Рішення № 29555862, 06.12.2012, Керченський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 108/9348/12 р. Провадження № 2/108/2576/12 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2012 року м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Собєщанській Н.В., при секретарі Кількєєвій Е.А., представника позивача Просолкової І.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплопостачання»в особі Керченського відділу збуту до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту послугу за теплопостачання, передбаченої законом за прострочення виконання грошового зобов'язання суму інфляційного збільшення суми боргу, 3% річних,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року ТОВ „Кримтеплопостачання" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту послугу за теплопостачання, передбаченої законом за прострочення виконання грошового зобов'язання суму інфляційного збільшення суми боргу, 3% річних, мотивуючі свої вимоги тим, що відповідач є споживачем теплової енергії, яку постачає позивач, однак оплату послуг теплопостачання здійснює не в повному обсязі, у результаті чого за період з липня 2009 року по травень 2012 року утворилась заборгованість у розмірі 9700 грн. 47 коп. З наведених підстав позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості по оплаті послуг з теплопостачання в розмірі 9700 грн. 47 коп., а також інфляційні витрати в розмірі 1330 грн. 08 коп. та 3% річних у розмірі 345 грн. 86 коп., а всього 11376 грн. 41 коп.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити у повному обсязі. Пояснив при цьому суду, що відповідачем не укладено договір з установою, проект договору розроблений та зберігається на підприємстві. Розрахунок оплати за теплопостачання проводиться на підставі тарифів затверджений рішенням виконавчого комітету Керченської міської ради АР Крим, також даним рішенням встановлюється строк опалювального сезону. Квартира відповідача знаходиться у будинку де відсутній лічильник обліку теплової енергія, тому розрахунок проводиться за тарифами та квадратурою квартири. Відсутність приборів опалювання не позбавляє відповідача від відповідальності за сплату за тепло, оскільки як власник даної квартири він повинен нести відповідальність за неї, сплачувати комунальні послуги та привести її в належний стан. Також відключення від централізованого опалювання заборонено з грудня 2007 року. Також заперечував проти наданих письмових заперечень відповідача. (а.с.23-30) Додатково пояснив, що у подальшому можуть звернутись до суду з позовом про зобов'язання відповідача відновити систему опалювання у квартирі.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у задоволенні на підставі заперечень. (а.с.14-16, 41). Також пояснив суду, що дану квартиру він придбав у 2009 році, на той час вже були відсутні прибори опалювання, про що був складений акт. З заявою про поновлення їх він не звертався оскільки не проживає у даній квартирі. Також через квартиру проходять стояки системи опалювання. З заявами про складання актів температурного режиму у квартирі він звертався, оскільки вважає, що оскільки відсутні прилади йому не потрібно сплачувати. Також вважає, що позивач не має права стягувати з нього дану суму, оскільки договору він з організаціє не укладав та послуги не споживає, оскільки у даній квартирі не проживає.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та вивчивши письмові матеріали справи, прийшов до наступного.

Під час вирішення спору між сторонами суд приймає до уваги положення ст.. 60 ЦПК України, якою встановлено, що «Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.».

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

На підставі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Як слідує зі ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, згідно довідки КП "Аршинцево" являється власником квартири АДРЕСА_1 та є споживачами теплової енергії (а.с. 3)

Даний факт також підтверджується інформаційною довідкою № 5386 від 05.12.2012 року з реєстру прав власності на нерухоме майно наданої КРУ «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризацій»(а.с.36-38а)

З розрахунку заборгованості за теплопостачання вбачається, що у відповідача за період з 01.07.2009 року по 01.05.2012 року наявна заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 9700 грн. 47 коп. (а.с. 4).

Відповідно до наданих актів від 11.11.2009 року та 29.11.2012 року у квартирі відсутні прибори опалюванню, стояки заглушені. (а.с. 16,39)

Як слідує з відповіді КП «Аршинцево»за № 780/01-09 від 06.12.2012 року, ОСОБА_2 з заявами до підприємства про відсутність приборів опалювання не звертався. (а.с.40)

Згідно зі ст.ст. 67, 68 Житлового кодексу України та п.п. 5, 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачі зобов'язані щомісячно проводити оплату комунальних послуг, до яких відноситься також і централізоване теплопостачання.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Ціни/тарифи на комунальні послуги формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом (ч. 2 ст. 14).

Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.

Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк ( п. 18).

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по оплаті послуг з теплопостачання в розмірі 9700 грн. 47 коп. за період з 01 липня 2009 року по 01 травня 2012 року, в якому нарахування місячних платежів проводилось на загальних підставах, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення інфляційних витрат у розмірі 1330 грн. 08 коп. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 345 грн. 86 коп., суд знаходить їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки положення ст. 625 ЦК України, на яку посилається позивач, не можуть бути застосовані до даних зобов'язань.

Так, між сторонами виникли правовідносини з приводу теплопостачання, які регулюються спеціальними нормами, а саме Законом України "Про житлово-комунальні послуги" та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Пунктом 10 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені у встановлених законом чи договором розмірах.

Така ж відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за надання послуг з теплопостачання встановлена й у п. 23 Правил та у п. 20 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, положення якого носять юридично обов'язковий характер і підлягають застосуванню незалежно від того, включені вони до конкретного договору, чи ні.

Таким чином, суд вважає, що позовна заява обґрунтована і є підстави для задоволення позову.

Яких-небудь доказів в спростування позову відповідач до суду не надав і таких доказів не містять матеріали справи.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем надана квитанція про сплату судового збору в сумі 214 грн. 60 коп., яка підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60,61,88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРIШИВ:

Позов ТОВ „Кримтеплопостачання" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту послугу за теплопостачання, передбаченої законом за прострочення виконання грошового зобов'язання суму інфляційного збільшення суми боргу, 3% річних -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н.н НОМЕР_1), що проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, на користь ТОВ „Кримтеплопостачання" (АР Крим, Сімферопольський район, смт. Молодіжне, вул. Будівельників, 7, ЄДРПОУ 36138454) заборгованість по оплаті послуг з теплопостачання в сумі 9700 грн. 47 коп. та судовий збір у сумі 214,60 грн., а всього загальну суму в розмірі 9915 (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 07 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Керченський міський суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 06 грудня 2012 року.

Суддя