Рішення № 29556036, 22.02.2013, Амвросіївський районний суд Донецької області

Справа № 0502/3946/2012

РІШЕННЯ

ім'ям України

"22" лютого 2013 р.

Амвросіївський районний суд Донецької області

в складі головуючого судді Радченко Е.А.

при секретарі Никифорової Т.О.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Ганул А.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Амвросіївка Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Фірма «Промбудремонт» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

29.11.2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ Фірма «Промбудремонт» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки та моральної шкоди. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 з 15.02.2012 року працював слюсарем з ремонту обладнання в Структурній одиниці «Амвросіївське управління» ТОВ Фірма «Промбудремонт» та був звільнений 02.07.2012 року за згодою сторін. Заробітна плата ОСОБА_1 не виплачена, тому він просить стягнути на його користь заборгованість із заробітної плати в розмірі 14700 грн., середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати, а також моральну шкоду в розмірі 4000 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і просить їх задовольнити в повному обсязі. При цьому позивач посилається на те, що розмір заробітної плати він розрахував, виходячи з того розміру, який йому в усній формі було обіцяно під час прийняття на роботу. Також позивач просить стягнути на його користь моральну шкоду, оскільки був змушений простосовуватися до життя без грошей.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково, посилаючись на те, що підприємство дійсно має заборгованість із заробітної плати перед позивачем, проте розмір заборгованості значно менший, ніж зазначено позивачем. Враховуючи розмір заробітної плати позивача згідно штатного розпису, заборгованість разом з компенсацією за невикористану відпустку складає 3314 грн. 92 коп. Крім того, представник відповідача посилається на те, що ця заборгованість виникла з причин того, що робота, яку виконало підприємство, не прийнята не оплачена замовником, в результаті чого підприємство опинилося в скрутному матеріальному становищі.

Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

15.02.2012 року позивача прийнято на роботу в Структурну одиницю ТОВ Фірма «Промбудремонт» слюсарем з ремонту обладнання 4-го розряду. 02.07.2012 року позивача було звільнено на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін. Тобто, позивач перебував з відповідачем у трудових відносинах, що підтверджується поясненями сторін та трудовою книжкою позивача.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства або уповноваженним ним органом, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства або уповноваженний ним орган зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю.

Статтєю 43 Конституції України передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Відповідно до вимог ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується робітникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх належних йому до виплати сум здійснюється підприємством в день звільнення.

З пояснень сторін вбачається, що в день звільнення заробітна плата з компенсацією за невикористану відпустку позивачу виплачена не була.

З довідок Структурної одиниці ТОВ Фірма «Промбудремонт» вбачається, що позивачу нараховано проте не виплачено заробітну плату в розмірі 3799 грн. 56 коп. При цьому, заборгованість із заробітної плати визначається на підставі нарахованої заробітної плати, а всі належні до сплати відрахування із заробітної плати будуть здійснюватися при фактичному отриманні заробітної плати позивачем.

Позивач з таким розміром заробітної плати не погоджується, посилаючись на те, що усно йому було обіцяно заробітну плату в значно більшому розмірі. Проте, суд вважає таке посилання позивача необгрунтованим.

Так, статтєю 96 КЗпП України передбачено, що основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики. Відповідно до ст. 97 КЗпП України оплата праці здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розмірі надбавок, доплат, премій встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій. Якщо колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації. Конкретний розмір тарифних ставок (окладів) встановлюється власником або уповноваженим ним органом.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Представником відповідача надано штатний розпис, згідно з яким оклад слюсара з ремонту обладнання 4-го та 5-го розрядів станом на 01.01.2012 року складає 1100 грн. Позивачем доказів іншого розміру його заробітної плати суду не надано.

В наданих представником відповідача довідках компенсація за невикористану відпустку не співпадає. В первісно поданій суду довідці така компенсація складає 396 грн. 67 коп., в другій довідці - 184 грн. 10 коп. При цьому представник відповідача пояснив цю різницю тим, що фактично в травні та червні місяці позивач на підприємстві не працював, тому він не має право на відпустку за ці місяці. Суд не може погодитись з представником відповідача. При цьому суд виходить з того, що позивача було звільнено 02.07.2012 року за угодою сторін. Доказів того, що позивач допустив прогули, або перебував у відпустці без збереження заробітної плати суду не надано. Отже, травень та червень 2012 року входять до стажу роботу, який дає право на отримання відпустки. За таких обставин суд ввадажє, що стягненню підлягає компенсація за невикористану відпустку в розмірі 396 грн. 67 коп.

Таким чином, належна до виплати при звільненні позивачу сума складає 4196 грн. 23 коп.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженним ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У судовому засіданні встановлено порушення відповідачем законодавства про працю, а саме - порушення вимог ст. 116 КЗпП України.

З пояснень позивача вбачається, що систематична невиплата йому заробітної плати, а також невиплата її при звільненні змусила пристосовуватися до нових умов життя, змінювати свої звички. Це знайшло прояв у необхідності економити на придбанні продуктів харчування, одягу, предметів першої необхідності, оскільки заробітна плата є єдиним джерелом існування позивача. Це принижувало його гідність. Невиплата зароботаних позивачем коштів змусила його звернутися до суду, що поглибило страждання позивача. Позивач був змушений шукати інші можливості для отримання заробітку, що призвело до зміни життєвих звичок. Все це свідчить про наявність у позивача моральної шкоди. Проте, суд вважає зазначений позивачем розмір моральної шкоди завеликим. Виходячи з вимог розумності і справедливості, суд вважає сумму в 2000 грн. достатньою для відшкодування моральної шкоди позивача.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженного ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розмір належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

В судовому засіданні встановлено, що позивач був звільнений 02.07.2012 року. Належні при звільненні суми до деперішнього часу йому не виплачені. Тому середній заробіток обчислюється, виходячи із заробітної плати позивача за березень та квітень 2012 року. Заробітна плата за ці два місяці складає 2558 грн. 57 коп., фактично відпрацьовано позивачем 395 годин. Середньоденна заробітна плата позивача перед звільненням складала 52 грн. З дня звільнення по день розгляду справи минуло 166 робочих днів. Тому середній заробіток складає: 166 днів х 52 грн. = 8632 грн. Проте, враховуючи наявність спору про розмір належних до виплати сум, а також те, що спір вирішено на користь працівника частково, суд вважає справедливим визначити розмір відшкодування, передбаченого ст. 117 КЗпП України, в розмірі заборгованості з належних позивачу до виплати сум.

На підставі викладеного, керуючись ст. 21, 96, 97, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 224, 225, 226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ Фірма «Промбудремонт» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ Фірма «Промбудремонт» (код ЄДРПОУ № 31738990, р/р 260034136 в ДОД ПАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 335076) на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в розмірі 3527 (тьох тисяч п`ятисот двадцяти семи) гривень 49 копійок, середній заробітнок за час затримки в розмірі 3527 (тьох тисяч п`ятисот двадцяти семи) гривень 49 копійок та моральну шкоду в розмірі 2000 (двох тисяч гривень); загалом - 9054 (дев`ять тисяч п`ятдесят чотири) гривні 98 копійок.

Стягнути з ТОВ Фірма «Промбудремонт» (код ЄДРПОУ № 31738990, р/р 260034136 в ДОД ПАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 335076) на користь держави судовий збір в розмірі 214 (двохсот чотирнадцяти) гривень 60 копійок.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заборгованості із заробітної плати за один місяць.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Амвросіївський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СуддяЕ.А. Радченко