Постанова № 29554997, 04.02.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2013 року 16:50Справа № 0870/12305/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Максименко Л.Я.,

при секретарі судового засідання - Приймаку Є.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «БОСАЛ-ЗАЗ», м. Запоріжжя

до: Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

про: скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю

від позивача: Лосєв Є.Є., протокол загальних зборів № 8 від 27.06.2012; Грона Д.С., довіреність № 2 від 08.01.2013; Сиволап О.Д., довіреність № 4 від 18.09.2012; Трипольська О.В., довіреність № 3 від 18.01.2013

від відповідача: Школова Ю.В., довіреність № 25/10/10-014 від 10.01.2013

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БОСАЛ-ЗАЗ» (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0009991501 від 03.12.2012.

В обґрунтування позову посилається на те, що порушень п. 200.1 ст. 200 ПК України не відбулося, оскільки сума податку (позитивне значення) у стр.18 Декларації з ПДВ за вересень 2012 у розмірі 157 511 грн., є різницею між сумою податкового зобов'язання стр. 9 та сумою податкового кредиту стр. 17. Також позивач не вбачає в своїх діях порушень вимог п. 200.2 ст. 200 ПК України, у зв'язку із тим, що позитивне значення ПДВ в декларації за вересень 2012 року складає 157 511 грн., що відображено у стр. 18 Декларації вірно. Щодо порушення п. 200.4 ст. 200 ПК України зазначає, що залишок від'ємного значення ПДВ в сумі 2 443 212 грн. відображено з попередніх податкових періодів. Крім того, на думку позивача, посилання податкового органу в акті перевірки № 1875/151/33985999 від 09.11.2012 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 2а-0870/12153/11 від 19.03.2012 є таким, що суперечить вимогам ст. 254 КАС України, а висновки перевірки від 09.11.2012 що ґрунтуються на постанові Запорізького окружного адміністративного суду, яка не набрала законної сили, не відповідає фактичним обставинам справи.

В додаткових письмових поясненнях від 18.01.2013 вих. № 26 також зазначає, що позивач звертався до ДПА України з проханням надати роз'яснення стосовно включення податку на додану вартість до податкового кредиту по операціям внесення майна до статутного фонду, яка у відповіді вказала на те, що такі операції є об'єктом оподаткування податком на додану вартість за ставкою 20 %. Посилаючись на положення п. 52.1 ст. 52, п. 53.1 ст. 53 ПК України позивач вважає правомірним свої дії щодо включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість внаслідок збільшення його статутного капіталу і, відповідно, неправомірним застосування з боку податкового органу штрафних (фінансових) санкцій.

В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги з підстав, викладених вище, наполягають на задоволенні позову.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях від 31.01.2013 посилається на те, що відповідно до п. 4.6.7 Порядку рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органами ДПС. Таким чином, податковий орган вважає, що позивач неправомірно відобразив в податковій декларації по ПДВ за вересень 2012 року в рядку 21.3 суму 2 443 212,00 грн. Також зазначає, що позивач звертався зі скаргою до ДПА в Запорізькій області та в ДПС України на податкові повідомлення-рішення ДПІ щодо правомірності включення сум ПДВ з вартості основних фондів, внесених до статутного фонду в обмін на емітовані ним корпоративні права. Рішенням ДПА в Запорізькій області від 08.09.2011 та рішенням ДПС України від 17.11.2011 скарги ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» залишені без задоволення, а податкові органи вищого рівня визначили, що такі операції не підлягають оподаткуванню ПДВ. До того ж, посилається на те, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 по справі № 2а-0870/480/11 апеляційну скаргу ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.03.2011 - без змін. Тобто, вважає, що апеляційна інстанція підтвердила, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Під час розгляду справи по суті представник відповідача підтримав заперечення з підстав викладених вище.

В судовому засіданні 04.02.2013 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

09.11.2012 головним державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість, акцизного податку та контролю за бюджетним відшкодуванням управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Єрмаковою І.О., на підставі п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2012 року ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ», про що складено акт № 1875/151/33985999.

Перевіркою встановлено завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, заявленої в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року в сумі 2 285 701,00 грн., та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду декларації з ПДВ за вересень 2012 року в сумі 157 511,00 грн.

03.12.2012 ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009991501, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» з ПДВ на загальну суму 196 888,75 грн., в т.ч. 157 511,00 грн. за основним платежем та 39 377,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 03.12.2012 № 0009991501 ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» звернулось із позовом до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі

даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно п. 76.1 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Аналогічні положення передбачені розділом ХІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 25.11.2011 № 1492 (далі - Порядок).

Пунктами 3, 4 розділу ХІІ вказаного Порядку передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки не встановлено порушень, робиться відповідний запис у розділі IV декларації. У разі якщо за результатами перевірки встановлено порушення, складається Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (додаток 3 до цього Порядку).

З огляду на викладені норми чинного законодавства можна дійти висновку про те, що в ході проведення камеральної перевірки податковий орган обмежений двома обставинами: по-перше, перевірці підлягають виключно дані (показники), зазначені у податкових деклараціях платника податку та, по-друге, у засобах здійснення такої перевірки даних - шляхом дослідження лише податкової звітності та її даних, збережених на різних носіях (паперових, електронних баз даних тощо).

Так, згідно додатку № 3 Порядку у розділі акту камеральної перевірки «Перевіркою встановлено» (викладається у табличному вигляді) йдеться фактично лише про чотири види помилки (порушення), які можуть бути виявлені податковим органом під час здійснення камеральної перевірки, а саме: неподання або несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість та виявлення арифметичних (методологічних) помилок, що вплинули (не вплинули) на розрахунки з бюджетом.

Отже, під час проведення камеральної перевірки, досліджуючи лише дані податкової звітності платника податків для податкового органу є можливим та допустимим виявлення тільки арифметичних чи методологічних помилок, допущених платником при заповненні такої звітності.

Актом камеральної перевірки ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 09.11.2012 встановлено порушення ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» вимог п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 ПК України.

Відповідно до п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.2 ст. 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.3 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми

податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного

бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4 ст. 200 ПК України).

В даному випадку відображенню позивачем в декларації з ПДВ за вересень 2012 року сум у рядках 21, 21.3, 22 та 24 передували наступні обставини.

Загальними зборами учасників ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» 25.03.2010 прийняте рішення про збільшення статутного фонду товариства (протокол №6) та 26.03.2010 затверджені зміни до статуту ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ», у відповідності до яких ЗАТ ІІ «ЗАЗ» передало до статутного капіталу ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» обладнання та устаткування загальною вартістю 16445598,00 грн., про що складений акт приймання-передачі майнового внеску від 02.07.2010 та виписана податкова накладна від 02.07.2010 №1800026950 (сума ПДВ 2 742 93,17грн). Сума ПДВ в розмірі 2 757 792,78 грн. включена у податковий кредит ряд.10.1 декларації з ПДВ за липень 2010 року. В результаті виникло від'ємне значення (ряд. 18.2) у розмірі 2 730 013 грн., яка також відображена у рядках 21 «Від'ємне значення» та 22.2 «До складу податкового кредиту наступного звітного періоду».

20.09.2010 позивач в електронному вигляді надав відповідачу податкову декларацію з ПДВ за серпень 2010 року, у якій включив суму ПДВ в розмірі 2 730 013,00 грн. до бюджетного відшкодування (рядок 25.1).

Посадовими особами ДПІ у Комунарському районі проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з ПДВ, зокрема за серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в липні 2010 року, за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в травні, серпні 2010 року, за результатами якої складаний акт від 17.12.2010 №4491/2302/33985999 (далі - акт). Перевіркою встановлено та у акті зафіксовано порушення позивачем, зокрема, пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон №168/97) та пп. 5.12.2 п.5.12 ст.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №166 (далі Порядок №166), а саме, завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ: за лютий 2010 року на 122,00 грн; серпень 2010 року на 2 506 140,00 грн.

За результатами проведеної перевірки та на підставі виявлених порушень відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.12.2010 № 0000432302/0 яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування на 2 443 212,00 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.03.2011 у справі № 2а-0870/480/11, яке 18.09.2012 набрало законної сили (згідно ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду), у задоволенні адміністративного позову ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» відмовлено.

Тобто, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.12.2010 № 0000432302/0 про зменшення ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» суми бюджетного відшкодування на 2 443 212,00 грн. є чинним.

При цьому суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оподаткування податком на додану вартість такої господарської операції як внесення до статутного фонду ТОВ «БОСАЛ-ЗАЗ» майна і віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ по таким операціям здійснено з порушенням приписів Закону № 168/97, оскільки такі операції не є об'єктом оподаткування у розумінні приписів цього закону, а позивач не поніс жодних витрат у зв'язку із проведенням таких операцій.

В той же час, апеляційна інстанція дійшла протилежного висновку та в ухвалі від 18.09.2012 зазначила, що приписи п. 7.4 ст. 7, а також ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» не містять заборони щодо віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям з отримання в якості внеску до статутного фонду основних фондів від ЗАТ ІІ «ЗАЗ».

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тобто, має місце факт, коли судові інстанції дійшли різних висновків щодо наявності (відсутності) у позивача права на формування податкового кредиту за рахунок операцій з отримання в якості внеску до статутного фонду.

Однак, при цьому слід зважати на наступне.

Відповідно до п. п. 4.6.7 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 та зареєстрованого в Мінюсті України від 20.12.2011 № 1490/20228, рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Як пояснили представники позивача в судових засіданнях, після оголошення вступної та резолютивної частини ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 питання про неправомірність відображення суми бюджетного відшкодування вже не виникало і, відповідно, судове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.03.2011 набрало законної сили. У зв'язку із чим, податковим органом 19.09.2012 зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ по обліковій картці позивача на суму 2 443 212 грн., що підтверджується актом звірки.

Позивач обґрунтовує свої дії щодо відображення від'ємного значення в сумі 2 443 212,00 грн. в декларації за вересень 2012 по рядку 21.3 тим, що хоча бюджетне відшкодування і було знято, залишилось від'ємне значення, яке при такій мотивувальній частині ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду підлягало поновленню.

Однак, суд з такими доводами не погоджується, оскільки, по-перше, подаючі до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за вересень 2012 року у позивача ще не було повного тексту ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012, що підтвердили і самі представники під час судового розгляду, а тому товариство не мало правових підстав вважати, що за змістом судового рішення апеляційної інстанції підтвердиться їх право на податковий кредит та відповідно, від'ємне значення, а отже, і відображення вказаної суми у декларації є передчасним; по-друге, як вже зазначалося вище, у рядку 21.3 декларації з ПДВ відображається збільшення чи зменшення від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби. В даному випадку, за результатами проведеної перевірки та складеного акту від 17.12.2010 № 4491/2302/33985999, будь-якого збільшення або зменшення від'ємного значення не відбувалось. Тому, внесення суми 2 443 212,00 грн. до декларації з ПДВ за вересень 2012 є безпідставним.

Крім того, відповідно до п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення

об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування

податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову)

санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у

сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Судом встановлено, що від'ємне значення, яке було задекларовано (відновлено) позивачем у декларації з ПДВ за вересень 2012 року є наразі предметом судового оскарження в адміністративній справі № 2а-0870/12153/11.

Тому, посилання перевіряючого в акті перевірки на цю обставину є цілком логічним, оскільки по суті мова йде про одну й ту саму суму від'ємного значення, яка спочатку була платником податків самостійно обрахована, а згодом зменшена податковою інспекцією.

Щодо посилань позивача на те, що товариство зверталось до податкового органу з приводу надання роз'яснень (податкової консультації), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. п. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта

з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно, 52.1 ст. 52 ПК України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПК України).

Однак, в даному випадку, звернення позивача з листом від 26.06.2011 вих. № 948 до податкових органів не можна розцінювати як звернення щодо отримання податкової консультації, оскільки питання не ставилось щодо тлумачення порядку застосування конкретної норми податкового законодавства, а задавалося питання щодо вирішення певної ситуації.

Крім того, предметом вказаного спору є правомірність не формування самого податкового кредиту, а правильність заповнення декларації з ПДВ.

Тому, в даному випадку застосування положень ст. 53 ПК України є неможливим.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено та підтверджено долученими до справи доказами, що при заповненні позивачем податкової декларації з ПДВ за вересень 2012 року була допущена методологічна помилка при заповненні рядку 21.3, що в решті-решт призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 157 511,00 грн.

З огляду на викладене, у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БОСАЛ-ЗАЗ» слід відмовити повністю.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БОСАЛ-ЗАЗ» до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Суддя Л.Я. Максименко