Ухвала суду № 29555131, 06.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2-а-7271/12/2670 Головуючий у І інстанції - Блажівська Н.Є.

Суддя-доповідач - Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

06 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Ганечко О. М.

Сорочка Є.О.

За участю секретаря: Вилущак Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справі за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково Комерційна Фірма «Контур» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково Комерційна Фірма «Контур» звернувся з позовом до суду до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2012 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 25 квітня 2012 року №0000915668 та №0001015668. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень з огляду на виникнення у позивача права на податковий кредит по факту отримання податкової накладної від продавця та права на його відшкодування по факту сплати відповідного податку.

З такими висновками суду колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Колегією суддів встановлено, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково Комерційна Фірма «Контур» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2011 року, за підсумками якої складено Акт від 03 квітня 2012 року №2/15-6/075/32735812 та виявлені порушення п. 200.1., 200.4., 200.7. ст. 200 ПК України.

У зв'язку із наведеним, відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 25 квітня 2012 року №0000915668, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у розмірі 795000,00 грн. та №0001015668, яким визначено суму заниження бюджетного відшкодування у розмірі 795000,00 грн.

Обговорюючи правомірність прийнятих податкових повідомлень - рішень, колегія суддів зважає на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «НКФ «Контур» у грудні 2011 року задекларовано суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок в розмірі 795000,00 грн. Частина залишку від'ємного значення фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередньому податковому періоді та не погашена податковим зобов'язанням податкових періодів складається із грудня 2009 року. Зазначену суму було оплачено у червні 2011 року у розмірі 461667,00 грн. та у жовтні 2011 року у розмірі 333333,00 грн.

Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень було не заявлення ТОВ «НКФ «Контур» до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, які були сплачені у червні 2011 року та жовтні 2011 року, тобто не визначення позивачем як бюджетне відшкодування відповідних сум у наступних податкових періодах (у липні 2011 року та листопаді 2011 року відповідно).

Аналізуючи такі висновки податкового органу, колегія суддів виходить з наступного.

Основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий кодекс України, який вступив в силу з 01 січня 2011 року.

Відповідно до ст. 200 названого Кодексу, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Кодексу).

Згідно п. 200.4. ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів приходить до висновку, що попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному.

Правильність зазначеної позиції підтверджує і п. 200.4. ст. 200 ПК України, згідно з якою бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Окрім того, абзацом третім пункту 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Така позиція колегії суддів узгоджується з практикою Верховного суду України, викладеною у постанові від 10.10.2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамко" до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Ганечко О.М.

Сорочко Є.О.

Повний текст ухвали виготовлено 12 лютого 2013 року

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Ганечко О.М.

Сорочко Є.О.