Постанова № 29556101, 17.02.2013, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 1423/10665/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.02.2013

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі : головуючого - судді Алєйнікова В.О.

при секретарі Парнак М.Ю.

розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом

позивача ОСОБА_5

до

відповідача Управління Пенсійного Фонду України у Центральному районі міста Миколаєва,

суть позову про оспорювання постанови № 389 від 10 квітня 2012 року, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом про оспорювання постанови № 389 від 10 квітня 2012 року, якою він був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. на підставі частини 1 статті 165-1 КУпАП за надання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У позові зазначив, що вважає накладення на його стягнення таким, що суперечить вимогам діючого законодавства та накладеним з порушенням загальних засад притягнення до адміністративної відповідальності

У судовому засіданні позивач позов підтримав. Вона пояснювала, що дійсно при подання звітів за період з червня 2011 року до січня 2012 року внаслідок технічної описки вказала ідентифікаційний код застрахованої особи ОСОБА_4, але у квітні 2012 року цю помилку виявлила самостійно та подала корегуючий звіт.

На думку позивачки, такі обставини не можуть тягнути за собою адміністративну відповідальність в вигляді штрафу.

Відповідач під час судового розгляду спарви позов не визнавав; його представник під час судового розгляду справи вважала позов таким, що не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову - законною та обгрунтованою.

Після вислуховування сторін та перевірки матеріалів справи суд дійшов такого.

Оскаржуваною постановою позивач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 165-1 КУпАП, та на позивача за їх вчинення було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн.

При винесенні вказаної постанови відповідач вважав, що діє обґрунтовано, зокрема, що дав належну оцінку фактичним обставинам справи та вірно кваліфікував дії позивачки, як адміністративне правопорушення, та таке відповідає покладеним на його /відповідача/завданням та функціям.

Проте, з цим у повній мірі погодитись неможливо.

Так, матеріали справи свідчать. та сторони не заперечують того, що позивачка працює у головним бухгалтером ПАТ "Миколаївська аграрна компанія", та в її обов`язки входить, зокрема, подання звітності до органів Пенсійного Фонду України.

Протягом періоду з червня 2011 року до січня 2012 року згаданим підприємством за підписом позивачки надавались звіти , у яких невірно був відображений ідентифікаційний код затрахованої особи ОСОБА_4. Сторони також не заперечують, що таке є наслідком технічної помилки.

При цьому 4 квітня 2012 року, як свідчить акт від 4 квітня 2012 року та пояснення сторін, що вцій частині узгоджуються між собою, підприємством самостійно був наданий корегуючий звіт, у якому ця помилка була виправлена.

При цьому сторони також не заперечують, що всі необхідні страхові внески за цю особоу були вчасно та у повному обсязі перераховані до Пенсійного Фонду України.

Такі дії відповідачем були кваліфіковані як адміністративне правопорушення - подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Проте, підставою для кваліфікації дій особи, як адміністративне правопорушення, та для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях усих елеметнів складу правопорушення, тобто - не тільки об`єкту та об`єктивної сторони, але й суб`єктивної сторони правопорушення. Елементом суб`єктивної сторони правопорушення є вина особи; відповідальність за надання недостовірних відомостей настає у разі наявності у діях особи вини у формі прямого або непрямого умислу. Таким чином, особа, що надала недостовірні відомості, може бути притягнута до відповідальності у разі, якщо вона усвідомлювала той факт, що надає недостовірні данні, та бажає або свідомо допускає надання таких даних, зокрема, до органів Пенсійного Фонду України. В цьому ж випадку надання неточних відомостей були допущені позивачкою через необережність. Отже, вина у формі прямого умислу, а за такого - суб`єктивна сторона правопорушення - в її діях відсутня.

До того ж, Листом Пенсійного Фонду України № 3165/05 - 10 від 25 лютого 2009 року вказується: "До страхувальників, які самостійно виявили недостовірну інформацію у відомостях, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, та надали індивідуальні відомості про застраховану особу з позначкою "коригуюча" до системи персоніфікованого обліку за попередні звітні роки, фінансові та адміністративні санкції не застосовуються", цей лист також є обов`язковим для виконання відповідачем.

Окрім того, відповідно до частини 2 статті 3 КАС України суд під час вирішення адміністративнлї справи перевіряє, чи були вчинені оскаржувані дії, зокрема, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Оскаржувана постанова ж вочевидь цим принципам не відповідає.

Так, не викликає сумнівів та обставина, що повноваження щодо притягнення до відповідальності осіб, які подали недостовірні відомості, до відповідальності надано відповідачу для виявлення та притягнення до відповідальності осіб, що вчинюють дії, які тягнуть недоотримання коштів Пенсійним Фондом, та запобігання вчинення подібних дій, а також задля забезпечення вчасного та повного надходження коштів до Пенсійного Фонду України.

В цьому ж випадку до відповідальності була притягнута особа, яка забезпечує вчасне надходження коштів до пенсійного Фонду України у повному обсязі, виявила бажання виправити допущену помилку та таке вочевидь стимулює інших осіб діяти так, щоб уникнути звітності перед Пенсійним фондом України, а за такого - вчасної та повної сплати внесків.

Наведене у сукупності свідчить про те, що скаржувана постанова не може залишитись у силі та підлягає скасуванню на підставі судового рішення.

При цьому враховуючи, що в діях позивачки відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у спарві відносно неї слід закрити.

При цьому сплачені позивачкою кошти у вигляді подвійної суми штрафу їй слід повернути.

Отже, поданий позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 158-163 КАСУ, 288 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_5 - задовольнити повністю.

Постанову № 389 від 10 квітня 2012 року Управління Пенсійного Фонду України у Центральному районі міста Миколаєва - скасувати, а адміністративну спарву відносно ОСОБА_5 - закрити за відсутності в її діях складу правопорушення.

Штраф, сплачений ОСОБА_5 на розрахунковий рахунок 256053016117 МФО 326461 одержувачу - Управління Пенсійного Фонду України у Центральному районі міста Миколаєва (код ЕДРПОУ 20876125) у сумі 680 /шістсот вісімдесят/ грн. на підставі платіжних доручень №№ 3352 від 7 вересня 2012 року та 3480 від 8 жовтня 2012 року - повернути ОСОБА_5, стягнувши при цьому ці кошти з Управління Пенсійного Фонду України у Центральному районі міста Миколаєва .

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДЯ =АЛЄЙНІКОВ В.О.=