд  визнати нечинними податкові повідомлення-рішення, винесені Дергачівською МДПІ у Харківській області №0000081601/0 від 28.05.2008р. та №00000101601/0 від 13.06.2008р.; стягнути з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанський миловар» (62371, Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, вул. Свердлова, 53) бюджетну заборгованість з бюджетного відшкодування надмірно сплаченого ПДВ в розмірі 197445 (сто дев’яносто сім тисяч чотириста сорок п’ять) грн. 16 коп. Зобов'язати Головне управління державного казначейства України у Харківській області перерахувати на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанський миловар» бюджетну заборгованість в розмірі 197445 (сто дев’яносто сім тисяч чотириста сорок п’ять) грн. 16 коп.

В обґрунтування позову позивач вказав, щовін правомірно визначив суми ПДВ, які належали до відшкодування позивачу з бюджету, підтверджуються даними податкової декларації з ПДВ за спірний період, а також документами бухгалтерського і податкового обліку.

Представник позивача в судове засідання з’явився та виходячи з вище викладеного просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник першого відповідача в судове засідання з’явився та з позовом не погодився у повному обсязі,просить у позові відмовити, оскільки вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими зменшено від'ємне значення ПДВ, задеклароване позивачем у податкових деклараціях за період січень 2008р. правомірними, прийнятими у відповідності до вимог чинного законодавства, посилаючись на положення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.7. «б» ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість".

Представник другого відповідача в судове засідання не з’явився але був належним чином повідомлений про  дату, час та місце слухання справи.

Судом встановлено, що позивач є платником ПДВ та подає до податкової інспекції податкові декларації по ПДВ.

Надані суду документи свідчать, що позивач у строки, встановлені Законом України „Про податок на додану вартість" подавав до Дергачівської МДПІ Харківської області декларації по ПДВ за звітний період січень 2008р., в якій визначена сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню за січень 2008р., в розмірі 498600,00грн., а також надав заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка була відображена у податковій декларації.

Для визначення достовірності нарахування задекларованих до відшкодування з бюджету сум ПДВ першим відповідачем була проведена невиїзна позапланова перевірка, за результатами якої складений акт перевірки від 20.05.2008р. № 587/16-015/30357250. На підставі вказаного акту прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000081601/0 від 25.05.2008 p., яким позивачу була зменшена сума від'ємного значення з ПДВ, що була заявлена ним до відшкодування з бюджету за січень 2008 р. на загальну суму 113681,00грн.

Також першим відповідачем була проведена ще одна невиїзна позапланова перевірка того самого періоду, за результатами якої складений акт перевірки від 03.06.2008р. № 646/16-015/30357250. На підставі вказаного акту прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 00000101601/0  від 13.06.2008p., яким позивачу була зменшена сума від'ємного значення з ПДВ, що була заявлена ним до відшкодування з бюджету за січень 2008 р. на загальну суму 83764,16грн.

З досліджених вище актів перевірки вбачається, що зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2008 р. пов'язано з тим, що під час перевірки встановлено, що підприємства другої ланки контрагентів позивача на дату проведення таких перевірок є такими, що визнані банкрутами та ліквідовані.

Суд зазначає, що  першим відповідачем не заперечується факт фактичної сплати ПДВ  позивачем по справі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1.8. ст. 1 Закону України «Про ПДВ» бюджетне відшкодування – сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом, а отже суд приходить до всновку, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції – формування доходу Державного бюджету України, а також з поняття платника податку, як особи, яка зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Суд аналізуючи положення вищезазначеної норми зазначає, що наведена норма, дає лише визначення терміну «бюджетне відшкодування», а пп. 7.7.7. «б», п.7.7 ст. 7 цього Закону регулює дії податкового органу за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) в разі виявлення невідповідності суми   бюджетного відшкодування  сумі,  заявленій у податковій декларації. Зазначені норми не визначають підстав, від яких би залежало право на податковий кредит. Також, норма пп. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює, що бюджетне  відшкодування  підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Випадки, в яких відбувається відшкодування з ПДВ, на які посилається зазначена норма, передбачені наведеними вище статтями Закону України «Про податок на додану вартість».

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що посилання відповідача в актах перевірок на неправомірність включення позивачем до податкового кредиту відповідних сум ПДВ як непідтверджених по другій ланці контрагентів, оскільки сума податкового кредиту позивача сформована за січень 2008 року відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виданих зареєстрованими як платники податку на додану вартість особами.

Також суд аналізуючи положення Закону України «Про ПДВ» приходить до висновку, що законодавець не передбачає відповідальності платника ПДВ якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, а отже зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого кредиту.

Відповідно до п.1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

            Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий   кредит  звітного  періоду  визначається виходячи  із  договірної  (контрактної) вартості товарів (послуг), але  не  вище  рівня  звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на  такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від  звичайної  ціни  на  такі  товари (послуги), та складається із сум податків,  нарахованих  (сплачених)  платником податку за ставкою,  встановленою  пунктом  6.1  статті  6 та статтею 8-1 цього Закону,  протягом  такого  звітного  періоду  у  зв'язку  з:o:p>/o:p>

     - придбанням або  виготовленням  товарів  (у  тому числі при їх імпорті)  та  послуг  з  метою  їх   подальшого   використання   в  оподатковуваних   операціях   у   межах  господарської  діяльності  платника податку;o:p>/o:p>

     - придбанням (будівництвом,   спорудженням)   основних   фондів  (основних  засобів,  у  тому  числі інших необоротних матеріальних  активів  та  незавершених  капітальних  інвестицій  в   необоротні  капітальні   активи),  у  тому  числі  при  їх  імпорті,  з  метою  подальшого використання  у  виробництві  та/або  поставці  товарів (послуг) для  оподатковуваних  операцій  у  межах  господарської діяльності платника податку.o:p>/o:p>

Згідно до п.п. 7.5.1 п.7.5. ст.7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Відповідно до пп. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими  подібними  документами  згідно  з  підпунктом  7.2.6  цього  пункту). Згідно з пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкові накладні повинні містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну   або   скорочену  назву,  зазначену  у  статутних документах  юридичної  особи  або  прізвище,  ім'я  та по батькові  фізичної  особи,  зареєстрованої  як  платник  податку  на  додану вартість;  податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або   скорочену  назву,  зазначену  у  статутних документах  отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Суд зазначає, що оскільки ні в актах перевірок, ні в подальшому перший відповідач не заперечує проти того, що позивачем від постачальників, наведених в актах перевірок, дійсно було отримано відповідні податкові накладні у січні 2008р., таким чином висновки актів перевірок про наявність порушень приписів закону України „Про податок на додану вартість" зроблені при довільному тлумаченні норм чинного законодавства, що виходить за межи повноважень перевіряючих.

Крім цього в судовому засідання представником відповідача було підтверджено, що під час перевірки було надано всю первинну документацію, яка підтверджує право на отримання бюджетного відшкодування в заявленому обсязі.

За таких обставин зменшення суми ПДВ, заявленої до відшкодування в податкових деклараціях за січень 2008 р. не відповідає фактичним обставинам і проведене при довільному тлумаченні норм чинного законодавства, а тому є неправомірним.

Таким чином першим відповідачем не виконані вимоги п. 2 ст. 71 КАС України і не доведена правомірність прийнятих повідомлень - рішень №0000081601/0 від 28.05.2008р. та №00000101601/0 від 13.06.2008р.., яким позивачу була зменшена сума від'ємного значення з ПДВ, що була заявлена ним до відшкодування з бюджету за січень 2008р. на загальну суму 197445,16 грн., а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Суд вважає необхідним відмітити, що відповідно приписам п. 7.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Суд зазначає, що право позивача на бюджетне відшкодування у розмірі 197445,16грн. документально обґрунтовано та базується на нормах чинного законодавства, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 17, 86, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанський миловар» до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області, Головного Управління Державного казначейства у Харківській області про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість- задовольнити у повному обсязі

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області № 0000081601/0 від 28.05.2008 року, № 00000101601/0 від 13.06.2008 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанський миловар» (62371 Х/о, Дергачівський район, с Подвірки, вул. Свердлова, 53, код ЄДРПОУ 30357250) бюджетну заборгованість з бюджетного відшкодування надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 197 445 (сто дев'яносто сім тисяч чотириста сорок п'ять) грн. 16 коп.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст. 186 КАС України.

            Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови виготовлено 06.11.2008 року

Суддя                                                                                                 Спірідонов М.О.