Рішення № 29554429, 21.02.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/1078/13-ц

№ 2/0544/1927/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2013 року

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючої - судді Ільяшевич О.В.,

при секретарі Писаренко Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Слов'янську справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Содовий завод" про стягнення заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати в зв»язку з порушенням термінів її виплати та моральної шкоди,

В С Т А Н ОВ И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій вказував, що він працював у ВАТ «Содовий завод» у відповідача в період з 03 липня 1990 року по 03 серпня 1998 року та з 01 травня 1999 року по 01 квітня 2000 року. Звільнений з підприємства згідно наказу № 313 від 03 серпня 1998 року. У відповідності до наказу № 135 від 01 травня 1999 року був принятий на роботу у відповідача на посаду регулювальника роботи свердловини. Наказом № 170 від 01 квітня 2000 року позивач був звільнений з роботи. На день звільнення -01 квітня 2000 року - відповідач не виплатив йому всіх сум при звільненні, а тому станом на час звільнення утворилась заборгованість по заробітній платі в сумі 1127 грн. 03 коп. Крім того, зазначив, що протягом роботи у відповідача, підприємство не виплачувало йому заробітну плату, в зв'язку з цим, він змушений був звернутись до суду із позовом. Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 листопада 1998 року також була стягнута заборгованість по заробітній платі в сумі 2040 грн. 21 коп. за період з 03 липня 1990 року по 03 серпня 1998 року. Оскільки відповідач по даний час не виплатив заробітну плату, позивач просить стягнути з відповідача заробітну плату в сумі 1127 грн. 03 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 20427 грн. 25 коп., 9811 грн. 51 коп. компенсації втрати частини заробітної та моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про слухання справи у його відсутності, позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод» в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи у суді повідомлявся належним чином, одночасно надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, зазначивши, що позовні вимоги позивача визнає тільки в частині стягнення заробітної плати згідно довідок по даним бухгалтерського обліку ВАТ «Содовий завод», інші вимоги не визнає, оскільки відносно ВАТ « Содовий завод» , порушено 03 січня 2001 року справу № 5/174Б про банкрутство, у 2003 році відкрита ліквідаційна процедура, яка продовжується по даний час (а.с. 21). Тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, що відповідає вимогам ст. 169 ЦПК України.

Судом також досліджені наступні докази:

Копія трудової книжки ОСОБА_1 від 12 серпня 1980 року;

Копія довідки «Содовий завод» № 357 від 02 жовтня 2012 року;

Копія довідки «Содовий завод» № 2-385 від 02 жовтня 2012 року;

Копія ухвали господарського суду Донецької області по справі № 5/174Б від 11 вересня 2012 року;

Копія виписки з рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 листопада 1998 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд позов задовольняє частково, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що у відповідності із записами в трудовій книжці ОСОБА_1 (а.с.11-15) та копії довідки № 357 від 02 жовтня 2012 року (а.с.6) він працював у ВАТ «Содовий завод» у відповідача в період з 03 липня 1990 року по 03 серпня 1998 року та з 01 травня 1999 року по 01 квітня 2000 року. Звільнений з підприємства згідно наказу № 170 від 01 квітня 2000 року. За період з липня 1999 року по день звільнення - 01 квітня 2000 року - заборгованість підприємства по заробітній платі становить 1127 грн. 03 коп., що стверджується довідкою ВАТ «Содовий завод» № 2-385 від 02 жовтня 2012 року про заборгованість по зарплаті (а.с.8).

Згідно із рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 листопада 1998 року, з відповідача на користь позивача стягнуто заробітну плату в сумі 2040 грн. 21 коп. за період липня 1990 року по серпень 1998 року.

Наведені обставини сторонами не оспорюються та ними визнаються.

В ч. 1 ст. 116 КЗпП України, вказується що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Враховуючи викладене, суд стягує з підприємства на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 1127 грн. 03 коп.

Разом з тим, суд не погоджується з вимогами позивача стосовно стягнення з відповідача компенсації втрати частини заробітної плати, виходячи з наступних підстав:

За змістом вимог ст. 34 ЗУ «Про оплату праці» та ст. 1 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», вказані виплати нараховуються роботодавцями працюючим робітникам у разі затримання виплати доходів на один і більше календарних місяців.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач звільнений з підприємства згідно наказу про звільнення № 265 від 14 листопада 2000 року. Позивачем не надано доказів на підтвердження виплати йому заборгованості та даних про відмову власника або уповноваженого ним органу у виплаті компенсації. А тому суд відмовляє в позові в частині стягнення компенсації втрати частини заробітної плати.

На підставу своїх заперечень проти позову в частині стягнення середнього заробітку відповідач послався на копію ухвали господарського суду Донецької області, у відповідності до якої з 11 вересня 2012 року по відношенню ВАТ «Содовий завод» порушена справа про банкрутство, 04 вересня 2003 року відкрита ліквідаційна процедура (а.с.9).

Відносно строку звернення до суду із позовом про стягнення середнього заробітку та весь час затримки розрахунку та моральної шкоди, то у відповідності із рішенням Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року по справі № 1-5/2012 р. в частині ст.ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, про застосування тримісячного строку звернення до суду щодо стягнення моральної шкоди, наведений строк обраховується з моменту фактичного розрахунку із працівником. В даному випадку фактичний розрахунок досі не проведений, що стверджується довідкою ВАТ "Содовий завод" № 2-385 від 02 жовтня 2012 року про заборгованість по зарплаті(а.с.8). Крім того, у відповідності із п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

В зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що оскільки фактичний розрахунок із позивачем на день звернення його до суду із позовом не проведений, відсутність вини відповідача у її невиплаті не доведена, середній заробіток за весь час затримки розрахунку підлягає до виплати.

В п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" зазначається, що при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (з наступними змінами і доповненнями).

Враховуючи викладене, суд стягує також середньомісячний заробіток в сумі 20427 грн. 25 коп. на підставі ст. 11 ЦПК України, в межах позовних вимог позивача.

У відповідності до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні, зокрема в рішенні "Зубко та інші проти України" від 26 квітня 2006 року, визнавалося таким, що підпадає під захист ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод: рухоме і нерухоме майно, матеріальні і нематеріальні права, зокрема акції, патенти, відшкодування згідно з рішенням суду, право на пенсію, право землевласника на орендну плату, економічні права, пов'язані з веденням підприємницької діяльності, право займатись професійною діяльністю, правомірні очікування щодо певного стану речей у майбутньому, право вимоги. Враховуючи, що сплата заробітної платні і її розмір обов'язково зазначається в трудовому договорі чи контракті, її можливо вважати активом, а порушення роботодавцем умов виплати заробітної платні -порушенням права власності відповідно до ст..1 Першого протоколу. При цьому, позов працівника до суду про стягнення заробітної плати також вважається активом і прирівнюється до „майна" у значенні, закладеному в ст. 1 Першого протоколу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач порушив право на отримання позивачем законної винагороди за виконану роботу у вигляді заробітної плати, що в сенсі ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції з прав людини є також порушенням права на мирне володіння майном. Внаслідок такого порушення позивач не мав можливості вести нормальний спосіб життя, змушений був докладати додаткових зусиль для матеріального забезпечення себе та своєї родини, що призвело до душевних страждань.

В зв'язку з цим, суд стягує з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 1000 грн, оскільки зазначена ним в заяві сума не в повній мірі відповідає характеру та обсягу фізичних та душевних страждань, яких він зазнав.

Виходячи з цього, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в прибуток держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп. та 114 грн. 70 грн. в частині стягнення моральної шкоди, а всього 344 грн. 10 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.3, 10, 11, 60, 209, 212-215, 367 ч.1 п.2 ЦПК України, ст. 21, ч.1 ст. 116, ст. 117 КЗпП України, суд,-

Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Содовий завод», місцезнаходження: вул. Чубаря, 91 м. Слов'янськ, Донецької області, р/р 26004307660166, у філії відділення ПІБ м. Слов'янська МФО 334561, код ЄДРПОУ 00204895, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі в сумі 1127 (тисячу сто двадцять сім) грн. 03 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 20427(двадцять тисяч чотириста двадцять сім) грн. 25 коп. та моральну шкоду в сумі 1000(тисяча) грн.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Содовий завод», місцезнаходження: вул.. Чубаря, 91 м. Слов'янськ, Донецької області, р/р 26004307660166, у філії відділення ПІБ м. Слов'янська МФО 334561, код ЄДРПОУ 00204895 344 (триста сорок чотири) грн. 10 коп. судового збору в прибуток держави.

Повний текст рішення виготовлений 26 лютого 2013 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Слов'янський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча-суддя: О.В.Ільяшевич