Постанова № 29555028, 20.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2013 року Справа № 812/206/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Агевича К.В.,

при секретарі судового засідання Чуванову А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства «Антрацит» до управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення № 1049 від 12.09.2012 про застосування штрафних санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2013 року Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за адміністративним позовом державного підприємства «Антрацит» до управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення № 1049 від 12.09.2012 про застосування штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем порушено вимоги ст. 250 Господарського кодексу України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій.

Крім того, посилаючись на норми ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», позивач вказує, що днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду. Позивач зазначає, що фактично страхові внески були сплачені ДП «Антрацит» у строки, передбачені Законом 2464, проте, суми внеску відповідачем були безпідставно зараховані за минулий період. Позивач вважає, що таким чином прийнявши рішення всупереч вимогам ст. 25 Закону, відповідач перевищив свої повноваження щодо накладення штрафних санкцій.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, а також письмові заперечення проти позову, в яких з посиланням на норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зокрема, зазначив, що у разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску незалежно від їх цільового призначення зараховуються в рахунок недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. При цьому строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення цих сум не застосовується, а норми Господарського кодексу не розповсюджуються на правовідносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Дослідивши матеріали справи та додані сторонами докази, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - державне підприємство "Антрацит" є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області, що сторонами у справі не заперечується.

Рішенням відповідача - управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області № 1049 від 12.09.2012 до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 42976,57 грн. та нарахована пеня - 14274,12 грн. за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 20.04.12. по 30.05.12. (а.с. 10).

Не погодившись із вищезазначеним рішенням позивач оскаржив його до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області № 9131/09-10 від 05.11.2012 залишено без змін рішення управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області № 1046-1055 від 12.09.2012, а скаргу позивача без задоволення (а.с. 8-9).

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій, затримка по сплаті страхових внесків за період з 20.04.12. по 30.05.12. становить від 7 до 40 днів (а.с. 11).

Доказів того, що списання коштів з рахунків ДП «Антрацит» на сплату єдиного внеску відбулося не у ті дати, які зазначено у розрахунку штрафних санкцій та пені до рішення № 1049 від 12.09.2012, позивачем не надано, а тому доводи позивача про те, що днем сплати єдиного внеску вважається, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника, незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду суд до уваги не приймає.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 від 08.07.2010, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку (надалі - Закон № 2464).

Статтею 1 Закону № 2464 передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно ст. 4 Закону № 2464 підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Аналогічні положення закріплено у п. 4.3.6 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 994/18289 (далі - Інструкція). При цьому, сплата єдиний внесок повинен сплачуватись незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок.

Частиною 12 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

З матеріалів справи, зокрема, з картки особового рахунку ДП «Антрацит», вбачається, що позивач перерахував суму єдиного внеску з порушенням строку, встановленого Законом. (а.с. 54-59).

Згідно п.2 ч. 11 ст.25 Закону № 2464 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до ч. 10. ст.25 Закону № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до частини 6 статті 25 Закону № 2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Такі ж положення визначені і пунктом 6.10 Інструкції.

Як вбачається з п. 7.2.2 Інструкції, розрахунок зазначеної фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

Крім того, ч. 16 ст. 25 Закону № 2464 передбачено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Таким чином, посилання позивача на те, що застосовані штрафні санкції за своєю природою є адміністративно-господарськими санкціями, а відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкту господарської діяльності протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення, крім випадків, встановлених законом, суд вважає необґрунтованими, оскільки ця норма не регулює питання у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.

З вищевикладеного вбачається, що для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій відповідачу достатньо даних картки особового рахунку платника страхових внесків.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем документально не підтверджений факт своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування до банківської установи або Державного казначейства України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За таких обставин, з урахуванням приписів ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства «Антрацит» документально та нормативно не обґрунтовані та є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України у випадку відмови у задоволенні позовних вимог повернення судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову державного підприємства «Антрацит» до управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення № 1049 від 12.09.2012 про застосування штрафних санкцій відмовити повністю за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 25 лютого 2013 року.

Суддя К.В. Агевич